Населення Закарпатської області
Закарпаття посідає 17-те місце серед регіонів України за чисельністю населення. На 1 серпня 2013 р. в області проживало 1 255 425 осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,76 %. Переважна більшість жителів області — 62,9 % проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні — 0,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7 % мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1 % загальнообласної. П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських.
Значне збільшення чисельності населення області спостерігалося у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років становило 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. Це відбувалося внаслідок переведення частини селищ міського типу до категорії гірських сільських населених пунктів. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність[1]. У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2 %[2], у другому — 7 %, за підсумками 2010 року — 19 %[3].
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[4][5][6]
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1939 | 845 000[7] | 24 |
| 1959 | 920 173 | 23 |
| 1970 | 1 056 799 | 22 |
| 1979 | 1 154 417 | 23 |
| 1989 | 1 252 288 | 20 |
| 2001 | 1 258 264 | 19 |
| 2014 | 1 256 850 | 17 |
Динаміка чисельності населення районів та міст обласного підпорядкування Закарпатської області:[8]
| 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2014 | |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Берегове | Берегівськ. | Берегівськ. | Берегівськ. | 27 235 | 24 686 |
| м. Мукачеве | 57 414 | 71 864 | 84 521 | 82 346 | 85 487 |
| м. Ужгород | 64 578 | 90 995 | 117 061 | 117 317 | 115 947 |
| м. Хуст | Хустськ. | Хустськ. | Хустськ. | 32 348 | 31 797 |
| м. Чоп | Ужгородськ. | Ужгородськ. | Ужгородськ. | Ужгородськ. | 9 018 |
| Берегівський район | 79 135 | 82 901 | 85 668 | 53 841 | 51 842 |
| Великоберезнянський район | 32 274 | 31 909 | 30 835 | 28 016 | 26 503 |
| Виноградівський район | 98 532 | 104 944 | 113 034 | 117 863 | 120 310 |
| Воловецький район | 24 049 | 26 271 | 27 561 | 25 336 | 24 334 |
| Іршавський район | 88 632 | 92 755 | 97 192 | 100 881 | 99 531 |
| Міжгірський район | 46 968 | 49 760 | 50 555 | 50 057 | 48 100 |
| Мукачівський район | 99 730 | 103 250 | 105 538 | 101 572 | 101 178 |
| Перечинський район | 31 510 | 32 398 | 32 582 | 31 790 | 31 629 |
| Рахівський район | 76 095 | 81 645 | 86 148 | 90 811 | 91 857 |
| Свалявський район | 46 532 | 51 395 | 56 254 | 55 468 | 54 609 |
| Тячівський район | 132 082 | 147 429 | 164 968 | 172 389 | 174 523 |
| Ужгородський район | 70 707 | 69 941 | 73 679 | 74 433 | 69 837 |
| Хустський район | 108 561 | 116 960 | 126 692 | 96 561 | 95 662 |
|
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення Закарпатської області у 1950—2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[11] | 1960[11] | 1970[4] | 1980[12] | 1990[13] | 2000[13] | 2010[13] | 2020[13] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 31,4 | 27,3 | 20,7 | 18,8 | 16,8 | 11,5 | 14,7 | 10,8 |
| смертності | 11,5 | 6,9 | 8,0 | 9,2 | 9,3 | 11,1 | 12,0 | 13,4 |
| природного приросту | 19,9 | 20,4 | 12,7 | 9,6 | 7,5 | 0,4 | 2,7 | -2,6 |
У Закарпатській області мешкають представники понад 30 етносів. Основним та корінним населенням є українці (80.5 %). Проживають також угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2.5 %), цигани (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %), всього понад 30 національностей.
