Очікує на перевірку

Мінаматська конвенція про ртуть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінаматська конвенція про ртуть

     Держави-учасниці     Не підписант
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано10 жовтня 2013
МісцеКумамото, Японія
Чинність16 серпня 2017
Підписанти128 держав
Сторони149 держав
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька
Сайтhttp://mercuryconvention.org

Мінама́тська конве́нція про рту́ть — міждержавний договір, спрямований на захист здоров'я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті і її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю. Названа на честь міста Мінамата у Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю, яка містилася у промислових стічних водах отруїлися майже 2 тисячі людей, багато з них померли[2].

Згідно з Конвенцією повинне регулюватися використання ртуті, скорочуватися виробництво деяких ртуть-містких приладів (медичних, люмінесцентних ламп). Також обмежується ряд промислових процесів і галузей, у тому числі гірничодобувна (особливо непромислове видобування золота), виробництво цементу[3].

З 2020 року конвенція забороняє виробництво, експорт та імпорт декількох різних ртутьмістких видів продукції, у тому числі електричних батарей, електричних вимикачів і реле, деяких видів компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ), люмінесцентних ламп з холодним катодом або із зовнішнім електродом, ртутних термометрів і приладів вимірювання тиску[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Ртуть і її сполуки давно відомі як токсичні для людини і інших живих організмів. Масштабні кризи, пов'язані з отруєнням ртуттю, такі як Мінаматська катастрофа, отруєння в Іраку, і Niigata Minamata disease[en], привернули увагу до проблеми. У 1972 році перед делегатами Стокгольмської конференції з Human Environment виступив студент Shinobu Sakamoto, що став інвалідом внаслідок того, що його мати під час вагітності отруїлася метилртуттю. 20 лютого 2009 року на 25-ій Раді керівників ЮНЕП було прийнято рішення 25/5 «ініціювати міжнародні заходи по регулюванню ртуті ефективним, дієвим і послідовним чином»[4].

Критика

[ред. | ред. код]

За даними науковців Массачусетського технологічного інституту (США), близько 10 % антропогенних щорічних викидів ртуті в атмосферу — це результат глобальної вирубки лісів. Раніше не було визначено кількісних показників і ця проблема була прихованою або проігнорованою. Модель дослідників показує, що тропічні ліси Амазонії відіграють особливо важливу роль поглинача ртуті, на них припадає близько 30 % глобального процесу (стосується лише суші). Таким чином, стримування вирубки амазонських лісів може мати значний вплив на зменшення забруднення ртуттю. У дослідженні зазначається, що протягом останніх кількох десятиліть вчені в основному зосереджувалися на вивченні вирубки лісів в рамках глобальних викидів CO2. Ртуть, мікроелемент, не отримував такої уваги, частково тому, що роль наземної біосфери в глобальному кругообізі ртуті лише нещодавно була краще визначена кількісно. Відповідно, глобальний договір, а саме Мінаматська конвенція 2013 року, закликає країни скоротити антропогенні викиди, однак вона не розглядає безпосередній вплив на цей процес вирубки лісів[5].

Список країн

[ред. | ред. код]

Список країн, що підписали і ратифікували конвенцію, за станом на вересень 2014 року[6] (105 учасників).

