Перейти до вмісту

Дунаєв Сергій Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Володимирович Дунаєв
Сергій Володимирович Дунаєв
Сергій Володимирович Дунаєв
4-й міський голова Лисичанська
16 жовтня 2009 — 22 листопада 2012
ПрезидентВіктор Ющенко
Віктор Янукович
Прем'єр-міністрЮлія Тимошенко
Микола Азаров
ПопередникЛеонід Крисанов
НаступникСергій Шилін
Народився19 серпня 1973(1973-08-19) (51 рік)
Лисичанськ, УРСР
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
ОсвітаСНУ ім. В. Даля
Alma materAcademy of Professional Development and Retraining of Educatorsd
Політична партіяОПЗЖ
У шлюбі зОлена Іванівна
ДітиАртем Сергійович
Софія Сергіївна
РелігіяХристиянство
Сергій Володимирович Дунаєв на сайті Верховної Ради
 Медіафайли у Вікісховищі
Народний депутат України
7-го скликання
ПР 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Опоблок 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунаєв.

Сергій Володимирович Дунаєв (нар. 19 серпня 1973(19730819), Лисичанськ) — український проросійський політик, народний депутат України 7-го (Партія регіонів), 8-го (Опозиційний блок) та 9-го (ОПЗЖ) скликань. Депутат Лисичанської міської ради 5-го скликання від Партії регіонів (2006—2009). Міський голова Лисичанська (2009—2012)[1][2][3]. Фігурант бази «Миротворець»[4].

Освіта

[ред. | ред. код]

2009 — Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки та підготовки кадрів, спеціальність — «фінанси». Вступив до Східно-українського національного університету ім. Даля в Луганську, отримавши спеціальність «Фінанси».[5]

В дитинстві займався бадмінтоном під керівництвом Ольги Михайлівни Горбенко, брав участь у всесоюзних змаганнях юніорів.[6][7]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1991 — 1993 рр. — монтажник БМП № 392.
  • 1994 — 1995 рр. — інспектор служби економічної безпеки АТЗТ «ПІТТ».
  • 1995 — 1998 рр. — приватний підприємець.
  • 1998 — 1999 рр. — заступник директора з комерційних питань малого приватного виробничо — комерційного підприємства «ОСА».
  • 1999 — 2000 рр. — директор малого приватного виробничо — комерційного підприємства «ОСА».
  • 2000 — 2006 рр. — керівник малого приватного підприємства «ЛЕГІОН».
  • 2002 — 2007 рр. — генеральний директор товариства з додатковою відповідальністю «ОЛВІ».
  • 2006 — 2009 рр. — директор ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія».
  • 2009 р. — президент благодійного фонду «Регіон XXI століття».

1991 року почав працювати монтажником, 1995 року відкрив власну справу.

В 90-ті був керував організованим «краснянським» угрупованням, що займалось рекетом на Донбасі. 2000 року проти Дунаєва було порушено кримінальну справу про вимагання.

Згодом у Дунаєва почалися стосунки з донькою Юрія Бойка.[8]

2009 року в Лисичанську, за підтримки Дунаєва було відкрито пересувний крематорій для тварин, переважно для собак. Для вбивства тварин використовувався шприцемет. Мобільна груп (водій, оператор і стрілець) відстрілювали собак, а потім кремували в утилізаторі. Після того, як інформація про це з'явилася у ЗМІ, крематорій закрили.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

В політиці мав протекторат тодішнього міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, він курував Лисичанськ як нардеп від Партії регіонів.

2006 року стає депутатом міськради від Партії регіонів, очолив комісію з питань соціальної політики, молоді, фізкультури і спорту, згодом стає мером Лисичанська. 2012-го — нардепом.

Друг Олександр Єфремов вважав роботу Дунаєва ефективною, активно допомагав йому стати нардепом.

На парламентських виборах 2012 р. обраний народним депутатом від Партії регіонів за одномандатним мажоритарним виборчим округом № 107, набрав 42,58 % голосів.[9]

Після подій на Майдані, навесні 2014 року Дунаєв вийшов з фракції Партії регіонів, але в жовтні 2014 року на дострокових парламентських виборах Дунаєв переміг по одномандатному виборчому округу № 107 (Луганська область) і став нардепом ВРУ VIII скл.

