Поляков Максим Анатолійович
Поляков Максим Анатолійович | |
---|---|
Народився | 23 квітня 1982 (42 роки) Умань, Черкаська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | політик |
Alma mater | Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Членство | Верховна Рада України VIII скликання |
Посада | народний депутат України |
Партія | Народний фронт |
|
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
8-го скликання | |||
Народний фронт | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Максим Анатолійович Поляков (нар. 23 квітня 1982, Умань, Черкаська область, Українська РСР) — український політик. З 12 березня 2014 року — член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. З 25 листопада 2014 року — обраний народним депутатом VIII скликання за виборчим списком партії Народний фронт. Член МДО «Депутатський контроль»[1]. Фігурант резонансної корупційної «бурштинової справи».
Закінчив Уманський педагогічний університет ім. Тичини (з відзнакою) за спеціальністю «Фінанси» у 2004 році, а також аспірантуру за спеціальністю «Економіка та управління національним господарством» у 2008 році.
Кандидат економічних наук.
З вересня 2004 по вересень 2008 — аспірант Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.
З вересня 2006 по січень 2007 — начальник відділу експорту ПП «Імпексагро».
З квітня по листопад 2008 — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро Авто Груп».
З жовтня по серпень 2010 — викладач кафедри економіки і менеджменту Уманської філії Європейського університету.
З вересня 2010 по жовтень 2011 — викладач кафедри економіки підприємства‚ фінансів і туризму Уманського педагогічного університету ім. Тичини.
З жовтня 2011 по червень 2012 — заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Уманської міської ради, член виконавчого комітету Уманської міськради. З червня 2012 по березень 2014 — експерт ГО Фронт змін.
2012 року балотувався до Верховної Ради VII скликання від партії Батьківщина як безпартійний за 200 округом (Черкаська область). З 2012 до 2014 року — експерт ГО «Фронт Змін»[2].
З 12 березня дог 19 листопада 2014 року був членом комісії з державного регулювання ринків фінансових послуг[3].
З 25 листопада 2014 до 29 серпня 2019 — народний депутат VIII скликання від партії «Народний фронт».
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].
2019 року балотувався до Верховної Ради по 101 округу (Кіровоградська область) як безпартійний самовисуванець.
В червні—липні 2017 разом з депутатом Борисом Розенблатом фігурував як підозрюваний в матеріалах розслідування корупції бурштинової справи[5]. 11 липня 2017 року позбавлений недоторканності за поданням Генерального Прокурора України.
21 липня 2017 року Солом'янський районний суд міста Києва встановив Полякову заставу у 304 тис. грн та зобов'язання носити електронний браслет, не залишати без повідомлення слідчих Київ і Умань та здати закордонні паспорти. 25 липня Поляков вніс заставу, але не з'явився до поліції для отримання браслету[6].
28 липня 2017 року глава САП Назар Холодницький заявив, що Полякову вдруге не одягли браслет, однак це вдалося зробити 23 серпня того ж року.
У червні 2020 року Полякова звинуватили у тому, що 2018—2019 року він незаконно отримав 367 тис. грн компенсації за житло як народний депутат, а також у недостовірному декларуванні. За даними слідства, з лютого 2018 по серпень 2019 року Поляков отримував компенсацію за оренду номеру в готелі «Київ», хоча з 2016 року проживав у власній київській квартирі[7].
18 квітня 2024 року, ВАКС визнав винним екснардепа Максима Полякова в незаконному отриманні компенсації за житло. Слідство встановило, що у 2018−2019 роках Поляков отримав 367,2 тисячі гривень компенсації за користування номером у готелі «Київ». Як з’ясувалося, екснардеп при цьому фактично жив у власній столичній квартирі, а отже, не мав права претендувати на компенсацію. Суд призначив йому 3 (три) роки випробувального терміну і 17 тис. грн штрафу. Вирок не набув законної сили й може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати ВАКС[8][9].
- У вересні 2016 року Поляков подарував Уманському відділу поліції два автомобілі «Рено», незважаючи на те, що згідно з декларацією за 2015 рік він вказав 76747 гривень, які були його заробітною платою[10].
- Дружина Маргарита Геннадіївна Полякова (Лещенко), син Матвій.
- ↑ Депутати — члени Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль». Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ Поляков Максим Анатолійович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Кабмін звільнив члена Нацфінпослуг Полякова. українські новини. 19 листопада 2014.
- ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 03.03.2019.
- ↑ У НАБУ розкрили «бурштинову схему», до якої причетні нардепи Розенблат і Поляков
- ↑ Поляков Максим. LIGA. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ До суду направили ще одне звинувачення проти екс-нардепа Полякова. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Вирок у Справі № 991/4634/20, Провадження № 1-кп/991/48/20
- ↑ Екснардеп Поляков отримав три роки умовно за незаконне отримання компенсації за оренду житла. 18.04.2024, 16:27
- ↑ Нардеп подарував поліції автомобілі, хоч живе на одну зарплату, 27 вересня 2016, Українська Правда
- Народились 23 квітня
- Народились 1982
- Уродженці Умані
- Випускники Уманського педагогічного університету
- Кандидати економічних наук
- Члени партії «Народний фронт»
- Народні депутати України 8-го скликання
- Кандидати економічних наук України
- Політики України
- Члени «Фронту Змін»
- Державні діячі України під кримінальним переслідуванням
- Члени Національних комісій