Робінія звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Робінія звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Робінія (Robinia)
Вид:
Робінія звичайна (R. pseudoacacia)
Біноміальна назва
Robinia pseudoacacia

Робі́нія звича́йна (Robinia pseudoacacia)[1][2] — багаторічна рослина родини бобових, також відома під назвами робі́нія псевдоака́ція, колю́ча ака́ція та бі́ла ака́ція, причому остання назва за популярністю перевершує наукову. Інші місцеві назви: акація фальшивка, вакація, горохівник, горохівник звичайний, горохівник кулястий, окація, робінія, ровинія[3]. Цінна і дуже поширена на всій території України медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, танідоносна, деревинна, декоративна й фітомеліоративна культура.

Вперше була посаджена в Україні наприкінці XVIII ст. у парку графа Розумовського[3].

Він є ендемічним для кількох невеликих районів Сполучених Штатів, але його широко розсадили та натуралізували в інших місцях помірної Північної Америки, Європи, Південної Африки[4] та Азії, а в деяких регіонах його вважають інвазивним видом.

У 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року включена до «Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів»[5].

Велике листопадне дерево з розлогою, негустою кроною, в сприятливих умовах досягає висоти 30–35 м і живе до 100—150 років.[3] Кора сіра, темно-сіра або ж коричнювата, вподовж стовбурів і старих гілок потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті. Листки 18–20 см завдовжки, чергові, непарнопірчасті з 4–10 парами довгастих, довгасто-еліптичних або еліптичних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Листочки цілокраї з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Прилистки (до 3 см завдовжки) мають вигляд прямих або трохи зігнутих колючок.

Суцвіття — негусті пониклі китиці, завдовжки 10–20 см, розташовані в пазухах листків. Квітки до 2 см завдовжки, двостатеві, зигоморфні, дуже запашні. Оцвітина подвійна. Чашечка 6–8 мм завдовжки, 45 см завширшки, зрослолиста, п'ятизубчаста, короткоопушена. Віночок метеликового типу з п'яти вільних пелюсток, білий або блідорожевий. Тичинок десять, з них дев'ять зрослися нитками в трубочку. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Плід — довгасто-лінійний біб 4–8 см завдовжки. Насінини вузько-ниркоподібні, коричневі або темно-бурі, матові.

Робі́нія звича́йна . Квітує
Робі́нія звича́йна . Квітує

Усі частини робінії звичайної, окрім квіток, вважаються слабо отруйними.[6]

Екологія

[ред. | ред. код]
Деревина

Дерево світлолюбне, жаро- та посухостійке, водночас доволі морозостійке і невибагливе до якості ґрунтів. У себе на батьківщині — в східній частині Сполучених Штатів Америки — росте невеликими групами або поодиноко у листяних лісах. За межами природного ареалу цей вид найчастіше зростає у лісозахисних смугах та лісопарках, де можуть траплятися змішані й чисті насадження цієї культури.

Навесні робінія звичайна розпочинає вегетацію найпізніше серед усіх дерев: її листя розпускається лише на початку травня. Цвітіння відбувається у травні-червні. Восени ж, навпаки, листя робінії тримається дуже довго.

Застосування

[ред. | ред. код]

Деревина робінії звичайної темного кольору, поцяткована жовтуватими крапками, міцна, добре полірується. З неї виробляють меблі, дрібні столярні вироби або використовують на паливо. Дрова з білої акації горять добре і довго утримують тепло.

У корі і в деревині містяться таніди: відповідно 2,2–7,2 і 3,4–4 %. З листя і кори отримують жовту фарбу. З квіток робінії шляхом екстрагування петролейним ефіром виділяють ефірну олію (від 0,08 до 0,12 %), яка являє собою напіврідку речовину світло-жовтого кольору з приємним сильним запахом квіток акації. Використовують її у парфумерії.

Медоносні властивості

[ред. | ред. код]
Квітка великим планом (вигляд спереду)
Суцвіття великим планом з квітками та пуп'янками. Київ. Гора Щекавиця. 2016.