Національний склад населення Закарпатської області станом на 2001 рік[14]
| № | Національність | Кількість осіб | До загальної чисельності населення |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 010 127 | 80,51 % |
| 2 | Угорці | 151 516 | 12,08 % |
| 3 | Румуни | 32 152 | 2,56 % |
| 4 | Росіяни | 30 993 | 2,47 % |
| 5 | Цигани | 14 004 | 1,12 % |
| 6 | Словаки | 5 695 | 0,45 % |
| 7 | Німці | 3 582 | 0,29 % |
| 8 | Білоруси | 1 540 | 0,12 % |
| 9 | Євреї | 565 | 0,05 % |
| 10 | Поляки | 518 | 0,04 % |
| 11 | Інші | 3 922 | 0,31 % |
| Разом | 1 254 614 | 100 % |
За результатами Всеукраїнського перепису населення, проведеного у 2001 році, 10200 жителів Закарпаття визнали себе русинами (менше 1 % від загальної кількості мешканців області). Назва «русин» не закріплена в офіційних документах державного рівня, 10200 згаданих громадян визначені як представники субетносу української національності.
Динаміка чисельності основних національностей Закарпаття за даними переписів:[15][16][17][14][18]
| національність | 1921 | 1930 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | 372 884 | 63,0 % | 450 925 | 62,2 % | 686 464 | 74,6 % | 808 131 | 76,5 % | 898 606 | 77,8 % | 976 749 | 78,4 % | 1 010 127 | 80,5 % |
| угорці | 102 144 | 17,3 % | 115 805 | 16,0 % | 146 247 | 15,9 % | 151 949 | 14,4 % | 158 446 | 13,7 % | 155 711 | 12,5 % | 151 516 | 12,1 % |
| румуни | 12 777 | 1,8 % | 18 346 | 2,0 % | 23 454 | 2,2 % | 27 155 | 2,3 % | 29 485 | 2,4 % | 32 152 | 2,6 % | ||
| росіяни | 29 599 | 3,2 % | 35 189 | 3,3 % | 41 713 | 3,6 % | 49 458 | 4,0 % | 30 993 | 2,5 % | ||||
| цигани | 4 970 | 0,5 % | 5 902 | 0,6 % | 12 131 | 1,0 % | 14 004 | 1,1 % | ||||||
| словаки[19] | 19 737 | 3,3 % | 34 511 | 4,8 % | 12 289 | 1,3 % | 9 573 | 0,9 % | 7 329 | 0,6 % | 5 695 | 0,5 % | ||
| німці | 10 460 | 1,8 % | 13 804 | 1,9 % | 3 478 | 0,3 % | 3 582 | 0,3 % | ||||||
| євреї | 80 059 | 13,5 % | 95 008 | 13,1 % | 12 169 | 1,3 % | 10 862 | 1,0 % | 2 639 | 0,2 % | 565 | 0,05 % | ||
| все населення | 592 044 | 100 % | 725 357 | 100 % | 920 173 | 100 % | 1 056 799 | 100 % | 1 155 759 | 100 % | 1 245 618 | 100 % | 1 254 614 | 100 % |
| населення | українці | угорці | румуни | росіяни | цигани | словаки | німці | білоруси | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ужгород | 117 317 | 77,8 | 6,9 | 0,1 | 9,6 | 1,5 | 2,2 | 0,2 | 0,4 |
| Берегове | 27 235 | 38,9 | 48,1 | 0,1 | 5,4 | 6,4 | 0,2 | 0,1 | 0,2 |
| Мукачеве | 82 346 | 77,1 | 8,5 | 0,0 | 9,0 | 1,4 | 0,4 | 1,9 | 0,4 |
| Хуст | 32 348 | 89,3 | 5,4 | 0,0 | 3,7 | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,2 |
| Берегівський район | 53 841 | 18,8 | 76,1 | 0,0 | 0,7 | 4,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Великоберезнянський район | 28 016 | 96,3 | 0,0 | 0,0 | 0,7 | 1,6 | 1,0 | 0,0 | 0,1 |
| Виноградівський район | 117 863 | 71,4 | 26,2 | 0,0 | 1,2 | 0,8 | 0,1 | 0,0 | 0,1 |
| Воловецький район | 25 336 | 98,8 | 0,0 | 0,0 | 0,6 | 0,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Іршавський район | 100 881 | 98,6 | 0,1 | 0,0 | 0,6 | 0,1 | 0,3 | 0,0 | 0,0 |
