HMS Bluebell (K80)
| «Блюбелл» (K80) | ||
|---|---|---|
| HMS Bluebell (K80) | ||
.jpg) | ||
| Корвет «Блюбелл» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | корвет типу «Флавер» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Блюбелл» | |
| Корабельня | Fleming and Ferguson, Пейслі | |
| Замовлено | 27 липня 1939 | |
| Закладено | 25 жовтня 1939 | |
| Спущено на воду | 24 квітня 1940 | |
| Введено в експлуатацію | 19 липня 1940 | |
| На службі | 1940–1945 | |
| Загибель | 17 лютого 1945 року потоплений торпедою G7es німецького підводного човна U-711 під час супроводу конвою RA 64 | |
| Нагороди | 5 бойових відзнак[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Конвой SC 7 * Конвой HX 71 * Конвой OG 71 * Конвой OG 75 * Конвой HX 112 Битва на Середземному морі * Мальтійські конвої * Сицилійська операція Кампанія в Арктиці Арктичні конвої * Конвой PQ 18 * Конвой QP 15 * Конвой JW 53 * Конвой JW 64 * Конвой RA 64 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 925 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 62,48 м | |
| Ширина | 10,06 м | |
| Висота | 3,51 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 1 × парова машина Scotch | |
| Гвинти | 1 | |
| Потужність | 2 750 к.с. (2 050 кВт) | |
| Швидкість | 16 вузлів (29,6 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год) | |
| Екіпаж | 85 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата BL 4 inch Mk IX | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 бомбомети 2 бомбоскидачі Mk.II 40 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 2 × 7,7-мм кулемети «Льюїс» | |
«Блюбелл» (K80) (англ. HMS Bluebell (K80) — військовий корабель, корвет типу «Флавер» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Корвет «Блюбелл» був закладений 25 жовтня 1939 року на верфі компанії Fleming and Ferguson у Пейслі. 24 квітня 1940 року він був спущений на воду, а 19 липня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, на Середземному морі, в Арктиці, супроводжував десятки конвоїв, підтримував висадку морських десантів на Сицилію та в Нормандію. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками[1].
17 лютого 1945 року під час супроводження арктичного конвою RA 64 був атакований німецьким підводним човном U-711 під командуванням Ганса-Гюнтера Ланге, який торпедою G7es уразив корвет у Кольській затоці на шляху з Мурманська. У наслідок вибуху корабель затонув за 30 секунд, вцілів лише один член екіпажу.
З липня 1940 року після введення до строю Королівського флоту та завершення ходових випробувань «Блюбелл» виконував завдання із супроводження атлантичних конвоїв.
У січні 1941 року корабель увійшов до 5-ї ескортної групи[Прим. 2] Командування Західних підходів, з базуванням у Ліверпулі.
18 травня 1941 року «Блюбелл» разом з есмінцями «Рамсі», «Ріплі», «Волкер», «Вотчмен», шлюпом «Енчантресс», корветами «Блюбел», «Кендітюфт», «Волфлавер», «Ханісакл», «Гортензія», «Тюліп» і тральщиком «Саламандер» увійшов до складу ескортної групи конвою HX 125, який супроводжував з Галіфаксу до Британії.
У вересні переведений до 37-ї ескортної групи для захисту конвоїв, що курсували між Гібралтаром та портами Західної Африки. У липні 1942 року повернувся до Англії на ремонт, після завершення якого включений до сил, що ескортували арктичні конвої до Радянського Союзу. Супроводжував конвой PQ 18 до Архангельська, пізніше JW 53 з Лох Ю до Кольської затоки.
У березні 1944 року корвет залучався до супроводження чергового арктичного конвою JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 3].
- HNoMS Eglantine (K197)
- USS Hopewell (DD-181)
- Луганськ (корвет)
- L'Adroit (1927)
- Корвети проєкту 1124
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- HMS Bluebell (K 80). на uboat.net. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 11 січня 2020. (англ.)
- HMS BLUEBELL (K 80) - Flower-class Corvette. на naval-history.net. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 11 січня 2020. (англ.)
- HMS Bluebell (K80) [+1945]
- Preston, Antony; Raven, Alan (1982). Flower Class Corvettes. London: Arms and Armour Press. ISBN 0-85368-559-2.
69°24′ пн. ш. 33°42′ сх. д. / 69.400° пн. ш. 33.700° сх. д.
- Виноски
- ↑ 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1940-1944), за Сицилійську операцію (1943), за Нормандську операцію (1944), за бої в Середземному морі (1943), за кампанію в Арктиці (1945).
- ↑ До складу 5-ї ескортної групи входили есмінці «Волкер», «Венок», «Волонтір», «Сардонікс», «Сімітар» та корвети «Блюбелл» і «Гидрангеа».
- ↑ Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпульсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Оруелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхол», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Розумний», «Роз'ярений»; корвети типу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».
- Джерела
