Перейти до вмісту

U-75 (1940)

Координати: 31°50′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 31.833° пн. ш. 26.667° сх. д. / 31.833; 26.667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
U-75
Підводний човен U-52, аналогічний U-75
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 18 жовтня 1940 року
Виведений зі складу флоту 19 грудня 1940 року
Сучасний статус 28 грудня 1941 року потоплений північніше єгипетського Мерса-Матруха глибинними бомбами британського есмінця «Кіплінг»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 66,5 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 753 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
U-75 (1940). Карта розташування: Середземне море
U-75
U-75
Район загибелі U-75

U-75 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 15 грудня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 18 жовтня 1940 року, а 19 грудня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гельмут Рінгельманн.

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-75 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З квітня до грудня 1941 року підводний човен здійснив п'ять бойових походів в Атлантичний океан та Середземне море, під час якого потопив 9 суден противника, зокрема два малі десантні кораблі, сумарною водотоннажністю 38 628 брутто-регістрових тонн[2].

Перелік уражених U-75 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (10.04—12.05.1941, 33 доби; КільСен-Назер)[3]
1 29 квітня 1941 «Сіті оф Наджпур»[4] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 10146 2184 тонни генерального вантажу потоплено
52°30′ пн. ш. 26°00′ зх. д. / 52.500° пн. ш. 26.000° зх. д. / 52.500; -26.000 (City of Nagpur)
468 (17 загиблих та 451 вцілілий)
Другий похід (29.05—3.07.1941, 36 діб; Сен-НазерСен-Назер)
2 3 червня 1941 Eibergen[5] суховантажне судно  Нідерланди 4801 баласт Конвой OB 327 потоплено
48°02′ пн. ш. 25°06′ зх. д. / 48.033° пн. ш. 25.100° зх. д. / 48.033; -25.100 (Eibergen)
39 (4 загиблих та 35 вцілілих)
3 3 червня 1941 Inversuir[6] танкер Велика Британія Велика Британія 9456 баласт Конвой OB 327 потоплений
48°30′ пн. ш. 28°30′ зх. д. / 48.500° пн. ш. 28.500° зх. д. / 48.500; -28.500 (Inversuir)
45 (усі вцілілі)
4 25 червня 1941 Schie[7] суховантажне судно  Нідерланди 1967 баласт Конвой OB 336 потоплено
53°02′ пн. ш. 42°10′ зх. д. / 53.033° пн. ш. 42.167° зх. д. / 53.033; -42.167 (Schie)
29 (усі загинули)
Третій похід (29.07—25.08.1941, 28 діб; Сен-НазерСен-Назер)
5 5 серпня 1941 Cape Rodney[8] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4512 7320 тонн пальових зерен, горіхів та магнієвої руди Конвой SL 81 потоплено
53°26′ пн. ш. 15°40′ зх. д. / 53.433° пн. ш. 15.667° зх. д. / 53.433; -15.667 (Cape Rodney)
39 (усі вцілілі)
6 5 серпня 1941 Harlingen[9] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5415 8000 тонн продукції Західної Африки Конвой SL 81 потоплено
53°26′ пн. ш. 15°40′ зх. д. / 53.433° пн. ш. 15.667° зх. д. / 53.433; -15.667 (Harlingen)
42 (3 загинули та 39 вцілілі)
Четвертий похід (27.09—2.11.1941, 37 діб; Сен-НазерСаламін)
7 12 жовтня 1941 HMS TLC-2 (A 2)[10] десантний корабель  Військово-морські сили Великої Британії 372 потоплений
32°08′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 32.133° пн. ш. 24.933° сх. д. / 32.133; 24.933 (HMS TLC-2 (A 2))
16 офіцерів та матросів (усі загинули)
8 12 жовтня 1941 HMS TLC-7 (A 7)[11] десантний корабель  Військово-морські сили Великої Британії 372 потоплений
32°08′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 32.133° пн. ш. 24.933° сх. д. / 32.133; 24.933 (HMS TLC-7 (A 7))
22 офіцери та матроси (21 загиблий та 1 вцілів)
П'ятий похід (22.12—28.12.1941, 7 діб; Саламінзагибель)
9 28 грудня 1941 Volo[12] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 1587 баласт Конвой ME 8 потоплений
31°45′ пн. ш. 26°48′ сх. д. / 31.750° пн. ш. 26.800° сх. д. / 31.750; 26.800 (Volo)
38 (24 загинуло та 14 вціліло)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-75. uboat.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-75. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  3. Patrols by U-75. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  4. «Сіті оф Наджпур». Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  5. Eibergen. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  6. Inversuir. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  7. Schie. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  8. Cape Rodney. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  9. Harlingen. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  10. HMS TLC-2 (A 2). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  11. HMS TLC-7 (A 7). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  12. Volo. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-75. на uboat.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

31°50′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 31.833° пн. ш. 26.667° сх. д. / 31.833; 26.667