| Міжгірський район | 50 057 | 99,1 | 0,0 | 0,0 | 0,5 | 0,2 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Мукачівський район | 101 572 | 84,0 | 12,7 | 0,0 | 0,7 | 1,3 | 0,2 | 0,8 | 0,4 |
| Перечинський район | 31 790 | 96,3 | 0,0 | 0,3 | 1,3 | 0,4 | 1,0 | 0,0 | 0,1 |
| Рахівський район | 90 811 | 83,8 | 3,2 | 11,6 | 0,8 | 0,2 | 0,0 | 0,0 | 0,1 |
| Свалявський район | 55 468 | 94,5 | 0,7 | 0,0 | 1,5 | 1,4 | 0,6 | 0,7 | 0,1 |
| Тячівський район | 172 389 | 83,2 | 2,9 | 12,4 | 1,0 | 0,0 | 0,0 | 0,2 | 0,1 |
| Ужгородський район | 74 433 | 58,4 | 33,4 | 0,0 | 2,0 | 4,1 | 1,6 | 0,0 | 0,4 |
| Хустський район | 96 561 | 95,0 | 3,9 | 0,0 | 0,9 | 0,0 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
| Закарпатська область | 1 258 264 | 80,5 | 12,1 | 2,6 | 2,5 | 1,1 | 0,5 | 0,3 | 0,1 |
Національний склад міст Закарпатської області за переписом населення 2001 р., у %:
| місто | населення | українці | угорці | румуни | росіяни | цигани | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ужгород | 115 568 | 77,8 | 6,9 | 0,1 | 9,6 | 1,5 | 4,1 |
| Мукачеве | 81 637 | 77,1 | 8,5 | 9,0 | 1,4 | 4,0 | |
| Хуст | 31 864 | 89,3 | 5,4 | 3,6 | 0,4 | 1,3 | |
| Берегове | 26 554 | 38,9 | 48,1 | 5,4 | 6,4 | 1,2 | |
| Виноградів | 25 383 | 80,8 | 14,3 | 3,5 | 0,2 | 1,2 | |
| Свалява | 16 983 | 86,4 | 2,0 | 3,1 | 4,7 | 3,8 | |
| Рахів | 14 969 | 89,9 | 6,9 | 0,1 | 2,1 | 0,4 | 0,6 |
| Тячів | 9 519 | 71,3 | 24,2 | 0,9 | 2,7 | 0,9 | |
| Іршава | 9 512 | 97,4 | 0,5 | 1,5 | 0,1 | 0,5 | |
| Чоп | 8 870 | 48,1 | 39,4 | 8,3 | 2,3 | 1,9 | |
| Міста Закарпатської області | 340 859 | 76,5 | 11,8 | 0,1 | 7,0 | 1,7 | 2,9 |
Розподіл індивідуальних домогосподарств області[20]
| Всього індивідуальних домогосподарств | У % до підсумку | Середній розмір домогосподарства (осіб) | |||||||
| 1979 | 1989 | 2001 | 1979 | 1989 | 2001 | 1979 | 1989 | 2001 | |
| Всі індивідуальні домогосподарства | 287956 | 305847 | 307726 | 100 | 100 | 100 | 3,7 | 3,8 | 3,9 |
| з них: | |||||||||
| домогосподарства, всі члени яких належать до однієї національності | 254188 | 262406 | 270699 | 88,3 | 85,8 | 88,0 | 3,8 | 3,8 | 3,9 |
| з них: | |||||||||
| українці | 204582 | 215434 | 227375 | 71,0 | 70,4 | 73,9 | 3,8 | 3,8 | 3,9 |
| угорці | 35003 | 31380 | 30420 | 12,2 | 10,3 | 9,9 | 3,5 | 3,6 | 3,7 |
| румуни | 5963 | 6652 | 6927 | 2,1 | 2,2 | 2,3 | 4,1 | 3,8 | 4,1 |
| росіяни | 5116 | 5361 | 3011 | 1,8 | 1,8 | 1,0 | 2,9 | 2,9 | 2,7 |
| цигани | 1041 | 1961 | 2181 | 0,4 | 0,6 | 0,7 | 4,6 | 5,2 | 5,6 |
| словаки | 719 | 412 | 305 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 2,7 | 2,7 | 2,8 |
| німці | … | … | 223 | … | … | 0,1 | … | … | 3,2 |
Рідна мова населення Закарпатської області за результатами переписів населення, %[21][22][23][24]
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 73,5 | 76,1 | 78,1 | 81,0 |
| угорська | 16,3 | 15,4 | 13,4 | 12,7 |
| російська | 4,2 | 4,2 | 5,0 | 2,9 |
