Смертність в Україні
В середині XIX століття смертність на території українських губерній Російської імперії становила близько 33 випадків на 1000 осіб, що дещо менше ніж у середньому по європейських губерніях імперії.[1]
Внаслідок покращення медичного обслуговування, зменшення дитячої смертності, та смертності від інфекційних хвороб та епідемій, загальний коефіцієнт смертності в Російській імперії зменшувався, і у 1911 році в Європейській частині становив 27 на 1000. В українських губерніях він був ще меншим — у середньому 22 смертельних випадки на 1000 осіб.[1]
| Смертність у 2 пол. XIX ст. — поч. XX ст.[1] | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1867- 1870 |
1871- 1875 |
1876- 1880 |
1881- 1885 |
1886- 1890 |
1891- 1895 |
1896- 1900 |
1901- 1905 |
1906- 1910 |
1911- 1914 |
1867- 1914 | |
| Українські губернії | 32.0 | 35.7 | 31.9 | 32.5 | 31.6 | 31.7 | 27.6 | 26.1 | 26.1 | 22.7 | 29.8 |
| Європейська Росія | 37.5 | 37.1 | 35.7 | 36.4 | 34.5 | 36.2 | 32.1 | 31.0 | 29.5 | 27.1 | 33.7 |
Середня смертність за 1867—1914 рр. в українських губерніях склала 29.8 на 1000 осіб. Вона була вищою у східних та північних губерніях — Харківській (32.7), Чернігівській (31.1). Найнижча смертність в цей період була зафіксована Таврійській губернії (27.6). Нижче середньої була смертність у Полтавській (28.4) та Волинській (29.6) губерніях. Смертність у Херсонській губернії дорівнювала середній (29.8), а в решті губерній (Катеринославській, Подільській, Київській) коливалась в межах 30 — 31.[1]
До 1911 року найбільше зменшилась смертність у лівобережних губерніях — Чернігівській до 19.9, Полтавській до 18.4. В решті губерній смертність була середньою і у 1911 році становила у Херсонській — 23.8, у Харківській — 23.5, у Волинській — 21.1, у Катеринославській — 22.5, у Київській — 22.7, у Подільській — 21.4, у Таврійській — 22.4.[1]
Смертність у Російській імперії мала значні територіальні та етнічні відмінності. Загалом, коефіцієнт смертності збільшувався з півдня на північ, і з заходу на схід. Так, якщо у Курляндській, Ліфляндській губерніях смертність становила 14—17 випадків на 1000 осіб, то в Оренбурзькій та Пермській — 40—42.[1] Крім відмінностей у рівні економічного розвитку, це було спричинено ще й значною відмінністю народів за рівнем смертності. Так у 1896—1897 рр. в Європейській частині Російської імперії смертність серед найбільших релігійних груп становила (випадків на 1000 осіб)[2]
- Православні — 34.8
- Мусульмани — 27.7
- Католики — 22.3
- Протестанти — 21.0
- Юдеї — 17.0
Зменшення смертності дітей було основною причиною поступового скорочення смертності. Лише в окремі роки смертність зростала, що було пов'язано з неврожаєм, епідеміями та війнами. Загалом, найбільше скорочення смертності спостерігалось у 1900—1904, 1907—1908, 1911—1913. Під час війни смертність різко підскочила, внаслідок чого за 1912—1920 рр. на 30% скоротилась тривалість життя.[3]
Швидке зменшення смертності спостерігалось у 1923—1928 роках. Надвисока смертність у 1932 році призвела до того, що тривалість життя в цьому році проти 1928 скоротилася в 3.5 рази (у чоловіків з 45.1 до 11.3, у жінок з 48.5 до 14.3 років). В подальші роки смертність скорочувалась. Під час війни вона знову значно зросла.[3]
Найбільше зменшення смертності, особливо серед працездатного населення, спостерігалось у 1948—1964 роках. Смертність у віці 25-35 років зменшилась у 3 рази, у віці 35-44 роки — у 1.8 рази. В інших вікових групах смертність зменшилась у 1.3 рази.[3]
За 1948—1964 рр. в Україні на 13,4 року збільшилася тривалість життя — у чоловіків до з 53.3 до 68.5, жінок з 62.0 до 74.4 років. На початку 1960-х років тривалість життя в Україні стала вище, ніж в країнах Західної Європи.[3]
У 1958—1960 рр. коефіцієнт смертності опустився до найнижчого показника за всю історію і становив 6,9 на 1000. Смертність в Україні в цей була менше ніж у Великій Британії (11,5), ФРН (12,0), Франції (11,4), США (9,5) та інших країнах Західної Європи та Північної Америки.[3]
З 1960-го року смертність в Україні, як і в цілому Радянському Союзі, почала зростати. За 1960—1985 роки смертність зросла майже вдвічі — з 6.9 до 12.1 на 1000 осіб. Антиалкогольна кампанія 1985 року призвела до незначного скорочення смертності у 1986 році до 11.0, але з 1987 року вона знову почала зростати до 11.6 у 1988 і 12.9 у 1991.
