Перейти до вмісту

Глухівська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Глухівська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Чернігівська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 553 793 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Глухів
Кількість районних рад: 11
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада

Глу́хівська окру́га (до 1925 року — Но́вгород-Сі́верська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Окружний центр — Новгород-Сіверський (у 1923–1925 роках), Глухів (у 1925–1930 роках).

Історія

[ред. | ред. код]

Створена 31 січня 1923 року як Новгород-Сіверська округа у складі Чернігівської губернії[1] Окружним центром визначено місто Новгород-Сіверський. До складу округи увійшли:

  • міста Глухів, Шостка,
  • волості Шостенського повіту: Локоцька, Івоцька, Клишівська, Ямпольська, Чеплієвська, Воронізька
  • волості Новгород-Сіверського повіту: Косто-Бобровська, Старо-Малівська, Гремячеська, Хильчанська, Дмитрівська, Чернацька, Чаєвська, Риковська, Орловська, Лісна, Мамекинська;
  • волості Глуховського повіту: Марчихино-Будська, Тулиголівська, Єсманська, Уланівська, Ярославецька, Глухівська, Холопківська;
  • волості Кролевецького повіту: Покошітська, Помаринська.

7 березня 1923 року унаслідок адміністративно-територіальної реформи Чернігівської губернії округа складалася з 12 районів[2].

  1. Костобобрівський — з волостей: Костобобрівської, Старожатівської.
  2. Мамекинський — з волостей: Мамекинської, Гремячеської.
  3. Хильчанський — з волостей: Хильчанської, Дмитрівської.
  4. Середино-Будський — з волостей: Протопопівської, Лісної, Чернацької, з центром в м. Серед-Буде.
  5. Янпольський — з волостей: Янпольскої, Марчихино-Будської.
  6. Риковський — з волостей: Фаївської, Риковської, Орловської.
  7. Понорницький — з волостей: Понорницкої, Покошиської.
  8. Шостенський — з волостей: Локітської, Івотської, Воронізької, з м. Шосткой.
  9. Клишківський — з волостей: Клишківської, Чапліївської.
  10. Есманський — з волостей: Есманської, Уланівської.
  11. Тулиголівський — з волостей: Тулиголівської, Ярославецької.
  12. Глухівський — з волостей: Глухівської, з містом Глуховим, Холопківської.

3 червня 1925 року унаслідок скасування поділу на губернії територія округи перейшла у пряме підпорядкування Української СРР[3].

10 червня 1925 року до складу Новгород-Сіверської округи увійшли території районів розформованої Сновської округи: Охраміївського, без Чепелівської сільради, й Холмінського районів. Клишковський район Новгород-Сіверської округи було розформовано, а території Клишковської, Собичевської, Чепліївської, Симонівської й Лушниківської, без х. х. Губаровщини й Заровчаки, сільрад передано у склад Шостенського району[4].

19 серпня 1925 року окружний центр перенесено до Глухова, у зв'язку з чим округа була перейменована на Глухівську[5]. При цьому Охрамієвський і Холменський райони були передані Конотопській окрузі.

16 жовтня 1925 року територія колишнього Путивльського повіту (без Крупецької волості) була передана Українській СРР[6] та увійшла до складу Глухівської округи. Тим же рішенням, до складу округи увійшли села Рожковичі та Ситне колишньої Хінельської волості Севського повіту Орловської губернії, а також села Василівське, Зноб-Трубчевська, Карпеченкове, Кудоярове, Любахове, Новоасилівка, Українське колишньої Селецької волості Трубчевського повіту Орловської губернії.

19 квітня 1926 року села Баранівка, Муравейня, Смикарівка, Смолине, Товстодубове, Фотовиж колишньої Хінельської волості Севського повіту Орловської губернії увійшли до складу Української СРР і були включені до Глухівської округи.

29 вересня 1926 року у складі Глухівської округи утворено Семенівський район з центром у м. Семенівці у складі сільрад: Іванівської, Миколаївської, Янжулівської, Баранівської, Орликівської, Блешнянської, Карповицької, Тимановицької, Хотїївської та 1, 2, 3, 4, 5 і 6 Семенівських колишньої Семенівської волости Новозибківського повіту Гомельської губернії РСФРР і Архипівської, Гремячківської, Жадівської, Залізно-Мостянської, Костобобрської, Машівської і Олександрівської Костобобрського району Глухівської округи. Костобобрський район розформовано, території сільрад Воробйовської й Буда-Воробйовської приєднавши до складу Новгород-Сіверського району; Архипівської, Гремячківської, Жадівської, Залізо-Мостянської, Костобобрської, Машівської й Олександрівської — до складу знову утвореного Семенівського району; Мамекинський район розформовано, всю його територію приєднано до складу Новгород-Сіверського району; Орловську й Блистовську сільради і село Березову Гать Новгород-Сіверського району переведено до складу Понорницького району[7].

13 червня 1930 року Глухівську округу розформовано, її територію передано до Конотопської округи з центром в місті Конотопі[8].

2 вересня 1930 року у зв'язку з переходом на двоступневу систему управління округи в УСРР було ліквідовано, райони переведено у пряме підпорядкування Української СРР[9].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1926 року Глухівська округа складалася з 11 районів:

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 551,8 тис. осіб, у тому числі українці — 74,5%; росіяни — 23,6%; євреї — 1,6%.[10]

Національний склад

[ред. | ред. код]

Населення районів та міст Глухівської округи за переписом 1926 р.[11]

Місто/район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці росіяни євреї поляки німці
осіб % осіб % осіб % осіб % осіб %
1 Глухів 16 000 11 259 70,4% 1 975 12,3% 2 551 15,9% 68 0,4% 13 0,1%
2 Глухівський район 46 845 32 661 69,7% 14 014 29,9% 47 0,1% 26 0,1% 13
3 Есманський район 34 455 28 806 83,6% 5 576 16,2% 15 18 0,1% 0
4 Новгород-Сіверський район 70 420 57 931 82,3% 10 067 14,3% 2 208 3,1% 58 0,1% 17
5 Новгород-Сіверський 9 161 2 472 27,0% 4 473 48,8% 2 089 22,8% 32 0,3% 12 0,1%
6 Новгород-Сіверський район
(села)
61 259 55 459 90,5% 5 594 9,1% 119 0,2% 26 5
7 Понорницький район 40 807 40 147 98,4% 327 0,8% 234 0,6% 19 15
8 Путивльський район 67 279 9 261 13,8% 57 452 85,4% 341 0,5% 41 0,1% 15
9 Путивль 7 999 304 3,8% 7 258 90,7% 337 4,2% 19 0,2% 10 0,1%
10 Путивльський район
(села)
59 280 8 957 15,1% 50 194 84,7% 4 22 5
11 Семенівський район 55 161 34 578 62,7% 19 402 35,2% 1 049 1,9% 16 15
12 Семенівка 16 394 6 732 41,1% 8 772 53,5% 852 5,2% 1 3
13 Семенівський район
(села)
38 767 27 846 71,8% 10 630 27,4% 197 0,5% 15 12
14 Середино-Будський район 43 788 30 994 70,8% 11 378 26,0% 1 285 2,9% 34 0,1% 6
15 Середино-Буда 7 265 2 667 36,7% 3 364 46,3% 1 176 16,2% 20 0,3% 3
16 Середино-Будський район
(села)
36 523 28 327 77,6% 8 014 21,9% 109 0,3% 14 3
17 Тулиголовський район 30 089 29 878 99,3% 169 0,6% 3 7 3
18 Хильчицький район 36 086 32 407 89,8% 3 611 10,0% 24 0,1% 12 0
19 Шосткинський район 61 092 58 208 95,3% 1 848 3,0% 833 1,4% 49 0,1% 15
20 Шостка 8 539 6 586 77,1% 1 430 16,7% 467 5,5% 35 0,4% 4
21 Шосткинський район
(села)
52 553 51 622 98,2% 418 0,8% 366 0,7% 14 11
22 Ямпільський район 49 871 44 767 89,8% 4610 9,2% 252 0,5% 49 0,1% 14
23 Михайлівський 2 834 1 637 57,8% 922 32,5% 185 6,5% 26 0,9% 5 0,2%
24 Свеса 1256 1 083 86,2% 138 11,0% 12 1,0% 5 0,4% 1 0,1%
25 Ямпільський район
(села)
45 781 42 047 91,8% 3 550 7,8% 55 0,1% 18 8

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Глухівської округи за переписом 1926 року[11]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська російська інша
м. Глухів 16 000 27,7 62,5 9,8
Глухівський 48 745 61,5 32,7 5,8
Есманський 34 455 29,7 70,1 0,2
Новгород-Сіверський 70 420 34,8 62,5 2,7
Понорницький 40 807 85,3 13,8 0,8
Путивльський 67 279 8,6 90,6 0,8
Семенівський 55 161 4,7 93,3 2,0
Середино-Будський 43 788 1,2 96,5 2,3
Тулиголовський 30 089 96,2 1,2 2,6
Хильчицький 36 086 14,9 84,8 0,3
Шосткинський 61 092 52,6 45,7 1,7
Ямпільський 49 871 31,0 68,3 0,7
Глухівська округа 553 793 35,2 62,7 2,1

Керівники округи

[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
  2. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
  3. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року«Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
  4. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Сновської округи на Чернигівщині й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу тої самої губерні».
  5. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 19 серпня 1925 року «Про перенесення округового центру Новгород-Сіверської округи з міста Новгород-Сіверська в місто Глухів, з перейменуванням Новгород-Сіверської округи в Глухівську та зміни адміністраційно-територіяльного поділу Новгород-Сіверської та Конотопської округ».
  6. Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 16 жовтня 1925 року «Про урегулювання кордонів Української Соціялістичної Радянської Республіки з Російською Соціялістичною Федеративною Радянською Республікою та Білоруською Соціялістичною Радянською Республікою».
  7. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 29 вересня 1926 року «Про утворення Семенівського району й про розформування Костобобрського і Мамекинського району та инші зміни адміністративно-територіяльного поділу Глухівської округи».
  8. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
  9. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
  10. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР. — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР. — 1928–1929. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]