Транспорт Камеруну

Транспорт Камеруну
Транспортна система Камеруну (англ.)
Територія
Площа	475,4 тис. км² (54-те)
Рельєф	гористий
Найвища точка	вулкан Камерун (4095 м)
Повітряний
Аеропортів	33 (112-те)
Наземний
Автошляхів	51,4 тис. км (78-ме)
Залізниць	987 км (87-ме)
Водний
Узбережжя	402 км
Головний порт	Кампо
Трубопровідний
Трубопроводів	1,2 тис. км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Едгар Ален Мебе Нгоо

Транспорт Камеруну представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 475 440 км² (54-те місце у світі). Форма території країни — видовжена в субмеридіональному напрямку, вузька північна частина сягає озера Чад, південна широка, відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1240 км, зі сходу на захід — 725 км. Географічне положення Камеруну дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Західної і Центральної Африки.

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Камеруні, станом на 2011 рік, дорівнює 51 350 км, з яких 4 108 км із твердим покриттям і 47 242 км без нього (76-те місце у світі).

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 987 км (87-ме місце у світі), з яких 987 км вузької 1000-мм колії. Залізниця має обмежену пропускну здатність; з'єднує міста Дуала, Яунда, Нгаундере і Гаруа.

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 33 аеропорти (112-те місце у світі), з них 11 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 22 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 5 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (4);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (10);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (8).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 3 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 267 тис. осіб. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось.

Камерун є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — TJ, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Камеруну мають літерний код ІКАО, що починається з — FK.

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Кампо. Нафтовий термінал: Лімбо.

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року невідома. Головні водні транспортні артерії країни: Вурі і Санга на півдні більшу частину року несудноплавні; Бенуе на півночі, що через Нігерію має вихід до Нігеру, судноплавна лише в сезон дощів з порту Гаруа.

Головні річкові порти країни: Дуала на річці Вурі, Гаруа на річці Бенуе.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Камеруні, станом на 2013 рік, становила 53 км; трубопроводів зрідженого газу — 5 км; нафтогонів — 1 107 км; водогонів — 35 км.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 16 жовтня 2015 року міністерство в уряді Філемона Янга очолював Едгар Ален Мебе Нгоо.

Див. також

• Економіка Камеруну

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

• (рос.) Камерун // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 613.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Карти транспортної системи Камеруну на Вікісховищі.
• Карти Камеруну — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Камерун з часопису «Вокруг света».