Перейти до вмісту

Маріупольська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маріупольська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Донецька (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 415 540 (1926)
Площа: 9935 км² км²
Населені пункти та ради
Окружний центр: Маріуполь
Кількість районних рад: 12
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада

Маріу́польська окру́га (Маріупільська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Окружний центр — місто Маріуполь. Площа 9935 км² (1927), населення 415,54 тис. осіб (1926).

Історія

[ред. | ред. код]

Округу створено 7 березня 1923 року в складі Донецької губернії[1] з окружним центром в місті Маріуполі.

До складу округи увійшли Маріупільский, частини Юзівського, Таганрізького повітів Донецької губернії і частини Бердянського повіту Катеринославської губернії, в складі таких районів (волостей):

  • Мангузький — з волостей: Мангузької, Ялтинської, Узуфської і Стародубської.
  • Микольський — з волостей: Микольської, Мало-Янісольскої, Темрюцької, Захарівської.
  • Олексадро-Невський — з волостей: Романівської, Олександро-Невської, Ново-Каракубської.
  • Старо-Керменчицький — з волостей: Ст. Керменчицької, Майорської, Ново-Петриківської і Петрівської.
  • Стрітенський — з волостей: Стрітенської, Іванівської, Анадольської, Злотоустівської, Платонівської й Волноваської.
  • Старо-Каранський — з волостей: Старогнатівської, Олександрівської, Чермалицької, Конківської.
  • Новоселівський — з волостей: Новоселівської, Портовської і Сартанської.
  • Ново-Миколаївський — з волостей: Н. Миколаївської і Хрещатицької.

19 листопада 1924 року Нікольський район перейменовано на Петропавлівський з перенесенням райцентра з села Нікольське в село Петропавлівку, райцентр Мангуського района перенесено з села Мангуш до села Ялта[2].

30 квітня 1925 року на території округи створено Люксембурзький район з переважною німецькім населенням з центром у колонії Люксембург; центр Петропавлівського району перенесено в село Нікольське, а Петропавлівський район перейменовано на Нікольський.[3].

3 червня 1925 року Бердянську округу було розформовано, території Царе-Костянтинівсього (без села Кінські Роздори), Берестовацького, Ново-Спаського (з перейменуванням на Бердянський) районів, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району Ново-Спаський район передано до складу Маріупольської округи[4].

У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР[5].

Як адміністративна одиниця округа була ліквідована 2 вересня 1930 року, місто Маріуполь та райони округи перейшли у пряме підпорядкування Української СРР[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Серед населення Маріупольської округи за переписом 1926 року:

Національний склад

[ред. | ред. код]

Національний склад населення районів та міст Маріупольської округи за переписом 1926 р.[7]

Місто/район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці росіяни євреї німці молдовани болгари греки інші
осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб %
1 Маріуполь 41 341 13 591 32,9% 14 576 35,3% 7 332 17,7% 325 0,8% 18 0,0% 34 0,1% 4 181 10,1% 1 284 3,1%
2 Андріївський район 22 306 18 488 82,9% 2 431 10,9% 49 0,2% 18 0,1% 153 0,7% 1 053 4,7% 36 0,2% 78 0,3%
3 Бердянський район 56 275 31 426 55,8% 20 092 35,7% 2 166 3,8% 1 233 2,2% 12 0,0% 243 0,4% 309 0,5% 794 1,4%
4 Бердянськ 26 408 5 787 21,9% 16 746 63,4% 2 138 8,1% 496 1,9% 7 0,0% 229 0,9% 293 1,1% 712 2,7%
5 Бердянський район (села) 29 867 25 639 85,8% 3 346 11,2% 28 0,1% 737 2,5% 5 0,0% 14 0,0% 16 0,1% 82 0,3%
6 Берестівський район 28 850 28 548 99,0% 126 0,4% 75 0,3% 2 0,0% 2 0,0% 1 0,0% 96 0,3%
7 Буденівський район 22 640 11 433 50,5% 9 118 40,3% 59 0,3% 1 660 7,3% 2 0,0% 5 0,0% 65 0,3% 298 1,3%
8 Володарський район 25 277 13 187 52,2% 3 310 13,1% 31 0,1% 358 1,4% 1 0,0% 8 345 33,0% 45 0,2%
9 Люксембурзький район 18 791 924 4,9% 823 4,4% 606 3,2% 15 281 81,3% 7 0,0% 1 065 5,7% 85 0,5%
10 Мангушський район 18 398 3 915 21,3% 1 144 6,2% 26 0,1% 18 0,1% 1 0,0% 7 0,0% 13 223 71,9% 64 0,3%
11 Новоселівський район 49 174 21 920 44,6% 15 799 32,1% 331 0,7% 307 0,6% 28 0,1% 33 0,1% 9 527 19,4% 1 229 2,5%
12 Заводи «А»[8] та «Б»[9] 14 864 5 387 36,2% 8 063 54,2% 251 1,7% 59 0,4% 3 0,0% 3 0,0% 536 3,6% 562 3,8%[10]
13 Маріупольський порт 7 705 4 215 54,7% 2 787 36,2% 12 0,2% 24 0,3% 5 0,1% 3 0,0% 375 4,9% 284 3,7%[11]
14 Новоселівський район (села) 26 605 12 318 46,3% 4 949 18,6% 68 0,3% 224 0,8% 20 0,1% 27 0,1% 8 616 32,4% 383 1,4%
15 Октябрьський район 40 164 29 743 74,1% 2 008 5,0% 1 126 2,8% 714 1,8% 16 0,0% 5 0,0% 6 351 15,8% 201 0,5%
16 Старокаранський район 35 324 12 080 34,2% 2 748 7,8% 53 0,2% 4 882 13,8% 1 111 3,1% 8 0,0% 14 272 40,4% 170 0,5%
17 Старокерменчиківський район 24 576 14 175 57,7% 565 2,3% 1 542 6,3% 1 285 5,2% 0 0,0% 11 0,0% 6 857 27,9% 141 0,6%
18 Царекостянтинівський район 32 424 28 013 86,4% 3 977 12,3% 87 0,3% 56 0,2% 44 0,1% 4 0,0% 6 0,0% 237 0,7%

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Маріупольської округи за переписом 1926 року[7]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська російська інша
м. Маріуполь 41 341 9,2 79,4 11,4
Андріївський 22 306 79,4 14,6 6,0
Бердянський 56 275 48,0 47,7 4,4
Берестівський 28 850 98,7 0,8 0,6
Буденівський 22 640 31,5 59,7 8,8
Володарський 25 277 46,7 19,2 34,0
Жовтневий 40 164 68,1 11,7 20,1
Люксембурзький 18 791 3,2 6,7 90,2
Мангушський 18 398 16,9 41,8 41,3
Новоселівський 49 174 17,1 64,3 18,6
Старокаранський 35 324 15,4 27,9 56,7
Старокерменчицький 24 576 55,9 5,9 38,2
Царекостянтинівський 32 424 84,1 14,7 1,3
Маріупольська округа 415 540 43,8 34,4 21,9

Керівники округи

[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Донеччини».
  2. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 19 листопада 1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини».
  3. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 30 квітня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини».
  4. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
  5. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
  6. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
  7. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
  8. до 1920 року — металургійний завод «Нікополь Маріупольський»
  9. до 1920 року — металургійний завод «Російський Провіданс»
  10. зокрема 221 поляк (1,5%) та 149 білорусів (1,0%)
  11. поляків 46 (0,6%), чехів 16 (0,2%), білорусів 10 (0,13%)

Джерела

[ред. | ред. код]