Лексика каталонської мови

Головна стаття Каталанська мова.

Катала́нська (катало́нська) мо́ва (кат. català; вимовляється [kətə'ła] або [kata'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.

У період з 1979 р. до 2007 р. каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.

Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найпоширенішими є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).

З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова (з VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам’ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов.

Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).

У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артиклю перед іменами) з сусідніми галло-романськими та східно-іберійськими мовами.

Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).

Походження

Див. також Порівняння лексики каталанської мови та інших романських мов.

Лексичне ядро каталанської мови складається зі слів латинського походження. Лексика каталанської мови має більше спільних рис з гало-романськими мовами, ніж з іберо-романськими. Найближчою до каталанської мови з точки зору лексики є окситанська мова.

• FENESTRA → finestra (окс. fenèstra/finèstra, фр. fenêtre, італ. finestra) та VENTUS → ісп. ventana, порт. janela.
• MANDUCARE → menjar (окс. manjar, фр. manger, італ. mangiare) та COMEDERE → ісп. comer, порт. comer.
• MATUTINU → matí (окс. matin, фр. matin, італ. mattino/mattina) та HORA MANEANA → ісп. mañana, порт. amanhã.
• PARABOLARE → parlar (окс. parlar, фр. parler, італ. parlare) та FAVOLARE → ісп. hablar, порт. falar.
• TABULA → taula (окс. taula, фр. table) та MENSA → ісп. mesa, порт. mesa.

Базові фрази каталанською

Літературна мова

• Каталанська мова: català [kətəˈła]
• Привіт: hola [ˈɔłə]
• До побачення, па па: adéu [əˈðew] (одн.); adéu siau [əˈðew siˈaw] (множ.); a reveure [ə rəˈβewrə]
• Будь ласка: sisplau [sisˈpław]
• Дякую: gràcies [ˈgɾasiəs]; mercès [mərˈsɛs]
• Перепрошую: perdoni [pərˈðoni], ho sento [u ˈsentu]
• Цей / ця: aquest [əˈkɛt] (чол.); aquesta [əˈkɛstə] (жін.)
• Скільки коштує?: quant val? [ˈkwamˈβał]; quant és? [ˈkwanˈes]
• Так: sí [ˈsi]
• Ні: no [ˈno]
• Я не розумію: No ho entenc [ˈno wənˈteŋ]
• Де туалет?: on és el bany? [ˈonˈezəlˈβaɲ]; on és el lavabo? [ˈonˈezəłˈłəˈβaβu]
• Ти говориш українською?: Parles ucraїnes? [ˈparłəz ukrəi'nes]
• Ти говориш каталанською?: Parles català? [ˈparłəs kətəˈła]

Валенсійська говірка (кодифікована AVL)

• Валенсійська мова: valencià [vałensiˈa]
• Привіт: hola [ˈɔła]
• До побачення, па па: adéu [aˈðew]
• Будь ласка: per favor [peɾ faˈvoɾ]
• Дякую: gràcies [ˈgɾasies]
• Перепрошую: perdó [peɾˈðo]; ho sent [uˈsent] або [uˈseŋk]; ho lamente [ˈu łaˈmente]
• Скільки коштує?: quant val? [ˈkwanˈvał]; quant és? [ˈkwanˈtes]; quant costa? [ˈkuant ˈkɔstɔ]
• Так: sí [si]
• Ні: no [no]
• Я не розумію: no ho entenc [ˈnowanˈteŋ]; no ho comprenc [ˈnow komˈpreŋ]
• Де туалет?: on està el bany? [ˈon esˈtałˈβaɲ]; on està el servici? [ˈon esˈtał serˈvisi]
• Найпоширеніший тост: Jesús [dʑeˈzus]; salut [saˈłut]
• Ти говориш українською?: Parles ucraїnes? [ˈpaɾłez ukrain'es]
• Ти говориш валенсійською?: parles valencià? [ˈpaɾłes valensiˈa]; saps parlar en valencià? [ˈsaps paɾˈłaɾenvałensiˈa]

Список Сводеша

Див. список Сводеша каталанської мови на сторінці Список Сводеша каталанської мови.