Початок 90-х років ознаменувався стрімким зростанням смертності. З 1991—1995 роки смертність зросла на 20% і досягла 15.4 на 1000. З 1995 року смертність почала повільно зменшуватись. Скорочення смертності тривало до 1998 року. За цей час смертність скоротилась до 14.4 на 1000.[4]
З 1999 року розпочався новий виток збільшення смертності, який продовжувався до середини 2000-х років. У 2005 році смертність досягла позначки у 16.6 смертей на 1000 осіб.[4]
З 2005 року смертність повільно скорочується. У 2009 році вона склала 15.3 на 1000 і в порівнянні з піковим 2005 роком скоротилася на 8%.[4]
| 1860 | 1878 | 1898 | 1911 | 1926 | 1940 | 1950 | 1955 | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014[7] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 33,0 | 32,0 | 28,0 | 23,0 | 18,1 | 14,3 | 8,5 | 7,4 | 6,9 | 7,6 | 8,9 | 10,0 | 11,4 | 12,1 | 12,1 | 15,4 | 15,4 | 16,6 | 15,3 | 15,2 | 14,5 | 14,5 | 14,6 | 14,7 |
| 2015[7] | 2016[7] | 2017[7] | 2018[7] | 2019[7] |
|---|---|---|---|---|
| 14,9 | 14,7 | 14,5 | 14,8 | 14,7 |
У 2014 році в Україні[7] померло 632,3 тис. осіб, що становить 14,7 випадків на 1000 осіб. У регіонах показник смертності коливався від 10,4 на 1000 у Києві до 19,2 у Чернігівській області. Найвищі показники смертності характерні для північно-східних районів Чернігівської та Сумської областей, де найбільш виражений процес старіння населення і де коефіцієнт смертності перевищує 25 осіб на 1000.[4]
Смертність сільського населення перевищує смертність міського населення. У 2012 р. середній коефіцієнт смертності у містах був на рівні 13,1 випадків на 1000 осіб (від 9,5 у Рівненській області до 15,8 у Донецькій), тоді як у селах коефіцієнт смертності дорівнював 17,7 осіб на 1000, від 12,1 у Закарпатській області до понад 27,2 у Чернігівській області[8]
Найнижча смертність (менш як 8 — 8 випадків на 1000 осіб) традиційно фіксується у містах Вараш, Теплодар, Нетішин, Южноукраїнськ, Енергодар, які характеризуються низькою питомою вагою населення старшого віку.
Алкогольне отруєння — одна з найпоширеніших причин передчасної смерті українців. Згідно з даними статистики, українці частіше вмирають від отруєння алкоголем і викликаних алкоголізмом хвороб, ніж гинуть в ДТП.
