Кумис: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: no:Kumiss |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Має приємний освіжаючий смак, кислувато-солодкий. Кумис з кобилячого та знежиреного коров'ячого молока - цінний харчовий продукт, який широко застосовується в медицині, для лікування туберкульозу, різних хвороб легенів нетуберкульозної етіології, рекомендується при функціональних розладах нервової системи, захворюваннях печінки і жовчних шляхів та інших хворобах. Численними дослідженнями доведена антибактеріальна дія кумису та його заквасок. |
Має приємний освіжаючий смак, кислувато-солодкий. Кумис з кобилячого та знежиреного коров'ячого молока - цінний харчовий продукт, який широко застосовується в медицині, для лікування туберкульозу, різних хвороб легенів нетуберкульозної етіології, рекомендується при функціональних розладах нервової системи, захворюваннях печінки і жовчних шляхів та інших хворобах. Численними дослідженнями доведена антибактеріальна дія кумису та його заквасок. |
||
З історичних джерел (Гомер, Геродот) відомо, що кумис (молоко кобил) був традиційним напоєм древніх кочових [[скіфи|скіфів]], які заселяли терени південної України (зокрема Крим, Дніпропетровщину, Запорізьку землю) у 6 ст до н.е. - 3 ст. н.е. |
|||
{{Алкогольні напої}} |
{{Алкогольні напої}} |
||
Версія за 19:06, 18 квітня 2010
Кумис — традиційний молочний напій кочівників, отриманий в результаті молочно-кислого та спиртового бродіння.
Має приємний освіжаючий смак, кислувато-солодкий. Кумис з кобилячого та знежиреного коров'ячого молока - цінний харчовий продукт, який широко застосовується в медицині, для лікування туберкульозу, різних хвороб легенів нетуберкульозної етіології, рекомендується при функціональних розладах нервової системи, захворюваннях печінки і жовчних шляхів та інших хворобах. Численними дослідженнями доведена антибактеріальна дія кумису та його заквасок.
З історичних джерел (Гомер, Геродот) відомо, що кумис (молоко кобил) був традиційним напоєм древніх кочових скіфів, які заселяли терени південної України (зокрема Крим, Дніпропетровщину, Запорізьку землю) у 6 ст до н.е. - 3 ст. н.е.