Порівняння лексики каталанської мови та інших романських мов

Лексика каталанської мови порівнюється з латиною, окситанською, італійською, іспанською, французькою, португальською, галісійською, сардською, п'ємонтською, ломбардською, венеційською, сицилійською, румунською та ретороманською мовами та джерсійською говіркою.

Етнолог підрахував коефіцієнти схожості лексики різних мов (за списками слів, коефіцієнт 0.00 означає, що схожих слів немає, 1.00 - що усі слова схожі).

Мова коди	Мова 1 ↓	Коефіцієнт схожості лексики
cat	Каталанська	1
eng	Англійська	-	1
fra	Французька	-	0.27	1
deu	Німецька	-	0.60	0.29	1
ita	Італійська	0.87	-	0.89	-	1
por	Португальська	0.85	-	0.75	-	-	1
ron	Румунська	0.73	-	0.75	-	0.77	0.72	1
roh	Ретороманська	0.76	-	0.78	-	0.78	0.74	0.72	1
rus	Російська	-	0.24	-	-	-	-	-	-	1
srd	Сардська	0.75	-	0.80	-	0.85	-	-	0.74	-	1
spa	Іспанська	0.85	-	0.75	-	0.82	0.89	0.71	0.74	-	0.76	1
Мова 2 →		cat	eng	fra	deu	ita	por	ron	roh	rus	srd	spa