Ризик для чоловіка померти у віці до 60 років — 40 %. Розглянувши долю 100 000 новонароджених українців: За статистикою, 790 осіб помруть у віці до одного року. 10 000 українців не доживуть до 35 років, і 25 000 — до 60 років. З цих 100 000 вісьмох погубить туберкульоз, двоє помруть від наслідків ВІЛ, 184 — від онкологічних захворювань, 16 осіб погубить алкоголь, 12 розіб'ються в ДТП, п'ятеро людей потонуть. Крім того, 12 осіб покінчать життя самогубством. [9]
Практично кожен другий чоловік не має шансів дожити до 65 років, а у жінок ймовірність дожити до 65 років дорівнює 77,3 %.[10] Впродовж останніх років спостерігалося повільне зменшення для чоловічої статі ймовірності дожити до цього віку (2001 р. – 48,8 %, 2005 р.– 45,5 %).[10] У 2006 р. ймовірність для чоловіків померти до досягнення 65-річного віку практично дорівнювала 1/2.[10] Надсмертність чоловіків зростає з віком і в результаті цього у групі населення, які у 2006 році досягли межі 65 років, чоловіків стало менше на 1,3 млн, ніж жінок такого віку.[10] Саме за рахунок надсмертності чоловіків у молодому і середньому віці зросла частка одиноких жінок та вдів.
Більше 90% смертей в Україні спричинені неінфекційними захворюваннями.[11]
| Усього померлих | Коефіцієнт смертності (на 1000 осіб) |
Кількість померлих дітей у віці до 1 року |
Коефіцієнт смертності дітей (на 1000 живонароджених) | |
|---|---|---|---|---|
| 1990 | 629 602 | 12,1 | 8 525 | 12,8 |
| 1991 | 669 960 | 12,9 | 8 831 | 13,9 |
| 1992 | 697 110 | 13,3 | 8 429 | 14,0 |
| 1993 | 741 662 | 14,2 | 8 431 | 14,9 |
| 1994 | 764 669 | 14,7 | 7 683 | 14,5 |
| 1995 | 792 587 | 15,4 | 7 314 | 14,7 |
| 1996 | 776 717 | 15,2 | 6 779 | 14,3 |
| 1997 | 754 151 | 14,9 | 6 282 | 14,0 |
| 1998 | 719 954 | 14,4 | 5 423 | 12,8 |
| 1999 | 739 170 | 14,9 | 5 065 | 12,8 |
| 2000 | 758 082 | 15,4 | 4 606 | 11,9 |
| 2001 | 745 952 | 15,3 | 4 283 | 11,3 |
| 2002 | 754 911 | 15,7 | 4 023 | 10,3 |
| 2003 | 765 408 | 16,0 | 3 882 | 9,6 |
| 2004 | 761 261 | 16,0 | 4 024 | 9,5 |
| 2005 | 781 961 | 16,6 | 4 259 | 10,0 |
| 2006 | 758 092 | 16,2 | 4 433 | 9,8 |
| 2007 | 762 877 | 16,4 | 5 188 | 11,0 |
| 2008 | 754 460 | 16,3 | 5 049 | 10,0 |
| 2009 | 706 739 | 15,3 | 4 801 | 9,4 |
| 2010 | 698 235 | 15,2 | 4 564 | 9,1 |
| 2011 | 664 588 | 14,5 | 4 511 | 9,0 |
| 2012 | 663 139 | 14,5 | 4 371 | 8,4 |
| 2013 | 662 368 | 14,6 | 4 030 | 8,0 |
| 2014[7] | 632 667 | 14,7 | 3 603 | 7,7 |
| 2015[7] | 594 795 | 14,9 | 3 318 | 7,9 |
| 2016[7] | 583 631 | 14,7 | 2 955 | 7,4 |
| 2017[7] | 574 123 | 14,5 | 2 786 | 7,6 |
| 2018[7] | 587 665 | 14,8 | 2 397 | 7,0 |
| 2019[7] | 581 114 | 14,7 | 2 189 | 7,0 |
| 2020[12] | 616 835 | 15,9 |
