Геза Гардоні
Геза Гардоні | |
---|---|
Gárdonyi Géza | |
Ім'я при народженні | Géza Ziegler |
Псевдо | Don Vigole, Göre Gábor, Mummery Róbert і Nemeskéry Sándor |
Народився | 3 серпня 1863 Agárdpusztad, Gárdonyd, Феєр, Угорське королівство, Австрійська імперія[1] |
Помер | 30 жовтня 1922 (59 років) Егер, Угорщина |
Поховання | Егерський замок |
Країна | Угорщина |
Національність | угорець |
Місце проживання | Егер |
Діяльність | Письменник і журналіст |
Alma mater | Sárospatak Reformed Colleged (1875), Q987962? (1882) і Університет імені Кароля Естергазі |
Знання мов | угорська |
Членство | Accademia scientifico-letteraria (Milan, Italy)d, Petőfi Societyd, Magyar Természettudományi Társulatd, Товариство Кішфалудіd, Q1463321? і Угорська академія наук |
Жанр | Історична проза |
Magnum opus | «Зірки Еґера» і «Невідомий чоловік» |
Діти (4) | József Gárdonyid[2] |
IMDb | ID 0350662 |
Сайт | gardonyigeza.hu |
|
Геза Гардоні (угор. Gárdonyi Géza; 3 серпня 1863, Австрійська імперія — 30 жовтня 1922, Еґер, Угорщина) — угорський письменник і журналіст. Написав велику кількість наукових і художніх праць. Відомий як автор історичних романів, таких як «Зірки Еґера» і «Невідомий чоловік».
Геза Гардоні був сином слюсаря з маєтку аристократів у східній Угорщині. Він закінчив учительський коледж і деякий час працював учителем і католицьким кантором. Гардоні на Марії Молнар в 1885 році, але шлюб виявився нещасливим і був розірваний у 1892 році.
У середині 1880-х років Гардоні почав писати статті для журналів і газет. Його першим успіхом були сатиричні новели про сільське життя «Göre Gábor», від яких він пізніше відрікся. На переломі століть Гардоні став використовувати в своїх творах історичні теми, які послужили основою для серії популярних оповідань.
Гардоні переїхав в Еґер (сьогодні — північна Угорщина) в 1897 році зі своєю матір'ю і жив там до своєї смерті. Могила Гези Гардоні знаходиться в Еґерській фортеці; на ній написано: «Csak a teste» (Лише його тіло). Будинок, де Гардоні жив і де написав більшість своїх відомих робіт, зараз перетворений на музей.
Один з найвідоміших творів Гардоні — «Egri csillagok» — було вперше опубліковано в 1899 році. Літературно назва перекладається, як «Зірки Еґер». У книзі розповідається про знамениту облогу угорського міста Еґер турецькими військами Османської імперії в 1552 році. У 2002 році «Зірки Еґера» були обрані «найпопулярнішим угорським романом» глядачами телепередачі «Big Read» (в Угорщині — «A Nagy Könyv»).
На думку деяких, найкращою роботою слід вважати книгу «A láthatatlan ember», опубліковану в 1901 році. Ця книга (на відміну від «Зірок Еґера») більш доступна не-угорським читачам. У творі розповідається про часи, коли жив вождь гунів Аттіла. Велика частина сюжету розповідає про візит візантійського дипломата Пріска Панійського до Аттіли. Герой роману — молодий візантійський раб на ім'я Зета, що закохався в гуннську дівчину. Зета втече і стане рабом гунів, що дає йому надію одружитися з коханою дівчиною. Також книга містить у собі драматичний опис битви між гунами і римлянами.
Обидва ці романи Гардоні добре відомі в Угорщині, але стали перекладатися на інші мови і широко видаватися за кордоном тільки в другій половині двадцятого століття.
- Egri csillagok (Зірки Еґера)
- A láthatatlan ember (Невідомий чоловік)
- Isten rabjai (В'язень Бога)
- A lámpás (Лампа)
- A bor (Вино)
- Ida regénye (Розповідь Іди)
- Hosszúhajú veszedelem (Довговолоса небезпечна людина)
- ↑ Goodreads — 2006.
- ↑ Magyar Irodalmi Lexikon — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1963. — Т. 1. — С. 386. — 1997 с. — ISBN 963-05-1525-3