| румунська | 2,0 | 2,1 | 2,3 | 2,6 |
| інша | 4,0 | 2,2 | 1,2 | 0,8 |
| Мовний склад населення Закарпаття (перепис 2001 року) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українська | Угорська | Румунська | Російська | Циганська | Словацька | Німецька | |
| Ужгород | 117 317 | 75,6 % | 7,0 % | 12,4 % | 1,3 % | 0,9 % | ||
| Берегове | 27 235 | 38,4 % | 54,8 % | 6,3 % | 0,1 % | |||
| Мукачеве | 82 346 | 77,6 % | 8,5 % | 10,7 % | 0,1 % | 1,1 % | ||
| Хуст | 32 348 | 91,0 % | 4,3 % | 3,8 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| Берегівський район | 53 841 | 18,8 % | 80,2 % | 0,8 % | ||||
| Великоберезнянський район | 28 016 | 99,0 % | 0,6 % | 0,2 % | ||||
| Виноградівський район | 117 863 | 72,0 % | 26,3 % | 1,3 % | 0,3 % | |||
| Воловецький район | 25 336 | 99,1 % | 0,1 % | 0,7 % | ||||
| Іршавський район | 100 881 | 99,0 % | 0,1 % | 0,7 % | 0,1 % | |||
| Міжгірський район | 50 057 | 99,3 % | 0,5 % | 0,2 % | ||||
| Мукачівський район | 101 572 | 84,2 % | 13,8 % | 0,7 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,6 % | |
| Перечинський район | 31 790 | 96,6 % | 0,2 % | 0,9 % | 1,3 % | 0,3 % | 0,6 % | |
| Рахівський район | 90 811 | 84,6 % | 2,5 % | 11,5 % | 0,9 % | 0,2 % | ||
| Свалявський район | 55 468 | 97,3 % | 0,5 % | 1,6 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
| Тячівський район | 172 389 | 83,5 % | 2,8 % | 12,4 % | 1,1 % | 0,1 % | ||
| Ужгородський район | 74 433 | 58,9 % | 36,5 % | 2,4 % | 0,7 % | 1,1 % | ||
| Хустський район | 96 561 | 95,2 % | 3,9 % | 0,8 % | ||||
| Закарпатська область | 1 258 264 | 81,0 % | 12,7 % | 2,6 % | 2,9 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % |
Рідна мова найбільш чисельних національностей Закарпатської області за даними перепису 2001 р.[25]
| Своєї національності |
Українська | Російська | Інша | |
| Українці | 99,2 % | - | 0,5 % | 0,1 % |
| Угорці | 97,1 % | 2,6 % | 0,2 % | 0,1 % |
| Румуни | 99,0 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,2 % |
| Росіяни | 91,7 % | 7,9 % | - | 0,1 % |
| Цигани | 20,5 % | 16,7 % | 0,2 % | 60,0 % |
| Словаки | 43,5 % | 41,5 % | 2,6 % | 1,0 % |
| Німці | 50,5 % | 39,6 % | 4,8 % | 0,7 % |
Населені пункти Закарпаття за часткою населення, що назвало рідною мовою:
| 100 % | 99-100 % | 95-99 % | 90-95 % | 80-90 % | 70-80 | 60-70 % | 50-60 % | 40-50 % | 30-40 % | 20-30 % | 10-20 % | 5-10 % | 1-5 % | 0-1 % | 0 % | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українську | 55 | 237 | 166 | 21 | 16 | 10 | 4 | 5 | 6 | 10 | 4 | 22 | 11 | 36 | 5 | 1 |
| угорську | 33 | 11 | 19 | 6 | 7 | 5 | 8 | 4 | 5 | 11 | 8 | 36 | 142 | 313 | ||
| румунську | 1 | 1 | 6 | 1 | 1 | 2 | 4 | 60 | 533 |
 |
 |
 |
|||
| Українська мова[27] — 1 016 268 осіб (81,00 %) | Угорська мова — 158 729 осіб (12,65 %) | Російська мова — 36 412 осіб (2,90 %) |
 |
 |
 |
|||
| Румунська мова — 32 224 осіб (2,57 %) | Русинська мова[28] — 6 720 осіб (0,54 %) | Циганська мова — 2 990 осіб (0,24 %) |
 |
 |
||
