Перейти до вмісту

Леонарду Жардім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Леонарду Жардім
Леонарду Жардім
Леонарду Жардім
Особисті дані
Народження 1 серпня 1974(1974-08-01) (50 років)
  Барселона, Венесуела
Громадянство  Португалія
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001–2003 Португалія «Камаша» (помічник)
2003–2008 Португалія «Камаша»
2008–2009 Португалія «Шавіш»
2009–2011 Португалія «Бейра-Мар»
2011–2012 Португалія «Брага»
2012–2013 Греція «Олімпіакос»
2013–2014 Португалія «Спортінг»
2014–2018 Франція «Монако»
2019 Франція «Монако»
2021– Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»

** Тільки на посаді головного тренера.

Леонарду Жардім (порт. Leonardo Jardim, нар. 1 серпня 1974, Барселона) — португальський футбольний тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб саудівської команди «Аль-Хіляль».

На чолі «Монако» став чемпіоном Франції в сезоні 2016/17.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у венесуельському місті Барселона у родині вихідців з Португалії. У юному віці перебрався на історичну батьківщину, оселившись на Мадейрі.

Початок тренерської роботи

[ред. | ред. код]

Не маючи досвіду футбольних виступів на професійному рівні, зацікавився тренерською роботою, вже у 22 роки працював з однією з місцевих юнацьких команд. Згодом був асистентом головного тренера в аматорських командах, а 2001 року став помічником головного тренера цижчолігового, утім вже професійного клубу «Камаша». 2003 року очолив команду цього клубу, з якою працював у четвертому за силою португальському дивізіоні та брав участь у локальних змаганнях Мадейри.

19 березня 2008 року був призначений головним тренером команди клубу «Шавіш», яка у першому ж повному сезоні під його керівництвом здобула підвищення у класі з третього до другого за силою дивізіону.

Молодого тренера помітило і влітку 2009 року запросило до себе керівництво іншого друголігового клубу «Бейра-Мар». Жардім виправдав надії і за результатами першого ж сезону роботи з цією командою вивів її до Прімейри. Свій перший сезон в еліті португальського футболу тренер розпочав досить вдало, команда з Авейру під його керівництвом трималася на безпечній відстані від зони вильоту, проте по ходу сезону Жардім вирішив залишити її тренерський штаб.

«Брага»

[ред. | ред. код]

У травні 2011 року Жардім змінив Домінгуша Пасієнсію у керма значно більш амбітної португальської команди, «Спортінга» (Брага). Пропрацював з бразькою командою лише до кінця сезону 2011/12, який його команда завершила на третьому місці у турнірній таблиці португальської першості, видавши зокрема серію з 15 перемог у чемпіонаті поспіль. Залишив «Брагу» у червні 2012 року через розбіжності з президентом клубу.

«Олімпіакос»

[ред. | ред. код]

5 червня 2012 року був призначений головним тренером грецького «Олімпіакоса», змінивши на цій посаді іспанця Ернесто Вальверде. Попри позитивні результати, які демонструвала під його керівництвом команда з Пірея, залишив її 19 січня 2013 року. На той час «Олімпіакос» впевнено очолював турнірну таблицю Грецької Суперліги, маючи 10-очковий відрив від найближчого переслідувача.

«Спортінг» (Лісабон)

[ред. | ред. код]

Наступною командою тренера став лісабонський «Спортінг», який він очолив 20 травня 2013 року, уклавши дворічний контракт. Проте учергове пропрацював зі своєю новою командою лише один повний сезон. Цей сезон став одним з найкращих для лісабонців за останні роки — у чемпіонаті вони здобули 67 очок, що на 25 очок перевищило показник попереднього сезону, і посіли друге місце у турнірній таблиці. При цьому ставка протягом сезону робилася тренерським штабом насамперед на молодих вихованців власної футбольної академії.

«Монако»

[ред. | ред. код]

Успіхи Жардіма зі «Спортінгом» привернули до нього увагу з боку багатших європейських клубів, і 10 червня 2014 року він уклав дворічний тренерський контракт з одним із лідерів французької Ліги 1 «Монако». За результатами його першого сезону роботи у Франції команда посіла третє місце у чемпіонаті, після чого угоду з тренером було подовжено. Наступного сезону результат повторився, а вже в сезоні 2016/17 португальський фахівець привів «Монако» до першого для клубу за попередні 17 років чемпіонства. Того сезону команда також сягнула півфіналу Ліги чемпіонів УЄФА і фіналу Кубка французької ліги. По його завершенні клуб уклав з Жардімом новий контракт до 2020 року.

11 жовтня 2018, після невдалого старту сезону («Монако» було в нижній частині турнірної таблиці) Жардіма звільнили[1]. Однак його наступник Тьєррі Анрі протримався на посаді лише три місяці, і після його відставки 25 січня 2019 Жардім був знову призначений тренером[2]. Результат виявився не провальним, але й не успішним (збереження прописки в еліті в сезоні 2018/19 та проміжне 7-ме місце в Лізі 1 2019/20), і 28 грудня 2019 керівництво клубу вирішило знову відправити Жардіма у відставку та призначило на його місце Роберта Морено[3].

Подальша кар'єра

[ред. | ред. код]

2 червня 2021 року був призначений головним тренером саудівської команди «Аль-Хіляль».

Тренерська статистика

[ред. | ред. код]

Станом на 29 грудня 2019 року[4]

Команда З По Статистика
І В Н П Г+ Г- РГ  % В
«Камаша» 2003 2008 138 61 34 43 213 162 +51 44,20
«Шавіш» 19 березня 2008 15 травня 2009 38 22 9 7 60 26 +34 57,89
«Бейра-Мар» 2 червня 2009 28 лютого 2011 66 25 21 20 87 72 +15 37,88
«Брага» травень 2011 червень 2012 46 27 10 9 84 45 +39 58,70
«Олімпіакос» 5 червня 2012 19 січня 2013 22 16 3 3 47 19 +28 72,73
«Спортінг» 20 травня 2013 10 червня 2014 35 23 8 4 77 28 +49 65,71
«Монако» 10 червня 2014 11 жовтня 2018 232 125 52 55 438 286 +152 53,88
«Монако» 25 січня 2019 28 грудня 2019 37 14 10 13 54 51 +3 37,84
Усього за кар'єру


614 313 148 153 1060 689 50,98

Тренерські досягнення

[ред. | ред. код]
«Монако»: 2016-2017
«Аль-Гіляль»: 2021
«Аль-Гіляль»: 2021

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Монако офіційно звільнив Жардіма з посади головного тренера - Футбол 24. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  2. "Монако" звільнив Анрі і повернув попереднього тренера - Спорт - TCH.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  3. Монако звільнив Леонарду Жардіма і призначив екс-тренера збірної Іспанії — Sport.ua. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 13 січня 2020.
  4. Тренерська статистика на thefinalball.com (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]