Перейти до вмісту

Поточани

Координати: 49°35′21″ пн. ш. 24°51′42″ сх. д. / 49.58917° пн. ш. 24.86167° сх. д. / 49.58917; 24.86167
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Поточани
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Нараївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040310140022615
Облікова картка Поточани 
Основні дані
Засноване до 1375
Населення 299 (2014)
Територія 0.610 км²
Густота населення 647.54 осіб/км²
Поштовий індекс 47511
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°35′21″ пн. ш. 24°51′42″ сх. д. / 49.58917° пн. ш. 24.86167° сх. д. / 49.58917; 24.86167
Середня висота
над рівнем моря
317 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Бережани
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6
Карта
Поточани. Карта розташування: Україна
Поточани
Поточани
Поточани. Карта розташування: Тернопільська область
Поточани
Поточани
Мапа
Мапа

CMNS: Поточани у Вікісховищі

Поточа́ни — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. До 5 квітня 2019 року підпорядковане Рекшинській сільській раді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]

Населення — 349 осіб (2007). Дворів — 136[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Поточани розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Поточан
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,7 −0,3 4,5 12,5 18,5 21,8 23,1 22,5 18,2 12,4 5,2 0,3 11
Середня температура, °C −4,6 −3,1 1,0 7,8 13,2 16,5 17,8 17,1 13,2 8,0 2,4 −2,1 7
Середній мінімум, °C −7,4 −5,9 −2,5 3,1 8,0 11,3 12,6 11,8 8,2 3,6 −0,4 −4,5 3
Норма опадів, мм 33 32 34 50 78 91 96 72 57 40 38 42 663
Джерело: climate-data.org

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 13 грудня 1357 р.

У 1375 році шляхтич з Сілезії Миколай Авданець[a] отримав від князя Владислава Опольського село Поточани.[3] 22 липня 1423 року львівський латинський архієпископ Ян Жешовський виміняв у шляхтича Якуша з Поточан село взамін за Явче.[4][5]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[6].

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 67 %[7].

Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. у джерелі помилково вказано Авдонець

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Акти ґродські і земські [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 9-10
  4. Підтвердна грамота короля Владислава ІІ на обмін селами між львівським архієпископом Іваном, власником с. Явче Подільського повіту, та Якушем, власником с. Поточани Подільського повіту. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  5. Janusz Kurtyka. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — Tom XXXIV/…. — Zeszyt …. — S. 68. (пол.)
  6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  7. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22—29, 45, 183. (пол.)
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]