Енн Бенкрофт (дослідниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енн Бенкрофт
Ann Bancroft
Народилася29 вересня 1955(1955-09-29)[1][2] (69 років)
Мендота-Гайтс, Дакота, Міннесота, США
Країна США
Місце проживанняСкандія
Діяльністьмандрівниця-дослідниця, вчителька
Галузьполюси
Alma materОрегонський університет і St. Paul Academy and Summit Schoold
Нагороди
Сайтannbancroftfoundation.org

Енн Бенкрофт (англ. Ann Bancroft; нар. 29 вересня 1955) — американська письменниця і дослідниця. Перша жінка, що побувала на обидвох полюсах Землі. Почесна член Національної зали слави жінок в 1995 році[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Виросла в Сент-Полі, штат Міннесота.[4] Закінчила школу в Сент-Полі. Після школи стала інструкторкою з виживання і викладачкою фізкультури.

У 1986 році кинула викладацьку діяльність для участі в «Міжнародній експедиції на Північний полюс Вілла Стігера». Бенкрофт досягла полюсу разом з п'ятьма іншими членами команди за 56 днів, використовуючи сани на упряжці, і стала першою жінкою, що досягла Північного полюсу, пішки і на санях.

У 1993 році Бенкрофт брала участь в першій жіночій лижній експедиції на Південний полюс[5] і стала першою жінкою, що досягла Північного та Південного полюсів, а також першою жінкою, що перетнула Гренландію на лижах.[6]

У 2001 році Енн Бенкрофт і норвезька мандрівниця Лів Арнесен стали першими жінками, які перетнули Антарктику на лижах.

Досягнення Бенкрофт привели до її включення до Національної зали слави жінок.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Women of the Hall. Ann Bancroft - National Women's Hall of Fame. Greatwomen.org. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 15 січня 2015.
  4. Explorer Ann Bancroft Plays 'Not My Job'. NPR. 26 червня 2010. Архів оригіналу за 29 червня 2010. Процитовано 30 листопада 2017.
  5. Ann Bancroft - Speaker Profile. Keynotespeakers.com. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 21 липня 2012.
  6. Senator Amy Klobuchar. Klobuchar.senate.gov. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 21 липня 2012.