Перейти до вмісту

Метро

Матеріал з Вікіпедія
Верзія од 17:52, 6 апріля 2023; CommonsDelinker (діскусія | приспівкы) (Replacing Foldalatti_Andrassy.png with File:Budapest,_M1_metró_(kisföldalatti),_Andrássy_út.png (by CommonsDelinker because: File renamed: Criterion 2 (meaningless or ambiguous name)).)
(різн.) ← Старша верзія | Актуална ревізія (різн.) | Новша ревізія → (різн.)
Днешне лондонске метро
Историчне будапештске метро

Метро, з фр. chemin de fer métropolitainжелѣзниця главного города — найскоршый вид пасажерского городского шинового транспорта, котрый ходить по придѣленых линиях, цѣлком або часточно прокладеных под земльов и не перетинаючых ся. Од желѣзницѣ ся одличуе тым, же его суправы суть курты, одстояня меджи штациями таксамо, интервал руху ся мѣрять минутами, акцелерация и скорость суть двакрат и веце высшы, вшиткы операции суть высоко автоматизованы, што дозвалять минимизовати час стояня на штациях и перевезти омного векше число путуючых.[1]

Перва 6-километрова линия метра, еще зоз парныма локомотивами, зачала ходити в Лондону 10. януара 1863 и уже в первом року експлоатации перевезла 9,5 млн. пасажерох.[2][1]

За Лондоном наслѣдовав Будапешт, де такой перва, 4-километрова линия зачала ходити на електрицѣ, в року 1896.[2] Тота линия была перва на континентѣ.[1]

Перва цѣлоавтоматична линия, BART (Bay Area Rapid Transit) в Сан-Франциску, зачала ходити в року 1976. Уважаючи на можность порухы компютерох, в каждой суправѣ быв еден возич, котрый в припадѣ потребы мав зареаговати.[2] Днесь такы системы суть штандартом.

В сучасности найвекшы метра зоз сумарнов довжков линий над 160 км суть в Ню-Йорку, Лондонѣ, Парижу, Токиу и Москвѣ, а над 80 км — в Чикагу, Сан-Франциску, Бостонѣ, Берлинѣ и Гамбургу.[1]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Энциклопедия Кругосвет.
  2. 2,0 2,1 2,2 Encyclopaedia Britannica.