Мінаматська конвенція про ртуть
Мінаматська конвенція про ртуть | |
---|---|
Тип | Багатостороння угода[en] |
Підписано | 10 жовтня 2013 |
Місце | Кумамото, Японія |
Чинність | 16 серпня 2017 |
Підписанти | 128 держав |
Сторони | 149 держав |
Зберігається | Секретаріат ООН (секція договорів)[1] |
Статус | чинний |
Мова | англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька |
Сайт | http://mercuryconvention.org |
Мінама́тська конве́нція про рту́ть — міждержавний договір, спрямований на захист здоров'я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті і її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю. Названа на честь міста Мінамата у Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю, яка містилася у промислових стічних водах отруїлися майже 2 тисячі людей, багато з них померли[2].
Згідно з Конвенцією повинне регулюватися використання ртуті, скорочуватися виробництво деяких ртуть-містких приладів (медичних, люмінесцентних ламп). Також обмежується ряд промислових процесів і галузей, у тому числі гірничодобувна (особливо непромислове видобування золота), виробництво цементу[3].
З 2020 року конвенція забороняє виробництво, експорт та імпорт декількох різних ртутьмістких видів продукції, у тому числі електричних батарей, електричних вимикачів і реле, деяких видів компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ), люмінесцентних ламп з холодним катодом або із зовнішнім електродом, ртутних термометрів і приладів вимірювання тиску[3].
Ртуть і її сполуки давно відомі як токсичні для людини і інших живих організмів. Масштабні кризи, пов'язані з отруєнням ртуттю, такі як Мінаматська катастрофа, отруєння в Іраку, і Niigata Minamata disease[en], привернули увагу до проблеми. У 1972 році перед делегатами Стокгольмської конференції з Human Environment виступив студент Shinobu Sakamoto, що став інвалідом внаслідок того, що його мати під час вагітності отруїлася метилртуттю. 20 лютого 2009 року на 25-ій Раді керівників ЮНЕП було прийнято рішення 25/5 «ініціювати міжнародні заходи по регулюванню ртуті ефективним, дієвим і послідовним чином»[4].
За даними науковців Массачусетського технологічного інституту (США), близько 10 % антропогенних щорічних викидів ртуті в атмосферу — це результат глобальної вирубки лісів. Раніше не було визначено кількісних показників і ця проблема була прихованою або проігнорованою. Модель дослідників показує, що тропічні ліси Амазонії відіграють особливо важливу роль поглинача ртуті, на них припадає близько 30 % глобального процесу (стосується лише суші). Таким чином, стримування вирубки амазонських лісів може мати значний вплив на зменшення забруднення ртуттю. У дослідженні зазначається, що протягом останніх кількох десятиліть вчені в основному зосереджувалися на вивченні вирубки лісів в рамках глобальних викидів CO2. Ртуть, мікроелемент, не отримував такої уваги, частково тому, що роль наземної біосфери в глобальному кругообізі ртуті лише нещодавно була краще визначена кількісно. Відповідно, глобальний договір, а саме Мінаматська конвенція 2013 року, закликає країни скоротити антропогенні викиди, однак вона не розглядає безпосередній вплив на цей процес вирубки лісів[5].
Список країн, що підписали і ратифікували конвенцію, за станом на вересень 2014 року[6] (105 учасників).
Країна | Підписання | Ратифікація |
---|---|---|
Австралія | 10 жовтня 2013 | |
Австрія | 10 жовтня 2013 | |
Ангола | 11 жовтня 2013 | |
Аргентина | 10 жовтня 2013 | |
Вірменія | 10 жовтня 2013 | |
Бангладеш | 10 жовтня 2013 | |
Бельгія | 10 жовтня 2013 | |
Бенін | 10 жовтня 2013 | |
Білорусь | 23 вересня 2014[3] | |
Болгарія | 10 жовтня 2013 | |
Болівія | 10 жовтня 2013 | |
Бразилія | 10 жовтня 2013 | |
Буркіна-Фасо | 10 жовтня 2013 | |
Бурунді | 14 лютого 2014 | |
Велика Британія | 10 жовтня 2013 | |
Венесуела | 10 жовтня 2013 | |
В'єтнам | 11 жовтня 2013 | |
Габон | 30 червня 2014 | 24 вересня 2014 («Acceptance») |
Гамбія | 10 жовтня 2013 | |
Гаяна | 10 жовтня 2013 | 24 вересня 2014 |
Гватемала | 10 жовтня 2013 | |
Гвінея | 25 листопада 2013 | |
