Перейти до вмісту

Прилуцька округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прилуцька округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Полтавська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 510 064 (1926)
Площа: 6,9 тис. км² км²
Населені пункти та ради
Окружний центр: Прилуки
Кількість районних рад: 13
[[Зображення:
Карта Прилуцької округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Прилу́цька окру́гаадміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Утворена 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії. Окружний центр — місто Прилуки.

Історія

[ред. | ред. код]

До Прилуцької округи увійшли 14 волостей Прилуцького повіту, 12 волостей Пирятинського повіту, 2 волостей Лохвицького повіту Полтавської губернії та 3 волостей Переяславського повіту Київської губернії, внаслідок чого на місці колишніх 31 волості та 274 сільрад створено 12 районів і 160 сільрад.

Поділялася на райони: Березоворудський (Теплівський), Варвинський (Гнідинський), Іваницький, Лехнівський, Малодівицький, Пирятинський, Прилуцький, Срібнянський, Турівський, Харковецький, Яблунівський, Яготинський. Площа округи становила 6,9 тис. км², населення — 510,1 тис. осіб (1930), із них 8,2% міських жителів. Українців було 95,7%, євреїв — 3%.[1]. У Прилуках було 28,6, а у Пирятині 12,2 тис. жителів.

З червня 1925 року у зв’язку з ліквідацією Золотоніської округи її Драбівський і Ковалівський (згодом — Бирлівський) райони передано Прилуцькій окрузі, а Лехнівський район Прилуцької округи віднесено до Київської округи.

Станом на 1925 рік Прилуцька округа складалася з 13 районів і 188 сільрад. 1928 року розформовано Харковецький район, а його територію розподілено між Пирятинським і Варвинським районами.

13 червня 1930 року Прилуцьку округу розформовано, а її територію включено до складу Лубенської округи[2].

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість була слабо розвинена, переважала буряко-цукрова, борошняна, тютюнова. Із корисних копалин видобувалися глина та торф.

На 1930 рік в окрузі було дві лінії Південної залізниці довжиною 179 км.

Зернові культури займали 82% посівної площі (33,4% — жито, 19,8% — овес, 13,9% — пшениця, 8,2% — гречка, 6,4% — трави, 3,3% — буряки). Великої рогатої худоби 141,2 тис. голів, серед них 72,1 корів.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 510 064 осіб[3].

Національний склад

[ред. | ред. код]

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[3]

Район Населення, осіб Національний склад, %
українці євреї росіяни білоруси поляки цигани
м. Прилуки 28 621 63,3 31,4 3,8 0,2 0,3 0,1
Березоворудський 33 215 98,8 0,2 0,6 0,1 0,1
Бирлівський 38 495 98,7 0,1 0,7 0,1 0,1
Варвинський 36 125 99,1 0,2 0,4 0,1
Драбівський 45 438 98,5 0,4 0,8 0,1 0,1
Іваницький 24 321 99,0 0,2 0,5 0,2
Малодівицький 34 216 99,4 0,1 0,4
Пирятинський 46 823 89,4 8,4 1,5 0,2 0,2 0,1
Прилуцький 40 143 98,9 0,1 0,8
Срібнянський 42 179 99,2 0,2 0,4 0,1
Турівський 38 657 98,4 0,1 0,9 0,2 0,2
Харківецький 17 189 99,2 0,1 0,6
Яблунівський 39 349 98,8 0,1 0,7 0,1 0,1
Яготинський 45 293 95,1 3,3 1,1 0,1 0,1
Прилуцька округа 510 064 95,7 3,0 0,9 0,1 0,1 0,1

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Прилуцької округи за переписом 1926 року[3]

Район Населення, осіб Рідна мова, %
українська російська інша
м. Прилуки 28 621 62,2 11,2 26,6
Березоворудський 33 215 98,9 0,7 0,4
Бирлівський 38 495 98,9 0,8 0,3
Варвинський 36 125 99,1 0,5 0,4
Драбівський 45 438 98,7 0,8 0,5
Іваницький 24 321 98,9 0,6 0,5
Малодівицький 34 216 99,3 0,5 0,2
Пирятинський 46 823 90,0 3,7 6,3
Прилуцький 40 143 98,9 0,9 0,2
Срібнянський 42 179 99,1 0,4 0,4
Турівський 38 657 98,2 1,3 0,5
Харківецький 17 189 99,2 0,5 0,2
Яблунівський 39 349 98,6 1,1 0,4
Яготинський 45 293 95,1 1,4 3,5
Прилуцька округа 510 064 95,7 1,7 2,7

Керівники округи

[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М. : Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930. — С. 861. (рос.)
  2. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
  3. а б в Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]