Порівняння з окситанською, італійською, іспанською та французькою мовами

Українська	Латина	Каталанська	Окситанська	Італійська	Іспанська	Французька
Білий	Albus (франкською Blank)	Blanc	Blanc	Bianco	Blanco	Blanc
Брати	Capio; Prehendere	Agafar / Prendre	Prene / Pilhar	Prendere	Tomar / Prender / Llevar	Prendre
Високий	Altus	Alt	Aut / Naut	Alto	Alto	Haut
Голос	Vox	Veu	Votz	Voce	Voz	Voix
Грати	Ludere; Jocare	Jugar	Jogar (jugar, joar)	Giocare	Jugar	Jouer
Груди	Pectus	Pit	Pièch (pièit)	Petto	Pecho	Poitrine
Груша	Pirum	Pera	Pera	Pera	Pera	Poire
Дати	Dare / Donare	Donar	Donar / Dar	Dare	Donar / Dar	Donner
Два	Duo	Dos / Dues	Dos / Doas (dus, duas)	Due	Dos	Deux
Де	Ubi; Unde	On	Ont (dont)	Dove	Donde	Où
День	Dies (прикм. Diurnus)	Dia / Jorn	Jorn / Dia	Giorno / Dì	Día	Jour
Дерево	Arbor	Arbre	Arbre (aubre)	Albero	Árbol	Arbre
Дім	Domus; Casa (хатинка)	Casa	Ostal (ostau) / Maison / Casa	Casa	Casa	Maison
Жовтий	Flavus; Galbinus; Amarus	Groc	Jaune	Giallo	Amarillo	Jaune
Золото	Aurum	Or	Aur	Oro	Oro	Or
Йти	Ire; Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare	Anar	Anar	Andare	Ir / Andar	Aller
Квітка	Flos	Flor	Flor	Fiore	Flor	Fleur
Кидати	Jacere; V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare	Llençar / Tirar	Lançar	Lanciare	Lanzar / Tirar / Echar	Lancer / Tirer
Кіт	Feles; V.L. Cattus	Gat	Cat (gat, chat (kat, khat, cat))	Gatto	Gato	Chat (kat, khat, cat)
Ключ	Clavis	Clau	Clau	Chiave	Llave / Clave	Clé
Книга	Liber	Llibre	Libre	Libro	Libro	Livre / Bouquin
Корова	Vacca	Vaca	Vaca (vacha)	Vacca / Mucca	Vaca	Vache
Ліжко	Lectus	Llit	Lièch (lièit)	Letto	Cama / Lecho	Lit
Людина	Homo	Home	Òme	Uomo	Hombre	Homme
Мертвий	Mortuus	Mort	Mòrt	Morto	Muerto	Mort
Місяць	Luna	Lluna	Luna (lua)	Luna	Luna	Lune
Мова	Lingua	Llengua	Lenga	Lingua	Lengua	Langue
Ніч	Nox	Nit	Nuèch (nuèit)	Notte	Noche	Nuit
Один	Unus	Un	Un	Uno	Un / Uno	Un
Палець	Digitus	Dit	Det	Dito	Dedo	Doigt
Перстень	Anellus	Anell	Anèl (anèth, anèu)	Anello	Anillo	Anneau
Помирати	Mori	Morir	Morir	Morire	Morir	Mourir
Ріка	Flumen; Rivus (струмок)	Riu	Riu / Flume	Fiume	Río	Rivière / Fleuve
Родина	Familia	Família	Familha	Famiglia	Familia	Famille
Рука	Bracchium	Braç	Braç	Braccio	Brazo	Bras
Рука (долонь)	Manus	Mà	Man	Mano	Mano	Main
Світ	Mundus	Món	Mond	Mondo	Mundo	Monde
Сік	Sucus	Suc	Suc	Succo	Jugo / Zumo	Jus
Січень	Januarius	Gener	Genièr (girvèir)	Gennaio	Enero	Janvier
Сніг	Nix	Neu	Nèu	Neve	Nieve	Neige
Старий	Vetus	Vell	Vièlh	Vecchio	Viejo	Vieux
Стілець	Sella (грецькою Kathedra)	Cadira	Cadièra (chadiera, chadèira)	Sedia	Silla	Chaise
Стріла	Sagitta (франкською Fleuka)	Fletxa / Sageta	Sageta / Flècha	Freccia / Saetta	Flecha / Saeta	Flèche
Той	Ille; V.L. Eccu + Ille	Aquell	Aquel (aqueth, aqueu)	Quello	Aquel	Quel
Урна	Urna	Urna	Urna	Urna	Urna	Urne
Холодний	Frigidus	Fred	Freg (freid, hred)	Freddo	Frío	Froid
Хто	Quis	Qui	Qual (quau), Qui, Cu	Chi	Quien	Qui
Четвер	dies Jovis	Dijous	Dijòus (dijaus)	Giovedì	Jueves	Jeudi
Чорний	Niger	Negre	Negre	Nero	Negro / Prieto	Noir
Чорнило	Atramentum; Tincta	Tinta	Tencha (tinta) / Encra	Inchiostro	Tinta	Encre
Шити	Consuere	Cosir	Cóser	Cucire	Coser	Coudre
Я	Ego	Jo	Ieu / Jo	Io	Yo	Je
Яблуко	[Mattiana] Mala; Pomum (фрукт)	Poma	Poma	Mela	Manzana / Poma	Pomme