| 1950 | 1960 | 1970 | 1989 | 1991 | 1993 | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2003 | 2005 | 2007 | 2009 | 2011 | 2013 | 2014 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Автономна Республіка Крим | 7,3 | 6,3 | 7,4 | 9,9 | 11,1 | 12,5 | 14,7 | 13,1 | 12,9 | 14,2 | 15,2 | 15,7 | 15,9 | 14,6 | 14,1 | 13,8 | |
| Вінницька область | 8,7 | 7,6 | 10,4 | 13,8 | 15,7 | 16,7 | 17,4 | 17,0 | 16,5 | 16,6 | 17,2 | 18,2 | 17,6 | 16,3 | 15,6 | 15,8 | 15,9 |
| Волинська область | 10,0 | 6,8 | 8,2 | 10,7 | 12,2 | 13,0 | 13,7 | 13,5 | 13,8 | 13,9 | 14,7 | 15,4 | 15,0 | 14,2 | 13,4 | 13,2 | 13,2 |
| Дніпропетровська область | 6,6 | 6,2 | 8,0 | 11,5 | 12,5 | 14,5 | 16,0 | 15,8 | 15,8 | 16,0 | 16,7 | 17,7 | 17,6 | 16,4 | 15,7 | 15,5 | 16,0 |
| Донецька область | 8,2 | 6,0 | 7,6 | 11,8 | 12,8 | 15,0 | 17,2 | 16,4 | 16,1 | 16,6 | 17,4 | 18,1 | 18,1 | 16,8 | 16,1 | 16,0 | 16,6[16] |
| Житомирська область | 8,8 | 6,7 | 9,1 | 12,2 | 14,1 | 15,3 | 16,2 | 16,2 | 16,3 | 16,9 | 17,7 | 18,6 | 18,4 | 17,0 | 16,0 | 16,5 | 16,8 |
| Закарпатська область | 11,5 | 6,9 | 8,0 | 9,1 | 10,2 | 10,8 | 11,8 | 10,9 | 11,4 | 11,4 | 12,0 | 13,2 | 13,3 | 12,6 | 11,7 | 11,8 | 11,8 |
| Запорізька область | 6,7 | 6,4 | 8,3 | 11,4 | 12,6 | 14,1 | 15,5 | 15,0 | 15,1 | 15,8 | 16,4 | 16,5 | 16,7 | 15,5 | 15,1 | 14,9 | 15,7 |
| Івано-Франківська область | 10,9 | 8,1 | 8,8 | 10,2 | 11,5 | 11,6 | 12,0 | 12,1 | 12,2 | 12,5 | 13,3 | 13,5 | 13,6 | 12,7 | 12,1 | 12,6 | 12,8 |
| Київська область | 7,7 | 7,0 | 8,8 | 12,3 | 14,1 | 15,6 | 16,5 | 15,9 | 15,9 | 16,6 | 17,3 | 18,4 | 18,1 | 16,8 | 15,7 | 15,8 | 16,4 |
| Кіровоградська область | 7,8 | 7,5 | 10,5 | 14,4 | 15,4 | 17,0 | 17,9 | 17,4 | 17,6 | 17,5 | 18,3 | 18,9 | 18,5 | 17,5 | 16,7 | 16,8 | 17,0 |
| Луганська область | 8,7 | 6,3 | 7,7 | 11,8 | 12,9 | 15,4 | 16,9 | 16,8 | 16,9 | 17,1 | 17,8 | 18,3 | 17,8 | 16,9 | 16,4 | 16,0 | 10,2[16] |
| Львівська область | 11,9 | 7,2 | 8,2 | 10,0 | 11,4 | 11,6 | 12,4 | 12,4 | 12,5 | 12,7 | 13,5 | 13,8 | 13,7 | 13,0 | 12,3 | 12,6 | 12,8 |
| Миколаївська область | 7,2 | 7,1 | 9,3 | 11,7 | 12,8 | 13,7 | 15,3 | 14,8 | 15,0 | 15,3 | 16,5 | 16,6 | 16,6 | 15,7 | 14,8 | 14,8 | 15,2 |
| Одеська область | 8,1 | 7,1 | 9,3 | 12,0 | 13,5 | 14,1 | 15,8 | 14,7 | 14,4 | 15,3 | 16,2 | 16,7 | 16,3 | 15,1 | 14,2 | 14,1 | 14,3 |
| Полтавська область | 7,3 | 7,5 | 10,3 | 13,8 | 15,0 | 16,8 | 17,3 | 17,4 | 17,3 | 18,0 | 18,7 | 19,0 | 18,6 | 17,9 | 16,5 | 16,7 | 17,1 |
| Рівненська область | 10,1 | 6,7 | 7,9 | 9,9 | 11,4 | 12,3 | 12,9 | 12,6 | 12,8 | 13,0 | 13,7 | 14,2 | 14,0 | 13,4 | 12,3 | 12,6 | 12,7 |
