Перейти до вмісту

Населення Ліхтенштейну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Населення Ліхтенштейну M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність37,6 тис. осіб
Густота234,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції5,08 ‰
Природний рух
Природний приріст0,84 %
Народжуваність10,45 ‰
Фертильність1,69 дітей на 1 жінку
Смертність7,12 ‰
Смертність немовлят4,29 ‰
Вікова структура
 • до 14 років15,54 %
 • 15–64 років67,97 %
 • старіші за 65 років16,49 %
Середня тривалість життя81,77 року
 • чоловіків79,6 року
 • жінок84,5 року
Статева структура
загалом0,99 чол./жін.
при народженні1,26 чол./жін.
до 15 років1,16 чол./жін.
15–64 років1 чол./жін.
після 65 років0,84 чол./жін.
Етнічні групи
Націяліхтенштейнці
Найбільший етносліхтенштейнці
Нацменшиниіталійці
Мови
Офіційнанімецька
Також у побутііталійська

Населення Ліхтенштейну. Чисельність населення країни 2015 року становила 37,6 тис. осіб (214-те місце у світі)[1]. За чисельністю населення це одна з найменших країн Європи: вона посідає четверте місце з кінця, менше населення мають тільки Монако, Сан-Марино й Ватикан. Чисельність ліхтенштейнців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,45 ‰ (187-ме місце у світі), смертність — 7,12 ‰ (128-ме місце у світі), природний приріст — 0,84 % (130-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Ліхтенштейні, станом на 2015 рік, дорівнює 10,45 ‰ (187-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,69 дитини на одну жінку (173-тє місце у світі)[1].

Смертність у Ліхтенштейні 2015 року становила 7,12 ‰ (128-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,84 % (130-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Ліхтенштейну, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Ліхтенштейну становить 42,9 року (19-те місце у світі): для чоловіків — 41,7, для жінок — 44,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,77 року (16-те місце у світі), для чоловіків — 79,6 року, для жінок — 84,5 року[1].

Вікова структура населення Ліхтенштейну, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 15,54 % (3142 чоловіки, 2706 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,73 % (2182 чоловіки, 2230 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,65 % (8013 чоловіків, 8035 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,58 % (2504 чоловіки, 2606 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 16,49 % (2837 чоловіків, 3369 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,0; коефіцієнт розлучуваності — 2,4; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 48 (дані за 2010 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 234,6 особи/км² (57-ме місце у світі)[1]. Більша частина населення князівства розміщується на західній половині території, уздовж Рейну.

Урбанізація

[ред. | ред. код]

Ліхтенштейн низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 14,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,48 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Вадуц (столиця) — 5,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1]; Шан — 5,77 тис. осіб; Трізен — 4,69 тис. осіб; Бальцерс — 4,5 тис. осіб; Ешен — 4,2 тис. осіб.


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,08 ‰ (26-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2013 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
ліхтенштейнці
  
66.3%
інші
  
33.7%

Головні етноси країни: ліхтенштейнці — 66,3 %, інші — 33,7 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1]. Проживають також швейцарці — 10,0 %, німці — 3,5 %, австрійці — 5,7 %, італійці — 3,3 %, інші — 10,6 %.

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Мови Ліхтенштейну (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
німецька
  
94.5%
італійська
  
1.1%
інші
  
4.3%
Докладніше: Мови Ліхтенштейну

Офіційна мова[3]: німецька (аллеманський діалект) — володіє 94,5 % населення країни. Інші поширені мови: італійська — 1,1 %, інші мови — 4,3 % (оцінка 2010 року). Ліхтенштейн, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписав і ратифікував 18 листопада 1997 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональні мови не визначені, оскільки в державі не проживає жодної етнічної меншості[4].

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Ліхтенштейні (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
75.9%
протестанти
  
7.9%
мусульмани
  
5.4%
інші
  
2.9%
атеїсти
  
5.4%
агностики
  
2.6%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво (державна релігія) — 75,9 %, реформований протестантизм — 6,5 %, іслам — 5,4 %, лютеранство — 1,3 %, інші — 2,9 %, не сповідують жодної — 5,4 %, не визначились — 2,6 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,6 % ВВП країни, станом на 2011 рік (166-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,29 ‰ (189-те місце у світі); хлопчиків — 4,59 ‰, дівчаток — 3,92 ‰[1].

Захворювання

[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 36 тис. унікальних інтернет-користувачів (193-тє місце у світі), що становило 96,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 35,8 тис. осіб, 51 % працівників країни мешкають за її межами в Німеччині, Австрії, або Швейцарії (201-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,8 %; промисловість і будівництво — 39,4 %; сфера послуг — 59,9 % (2012)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 3,4 % працездатного населення, 2012 року — 2,3 % (29-те місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Держава зміцнила контролю за відмиванням грошей, проте залишається проблемою через офшорний сектор фінансових послуг Ліхтенштейну[1].

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ліхтенштейну докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,26 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,16 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Ліхтенштейну
Рік Населення Зміна
1950 13 600
1955 14 800 +8.8%
1960 16 500 +11.5%
1965 19 200 +16.4%
1970 21 100 +9.9%
1975 23 800 +12.8%
1980 25 500 +7.1%
1985 26 900 +5.5%
1990 28 700 +6.7%
1995 30 800 +7.3%
2000 32 600 +5.8%
2005 34 800 +6.7%
2010 36 000 +3.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[7].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Liechtenstein : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]