Порівняння з португальською, галісійською, сардською та п'ємонтською мовами

Українська	Латина	Каталанська	Португальська	Галісійська	Сардська	П'ємонтська
Білий	Albus (франкською Blank)	Blanc	Branco	Branco	Àbru	Bianch
Брати	Capio; Prehendere	Agafar / Prendre	Prender / Pegar / Levar / Tomar	Prender	Pigare	Pijé
Високий	Altus	Alt	Alto	Alto	Artu / Attu	Àut
Голос	Vox	Veu	Voz	Voz	Boghe	Vos
Грати	Ludere; Jocare	Jugar	Jogar	Xogar	Zogare	Gieughe/Giughé
Груди	Pectus	Pit	Peito	Peito	Pettus	Stòmi
Груша	Pirum	Pera	Pêra	Pera	Pira	Pruss
Дати	Dare / Donare	Donar	Doar / Dar	Dar	Dare	Dé
Два	Duo	Dos / Dues	Dois / Duas	Dous / Dúas	Duos, Duas	Doi / Doe
Де	Ubi; Unde	On	Onde	Onde / U	Ue/Aundi	Andoa / Anté
День	Dies (прикм. Diurnus)	Dia / Jorn	Dia	Día	Die	Di
Дерево	Arbor	Arbre	Árvore	Árbore	Àrvore	Pianta / Erbo
Дім	Domus; Casa (хатинка)	Casa	Casa	Casa	Domu	Ca
Жовтий	Flavus; Galbinus; Amarus	Groc	Amarelo	Amarelo	Grogu	Giàun
Золото	Aurum	Or	Ouro, Oiro	Ouro	Oru	Òr
Йти	Ire; Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare	Anar	Ir / Andar	Ir	Andare	Andé
Квітка	Flos	Flor	Flor	Flor	Frore	Fior
Кидати	Jacere; V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare	Llençar / Tirar	Lançar / Atirar / Deitar	Lanzar / Guindar	Ghettare / Bettare	Tiré/Campé
Кіт	Feles; V.L. Cattus	Gat	Gato	Gato	Gattu / Battu	Gat
Ключ	Clavis	Clau	Chave	Chave	Crae	Ciav
Книга	Liber	Llibre	Livro	Libro	Libru / Lìburu	Lìber
Корова	Vacca	Vaca	Vaca	Vaca	Bacca	Vaca
Ліжко	Lectus	Llit	Cama / Leito	Leito / Cama	Lettu	Let
Людина	Homo	Home	Homem	Home	Homine	Òmo / Òm
Мертвий	Mortuus	Mort	Morto	Morto	Mortu / Mottu	Mòrt
Місяць	Luna	Lluna	Lua	Lúa	Luna	Lun-a
Мова	Lingua	Llengua	Língua	Lingua	Lingua	Lenga
Ніч	Nox	Nit	Noite	Noite	Notte	Neuit
Один	Unus	Un	Um	Un	Unu	Un
Палець	Digitus	Dit	Dedo	Dedo	Didu	Dil
Перстень	Anellus	Anell	Anel	Anel	Aneddu	Anel
Помирати	Mori	Morir	Morrer	Morrer	Morrer	Meuire/Murì
Ріка	Flumen; Rivus (струмок)	Riu	Rio / Flúvio	Río	Riu / Frùmine	Fium / Ri
Родина	Familia	Família	Família	Familia	Famìlia	Famija
Рука	Bracchium	Braç	Braço	Brazo	Bratzu	Brass
Рука (долонь)	Manus	Mà	Mão	Man	Manu	Man
Світ	Mundus	Món	Mundo	Mundo	Mundu	Mond
Сік	Sucus	Suc	Suco / Sumo	Zume	Sutzu	Gius / Bagna
Січень	Januarius	Gener	Janeiro	Xaneiro	Ghennarzu / Bennarzu	Gené
Сніг	Nix	Neu	Neve	Neve	Nie	Fiòca
Старий	Vetus	Vell	Velho	Vello[6]	Betzu / Sèneghe / Vedústus	Vej
Стілець	Sella (грецькою Kathedra)	Cadira	Cadeira	Cadeira	Cadira / Cadrea	Cadrega / Carea
Стріла	Sagitta (франкською Fleuka)	Fletxa / Sageta	Seta / Flecha	Frecha / Seta	Fretza	Flecia
Той	Ille; V.L. Eccu + Ille	Aquell	Aquele	Aquel	Kudhu / Kussu	Col
Урна	Urna	Urna	Urna	Urna	Urna
Холодний	Frigidus	Fred	Frio	Frío	Friu	Frèid
Хто	Quis	Qui	Quem	Quen	Kini/Ki/Chie	Chi
Четвер	dies Jovis	Dijous	Quinta-feira	Xoves	Zobia	Giòbia
Чорний	Niger	Negre	Preto / Negro	Negro	Nieddu / Nigru	Nèir
Чорнило	Atramentum; Tincta	Tinta	Tinta	Tinta	Tinta	Anciòst
Шити	Consuere	Cosir	Coser	Coser	Cosire	Cuse / Cusì
Я	Ego	Jo	Eu	Eu	Deu	Mi / I
Яблуко	[Mattiana] Mala; Pomum (фрукт)	Poma	Maçã	Mazá	Mela	Pom