| Сумська область | 7,8 | 7,3 | 10,5 | 13,7 | 15,1 | 17,2 | 17,2 | 17,5 | 17,5 | 18,1 | 18,5 | 19,3 | 18,7 | 18,0 | 16,3 | 16,9 | 17,2 |
| Тернопільська область | 11,1 | 7,9 | 9,6 | 12,4 | 13,7 | 14,0 | 13,8 | 14,3 | 14,4 | 14,3 | 14,9 | 15,1 | 15,0 | 14,4 | 13,7 | 13,7 | 14,2 |
| Харківська область | 7,3 | 6,9 | 9,2 | 12,3 | 13,8 | 15,2 | 16,6 | 15,8 | 15,7 | 15,8 | 16,3 | 16,6 | 16,3 | 15,4 | 14,7 | 14,5 | 15,3 |
| Херсонська область | 6,7 | 7,0 | 8,5 | 11,0 | 12,2 | 13,3 | 15,3 | 14,4 | 15,0 | 15,6 | 15,8 | 16,3 | 16,3 | 15,4 | 14,6 | 14,9 | 15,1 |
| Хмельницька область | 10,2 | 7,2 | 9,6 | 12,9 | 14,3 | 15,4 | 15,7 | 16,1 | 15,4 | 16,1 | 16,7 | 17,4 | 17,1 | 16,3 | 15,2 | 15,7 | 15,6 |
| Черкаська область | 8,1 | 7,5 | 10,6 | 13,7 | 15,4 | 17,0 | 17,2 | 17,2 | 16,7 | 17,3 | 17,7 | 18,6 | 18,3 | 17,0 | 16,3 | 16,2 | 16,5 |
| Чернівецька область | 10,1 | 7,0 | 8,4 | 10,4 | 11,8 | 12,2 | 12,7 | 12,7 | 12,7 | 12,7 | 13,7 | 14,2 | 13,7 | 12,9 | 12,4 | 12,7 | 12,8 |
| Чернігівська область | 9,4 | 7,5 | 10,7 | 13,9 | 15,9 | 17,9 | 19,0 | 18,6 | 19,2 | 20,0 | 20,6 | 21,7 | 21,5 | 20,1 | 18,6 | 18,7 | 19,2 |
| місто Київ | 6,8 | 7,5 | 8,3 | 9,3 | 10,5 | 11,7 | 10,2 | 10,1 | 10,6 | 10,9 | 11,4 | 11,6 | 10,3 | 9,8 | 9,9 | 10,4 | |
| Севастополь (міськрада) | 14,3 | 11,9 | 12,4 | 13,5 | 14,2 | 15,4 | 15,5 | 14,6 | 14,2 | 13,9 | |||||||
| Україна | 8,5 | 6,9 | 8,9 | 11,7 | 13,0 | 14,3 | 15,5 | 15,0 | 15,0 | 15,4 | 16,1 | 16,7 | 16,5 | 15,4 | 14,6 | 14,6 | 14,7 |
| Обидві статі | чоловіки | жінки | |
| 0-4 | 209,6 | 232,5 | 185,3 |
| 5-9 | 24,1 | 26,4 | 21,6 |
| 10-14 | 25,1 | 29,7 | 20,3 |
| 15-19 | 56,8 | 78,4 | 34,2 |
| 20-24 | 109,5 | 164,3 | 51,9 |
| 25-29 | 167,3 | 249,1 | 82,5 |
| 30-34 | 284,8 | 428,8 | 139,5 |
| 35-39 | 387,5 | 582,3 | 199,2 |
| 40-44 | 500,4 | 748,3 | 268,1 |
| 45-49 | 678,0 | 1055,5 | 344,1 |
| 50-54 | 948,1 | 1492,0 | 493,9 |
| 55-59 | 1383,2 | 2192,6 | 761,4 |
| 60-64 | 2012,2 | 3188,2 | 1181,5 |
| 65-69 | 2821,1 | 4422,9 | 1846,5 |
| 70 i старше | 7745,2 | 9192,2 | 7078,7 |
| Все населення |
1460,2 | 1552,6 | 1381,0 |
| кількість померлих, тис. |
частка | |
|---|---|---|
| хвороби систем кровообігу | 425,6 | 67,3 % |
| новоутворення | 83,9 | 13,3 % |
| зовнішні причини смерті | 40,1 | 6,3 % |
| хвороби органів травлення | 25,2 | 4,0 % |
| хвороби органів дихання | 14,8 | 2,3 % |
| деякі інфекційні та паразитарних хвороб | 11,0 | 1,7 % |
| інші причини | 31,7 | 5,0 % |
| всього померлих | 632,3 | 100,0 % |
Останніми роками зростає кількість померлих від хвороб систем кровообігу і новоутворень. Зменшується смертність від зовнішніх причин смерті, хвороб органів дихання та інфекційних і паразитарних хвороб.