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[10]

Критика

[ред. | ред. код]

За інформацією сайту «Миротворець», 2014 року під час звільнення міста Щастя, бійці батальйону Айдар затримали Дунаєва та іншого нардепа Олега Недаву (БПП), які того дня вели бізнес-переговори з російськими бойовиками в будинку за містом.[11]

9 травня 2015 року назвав терористів ДНР «героями».[12]

За твердженням Сергія Корсунського, одного із лідерів луганських сепаратистів навесні 2014-го, Дунаєв і Сергій Тігіпко у квітні 2014 року прибув в захоплену терористами будівлю СБУ, щоб не допустити штурму будівлі з боку ЗСУ. Він 6 днів знаходився у будівлі разом із ватажком терористів Болотовим.[13][14]

15 травня 2018 — генпрокурор Луценко вніс подання на притягнення до кримінальної відповідальності Дунаєва за те, що той подавав недостовірні відомості в декларації, приховавши 12 компаній[15] та доходи на сотні мільйонів гривень.[16][17] За недостовірні дані в декларації Дунаєва планували позбавити депутатської недоторканності, але Верховна рада не схвалила цього рішення.[18][19]

У 2017 році мерія Лисичанська, за даними журналістів «Наші гроші», без тендеру віддала підряд на пів мільйона гривень компанії Дунаєва[20]. 26 липня 2017 року по цій справі було зареєстроване кримінальне провадження[21].

9 травня 2019 року виступав в Лисичанську під забороненою символікою компартії.[22]

Статки

[ред. | ред. код]

2017 року Дунаєв задекларував 8 квартир з яких 4 (площа найбільшої — 456 м2) — особисто належать нардепу, 2 — синові, 1 дружині і 1 квартира (найменша — 61 м2) — належить родині в рівних частках.[23]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина Олена, виховують сина і доньку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сергей Дунаев – городской голова Лисичанска. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2020.
  2. ↑ На сессии Лисичанского городского совета. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 12 листопада 2010. Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
  3. ↑ Сессия Лисичанского городского совета приняла сложение полномочий городского головы. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 22 листопада 2012. Архів оригіналу за 24 травня 2016.
  4. ↑ Дунаєв Сергій Володимирович. myrotvorets.center (рос.) . Центр «Миротворець». 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 травня 2019.
  5. ↑ Сергій Дунаєв: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  6. ↑ 40 лет бадминтону Лисичанска [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]fbubadminton.org.ua(рос.)
  7. ↑ Сергей Дунаев: «Спорт учит слову „надо“». Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  8. ↑ Сергій Дунаєв: господар Лисичанська, знищувач собак і прихильник «русского міра». Політека (укр.). 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  9. ↑ Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 107. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 3 січня 2013.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  11. ↑ NATO. Дунаев Сергей Владимирович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  12. ↑ Denis Kazanskyi (13 травня 2015), Нардеп Дунаев назвал боевиков ЛНР героями на митинге в Лисичанске, архів оригіналу за 17 березня 2020, процитовано 9 травня 2019
  13. ↑ Павел Жаров (4 лютого 2016), Корсунский о Дунаеве, процитовано 9 травня 2019
  14. ↑ Сепаратист Корсунський розповів, як нардеп Дунаєв прикривав бойовиків ЛНР. ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  15. ↑ Амнезія (не) лікується: як нардеп Дунаєв згадував про 12 фірм (інфографіка). Bihus.Info (укр.). 28 травня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
  16. ↑ Нардепа з Опоблоку приперли до стінки, він здав усіх. Політека (укр.). 17 травня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  17. ↑ Дунаєв не зазначив у декларації відомості про усі свої фірми - Луценко. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  18. ↑ Рада не схвалила притягнення до кримінальної відповідальності депутата Дунаєва. DT.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  19. ↑ Парламент не погодився зняти недоторканність з “опоблоківця” Сергія Дунаєва. Новинарня (укр.). 4 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  20. ↑ Підконтрольна «Опоблоку» мерія Лисичанська без тендеру віддала ще півмільйона фірмі Дунаєва. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 26 травня 2020.
  21. ↑ Категорія справи № 415/4527/17: У порядку процесуального законодавства (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
  22. ↑ Під Лисичанськом нардеп Дунаєв виступив під комуністичними прапорами Новини undefined Донбас на Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  23. ↑ Декларації: Дунаєв Сергій Володимирович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дунаєв_Сергій_Володимирович&oldid=41734436