Порівняння з ломбардською, венеційською, сицилійською мовами та джерсійською говіркою

Українська	Латина	Каталанська	Ломбардська	Венеційська	Сицилійська	Джерсійська говірка
Білий	Albus (франкською Blank)	Blanc	Bianch	Bianco	Biancu / Vrancu / Jancu	Blianc
Брати	Capio; Prehendere	Agafar / Prendre	Ciapà / Toeu	Tor / Ciapàr	Pigghiari	Prendre
Високий	Altus	Alt	Alt	Alto	Àutu	Haut
Голос	Vox	Veu	Vôs	Voce	Vuci	Vouaix
Грати	Ludere; Jocare	Jugar	Giogà	Xugàr	Jucari	Jouer
Груди	Pectus	Pit	Stòmi	Peto	Pettu	Estonma
Груша	Pirum	Pera	Per	Péra	Piru	Paithe
Дати	Dare / Donare	Donar	Dà	Dar	Dari / Dunari	Donner / Bailli
Два	Duo	Dos / Dues	Duu	Du / Dó	Dui	Deux
Де	Ubi; Unde	On	Indoa	Ndó / Ndóe	Unni	Ioù / Où'est
День	Dies (прикм. Diurnus)	Dia / Jorn	Dì	Di	Jornu	Jour
Дерево	Arbor	Arbre	Pianta / Alber	Àlbaro	Àrvuru	Bouais
Дім	Domus; Casa (хатинка)	Casa	Cà	Caxa / Cà	Casa	Maîson[4]
Жовтий	Flavus; Galbinus; Amarus	Groc	Giald	Gialo	Giarnu	Jaune
Золото	Aurum	Or	Or	Oro	Oru	Or
Йти	Ire; Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare	Anar	Andà	Andar / Ndar	Jiri	Aller
Квітка	Flos	Flor	Fiôr	Fior	(S)Ciuri / Hjuri	Flieur
Кидати	Jacere; V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare	Llençar / Tirar	Tirà/Trà	Tiràr	Lanzari / Jittari	Pitchi
Кіт	Feles; V.L. Cattus	Gat	Gatt	Gato	Gattu / Jattu	Cat
Ключ	Clavis	Clau	Ciav	Ciave	Chiavi / Ciavi	Clié
Книга	Liber	Llibre	Liber	Libro	Libbru	Livre
Корова	Vacca	Vaca	Vaca	Vaca	Vacca	Vaque
Ліжко	Lectus	Llit	Lett	Leto / Branda	Lettu	Liet
Людина	Homo	Home	Omm	Omo	Omu / Òminu	Houmme
Мертвий	Mortuus	Mort	Mort	Morto	Mortu	Mort
Місяць	Luna	Lluna	Luna	Luna	Luna	Leune
Мова	Lingua	Llengua	Lengua	Lengua	Lingua	Langue
Ніч	Nox	Nit	Nott	Note	Notti	Niet
Один	Unus	Un	Vun	Uno	Unu	Ieune
Палець	Digitus	Dit	Did	Déo / Dièl	Jìditu	Dé
Перстень	Anellus	Anell	Anèll	Anel / Aneło	Aneddu	Anné / Bague
Помирати	Mori	Morir	Morì	Morir	Muriri / Mòriri	Mouothi
Ріка	Flumen; Rivus (струмок)	Riu	Fiumm	Fiume / Rio	(S)Ciumi / Hjumi	Riviéthe
Родина	Familia	Família	Familia	Faméia	Famigghia	Famil'ye
Рука	Bracchium	Braç	Brasc	Braso	Vrazzu	Bras
Рука (долонь)	Manus	Mà	Man	Man	Manu	Main
Світ	Mundus	Món	Mond	Mondo	Munnu	Monde
Сік	Sucus	Suc	Sugh	Suco	Sucu	Jus
Січень	Januarius	Gener	Genar	Genàr	Jinnaru	Janvyi
Сніг	Nix	Neu	Nev (дієсл.:Fiocà)	Néve	Nivi	Né
Старий	Vetus	Vell	Vècc	Vécio	Vecchiu / Vecciu	Vyi
Стілець	Sella (грецькою Kathedra)	Cadira	Cadrega	Carega	Seggia	Tchaîse
Стріла	Sagitta (франкською Fleuka)	Fletxa / Sageta	Frecia	Frecia	Fileccia	Èrchelle
Той	Ille; V.L. Eccu + Ille	Aquell	Quèll	Quel	Chiddu / Chissu	Chu
Урна	Urna	Urna	Urna	Urna	Urna	Vas
Холодний	Frigidus	Fred	Frecc	Fredo	Friddu	Fraid
Хто	Quis	Qui	Chi	Chi / Ci	Cui (cu')	Tchi
Четвер	dies Jovis	Dijous	Gioedì	Giòvedi	Jovi / Juvidìa	Jeudi
Чорний	Niger	Negre	Negher	Nero	Nìguru / Nìuru	Nièr
Чорнило	Atramentum; Tincta	Tinta	Inciòster	Inchiostro	Inga	Encre
Шити	Consuere	Cosir	Cusì	Cuxir	Cùsiri	Couôtre
Я	Ego	Jo	Mi	Mi	Iu / Jo / Ju / Eu / Jia
Яблуко	[Mattiana] Mala; Pomum (фрукт)	Poma	Pomm	Pomo	Pumu	Poumme

