Двірці (Тернопільський район)
| село Двірці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Нараївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040310060025971 |
| Облікова картка | Двірці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1454 р. |
| Населення | ▼ 161 (2014) |
| Площа | 2,2 км² |
| Густота населення | 881.82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47511 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′45″ пн. ш. 24°52′7″ сх. д. / 49.56250° пн. ш. 24.86861° сх. д. |
| Водойми | річка Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6 |
| Карта | |
  Двірці | |
 Двірці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Двірці́ — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Поштове відділення — Рекшинське. До 5 квітня 2019 року підпорядковане Рекшинській сільраді. При Двірцях є хутір Долини. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]
Розташоване на правому березі річки Золота Липа.
Населення — 190 осіб (2001). Дворів — 55[2].
У селі є 1 вулиця[3] Надбережна.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Двірці розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Двірців | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,3 | 0,0 | 5,0 | 12,9 | 19,0 | 22,1 | 23,5 | 22,9 | 18,6 | 12,7 | 5,6 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,8 | 1,4 | 8,1 | 13,6 | 16,8 | 18,2 | 17,5 | 13,6 | 8,3 | 2,8 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,5 | −2,1 | 3,4 | 8,3 | 11,6 | 13,0 | 12,2 | 8,6 | 3,9 | 0,0 | −4,2 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 49 | 76 | 89 | 94 | 70 | 56 | 39 | 37 | 41 | 647 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Перша письмова згадка про яке датується 1454 роком. Його завжди вважали частиною сусіднього, найбільшого в окрузі села Стриганці.
Назву села пов’язують із службовими будівлями, які споруджували над ставами для годівлі та вилову риби; їх називали ще «двірцями». Інший переказ виводить назву села від панського господарського двору, нібито – панська садиба була в сусідньому селі Біще, а фільварок, де жили «двораки» – робітники фільварку – у Двірцях.
Історія заселення території села сягає чотирьохтисячолітньої давності, про що свідчить знайдений тут «під горою, коло Пилипа» (у підніжжі Поточанської гори) досконалої роботи крем’яний серп епохи бронзи (приблизно ІІ тис. до нашої ери). Ймовірно, що на території села проживали племена культури шнурової кераміки.
У ХІХ ст. Двірці були власністю пана Неслуховського, потім — Мурчака. У 80-х рр. ХІХ ст. село перебувало у власності Станіслава Потоцького.
Під час Першої світової війни Двірці були повністю спалені. До лав Українських Січових Стрільців із Дворець вступив Петро Шевчишин, котрий служив у 8-ій сотні 1-го полку Української Галицької Армії. У повоєнні роки село відбудувалося і тут знову завирувало господарське життя.
Село органічно більш пов’язане зі Стриганцями, хоча періодично адміністративно підпорядковувалося Біщу, певний час, навіть, становило з ним одну гміну.
1940 р. у Двірцях і Стриганцях засновано колгосп імені Івана Франка. Після організації колгоспів у 1950-х роках в Двірцях розмістилася машинно-тракторна бригада.
Розвивалося у Двірцях й суспільно-культурне життя. Тут діяла читальня «Просвіти», у міжвоєнний період функціонувала школа. Згідно документів, у 1923 р. це була однокласна школа з польською мовою навчання із наявністю трьох шкільних лавок.
За свідченнями жителів села, у Двірцях у свій час були символічна могила Т. Шевченку і капличка на сільському цвинтарі. Капличка згоріла під час Першої світової війни, а могилу було зруйновано у 1940-х рр. більшовиками.
Чи не єдиним свідком важких випробувань минулих часів залишився відновлений громадою у 1991 р. пам’ятний хрест, споруджений на честь скасування панщини.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].
- церква Святої Трійці (2008, ПЦУ).
Населення села в минулому[5]:
| Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 280 | 202 | 65 | 13 |
| 1939 | ▬ 280 | ▲ 205 | ▲ 70 | ▼ 5 |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,48 | |
| російська | 0,52 |
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[7].
Уродженець села Двірці січовий стрілець Шевчишин Петро, 1896 року народження, стрілець 8-ї сотні[8]
2002 року видано книгу В. та М. Мицьків «Села Стриганці та Двірці».
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня
- За рідний край: УПА – Стриганці, Двірці / авт.-упоряд. Олександр Коковін. – Бережани, 2012. – 40 с.
- Мицько М. Двірці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 469. — ISBN 966-528-197-6.