| Словацька мова — 2 575 осіб (0,21 %) | Німецька мова — 1 850 осіб (0,15 %) |
| населення 2001 р. |
українська | угорська | російська | румунська | циганська | німецька | словацька | |
| Ужгород | 117 317 | 77,6 % | 7,0 % | 12,4 % | 1,3 % | |||
| Мукачеве | 82 346 | 77,6 % | 9,6 % | 10,7 % | 1,1 % | |||
| Хуст | 29 080 | 90,2 % | 4,8 % | 4,1 % | ||||
| Берегове | 26 735 | 37,3 % | 55,9 % | 6,4 % | ||||
| Виноградів | 25 760 | 82,1 % | 13,5 % | 3,8 % | ||||
| Свалява | 17 145 | 94,5 % | 1,4 % | 3,2 % | ||||
| Рахів | 15 241 | 92,1 % | 4,8 % | 2,3 % | ||||
| Тячів | 9 786 | 73,5 % | 22,6 % | 2,8 % | ||||
| Міжгір'я | 9 656 | 97,6 % | 1,0 % | 1,2 % | ||||
| Іршава | 9 515 | 97,9 % | 1,4 % | |||||
| Великий Бичків | 9 430 | 95,2 % | 2,9 % | |||||
| Солотвино | 9 276 | 14,5 % | 24,3 % | 3,2 % | 56,5 % | |||
| Дубове | 9 246 | 98,1 % | 1,5 % | |||||
| Чоп | 8 919 | 46,3 % | 41,5 % | 11,6 % | ||||
| Буштино | 8 554 | 93,8 % | 3,6 % | 2,2 % | ||||
| Королево | 8 147 | 93,6 % | 5,2 % | 1,2 % | ||||
| Вишково | 8 141 | 53,1 % | 45,3 % | 1,4 % | ||||
| Ясіня | 8 006 | 89,5 % | 8,2 % | 1,2 % | ||||
| Тересва | 7 469 | 97,7 % | 1,3 % | |||||
| Перечин | 7 083 | 94,6 % | 3,4 % | |||||
| Чинадійово | 6 817 | 98,0 % | 1,1 % | |||||
| Великий Березний | 6 804 | 97,7 % | 1,3 % | |||||
| Воловець | 5 186 | 98,1 % | 1,4 % | |||||
| Кольчино | 4 407 | 94,1 % | 2,2 % | 2,6 % | ||||
| Середнє | 3 494 | 81,1 % | 1,0 % | 1,0 % | 13,6 % | 3,2 % | ||
| Вилок | 3 419 | 16,8 % | 81,5 % | 1,3 % | ||||
| Кобилецька Поляна | 3 391 | 83,1 % | 14,3 % | 1,3 % | ||||
| Батьово | 3 029 | 32,9 % | 64,6 % | 2,0 % | ||||
| Усть-Чорна | 1 485 | 93,3 % | 1,3 % | 4,3 % | ||||
| Жденієво | 1 120 | 98,9 % | 1,1 % | |||||
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 90,34 % мешканців Закарпатської області вказали вільне володіння українською мовою, а 29,19 % — російською мовою. 98,14 % мешканців Закарпатської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Закарпатської області за даними перепису населення 2001 р.[30][31]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 99,48 % | 26,75 % | |
| Угорці | 98,72 % | 48,07 % | 30,67 % |
| Румуни | 99,33 % | 24,67 % | 37,65 % |
| Росіяни | 96,95 % | 82,40 % | |
| Цигани | 21,09 % | 49,56 % | 11,87 % |
| Словаки | 65,67 % | 96,22 % | 32,85 % |
| Німці | 66,11 % | 95,98 % | 36,96 % |
| Білоруси | 46,49 % | 83,57 % | 75,00 % |
За переписом 2001 року 97,3 % населення Закарпатської області народилися на території України (УРСР), 2,7 % населення — на території інших держав (зокрема 1,8 % - на території Росії). 92,9 % населення народилися на території Закарпатської області, 4,4 % — у інших регіонах України.[32]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Закарпатської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Закарпатської | 1166097 | 92,9 |
| Львівської | 11828 | 0,9 |
| Івано-Франківської | 4197 | 0,3 |
| Хмельницької | 3534 | 0,3 |
| Житомирської | 3172 | 0,3 |
| Вінницької | 3153 | 0,3 |
| Донецької | 2432 | 0,2 |