Порівняння з румунською та ретороманською мовами

Українська	Латина	Каталанська	Румунська	Ретороманська
Білий	Albus (франкською Blank)	Blanc	Alb	Alv
Брати	Capio; Prehendere	Agafar / Prendre	Prinde / Lua	Prender
Високий	Altus	Alt	Înalt	Aut
Голос	Vox	Veu	Voce, Glas	Vusch
Грати	Ludere; Jocare	Jugar	(a se) Juca	Giugar
Груди	Pectus	Pit	Piept	Pèz
Груша	Pirum	Pera	Pară	Pair
Дати	Dare / Donare	Donar	(a) Da	Dar
Два	Duo	Dos / Dues	Doi	Dua
Де	Ubi; Unde	On	Unde	Nua
День	Dies (прикм. Diurnus)	Dia / Jorn	Zi	Di
Дерево	Arbor	Arbre	Arbore / Pom / Copac	Planta
Дім	Domus; Casa (хатинка)	Casa	Casă	Chasa
Жовтий	Flavus; Galbinus; Amarus	Groc	Galben	Mellen
Золото	Aurum	Or	Aur	Aur
Йти	Ire; Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare	Anar	(a) Umbla / (a) Merge	Ir
Квітка	Flos	Flor	Floare	Flur
Кидати	Jacere; V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare	Llençar / Tirar	(a) Arunca	Trair
Кіт	Feles; V.L. Cattus	Gat	Pisică	Giat
Ключ	Clavis	Clau	Cheie	Clav
Книга	Liber	Llibre	Carte	Cudesch
Корова	Vacca	Vaca	Vacă	Vatga
Ліжко	Lectus	Llit	Pat	Letg
Людина	Homo	Home	Bărbat / Om	Um
Мертвий	Mortuus	Mort	Mort	Mort
Місяць	Luna	Lluna	Lună	Glina
Мова	Lingua	Llengua	Limbă	Lingua
Ніч	Nox	Nit	Noapte	Notg
Один	Unus	Un	Unu	In
Палець	Digitus	Dit	Deget	Det
Перстень	Anellus	Anell	Inel	Anè
Помирати	Mori	Morir	(a) Muri	Murir
Ріка	Flumen; Rivus (струмок)	Riu	Fluviu; Râu/ Rîu	Flum
Родина	Familia	Família	Familie	Famiglia
Рука	Bracchium	Braç	Braț	Bratsch
Рука (долонь)	Manus	Mà	Mână	Maun
Світ	Mundus	Món	Lume	Mund
Сік	Sucus	Suc	Suc	Suc
Січень	Januarius	Gener	Ianuarie	Schaner
Сніг	Nix	Neu	Nea / Zăpadă	Naiv
Старий	Vetus	Vell	Vechi / Bătrân	Vegl
Стілець	Sella (грецькою Kathedra)	Cadira	Scaun	Sutga
Стріла	Sagitta (франкською Fleuka)	Fletxa / Sageta	Săgeată	Frizza
Той	Ille; V.L. Eccu + Ille	Aquell	Acel/Acela	Quel
Урна	Urna	Urna	Urnă	Urna
Холодний	Frigidus	Fred	Frig	Fraid
Хто	Quis	Qui	Cine	Tgi
Четвер	dies Jovis	Dijous	Joi	Gievgia
Чорний	Niger	Negre	Negru	Nair
Чорнило	Atramentum; Tincta	Tinta	Cerneală	Tinta
Шити	Consuere	Cosir	(a) Coase	Cuser
Я	Ego	Jo	Eu	Jau
Яблуко	[Mattiana] Mala; Pomum (фрукт)	Poma	Măr; Poamă (fruit)	Mail

