Шумський район
| Шумський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Тернопільська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Тернопільська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6125800000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
| Населення: | 33 015 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 838 км² | ||||
| Густота: | 39.397374701671 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3558 | ||||
| Поштові індекси: | 47100—47175 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Шумськ | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 32 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 60 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Шумська РДА | ||||
| Адреса: | вул. Українська, 59, м. Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська обл., 47100 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Шу́мський райо́н — колишній район в Україні, в Тернопільській області. Утворений 17 січня 1940 року із ґмін Угорськ і Шумськ Кременецького повіту. Розміщений на півночі області. Районний центр — місто Шумськ.
Ліквідований 19 липня 2020 року[1].
Розташований у північно-східній частині області, в межах Подільської височини та Малого Полісся. На північному заході підносяться Кременецькі гори. Поверхня — підвищена хвиляста, на північному заході — горбиста лесова рівнина, глибоко розчленована балками та ярами. Абсолютна висота — 230—390 м.
Межує з Лановецьким, Кременецьким, Збаразьким районами, Рівненською та Хмельницькою областями. Відстань до обласного центру — 105 км.
Корисні копалини: піски, вапняки, мергелі, глини, торф.
Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Основні річки — басейну Дніпра: притоки Горині — Вілія та Горинка. Споруджено понад 50 ставків. У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові чорноземи опідзолені, подекуди дернові та лучні ґрунти. Площа лісів — 19,9 тис. га. У районі — лісовий заказник Суразька дача (республіканського значення).
Загальна площа земель району — 83,8 тис. га, з них сільсько-господарського призначення — 57,4 тис. га, в тому числі: рілля — 41,6 тис. га; сінокоси і пасовища — 15,2 тис. га. Землі району (чорноземи, сірі опідзолені, торфово-болотні) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Площа району — 863 км². Населення — 60,3 тис. мешканців.
Територія Шумщини належить до історичної області — Волинь. Шумщина — давнє етнічно-територіальне утворення в басейні річки Вілія (в її верхній і середній течії).
Доісторична археологія на Шумщині представлена пам'ятками палеоліту і неоліту, трипільської культури і скіфської доби, знахідками римської доби і ранньослов'янських культур.
Шумський район: з середини ХІІ ст. — Шумська волость, у 1212–1228 рр. — Шумське князівство, в 1795–1917 — Шумська і Дедеркальська волості Кременецького повіту, в 1921–1939 рр. — Шумська і Дедеркальська ґміни Кременецького повіту, з 1940 р. — Шумський район.
У ХІІ—ХІІ ст. основні історичні згадки найперше про м. Шумськ. 1241 р. військо хана Батия не змогло взяти розташованих тут фортець Данилів і Стіжок.
1366 року Шумщина відійшла до Великого князівства Литовського.
1513 р. більшість її території була надана роду Боговитинів, у власності яких перебувала до 1605 р. Крім того північно-західна частина перебувала у володінні Четвертинських, а північно-східна (т. зв. — Суразька маєтність) з 1583 р. — до князів Острозьких. Прибутки від останньої до речі йшли на утримання Острозької академії.
1545 р. — перша згадка про більшість сучасних населених пунктів у матеріалах люстрації Кременецького замку.
1605 р. — більшість Шумщини переходить до роду Малинських.
1618 р. — у с. Рохманів (передмістя Шумська) в маєтку Ірини Вишневецької починає роботу одна з перших в Україні друкарень.
1626 р. — Ірина Ярмолинська-Боговитина будує в с. Загайці храм-фортецю св. Івана Милостивого.
1648 р. — ряд населених пунктів знищено внаслідок Визвольної війни.
1715 р. — у Шумську будується кам'яний костьол.
1750-ті рр. — Шумщина переходить до князів Радзивіллів.
1793 р. — входить до складу Російської імперії.
1795 — Шумщина входить до складу новоутвореного Кременецького повіту.
1831 р. — Шумські поляки активно підтримують повстання, за що їх маєтки конфісковано.
1914–1918 р. — прифронтова зона.
1919 р. — велике протипольське повстання. Масові репресії з боку поляків.
1941–1952 р. — один з центрів боротьби УПА (Антонівецька республіка, Загаєцькі ліси).