Країна Підписання Ратифікація
Австралія Австралія 10 жовтня 2013
Австрія Австрія 10 жовтня 2013
Ангола Ангола 11 жовтня 2013
Аргентина Аргентина 10 жовтня 2013
Вірменія Вірменія 10 жовтня 2013
Бангладеш Бангладеш 10 жовтня 2013
Бельгія Бельгія 10 жовтня 2013
Бенін Бенін 10 жовтня 2013
Білорусь Білорусь 23 вересня 2014[3]
Болгарія Болгарія 10 жовтня 2013
Болівія Болівія 10 жовтня 2013
Бразилія Бразилія 10 жовтня 2013
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо 10 жовтня 2013
Бурунді Бурунді 14 лютого 2014
Велика Британія Велика Британія 10 жовтня 2013
Венесуела Венесуела 10 жовтня 2013
В'єтнам В'єтнам 11 жовтня 2013
Габон Габон 30 червня 2014 24 вересня 2014 («Acceptance»)
Гамбія Гамбія 10 жовтня 2013
Гаяна Гаяна 10 жовтня 2013 24 вересня 2014
Гватемала Гватемала 10 жовтня 2013
Гвінея Гвінея 25 листопада 2013
Греція Греція 10 жовтня 2013
Грузія Грузія 10 жовтня 2013
Данія Данія 10 жовтня 2013
Джибуті Джибуті 10 жовтня 2013 23 вересня 2014
Домініканська Республіка Домініканська Республіка 10 жовтня 2013
Ємен Ємен 21 березня 2014
Європейський Союз Європейський Союз 10 жовтня 2013
Замбія Замбія 10 жовтня 2013
Зімбабве Зімбабве 11 жовтня 2013
Ізраїль Ізраїль 10 жовтня 2013
Індонезія Індонезія 10 жовтня 2013
Ірак Ірак 10 жовтня 2013
Іран Іран 10 жовтня 2013
Ірландія Ірландія 10 жовтня 2013
Іспанія Іспанія 10 жовтня 2013
Італія Італія 10 жовтня 2013
Йорданія Йорданія 10 жовтня 2013
Камбоджа Камбоджа 10 жовтня 2013
Канада Канада 10 жовтня 2013
Кенія Кенія 10 жовтня 2013
КНР КНР 10 жовтня 2013
Колумбія Колумбія 10 жовтня 2013
Коморські Острови Коморські Острови 10 жовтня 2013
Коста-Рика Коста-Рика 10 жовтня 2013
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 10 жовтня 2013
Кувейт Кувейт 10 жовтня 2013
Литва Литва 10 жовтня 2013
Лівія Лівія 10 жовтня 2013
Люксембург Люксембург 10 жовтня 2013
Маврикій Маврикій 10 жовтня 2013
Мавританія Мавританія 11 жовтня 2013
Мадагаскар Мадагаскар 10 жовтня 2013
Північна Македонія Північна Македонія 25 липня 2014
Малаві Малаві 10 жовтня 2013
Малі Малі 10 жовтня 2013
Марокко Марокко 6 червня 2014
Мексика Мексика 10 жовтня 2013
Мозамбік Мозамбік 10 жовтня 2013
Молдова Молдова 10 жовтня 2013
Монако Монако 24 вересня 2014 24 вересня 2014
Монголія Монголія 10 жовтня 2013
Непал Непал 10 жовтня 2013
Нігер Нігер 10 жовтня 2013
Нігерія Нігерія 10 жовтня 2013
Нідерланди Нідерланди 10 жовтня 2013
Нікарагуа Нікарагуа 10 жовтня 2013
Німеччина Німеччина 10 жовтня 2013
Нова Зеландія Нова Зеландія 10 жовтня 2013
Норвегія Норвегія 10 жовтня 2013
ОАЕ ОАЕ 10 жовтня 2013
Пакистан Пакистан 10 жовтня 2013
Панама Панама 10 жовтня 2013
Парагвай Парагвай 10 лютого 2014
Перу Перу 10 жовтня 2013
Росія Росія 24 вересня 2014
Румунія Румунія 10 жовтня 2013
Самоа Самоа 10 жовтня 2013
Сейшельські Острови Сейшельські Острови 27 травня 2014
Сенегал Сенегал 11 жовтня 2013
Сінгапур Сінгапур 10 жовтня 2013
Словаччина Словаччина 10 жовтня 2013
Словенія Словенія 10 жовтня 2013
США США 6 листопада 2013 6 листопада 2013 («Acceptance»)
Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне 12 серпня 2014
Танзанія Танзанія 10 жовтня 2013
Того Того 10 жовтня 2013
Туніс Туніс 10 жовтня 2013
Уганда Уганда 10 жовтня 2013
Угорщина Угорщина 10 жовтня 2013
Уругвай Уругвай 10 жовтня 2013 24 вересня 2014
Філіппіни Філіппіни 10 жовтня 2013
Фінляндія Фінляндія 10 жовтня 2013
Франція Франція 10 жовтня 2013
Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка 10 жовтня 2013
Чехія Чехія 10 жовтня 2013
Чилі Чилі 10 жовтня 2013
Швейцарія Швейцарія 10 жовтня 2013
Швеція Швеція 10 жовтня 2013
Еквадор Еквадор 10 жовтня 2013
Ефіопія Ефіопія 10 жовтня 2013
ПАР ПАР 10 жовтня 2013
Ямайка Ямайка 10 жовтня 2013
Японія Японія 10 жовтня 2013

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Minamata Convention on Mercury (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 7 вересня 2024.
  2. Міндовкілля: Мінаматська конвенція — час діяти. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  3. а б в Республіка Білорусь підписала Мінаматську Конвенцію щодо ртуті. ООН. 24.09.2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 25 вересня 2014.
  4. Mandate. United Nations Environment Programme. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 October 2013. to initiate international action to manage mercury in an efficient, effective and coherent manner7 r annex advance.pdf Проєкт Минаматской конвенції про ртуть (PDF) (рос.). UNEP. Процитовано 25 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Вчені виявили нову екологічну загрозу для людства. // Автор: Микола Деркач. 01.04.2024, 20:20
  6. Countries. Minamata Convention on Mercury site (англ.). UNEP. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 25 вересня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]
  1. Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.