| причини смерті | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| хвороби системи кровообігу | 62,5 | 63,4 | 63,0 | 63,6 | 65,2 | 66,6 | 66,3 | 65,8 | 66,5 | 67,3 |
| новоутворення | 11,7 | 11,9 | 11,8 | 11,8 | 12,5 | 12,7 | 13,4 | 14,0 | 13,9 | 13,3 |
| зовнішні причини смерті | 9,0 | 8,5 | 8,7 | 8,1 | 6,9 | 6,3 | 6,4 | 6,3 | 6,1 | 6,3 |
| хвороби органів травлення | 4,1 | 4,0 | 4,4 | 4,7 | 4,3 | 3,8 | 3,8 | 4,2 | 4,2 | 4,0 |
| хвороби органів дихання (J00-J99) | 3,6 | 3,3 | 3,3 | 3,1 | 3,0 | 2,8 | 2,7 | 2,6 | 2,5 | 2,3 |
| деякі інфекційні та паразитарні хвороби (A00-B99) | 2,2 | 2,2 | 2,2 | 2,3 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | 1,9 | 1,7 |
| інші причини | 7,0 | 6,7 | 6,7 | 6,4 | 6,0 | 5,6 | 5,4 | 5,0 | 4,8 | 5,0 |
| 1898 | 1908 | 1925 | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2013 | 2014 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 235 | 192 | 146 | 30 | 20 | 17 | 20 | 17 | 16 | 13 | 15 | 12 | 10 | 9,1 | 8,0 | 7,7 |
Висока смертність серед дітей була головною причиною надвисокої смертності серед населення в Російській імперії. У 1867—1881 році 58 % всіх смертей припадало на дітей у віці до 5 років, тоді як на осіб старше 55 років припадало лише 16 % смертей. Особливо високою була смертність серед дітей до 1 року. По 50 губерніях Європейської Росії у 1867—1910 вона становила приблизно 260 випадків на 1000 народжених живими.[1]
В українських губерніях ситуації з дитячою смертністю була дещо кращою. Так, у 1867—1881 найбільша смертність серед дітей серед українських губерній спостерігалась у Чернігівській (216 на 1000) і Харківській губерніях (205), а найнижча — у Катеринославській (152) та Таврійській (160). В середньому по губерніях Європейської Росії вона становила 271 на 1000 і збільшувалась з заходу на схід — від 150 у Прибалтійських губерніях до 350 у нечерноземних великороських губерніях.[1]
Дитяча смертність в європейській Росії в 1896—1897 рр. (на 1000 народжених живими)[1]
- Православні — 283
- Протестанти — 179
- Мусульмани — 166
- Католики — 149
- Юдеї — 130
| Губернія | 1867- 1881 |
1886- 1897 |
1908- 1910 |
|---|---|---|---|
| Волинська | 204 | 226 | 240 |
| Чернігівська | 216 | 232 | 210 |
| Харківська | 211 | 229 | 209 |
| Херсонська | 205 | 170 | 209 |
| Катеринославська | 152 | 188 | 179 |
| Подільська | 169 | 178 | 177 |
| Київська | 169 | 187 | 175 |
| Полтавська | 203 | 205 | 172 |
| Таврійська | 160 | 179 | 162 |
| По імперії | 271 | 274 | 253 |
- Населення України
- Народжуваність в Україні
- Природний рух населення України
- Тривалість життя в Україні