1962, грудень — населені пункти Великодедеркальського району увійшли до Шумського району.
1987–1990 р. — на Шумщині планується побудова великого хімкомбінату, яку зірвали протести місцевої громадськості.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шумського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,18 % (проголосували 19 467 із 25 223 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,69 % (9 674 виборців); Юлія Тимошенко — 20,63 % (4 016 виборців), Олег Ляшко — 13,61 % (2 650 виборців), Анатолій Гриценко — 8,08 % (1 573 виборців)[2].
| Назва села | Патрон церкви | рік побудови |
|---|---|---|
| Андрушівка | святого Миколая | 1895 |
| Андрушівка | Дім молитви ХВЄ | 1935 |
| Бриків | святого Георгія Побідоносця | 1800 |
| Башківці | святого Св. Михаїла | 1635 |
| Вілія | Преображення Господнього | 1797 |
| Вовківці | Покрови Пресвятої Богородиці | 1793 |
| Гриньківці | святого Миколая | 1909 |
| Малі Дедеркали | Божої Матері Казанської | 1843 |
| Малі Садки | Матері Божої Казанської | 1790 |
| Новостав | Святого Михаїла | 1786–1865 рр. |
| Підгайці | святого Миколая | 1882 |
| Рохманів | святої Трійці | 1730 |
| Темногайці | Архістратига Михаїла | 1865 |
| Цеценівка | Пресвятої Трійці | 1778 |
| Радошівка | святої Параскевії | 1777 |
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 17 131 | 3692 | 2447 | 4957 | 3701 | 2217 | 117 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 19 377 | 3419 | 2397 | 4618 | 4362 | 4231 | 350 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 36190 | 99,12 % |
| росіяни | 203 | 0,56 % |
| поляки | 52 | 0,14 % |
| білоруси | 26 | 0,07 % |
| інші | 40 | 0,11 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 36305 | 99,44 % |
| російська | 171 | 0,47 % |
| інші | 35 | 0,10 % |
- Шостацький Григорій Миколайович (1908–1945) — учасник Другої світової війни, полковник, Герой Радянського Союзу
- Амфілохій Почаївський (у миру Яків Варнавович Головатюк, *1894 — †1 січня 1971) — святий, чудотворець, старець, послушник Почаївської лаври
Зі Шумщини походять:
- художники[5]: Сергій Борейко, Артемій Кирилюк, Казимир Сікорський, Грицаюк Михайло
- музиканти: С. Декар, Андрій Ільків, Г. Геллер
- письменники: Василь Суразький, Марія Лавренюк, Л. Кальтенберг, Александру Хиждеу, Георгій Петрук-Попик, Григорій Баран (Радошівський), Степан Бабій, Сергій Синюк, Улас Самчук,
- краєзнавець Венедикт Лавренюк
- журналіст Андрій Мельничук
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2016.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021. [Архівовано 2021-06-28 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 9 березня 2018. [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Народні умільці Шумщини
- Відділ освіти, молоді та спорту Шумської РДА, офіційний вебсайт
- Вірші та пісні про Шумщину[недоступне посилання з серпня 2019]
 Населені пункти Шумського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Андрушівка • Антонівці • Башківці • Биківці • Бірки • Боложівка • Бриків • Васьківці • Велика Іловиця • Великі Дедеркали • Великі Загайці • Вербиця • Вілія • Вовківці • Гриньківці • Жолобки • Забара • Залісці • Залужжя • Коновиця • Кордишів • Круголець • Кудлаївка • Кути • Кутянка • Літовище • Людвище • Мала Іловиця • Малі Дедеркали • Малі Загайці • Малі Садки • Матвіївці • Мирове • Мізюринці • Новосілка • Новостав • Обич • Одерадівка • Онишківці • Переморівка • Підгайці • Піщатинці • Потуторів • Радошівка • Рохманів • Руська Гута • Садки • Соснівка • Сошище • Стіжок • Сураж • Темногайці • Тетильківці • Тилявка • Тури • Угорськ • Ходаки • Цеценівка • Шкроботівка • Шумбар |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | Freebase: /m/06zklm7 · J9U: 987007477939105171 · LCCN: no2004111101 · SUDOC: 176037004 · VIAF: 158628194 |