Населення Куби
Населення Куби  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 11,031 млн осіб |
| Густота | 107,0 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 3,66 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▼-0,15 % |
| Народжуваність | 9,9 ‰ |
| Фертильність | 1,47 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,72 ‰ |
| Смертність немовлят | 4,63 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 15,96 % |
| • 15–64 років | 71,09 % |
| • старіші за 65 років | 12,95 % |
| Середня тривалість життя | 78,39 року |
| • чоловіків | 76,08 року |
| • жінок | 80,84 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,99 чол./жін. |
| при народженні | 1,06 чол./жін. |
| до 15 років | 1,06 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,92 чол./жін. |
| після 65 років | 0,81 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | кубинці |
| Найбільший етнос | кубинці |
| Нацменшини | — |
| Мови | |
| Офіційна | іспанська |
| Також у побуті | — |
Населення Куби. Чисельність населення країни 2015 року становила 11,031 млн осіб (80-те місце у світі)[1]. Чисельність кубинців стабілізувалась і незначно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,9 ‰ (196-те місце у світі), смертність — 7,72 ‰ (106-те місце у світі), природний приріст (депопуляція) — -0,15 % (210-те місце у світі) 
.
Народжуваність на Кубі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,9 ‰ (196-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,47 дитини на одну жінку (200-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 74,3 % (станом на 2010 рік)[1].
Смертність на Кубі 2015 року становила 7,72 ‰ (106-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення у країні 2015 року був негативним і становив -0,15 % (депопуляція) (210-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Куби становить 41,1 року (41-ше місце у світі): для чоловіків — 40, для жінок — 42,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,39 року (59-те місце у світі), для чоловіків — 76,08 року, для жінок — 80,84 року[1].
Вікова структура населення Куби, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 15,96 % (904 800 чоловіків, 855 309 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 13,29 % (752 160 чоловіків, 714 384 жінки);
- дорослі віком 25―54 роки — 47,16 % (2 620 536 чоловіків, 2 581 344 жінки);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 10,65 % (562 207 чоловіків, 612 438 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 12,95 % (639 515 чоловіків, 788 740 жінок)[1].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,2; коефіцієнт розлучуваності — 2,9; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 56 (дані за 2010 рік)[2][3].
Густота населення країни 2015 року становила 107 осіб/км² (104-те місце у світі)[1]. Населення країни концентрується навколо великих промислових міст, найбільша агломерація столична — місто Гавана.
Куба високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 77,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,07 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Гавана (столиця) — 2,137 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
| № | Назва | Провінція | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гавана  Сантьяго-де-Куба |
1 | Гавана | Гавана | 2 130 081 |  Камагуей  Ольгін | ||||
| 2 | Сантьяго-де-Куба | Сантьяго-де-Куба | 433 099 | ||||||
| 3 | Камагуей | Камагуей | 306 183 | ||||||
| 4 | Ольгін | Ольгін | 294 002 | ||||||
| 5 | Гуантанамо | Гуантанамо | 216 609 | ||||||
| 6 | Санта-Клара | Вілья-Клара | 216 056 | ||||||
| 7 | Вікторія-де-Лас-Тунас | Лас-Тунас | 168 645 | ||||||
| 8 | Баямо | Гранма | 158 978 | ||||||
| 9 | Сьєнфуегос | Сьєнфуегос | 150 404 | ||||||
| 10 | Пінар-дель-Ріо | Пінар-дель-Ріо | 142 967 | ||||||
Річний рівень еміграції 2015 року становив 3,66 ‰ (188-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Проблемою для уряду залишається незаконна еміграція, кубинці намагаються покинути острів і в'їхати до США через Флориду, використовуючи саморобні плоти, транспорт контрабандистів, фальсифіковані візи. Також використовується південно-західний маршрут. З початком поліпшення американо-кубинських відносин наприкінці грудня 2014 року розмах незаконної кубинської міграції до США значно зр
Куба є країною-спостерігачем в Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Головні етноси країни: білі — 64,1 %, метиси — 26,6 %, темношкірі — 9,3 % населення (оціночні дані за 2012 рік)[1].