Міжмовні зв'язки

Вплив каталанської на інші мови

Каталанська мова у різні часи значно вплинула на мови тих народів, які входили до Арагонського королівства, або іншомовного населення, яке мешкало у безпосередній близькості від каталанських країн. Такий вплив насамперед фіксується у фонетиці та лексиці цих мов та діалектів.

• Діалект іспанської мови пано́тчу або пано́тчо (кат. panotxo) в автономному регіоні Мурсія в Іспанії.
• Сардська мова, о-в. Сардинія в Італії.
• Сицилійська мова у Південній Італії.
• Ннапулітанська (неаполітанська) мова у Кампанії, Італія.
• Діалект іспанської мови шу́рру або шу́рро (кат. xurro) в іспаномовних районах автономної області Валенсія.
• Діалект патуе́т або патауе́т (кат. patuet, фр. pataouète), яким до 1962 р. говорили іммігранти та їхні нащадки з Мінорки, Півдня Валенсії та Русільйону, що оселилися в Алжирі. Основою цього діалекта стали головно західні наріччя каталанської мови з великою домішкою французьких та арабських слів. Для письма використовувалася французька орфографія, видавалися газети.

Каталанські слова, запозичені іншими мовами

Традиційна народна хата-мазанка (кат. baracca) у нижній течії ріки Ебро

Найвідоміше слово, запозичене багатьма мовами світу з каталанської, є слова паелья (кат. paella).

Інше слово італійського походження, яке було запозичене іншими мовами за посередництвом каталанської, - слово барак (кат. barraca), у каталанській мові так називається хата-мазанка у Валенсії та у нижній течії ріки Ебро на півдні Каталонії, яка найчастіше використовувалася як тимчасове житло рибалок.

Ще одним каталанським словом, яке було запозичене багатьма мовами за посередництвом окситанської та французької мов, є слово айолі (кат. allioli → окс. alhòli - стандартна орфографія, окс. aiòli - норма, запропонована Містралем → фр. ailloli або aïoli), яке означає соус з часнику та оливкової олії, схожий на майонез.

До французької мови з каталанської було запозичено такі слова : фр. sardane - сардана (з кат. sardana); фр. abricot - абрикос (з кат. albercoc, що у свою чергу було запозичене з араб. al-barquq أَلْبَرْقُوق, а те у свою чергу з грец. πραικόκιον, у грецьку мову слово прийшло з латини; фр. aubergine (з кат. albergínia, у свою чергу запозичене з араб. al-bâdindjân), у арабську прийшло з фарсі; фр. baraque - барак (з кат. barraca) тощо.

До мови есперанто, окрім слів paella та barraca, увійшло каталанське слово porxo (читається «по́ршу»), яке означає «портик церкви» або «ґанок».

Як зазначено у словнику Королівської академії іспанської мови (ісп. El diccionario de la Real Academia Española), іспанською у різні періоди було запозичено до 350 слів або безпосередньо з каталанської, або за її посередництвом.

