Міхай Бабич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхай Бабич
Babits Mihály
Міхай Бабіч (1923)
Народився26 листопада 1883(1883-11-26)
Сексард, Угорське королівство, Австро-Угорщина[1]
Помер4 серпня 1941(1941-08-04) (57 років)
Будапешт, Угорське королівство[2][3]
·рак гортаніd[4]
ПохованняКерепеші
Країна Угорщина[5]
Діяльністьписьменник, перекладач
Сфера роботиУгорська література[6] і Hungarian poetryd[6]
Alma materБудапештський університет і Gymnasium of Cistercian Order of the Louis the Greatd (1901)
ЗакладNyugatd[7]
Мова творівугорська
Жанрвірш, романи, оповідання
ЧленствоУгорська академія наук
У шлюбі зIlona Tannerd

CMNS: Міхай Бабич у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Мі́хай Ба́бич (угор. Babits Mihály; *26 листопада 1883, Сексард — †4 серпня 1941, Будапешт) — угорський письменник і перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив 1905 Будапештський університет.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор збірок віршів

  • «Листки з Ірідиного вінка» (1909),
  • «Острів і море» (1925),
  • «Боги вмирають, людина живе» (1929) та інше.

Поезія Бабича досить суперечлива за змістом, але визначальним у ній є гуманістичне спрямування.

Перу Бабича належать романи:

  • казково-фантастична книга «Каліф-лелека» [Golyakalifa] (1916; рос.1989), в центрі котрої — драма роздвоєння особистості, орнаментована під східну фольклорную сказку;
  • «Сини смерті» (1927);
  • фантастична антиутопія «Пілот Ельза, або досконале суспільство» [Elza pilota avagy a tokeletes tarsadalom] (1933);

фантастична поема «Книга Йони-пророка» (1941) та фантастичні оповідання, частина з яких увійшла до збірки «Каліф-лелека» [A gólyakalifa: Regeny es nehany novella] (Budapest, Hungary: Athenaeum, 1916).

Інші збірки: збірка оповідань «Різдвяна Мадонна» (1920), літературознавчі праці, зокрема «Історія європейської літератури» (1934).

Переклав «Божественну комедію» Данте, трагедії Софокла, деякі твори Е. По, Ш. Бодлера, П. Верлена, вірші середньовічних латинських поетів та інші. Українською мовою деякі вірші Бабича перекладали Ю. Шкробинець, Д. Павличко, І. Петровцій.

Твори

[ред. | ред. код]

Укр. перекл.— [Вірші]. В кн..: Шкробинець Ю. Угорська арфа. Ужгород, 1970.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мегела І. Шукач гармонії. «Всесвіт», 1983, № 12;
  • УЛЕ. К., 1988, т. 1.— с. 105.

Посилання

[ред. | ред. код]