| Тернопільської | 2252 | 0,2 |
| Полтавської | 1953 | 0,2 |
| Київської | 1938 | 0,2 |
| Рівненської | 1891 | 0,2 |
| Сумської | 1698 | 0,1 |
| Дніпропетровської | 1658 | 0,1 |
| Харківської | 1657 | 0,1 |
| Черкаської | 1643 | 0,1 |
| Волинської | 1634 | 0,1 |
| Чернігівської | 1386 | 0,1 |
| Одеської | 1195 | 0,1 |
| Кіровоградської | 1152 | 0,1 |
| Луганської | 1147 | 0,1 |
| Чернівецької | 1107 | 0,1 |
| м. Києва | 889 | 0,1 |
| Миколаївської | 739 | 0,1 |
| Херсонської | 734 | 0,1 |
| Запорізької | 703 | 0,1 |
| АР Крим | 632 | 0,1 |
| Севастополя | 47 | 0,0 |
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[33]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 151 972 | 36,5 % |
| Обробна промисловість | 51 055 | 12,3 % |
| Освіта | 38 540 | 9,3 % |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 31 983 | 7,7 % |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 30 465 | 7,3 % |
| Будівництво | 27 445 | 6,6 % |
| Державне управління | 23 497 | 5,6 % |
| Транспорт і зв'язок | 22 638 | 5,4 % |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 10 694 | 2,6 % |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 7 605 | 1,8 % |
| Готелі та ресторани | 6 938 | 1,7 % |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 5 592 | 1,3 % |
| Фінансова діяльність | 2 970 | 0,7 % |
| Добувна промисловість | 2 275 | 0,5 % |
| Послуги домашньої прислуги | 1 800 | 0,4 % |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 838 | 0,2 % |
| Рибне господарство | 94 | 0,0 % |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 416 401 | 100,0 % |
- ↑ Міністерство юстиції України. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 8 серпня 2009.
- ↑ Міністерство юстиції України. Архів оригіналу за 6 липня 2009. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ У 2010 році в Україні показники смертності знижувалися. УНІАН. 22 лютого 2011. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970 - 2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ оцінка
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ Slovenský náučný slovník, I. zväzok, Bratislava-Český Těšín, 1932
- ↑ Nikolaus G. Kozauer, Die Karpaten-Ukraine zwischen den beiden Weltkriegen, Esslingen am Neckar 1979, p. 136
- ↑ Перепис 1959/1989: Західні області. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
- ↑ ЦЧУ СССР — Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — М., 1984
- ↑ у 1921—1930 — чехословаки
- ↑ Збірник «Домогосподарства України. Домогосподарства за розміром та характеристикою членів домогосподарств за переписом 2001 року». Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.
- ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
- ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- ↑ Перепис населення України 2001 — Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ разом з русинською
- ↑ у складі української
- ↑ Національність та мовні ознаки за результатами перепису 2001 р. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