Слова, запозичені іспанською мовою з каталанської

A abete absenta acotar adrede aguaitar alambor albergue alioli (з кат. allioli) amainar amprar andarivel añoranza añorar armatoste arreo (прислівник) arel arganel argue arreo atiparse avellanate avería B babazorro bacín bacoreta bagre bajel bajoca baladre balda balduja ballener balso banda banderola barcella barraca bastaje bayoco bel betún boj boja bojar boje bol borde (прикметник) borracha borraja botifarra bou bovaje brazola brocatel brollar buido burdel buriel butifarra C cairel cadireta cajel cajín calonge camaerlengo camota cantel cantimplora canute capel capicúa (від capicua, cap i cua) capítol capitoste capolar carquerol carquiñol carrafa carraspique carretón castañola cascabel ceje celindrate ceprén chácena chafardero chamelo charnego (від кат. xarnego, що у свою чергу походить від ісп. lucharnego, nocharniego) choca chueta chuleta chulla cimbel clavel clavellina clota coca codoñate cohete combés conceller confite congoja conrear conseller convite corda cordel corondel correjel correo cortapisa crébol crisol cuartera cuarterada D dátil derrería desgaire destre detal doncel dosel

E embornal embuñegar empeltre empesador ensaimada envite escabel escalivada escarola escarpia esclafar escoa escomesa escudella espinel esquife esquirol estoperol estrepada F faena fajol falla fango farte fásol fideuà filete fleje flojel foja fona fonébol fonje forastero forcejar formaleta formalete fornel fornel fornir francalete frao frazada fréjol freo fuchina fuet fuete fuñar fustete G galdido gandaya garba genol gobén gobernalle granel grao grapa gresca greuge gros grupada guaita guante H hordiate J jácena jaloque jamugar jar jaquir L lagotero libán linaje (від llinyatge) lisa loguer lonja M macarra maitines malcoraje mancha manigueta manjar manuella margallón mariol masada masía masovero melís melsa menge mercader mercadería mercería mero metalla micer miñón mirrauste mojada mojel molde molsa moncheta morel de sal moscatel mosén mosqueta mostela mostellar mote muelle mújol musola N nácar naipe nao naucher

neto nevereta ninot nolit noque novecentismo (від noucentisme) novel O oraje (від кат., окситан. та фр., що у свою чергу походять від лат. *auratǐcum) orate orgullo oriol oropimente (від orpiment) osta P pagel pajarel palafrén palangre palenque palmejal (від paramitjal) panoli (від pa amb oli) pansido pantalla papel paella pavorde payés peaje pebete (від pevet) pelaire pelitre percanzar percha perchel perno perol perpunte peseta (від peceta, зменш. від peça) pésol petar picaporte pilatero pincel pinjar piñonate piular placer plantaje poncella porcel porche pota pote preboste prensa proejar proel proís Q quijote R rabasaire rabassa morta rapa rape regala remiche rengle reloj reo retal retel retrete riel ringlera rol (від rolde, rollo) roquete rosca rozagante S salicor salvaje sastre sardinel semblante seo serpol serviola siroco sirria sobrasada soler somatén sor sosa T tafetán taula tercerol tifo tirabeque tercerol tortel trabucaire traite trébol trenque treo truque turrón tusón U usaje V vellutero ventresca viaje Z zadorija

Іншомовні запозичення у каталанській мові

Протягом своєї історії, каталанська мова запозичила значну кількість слів з іноземних мов, особливо з іспанської, арабської (будівнича справа, сільське господарство, урядування, астрономія, математика, топоніміка, численні антропоніми), французької (такі слова, як amateur «аматор, знавець», argot «арґо», bricolatge «ремонт, дрібна робота», dossier «досьє») та англійської (інтернет та комп'ютерні технології — e-mail або correu electrònic «електронна пошта», el web «веб»).

У розмовній мові іноді замість питомо каталанських слів вживаються їхні іспанські еквіваленти (такі слова, як antes замість abans «до», barco замість vaixell «корабель», inglès замість anglès «англійський, англієць», después замість després «після» тощо). Літературна мова уникає такого невиправданого вживання іспанських слів.