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: номінальне римо-католицтво — 85 %, протестантизм, Свідки Єгови, юдаїзм, сантерія (головна релігія до приходу до влади Фіделя Кастро)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,9 % — серед чоловіків, 99,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 12,8 % ВВП країни, станом на 2010 рік (2-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2014 рік).
Забезпеченість лікарями у країні на рівні 6,72 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 5,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 11,1 % ВВП країни (47-ме місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,63 ‰ (180-те місце у світі); хлопчиків — 4,97 ‰, дівчаток — 4,27 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 39 випадків на 100 тис. народжень (85-те місце у світі)[1].
Куба входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
2014 року зареєстровано 17,1 тис. хворих на СНІД (82-ге місце у світі), це 0,25 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (94-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (126-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,2 % (85-те місце у світі)[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 96,4 % населення в містах і 89,8 % у сільській місцевості; загалом 94,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 94,4 %, у сільській місцевості — 89,1 %, загалом по країні — 93,2 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 4,42 км³ на рік, або 392,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 22 % припадає на побутові, 14 % — на промислові, 65 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 43,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 23,4 %; частка осіб похилого віку — 20 %, або 5 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].
Станом на 2014 рік, в країні 200 тис. осіб не має доступу до електромереж; 99,9 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 95 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,432 млн унікальних інтернет-користувачів (85-те місце у світі), що становило 31 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,111 млн осіб, з яких 72,3 % зайняті в державному секторі (81-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 18 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 72 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 3 % працездатного населення, 2014 року — 2,7 % (24-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 6,1 %, серед юнаків — 6,4 %, серед дівчат — 5,6 % (131-ше місце у світі)[1]. Згідно з неофіційними підрахунками рівень безробіття вдвічі більший за офіційну статистику.
Територіальні води й повітряний простір держави використовується як транзитна зона для наркотрафіку до США і Європи (оцінка ситуації 2008 року)[1]. 1999 року запроваджено смертну кару за злочини, пов'язані з наркотиками.
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Куби не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня[6][7].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
| Переписи населення Куби | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1774 | 171 620 | — |
| 1792 | 272 300 | +58.7% |
| 1817 | 572 363 | +110.2% |
| 1827 | 704 487 | +23.1% |
| 1841 | 1 007 624 | +43.0% |
| 1861 | 1 396 530 | +38.6% |
| 1877 | 1 509 291 | +8.1% |
| 1899 | 1 572 797 | +4.2% |
| 1907 | 2 048 980 | +30.3% |
| 1919 | 2 889 004 | +41.0% |
| 1931 | 3 962 344 | +37.2% |
| 1943 | 4 778 583 | +20.6% |
| 1953 | 5 829 029 | +22.0% |
| 1970 | 8 569 121 | +47.0% |
| 1981 | 9 723 605 | +13.5% |
| 2002 | 11 177 743 | +15.0% |
| 2012 | 11 167 325 | −0.1% |
| Джерело: Дані Національного управління статистики й інформації Куби[8]. | ||
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- Національне управління статистики й інформації Куби (ісп. Oficina Nacional de Estadística e Información; ONEI).
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Cuba : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 30 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 30 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (ісп.) Censos en Cuba [Census in Cuba] (PDF) (Spanish) . Oficina Nacional de Estadística e Información (ONEI). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2013. Процитовано 24 лютого 2014 року.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Куба // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Куба // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) Куба // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, Я. Г. Машбиц и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Cuba : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Куби.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення у країнах, що розвиваються.
- At a glance: Cuba. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Куби.
- Cuba. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Куби.
- Cuba. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Куби від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Cuba : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
 Куба в темах | |
|---|---|
Азартні ігри • Герб • Прапор • Гімн • Державний лад • Конституція • Парламент • Адміністративний поділ • Географія • Міста • Столиця • Населення • Мови • Історія • Економіка • Валюта • Культура • Релігія • Кінематограф • Література • Музика • Свята • Спорт • Освіта • Наука • Транспорт • Туризм • Пошта (історія та марки) • Інтернет • Збройні сили • Зовнішня політика | |
