Сачхере
Сачхере груз. საჩხერე | ||||
Основні дані | ||||
---|---|---|---|---|
42°20′23″ пн. ш. 43°24′17″ сх. д.H G O | ||||
Країна | Грузія | |||
Мхаре | Імереті | |||
Муніципалітет | Сачхерський муніципалітет | |||
Адміністративний центр | Сачхерський муніципалітет | |||
| ||||
| ||||
Висота над р.м. | 500 м | |||
Населення | 6 140 (2014) | |||
Часовий пояс | UTC+4 | |||
Поштовий індекс | ? пошук (Пошта Грузії) | |||
Місцева влада | ||||
Вебсторінка | sachkhere.gov.ge | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 612256 | |||
OpenStreetMap | ↑2024545 ·R (Сачхерський муніципалітет) | |||
Відстань | ||||
До центру краю | ||||
До Тбілісі | ||||
Карта | ||||
Сачхере у Вікісховищі |
Сачхере (груз. საჩხერე) — місто в Грузії, у мхаре Імеретії, адміністративний центр Сачхерського муніципалітету.
Місто розташоване на півночі мхаре Імеретія, на заході Грузії, на березі річки Квіріла, лівої притоки річки Ріоні.
Кліматограма Сачхере | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
107
4
−5
|
89
5
−4
|
117
8
−1
|
115
14
3
|
108
19
9
|
98
23
13
|
81
26
16
|
65
27
17
|
77
22
12
|
102
16
7
|
104
10
1
|
109
5
−4
|
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1172 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[4] |
У західній частині міста виявлено археологічну пам'ятку, яка відноситься до ранньої бронзової доби.
Сачхере як поселення, вперше згадується в історичних джерелах у XVII ст. У пізньофеодальну добу це був розвинений торговий пункт. За словами Вахушті Багратіоні, Сачхере було разташоване на лівому березі річки Квіріла. Місто розташовувалось на дорозі, що веде зі сходу на захід Грузії. Французький мандрівник Жан Шарден і європейські місіонери вказали у своїх записках саме цей шлях, який являв собою майбутній торговий шлях з Індії та Ірану і з'єднував Тбілісі з Імеретинським царством[5].
У 1830-х роках Сачхере було невеликим містечком, де жили грузини та вірмени. Будинки були розташовані на пагорбі на півночі міста. На 1926 рік громада Сачхери складалася з 15 сіл, її населення становило 8103 особи, а площа – 142,9 км².
Оголошено містом у 1964 році[6].
Станом на 2022 рік чисельність населення міста налічує 5 607 осіб.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
|
Основною галуззю економіки міста є сільське господарство. «Alva LLC» оцінює кількість малих та середніх ферм та господарств у цій місцевості у 4,000, які підтримуються програмою технічної допомоги що фінансується агенцією USAID та керується програмою «Фермер до фермера» (FTF) неприбутковою організацією «CNFA»[7].
З 1967 по 2008 роки діяв міжміський тролейбусний маршрут «Чіатура — Сачхере». Лінія, що проходила серед гір уздовж річки Квіріла, була однією з найбільш мальовничих у СРСР. З самого заснування і до її закриття лінію обслуговували тролейбуси Škoda 9Tr. Після розпаду СРСР, тролейбусна лінія працювала дуже нестабільно, в місті найчастіше виникали проблеми з електрикою, тож тролейбус змушений був більш ніж простоювати декілька місяців ніж працювати, як і канатні дороги. У 2008 році система була остаточно закрита. Перед закриттям до міста встигли надійти списані у Тбілісі вживані тролейбуси Škoda 14Tr, але вони так і ніколи не вийшли у Чіатурі на лінії. Нині в деяких місцях залишилася залишки контактної мережі та розтяжки, а також списані тролейбуси на території колишнього депо.
Уродженці:
- Буачидзе Тенгіз Павлович (1926—1994) — грузинський літературознавець.
- Наніташвілі Тенгіз Сергійович — радянський вчений в галузі біохімії і технології виноробства.
- ↑ а б перепис населення Грузії (2014)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
- ↑ а б https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
- ↑ Сачхере «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ Asatʻiani, Levan (1965). Cʻxovreba Akaki Ceretʻlisa (груз.). Gamomcʻemloba "Nakaduli".
- ↑ Материалы по этнографии Грузии (груз.). Sakʻartʻvelos SSR mecʻnierebatʻa akademiis gamomcʻemloba. 1987.
- ↑ Ioseb Gogitadze; Iza Komladze (2012). Alva Farm Service Center. Alva. Процитовано 27 січня 2012.
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |