Перейти до вмісту

Населення Сент-Вінсент і Гренадин

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Населення Сент-Вінсенту і Гренадин)
Населення Сент-Вінсент і Гренадин M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність102,6 тис. осіб
Густота280,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції9,17 ‰
Природний рух
Природний приріст-0,28 %
Народжуваність13,57 ‰
Фертильність1,82 дітей на 1 жінку
Смертність7,18 ‰
Смертність немовлят12,69 ‰
Вікова структура
 • до 14 років22,31 %
 • 15–64 років68,88 %
 • старіші за 65 років8,81 %
Середня тривалість життя75,09 року
 • чоловіків73,11 року
 • жінок77,13 року
Статева структура
загалом1,03 чол./жін.
при народженні1,03 чол./жін.
до 15 років1,02 чол./жін.
15–64 років1 чол./жін.
після 65 років0,87 чол./жін.
Етнічні групи
Націявінсентці
Найбільший етносафрокарибці
Нацменшиниіндійці, індіанці
Мови
Офіційнаанглійська, французька
Також у побуті —

Населення Сент-Вінсент і Гренадин. Чисельність населення країни 2015 року становила 102,6 тис. осіб (196-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,57 ‰ (146-те місце у світі), смертність — 7,18 ‰ (124-те місце у світі), природний приріст (депопуляція) — -0,28 % (218-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність на Сент-Вінсенті і Гренадинах, станом на 2015 рік, дорівнює 13,57 ‰ (146-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,82 дитини на одну жінку (150-те місце у світі)[1].

Смертність на Сент-Вінсенті і Гренадинах 2015 року становила 7,18 ‰ (124-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення у країні 2015 року становив -0,28 % (депопуляція) (218-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Сент-Вінсент і Гренадин, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сент-Вінсент і Гренадин становить 33 роки (91-ше місце у світі): для чоловіків — 33,2, для жінок — 32,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,09 року (107-ме місце у світі), для чоловіків — 73,11 року, для жінок — 77,13 року[1].

Вікова структура населення Сент-Вінсент і Гренадин, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 22,31 % (11 548 чоловіків, 11 351 жінка);
  • молодь віком 15—24 роки — 16,49 % (8537 чоловіків, 8384 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,66 % (22 742 чоловіки, 21 034 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,73 % (5124 чоловіки, 4864 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,81 % (4203 чоловіки, 4840 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,8; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 14 (дані за 2007 рік)[2][3].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 280,7 особи/км² (52-ше місце у світі)[1]. Більша частина населення острова концентрується навколо Кінгстона.

Урбанізація

[ред. | ред. код]

Сент-Вінсент і Гренадини високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 50,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,72 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Кінгстаун (столиця) — 27,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Сент-Вінсент і Гренадин

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 9,17 ‰ (213-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Сент-Вінсент і Гренадини є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4]. Сент-Вінсент і Гренадини

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
темношкірі
  
66%
мішаного походження
  
19%
індійці
  
6%
європейці
  
4%
індіанці
  
2%
інші
  
3%

Сент-Вінсент і Гренадини

Головні етноси країни: темношкірі — 66 %, мішаного походження — 19 %, індійці — 6 %, європейці — 4 %, карибські індіанці — 2 %, інші — 3 % населення[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Мови Сент-Вінсент і Гренадин (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
%
французька
  
%

Офіційні мови[5]: англійська й французька (ямайське патуа).

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії на Сент-Вінсенті і Гренадинах (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
  
87%
католики
  
12%
індуїсти
  
1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 75 % (англіканство — 47 %, методизм — 28 %), римо-католицтво — 13 %, інші (індуїзм, адвентизм, інший протестантизм) — 12 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2010 рік (69-те місце у світі)[1].

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,6 % ВВП країни (136-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 12,69 ‰ (119-те місце у світі); хлопчиків — 13,83 ‰, дівчаток — 11,52 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 45 випадків на 100 тис. народжень (109-те місце у світі)[1].

Сент-Вінсент і Гренадини входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24,1 % (75-те місце у світі)[1].

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,1 % населення в містах і 95,1 % в сільській місцевості; загалом 95,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 76,1 %, в сільській місцевості — 76,1 %, загалом по країні — 76,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на станом на 1995 рік, дорівнює 0,01 км³ на рік, або 92,59 тонни на одного мешканця на рік[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 46,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 36 %; частка осіб похилого віку — 10,8 %, або 9,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, у країні 25,59 тис. осіб не має доступу до електромереж; 76 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 32 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 53 тис. унікальних інтернет-користувачів (177-ме місце у світі), що становило 51,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 57,52 тис. осіб (189-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення в господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 26 %; промисловість і будівництво — 17 %; сфера послуг — 57 % (станом на 1980 рік)[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 18,8 % працездатного населення (166-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 33,8 %, серед юнаків — 27,8 %, серед дівчат — 41,4 %[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південноамериканських наркотиків на шляхах до США і Європи; невелике вирощування конопель[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сент-Вінсент і Гренадин докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[6][7].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]
Переписи населення Сент-Вінсент і Гренадин
Рік Населення Зміна
1871 35 688
1881 40 548 +13.6%
1891 41 054 +1.2%
1911 41 877 +2.0%
1921 44 447 +6.1%
1931 47 961 +7.9%
1946 61 647 +28.5%
1960 79 948 +29.7%
1970 86 944 +8.8%
1980 97 845 +12.5%
1991 106 499 +8.8%
2001 106 253 −0.2%
Джерело: Офіційні дані бюро переписів[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Saint Vincent and the Grenadines : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 25 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 25 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. (англ.) Population and housing census report 2001. [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Шаблон:Населення Сент-Вінсент і Гренадин