Нюрнберзька марка
Нюрнберзька марка (нім. Nürnberger Mark) — вагова одиниця маси коштовних металів у Німеччині та в багатьох країнах Європи. Її стандарт ваги становив 238, 569 г. Також була широко поширена в Європі як медична міра ваги.
Нюрберзька срібна марка була поширеною ваговою одиницею в Німецьких землях. Її вага складала 238, 568 грамів щирого срібла. 1 марка = 8 унцій = 16 лотів = 64 драхм = 256 скрупул (фенігів) = 512 гран = 4110 червоних асам; скрупул = 16 асам (зернам) по 0, 058 г.
В Німеччині використовували спеціальні міри торгової ваги, обсяг яких суттєво відрізнявся в різних її землях. Структура поділу одиниць торгової ваги мала таку схему: 1 торговий фунт = 2 марки = 4 чверті = 16 унцій = 32 лоти = 128 драхм = 512 скрупулів (або гранів) = 16 асам (зернам)[1].
У 1542 році в Нюрнберзі видали першу книгу, подібну до державної фармакопеї. В 1555 році було встановлено стандарт для аптекарського фунта[2][3]. Система, під назвою Нюрнберський медичний стандарт (нім. Nürnberger Medizinalgewicht), була поширеною в більшості країн північно-східної Європи. До 1800 року всі німецькі міста і держави (за винятком Любека, в якому застосовували голландський трійський стандарт) використовували Нюрнберзький стандарт. Він став основною системою ваги також для більшості кантонів Швейцарії, Данії, Норвегії, Швеції, Польщі, Російської імперії і відрізнявся від основного не більше ніж на 0,6%. З 1811 року в Баварії аптекарський фунт офіційно мав масу 360,00 г (унція = 30,00 г.). У 1815 році Нюрнберг приєднався до Баварському королівства. Після того як син баварського короля Оттон І став грецьким королем, система ваги Баварії була перенесена і на територію Греції[4]. Але лише деякі німецькі міста стали використовувати баварську спробу поєднати метричну систему мір з аптекарською вагою[5].
В 1761 році Австрійська імперія офіційно ввела власний стандарт ваги, тим самим відмовившись від використання нюрнберзького. В 1816 році Пруссія провела реформу вагових стандартів. В обох державах нюрнберзька медична система довгий час використовувалася неофіційно[6].
Нюрнберський медичний стандарт до інших вагових одиниць поділявся за такою схемою: 1 нюрнберський медичний фунт в 357, 6 г = 3/4 кельнського срібного фунта в 467, 712 г (2 кельнські марки по 233, 856 г) = 96 драхм = 288 скрупулів = 5760 гранів. 1 скупул = 20 гранів (зерен) по 0, 621 г[1]
| 100 фунтів = | 1 нюрнберзький центнер | = 50,95 кг |
| 32 лоти = | 1 нюрнберзький фунт | = 509,5 г |
| 4 квінтени = | 1 нюрнберзький лот | = 15,92 г |
| 4 пфеніги = | 1 квінтен | = 3,98 г |
| 1 пфеніг | = 0,995 г | |
| 12 унцій = | 1 нюрнберзький аптекарський фунт | = 357,6 г |
| 2 аптекарських лоти = | 1 нюрнберська аптекарська унція | = 29,8 г |
| 240 гранів = | 2 нюрнберських аптечних лоти | = 14,9 г |
| 2 марки = | 1 нюрнберзький срібний фунт | = 477,6 г |
| 16 срібних лотів = | 1 нюрнберзька марка | = 238,569 г |
| 1 нюрнберзький лот = | 1 срібний лот | = 14,92 г |
- Зубко А.М. Вагові системи німецьких земель XVIII-ХІХ століть.
- August Flor: Münz-Zustände. Altona 1838, S. 3 ff., abgerufen 14. August 2013
- Bernd Sprenger (1981) Währungswesen und Geldpolitik in Deutschland von 1834 bis 1875. Forschungsinstitut für Sozial- und Wirtschaftsgeschichte an der Universität zu Köln. Anlage 1: Auszug aus dem Münchner Münzvertrag vom 25. August 1837
- Schrötter, Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde / Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin: J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — 757 S. — ISBN 978-3110012279
- Klimterz R. Lexikon der Munzer, Masse, Gewicht. Berlin, 1896.
- Alberti H. I. Mass und Gewicht. Berlin, 1957.
- Mark. In: Meyers Großes Konversations-Lexikon. 6. Auflage. Band 13, Bibliographisches Institut, Leipzig/Wien 1908, S. 317
- Elle in Meyers Großes Konversations-Lexikon, Band 5. Leipzig 1906, S. 718
- Eduard Döring: Handbuch der Münz-, Wechsel-, Maß- und Gewichtskunde..., Verlag J. Hölscher, Koblenz 1862, S. 468
- Jürgen Elert Kruse: Allgemeiner und besonders Hamburgischer Contorist, welcher von den Währungen, Münzen, Gewichten, Maßen, Wechsel-Arten und Gebräuchen der vornehmsten in und außer Europa gelegenen Städte und Länder...., Verlag der Erben des Verfassers, Hamburg 1808, S. 420
- ↑ а б Зубко А.М. Вагові системи німецьких земель в XVIII-XIX ст. Стор. 4
- ↑ C.Hunnius, Ammon, H.P.T. Hunnius pharmazeutisches Wörterbuch. — 9. Auflage. — Berlin: de Gruyter, 2004. — ISBN 3110174758.
- ↑ Gilbert Zinsler. Was ist ein Gran? – Die schwierige Bestimmung alter Arznei- und Medizinalgewichte // Österreichische Apotheker-Zeitung. — 2004.
- ↑ Gesellschaft, Deutsche Pharmazeutische, Apotheker, Arbeitsgemeinschaft der Berufsvertretungen Deutscher, Norddeutschland, Apotheker-Verein in Apotheker-Verein, Allgemeiner Deutscher Königl. Griech. Verordnung.
- ↑ Gewichte und Maße. — Technologische Encyklopädie. — 1861. — Т. 23. — С. 332.
- ↑ J.B.Trommsdorff. Systematisches Handbuch der Pharmacie für Aerzte und Apotheker. — Erfurt, 1827.