- ↑ а б в г д е ж и к л Смертність населення Російської імперії у 1861—1913 рр. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 11 травня 2013. [Архівовано 2012-03-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Новосельский С. А. Смертность и продолжительность жизни в России, с.144
- ↑ а б в г д Смертність населення України в трудоактивному віці(рос.)
- ↑ а б в г д Демографічні показники населення України 1990–2013 — Держкомстат
- ↑ Коефіцієнт смертності в промислово розвинутих країнах
- ↑ Естественное движение населения Союза ССР в 1926 г. Том I. Выпуск 2 - ЦСУ СССР. Москва. 1929. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015. [Архівовано 2015-06-10 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п без врахування АР Крим і Севастополя
- ↑ а б в Демографічний паспорт регіонів України. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 13 травня 2015. [Архівовано 2014-01-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Алкогольне отруєння - одна з найпоширеніших причин передчасної смерті.
- ↑ а б в г А.Ю.Донцова, А.О.Левченко, доц., канд. екон. наук // Проблеми зменшення середньої тривалості життя в Україні / Кіровоградський національний технічний університет, м. Кіровоград. 2010
- ↑ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я НА ПЕРЕХІДНОМУ ЕТАПІ: результати оцінювання та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров’я в систему первинної медичної допомоги та громадські платформи в Україні / МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ КОРПУС ЗА ПІДТРИМКИ ГРУПИ СВІТОВОГО БАНКУ / Розробка концепції, фінансування та підготовка цього звіту була здійснена під керуванням команди Світового банку, за участі Патрісіо В. Маркес, Фон Зао, Олени Дорошенко, Лариси Халецької, Олександри Пуппо, Акосуа Даква. — Київ, Україна. 31 жовтня, 2017
- ↑ Кількість померлих за окремими причинами смерті у січні-грудні 2020 року
- ↑ Смертність в Україні у 1990—2012 рр. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2017-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 13 травня 2015. [Архівовано 2015-04-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 2021-04-18 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ а б дані можуть бути уточнені
- ↑ База даних населення України. Коефіцієнти смертності за статтю та віковими групами (0,1). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2017-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Демографічна статистика України з 1990 року
- ↑ Коефіцієнт дитячої смертності у промислово розвинутих країнах
- Вишневский А. Г., Волков А.Г «Воспроизводство населения СССР» — Москва, 1983
- Рашин А.Г «Население России за 100 лет (1811—1913 гг.)» — Москва, 1956
- «Народное хозяйство СССР 1922—1982» (Юбилейный статистический ежегодник) - М., 1982
