Глухий ясенний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухий ясенний африкат
t͡s
t͜s
Номер МФА103 132
Кодування
HTML (десяткове)ʦ
Юнікод (hex)U+02A6
X-SAMPAts
Кіршенбаумts
Звучання
noicon

Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡s⟩ або ⟨t͜s⟩ (раніше — ⟨ʦ⟩). Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ц.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Глуха альвеолярна африката
  • Глухий альвеолярний африкат (англ. Voiceless alveolar affricate)
  • Глухий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Глухий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiceless alveolar sibilant affricate)
  • Глуха ясенна африката
  • Глухий ясенний африкат
  • Глухий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості глухого ясенного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
німецька[1] Zweck [t͡sv̥ɛk] мета Див. німецька фонетика
італійська[2] grazia [ˈɡrät̚t͡sjä] благодать Див. італійська фонетика
іспанська (Чилі) ancha [ˈänt͡sä] широка У стандартній мові — /t͡ʃ/. Див. іспанська фонетика

Зубний ламінальний ясенний

[ред. | ред. код]
  • Dentalized laminal alveolar [t̻͡s̪]
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська[3] hotz [o̞t̻͡s̪] холод Див. баскська фонетика
білоруська[4] цеканне [ˈt̻͡s̪ekän̪ʲe] цекання Див. білоруська фонетика
болгарська цена [t̻͡s̪ɛˈn̪a] ціна
вірменська (східна)[5] ցանց [t̻͡s̪ʰan̪t̻͡s̪ʰ] сітка Див. вірменська фонетика
верхньолужицька[6] cybla [ˈt̻͡s̪ɪblä] цибуля
іспанська (Мексика) exterior [e̞t̻͡s̪t̪e̞ˈɾjo̞r] екстер'єр
китайська (мандарин)[7][8] 早餐 / zǎocān [t̻͡s̪ɑʊ˨˩ t̻͡s̪ʰan˥] сніданок Див. китайська фонетика
латвійська[9] cena [ˈt̻͡s̪en̪ä] ціна Див. латвійська фонетика
македонська[10] цвет [t̻͡s̪ve̞t̪] квітка Див. македонська фонетика
польська[11] co [t̻͡s̪ɔ] що? Див. польська фонетика
румунська[12] preț [pre̞t̻͡s̪] ціна Див. румунська фонетика
російська[13] царь [t̻͡s̪ärʲ] цар Див. російська фонетика
сербська[14][15] циљ [t̻͡s̪îːʎ] ціль Див. сербська фонетика
словацька cudzí [ˈt̻͡s̪ud̪͡z̪iː] чужий
словенська[16] cvet [t̻͡s̪ʋéːt̪] цвіт Див. словенська фонетика
угорська[17] cica [ˈt̻͡s̪it̻͡s̪ɒ] кошеня Див. угорська фонетика
українська[18] цей [t̻͡s̪ɛj] — Див. українська фонетика
чеська[19] co [t̻͡s̪o̝] що? Див. чеська фонетика
чеченська церг [t̻͡s̪erg] зуб

У китайській мові звичайний /t͡s/ («ц») протиставляється аспірованому звукові /t͡sʰ/ («ц» з придихом) . У піньїні вони розрізняються за типом фонації: /t͡s/ записується як дзвінкий z (кириличне «з»; за старою російською транслітерацією — «цзи»); /t͡sʰ/ записується як глухий с (кириличне «ц»).

