Boeing Orbital Flight Test
| Boeing OFT | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | «Calypso» після польоту | ||||
| Тип космічного корабля | Starliner | ||||
| Ракета-носій | Atlas V N22 | ||||
| Місце запуску | Мис Канаверал, майданчик SLC-41[en] | ||||
| Дата запуску | 20 грудня 2019, 11:36:43 (UTC) | ||||
| Місце посадки | полігон «Білі піски», Нью-Мексико | ||||
| Дата посадки | 22 грудня 2019, 12:58:02 (UTC) | ||||
| Тривалість польоту | 2 дні 1 год 21 хв 19 с | ||||
| Нахил орбіти | 51,6 градусів | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Boeing Orbital Flight Test (Boeing OFT) — перший тестовий політ пілотованого космічного корабля (КК) Starliner компанії Boeing до МКС без людей на борту[1][2]. Запуск відбувся 20 грудня 2019 року ракетою Atlas V N22 у рамках контракту із НАСА Commercial Crew Development щодо доставки на МКС членів екіпажу та вантажу. NSSDC ID — 2019-094A, номер за супутниковим каталогом — 44900. Унаслідок збою в роботі програмного забезпечення корабель не зміг долетіти до космічної станції, але здійснив вдале приземлення. Невдовзі було вирішено повторити місію, позаяк затверджене контрактом завдання щодо автоматизованого зближення із МКС та стикування до неї виконано не було[3].
Під час польоту в кабіні замість екіпажу перебував одягнений у скафандр виробництва Boeing манекен із численними датчиками. Інформацію від них буде використано для оцінки перевантажень. Манекену було дано ім'я «Розі-ракетчиця» (Rosie the Rocketeer). Це присвята жінкам, що працювали над даним проєктом, за аналогією зі створеним у 1943 році художником Норманом Роквелом образом «Клепальниці Розі» (Rosie the Riverter), яка стала символом жінок, залучених до військової промисловості у роки Другої світової війни. На її голові пов'язана червона хустка, аналогічна тій, що зображена на плакаті 1942 року. Плакат також мав надпис «Ми можемо це зробити!» («We Can Do It!»), що теж є символічним[4].
Загалом корабель мав доставити до МКС близько 270 кг вантажу — переважно їжу для космонавтів, святкові подарунки, а також одяг та обладнання[5].
Запуску передувала перевірка системи аварійного порятунку шляхом її активації, коли корабель знаходився на стартовому майданчику.
Starliner було запущено 20 грудня 2019 року об 11:36 (UTC)[6]. Уперше другий ступінь ракети під назвою «Centaur» полетів із двома двигунами. Він вивів КК на суборбітальну траєкторію з апогеєм 181,5 км та перигеєм 72,8 км. Подальший рух мав відбуватися за допомогою власних двигунів корабля. Таку траєкторію польоту обрано для зниження параметрів перевантаження екіпажу, які можуть виникнути у разі аварійного переривання польоту під час майбутніх запусків.
Стикування з МКС мало відбутися через 26 годин після запуску, 21 грудня о 13:27 (UTC). Корабель мав залишатися біля космічної станції протягом восьми днів, після чого, здійснивши входження в атмосферу, його капсула повинна була повернутися на Землю, приземлившись на території США.
Після відстикування від другого ступеня ракети із програмним забезпеченням корабля виникли проблеми: на 31-й хвилині польоту Starliner замість того, щоб увімкнути власні основні двигуни «вирішив», що вже зробив це і став маневровими рушіями корегувати курс до космічної станції, витративши на це багато палива[7][8]. НАСА намагалося зупинити цей процес, але через тимчасову втрату зв'язку із наземним центром керування не змогло зробити це вчасно. Корабель опинився на «стабільній орбіті», але стало зрозуміло, що підйому до МКС уже точно не відбуватиметься. Джим Брайденстайн впевнений, що у разі перебування на борту корабля астронавтів, вони б не постраждали, а навпаки — змогли б перейняти на себе керування Starliner і вчасно вирішити проблему[9].
22 грудня о 12:20 (UTC) Starliner увімкнув двигуни, здійснюючи деорбітацію. Через п'ять хвилин сервісний модуль відстикувався від посадкової капсули, щоб згоріти під час падіння. Капсулу ж від схожої участі захищав тепловий щит з абляційного матеріалу. Виконавши своє завдання, він відділився, і відбулося розкриття трьох парашутів. На дні капсули надулися шість рятівних подушок, які пом'якшили удар об землю[10]. Посадка завершилася о 12:58 на полігоні «Білі піски» в Нью-Мексико[11].
- ↑ Jackie Wattles (20 грудня 2019). Boeing's Starliner encounters a problem: Spacecraft is not in proper orbit (англ.). amp.cnn.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- ↑ Amy Thompson (18 серпня 2018). Розгляньмо поближче новий космічний корабель Starliner. space.com. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.(англ.)
- ↑ Eric Berger (22 грудня 2019). Starliner makes a safe landing—now NASA faces some big decisions (англ.). arstechnica.com.
- ↑ Chelsea Gohd (16 грудня 2019). Rosie, a Bandana-Clad Test Dummy, Will Be the First to Fly on Boeing's Starliner (англ.). Space.com. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Starliner test flight passes launch readiness review. SpaceNews (англ.). 17 грудня 2019.
- ↑ Boeing’s Starliner Separates from Atlas V Centaur. blogs.nasa.gov (англ.). 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- ↑ Jim Bridenstine (20 грудня 2019). Update: #Starliner had a Mission Elapsed Time (MET) anomaly causing the spacecraft to believe that it was in an orbital insertion burn, when it was not (англ.). twitter.com. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 20 грудня 2019.
- ↑ Eric Berger (20 грудня 2019). Starliner’s timer was off—capsule thought engines were firing when they weren’t (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- ↑ Chris Gebhardt (20 грудня 2019). Starliner suffers mission-shortening failure after successful launch (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Thomas Burghardt (21 грудня 2019). OFT Starliner Makes Early Landing at White Sands (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Jeff Foust (22 грудня 2019). Starliner lands in New Mexico (англ.). spacenews.com.