Греція | 10 жовтня 2013 | |
Грузія | 10 жовтня 2013 | |
Данія | 10 жовтня 2013 | |
Джибуті | 10 жовтня 2013 | 23 вересня 2014 |
Домініканська Республіка | 10 жовтня 2013 | |
Ємен | 21 березня 2014 | |
Європейський Союз | 10 жовтня 2013 | |
Замбія | 10 жовтня 2013 | |
Зімбабве | 11 жовтня 2013 | |
Ізраїль | 10 жовтня 2013 | |
Індонезія | 10 жовтня 2013 | |
Ірак | 10 жовтня 2013 | |
Іран | 10 жовтня 2013 | |
Ірландія | 10 жовтня 2013 | |
Іспанія | 10 жовтня 2013 | |
Італія | 10 жовтня 2013 | |
Йорданія | 10 жовтня 2013 | |
Камбоджа | 10 жовтня 2013 | |
Канада | 10 жовтня 2013 | |
Кенія | 10 жовтня 2013 | |
КНР | 10 жовтня 2013 | |
Колумбія | 10 жовтня 2013 | |
Коморські Острови | 10 жовтня 2013 | |
Коста-Рика | 10 жовтня 2013 | |
Кот-д'Івуар | 10 жовтня 2013 | |
Кувейт | 10 жовтня 2013 | |
Литва | 10 жовтня 2013 | |
Лівія | 10 жовтня 2013 | |
Люксембург | 10 жовтня 2013 | |
Маврикій | 10 жовтня 2013 | |
Мавританія | 11 жовтня 2013 | |
Мадагаскар | 10 жовтня 2013 | |
Північна Македонія | 25 липня 2014 | |
Малаві | 10 жовтня 2013 | |
Малі | 10 жовтня 2013 | |
Марокко | 6 червня 2014 | |
Мексика | 10 жовтня 2013 | |
Мозамбік | 10 жовтня 2013 | |
Молдова | 10 жовтня 2013 | |
Монако | 24 вересня 2014 | 24 вересня 2014 |
Монголія | 10 жовтня 2013 | |
Непал | 10 жовтня 2013 | |
Нігер | 10 жовтня 2013 | |
Нігерія | 10 жовтня 2013 | |
Нідерланди | 10 жовтня 2013 | |
Нікарагуа | 10 жовтня 2013 | |
Німеччина | 10 жовтня 2013 | |
Нова Зеландія | 10 жовтня 2013 | |
Норвегія | 10 жовтня 2013 | |
ОАЕ | 10 жовтня 2013 | |
Пакистан | 10 жовтня 2013 | |
Панама | 10 жовтня 2013 | |
Парагвай | 10 лютого 2014 | |
Перу | 10 жовтня 2013 | |
Росія | 24 вересня 2014 | |
Румунія | 10 жовтня 2013 | |
Самоа | 10 жовтня 2013 | |
Сейшельські Острови | 27 травня 2014 | |
Сенегал | 11 жовтня 2013 | |
Сінгапур | 10 жовтня 2013 | |
Словаччина | 10 жовтня 2013 | |
Словенія | 10 жовтня 2013 | |
США | 6 листопада 2013 | 6 листопада 2013 («Acceptance») |
Сьєрра-Леоне | 12 серпня 2014 | |
Танзанія | 10 жовтня 2013 | |
Того | 10 жовтня 2013 | |
Туніс | 10 жовтня 2013 | |
Уганда | 10 жовтня 2013 | |
Угорщина | 10 жовтня 2013 | |
Уругвай | 10 жовтня 2013 | 24 вересня 2014 |
Філіппіни | 10 жовтня 2013 | |
Фінляндія | 10 жовтня 2013 | |
Франція | 10 жовтня 2013 | |
Центральноафриканська Республіка | 10 жовтня 2013 | |
Чехія | 10 жовтня 2013 | |
Чилі | 10 жовтня 2013 | |
Швейцарія | 10 жовтня 2013 | |
Швеція | 10 жовтня 2013 | |
Еквадор | 10 жовтня 2013 | |
Ефіопія | 10 жовтня 2013 | |
ПАР | 10 жовтня 2013 | |
Ямайка | 10 жовтня 2013 | |
Японія | 10 жовтня 2013 |
- ↑ Minamata Convention on Mercury (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 7 вересня 2024.
- ↑ Міндовкілля: Мінаматська конвенція — час діяти. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
- ↑ а б в Республіка Білорусь підписала Мінаматську Конвенцію щодо ртуті. ООН. 24.09.2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 25 вересня 2014.
- ↑ Mandate. United Nations Environment Programme. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 October 2013.
to initiate international action to manage mercury in an efficient, effective and coherent manner
7 r annex advance.pdf Проєкт Минаматской конвенції про ртуть (PDF) (рос.). UNEP. Процитовано 25 вересня 2014.{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Вчені виявили нову екологічну загрозу для людства. // Автор: Микола Деркач. 01.04.2024, 20:20
- ↑ Countries. Minamata Convention on Mercury site (англ.). UNEP. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 25 вересня 2014.
- МИНАМАТСКАЯ КОНВЕНЦИЯ О РТУТИ — Текст и приложения // ЮНЕП, ООН, октябрь 2013 года
- Certified true copy of the Minamata Convention, 2013 (араб.)(яп.)(англ.)(фр.)(рос.)(ісп.)
- Сайт Минаматской конвенции о ртути
- Background to the fifth session of the Intergovernmental Negotiating Committee to prepare a global legally binding instrument on mercury (INC5)(англ.)
- Минаматская конвенция по ртути. Досье ТАСС, 2014
- ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.