Ясенний невеляризований

[ред. | ред. код]
  • Non-retracted alveolar [t͡s]
Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька хьаца [χaˈtsa] граб Див. абхазька фонетика
адигейська цэ [t͡sa] зуб
англійська (кокні)[20] tea [ˈt͡səˑi̯] чай Див. англійська фонетика
арабська (найді)[21] ك‍يف [t͡saif] як?
гебрейська צבע [ˈt͡se̞vä] колір Див. гебрейська фонетика
голландська (Гронінген) mat [ˈmat͡sʰ] мата Див. голландська фонетика
грузинська[22] კაცი [kʼɑt͡si] чоловік
грецька κορίτσι [ko̞ˈɾit͡si] дівчина Див. грецька фонетика
данська[23] to [ˈt̻͡s̺oːˀ] два Зазвичай — /tˢ/ або /t/. Див. данська фонетика
есперанто ceceo [t͡seˈt͡seo] цеце Див. фонетика есперанто
кабардинська цы [t͡sə] волосся
кантонська 擠 / zai1 [t͡sɐi˥] вичавити Див. кантонська фонетика
люксембурзька[24] Zuch [t͡suχ] поїзд Див. люксембурзька фонетика
мальтійська zokk [t͡sokː] стовбур
маратхі चव [t͡səv] смак Див. фонетика маратхі; залежно від слова च може вимовлятися як /tʃə/
французька (Квебек) petit [pət͡si] маленький Алофон /t/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська つなみ / tsunami [t͡su͍namʲi] цунамі Див. японська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mangold, (2005), с. 50 and 52.
  2. ↑ Canepari, (1992), с. 75—76.
  3. ↑ Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
  4. ↑ Padluzhny, (1989), с. 48-49.
  5. ↑ Kozintseva, (1995), с. 6.
  6. ↑ Šewc-Schuster, (1984), с. 22 and 38).
  7. ↑ Lee та Zee, (2003), с. 109—110.
  8. ↑ Lin, (2001), с. 17—25.
  9. ↑ Nau, (1998), с. 6.
  10. ↑ Lunt, (1952), с. 1.
  11. ↑ Rocławski, (1976), с. 160.
  12. ↑ Ovidiu Drăghici. Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. ↑ Chew, (2003), с. 67.
  14. ↑ Kordić, (2006), с. 5.
  15. ↑ Landau та ін., (1999), с. 66.
  16. ↑ Pretnar та Tokarz, (1980), с. 21.
  17. ↑ Szende, (1999), с. 104.
  18. ↑ S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.
  19. ↑ Palková, (1994), с. 234—235.
  20. ↑ Wells, (1982a), с. 322—323.
  21. ↑ Lewis jr., (2013), с. 5.
  22. ↑ Shosted та Chikovani, (2006), с. 255.
  23. ↑ Grønnum, (2005), с. 120.
  24. ↑ Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bauer, Laurie; Warren, Paul; Bardsley, Dianne; Kennedy, Marianna; Major, George (2007), New Zealand English, Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 97—102, doi:10.1017/S0025100306002830, архів оригіналу за 23 травня 2017, процитовано 14 березня 2016
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
  • Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2013), 7 South African, Practical Phonetics and Phonology (вид. 3rd), Routledge, с. 193—194, ISBN 978-0-415-50650-2
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 березня 2016
  • Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
  • Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6, архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 14 березня 2016
  • Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010), Goizueta Basque (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (1): 113—127, doi:10.1017/S0025100309990260, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 14 березня 2016
  • Jacobson, Steven (1995), A Practical Grammar of the Central Alaskan Yup'ik Eskimo Language, Fairbanks: Alaska Native Language Center, ISBN 978-1-55500-050-9
  • Kara, Dávid Somfai (2002), Kazak, Lincom Europa, ISBN 9783895864704
  • Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN 3895868434
  • Kordić, Snježana (2006), Serbo-Croatian, Languages of the World/Materials; 148, Munich & Newcastle: Lincom Europa, ISBN 3-89586-161-8
  • Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, ISBN 3895860352
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003), Standard Chinese (Beijing), Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 109—112, doi:10.1017/S0025100303001208
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013), Complementizer Agreement in Najdi Arabic (PDF), архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021, процитовано 14 березня 2016
  • Lin, Hua (2001), A Grammar of Mandarin Chinese, Lincom Europa, ISBN 3-89586-642-3
  • Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 9783411040667
  • Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
  • Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
  • Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 978-8070668436
  • Penhallurick, Robert (2004), Welsh English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 98—112, ISBN 3-11-017532-0
  • Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), A handbook of Polish pronunciation for English learners, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 14 березня 2016
  • Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects, Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829
  • Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
  • Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 0-521-65236-7
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 14 березня 2016.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_ясенний_африкат&oldid=41892359