Робінія звичайна є одним з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток. Є дані, що одне дерево у віці 10–30 років дає до 8 кг меду. Проте такий великий взяток буває не щороку: в посуху нектаропродуктивність робінії різко зменшується і бджоли відвідують її мляво. Пилок з неї бджоли майже не збирають. Медопродуктивність у північних районах України залежно від густоти насаджень становить 100—300 кг з 1 га, а на півдні України — до 1000 кг з 1 га.

Мед із білої акації високої якості й має велике експортне значення. Він білий, у невеликій кількості майже прозорий[7], має ніжний аромат, містить багато фруктози, тому кристалізується повільно, а закристалізований осідає в білу дрібну крупку і має вигляд смальцю.

Для одержання товарного меду з білої акації необхідно мати сильні бджолині сім'ї. Під час цвітіння контрольний вулик дає прибавку 5–6, а то й 8 кг меду в день, а за період цвітіння — 80 кг. В умовах міст на півдні України головний взяток становить по 50–55 кг меду на сім'ю, а в несприятливу для медозбору погоду — по 40 кг. Є вказівки на те, що бджоли збирають лише третину виділеного робінією нектару, тому для повного використання взятку на 1 га насаджень рекомендується підвозити по 15 бджолиних сімей.[8]

Медицина

[ред. | ред. код]

У науковій медицині використовують квітки робінії при лікуванні захворювань нирок, сечового міхура, зокрема, сечокам'яної хвороби. У квітках робінії містяться глікозид робінін[en], ефірна олія.[9][10]

Квітки робінії звичайної заготовляють на початку цвітіння. Суцвіття зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями, потім із суцвіть обривають квітки, розкладають шаром 2–3 см завтовшки на папір або тканину і висушують на горищах або під навісом з гарною вентиляцією. Висушену сировину пакують у фанерні ящики, вистелені цупким папером. Зберігають на підтоварниках у сухих, прохолодних приміщеннях з достатньою вентиляцією.

Садівництво

[ред. | ред. код]
Декоративна форма білої акації 'Stricta'

Білу акацію широко культивують по всій Україні, найбільші площі її насаджень зосереджені в лісостепу і степу. Трапляється в парках, садах, полезахисних і протиерозійних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, поблизу пасік тощо. Заготовляють сировину в районах її вирощування. Запаси сировини великі.

Робінія — добра фітомеліоративна рослина. Вона утворює багато кореневих паростків, тому нею закріплюють крутосхили і висаджують у крайніх рядах (біля бровки) прияружних лісосмуг. Вона цінна для розведення на наносних пісках з родючим підстилаючим горизонтом.

Як декоративну рослину її висаджують уздовж доріг, на вулицях, у парках і скверах. Відомі такі декоративні форми: з колоноподібною (шипів майже немає), кулястою (пагони без шипів), плакучою кронами.

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Robinia pringlei Rose
  • Robinia pseudacacia L.
  • Robinia pseudoacacia f. oswaldiae Oswald
  • Robinia pseudoacacia var. pseudoacacia
  • Robinia pseudoacacia var. rectissima Raber

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Plant List.(англ.)
  2. Robinia pseudoacacia L. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 2 червня 2023.
  3. а б в Народна деревообробка в Україні: слов. нар. термінології / Є. І. Шевченко. — Київ: Артанія, 1997. — 312 с. : ілюстр. — ISBN 966-95170-0-1
  4. Robinia pseudoacacia. www.biodiversityexplorer.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2018.
  5. Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. 05.05.2023, 15:10
  6. Трусов Н. А. Робиния лжеакация // Большая российская энциклопедия: научно-образовательный портал – URL: https://bigenc.ru/c/robiniia-lzheakatsiia-919070/?v=8926744. – Дата публикации: 31.01.2023. – Дата обновления: 13.11.2023
  7. Пасічник: орган Харківської краєвої дослідної станції бджільництва / Харків: Держсільгоспвидав, 1931. № 1.
  8. Виробнича енциклопедія бджільництва / Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М., Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. — Київ «Урожай», 1996. — С. 13.
  9. Акація біла: хімічний склад та цілющі властивості акації. Лікування за допомогою білої акації: рецепти. Мед акації. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015.
  10. Лікарські рослини — Лікувальні властивості акації білої, застосування акації в медицині. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 31 травня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]