Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Владислав (угор. Лацко , 1365—1373) — молдовський воєвода, син Богдана І Мушата . Імовірно, захопив престол, скинувши небожа Петру [ 1] . За часів його правління в Сереті було засноване католицьке біскупство. З 9 березня 1371 року Анджей з Кракова став першим католицьким біскупом з резиденцією в Сереті , яке з того часу стало містом. До того часу молдовське біскупство залежало від Галицького православного біскупства (з 1371 року митрополії). Ласло помер без нащадків чоловічого роду, був похований в тій самій церкві, що його батько Богдан І — у Радівцях. Анастасія — донька Владислава — була одружена з сином Костя Мушата . Мушати мали родові зв'язки з родом Бассарабів. Драгош I,.Сас, Балк, Богдан I, Лацько — походили, як представники гербу САС, з Саксонії.
↑ Deletant, Dennis (1986). «Moldavia between Hungary and Poland, 1347—1412». The Slavonic and East European Review . 64 (2): p. 192
Австрійсько-угорська монархія, Відень 1899., ст. 70-71
Драгош I (1352—1353)
Сас (1354—1358)
Балк (1359)
Богдан I (1363—1367)
Петру (1367—1368)
Лацько (1368—1373)
Костя (1373—1374)
Юрій Коріятович (1374)
Петру I (1375—1391)
Роман I (1391—1394)
Стефан I (1394—1399)
Юга Безногий (1399—1400)
Александру І (1400—1432)
Ілля I (1432—1433)
Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
Роман II (1436—1443, 1447—1448)
Чубер (1449)
Александру II (1450, 1452—1454, 1455)
Богдан II (1450—1451)
Петру III (1451—1452, 1454—1457)
Штефан III (1457—1504)
Богдан III (1504—1517)
Штефан IV (1517—1527)
Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
Стефан V (1538—1540)
Александру ІІІ (1540—1541)
Ілля II (1546—1551)
Штефан VI (1551—1552)
Іоан І (1552)
Александру IV (1552—1561, 1564—1568)
Іоан ІІ (1561—1563)
Штефан VII (1563—1564)
Богдан IV (1568—1572)
Іоан III (1572—1574)
Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
Іоан IV (1577)
Іоан V (1579—1582)
Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
Александру V (1592)
Петру VII (1592)
Штефан VIII (1595)
Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
Михайло (1600)
Симеон Могила (1606—1607)
Михайло Могила (1607)
Костянтин Могила (1607—1611)
Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
Олександр Могила (1615—1616)
Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
Гаспар Граціані (1619—1620)
Александру VII (1620—1621, 1631—1633)
Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
Александру VIII (1629—1630)
Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
Василь Лупул (1634—1653)
Георгій Штефан (1653—1658)
Ґеорґе Ґіка (1658—1659)
Константин Щербан (1659, 1661)
Стефаніца Лупу (1659—1661)
Істрате Добіжа (1661—1665)
Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
Александру IX (1666—1668)
Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
Антон Росетті (1675—1678)
Константин Кантемир (1685—1693)
Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
Лупу Костакі (1711)
Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
Йордаке Ставраки (1749)
Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
Матей Ґіка (1753—1756)
Скарлат Ґіка (1757—1758)
Іоан VII (1758—1761)
Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
Константин Морузі (1777—1782)
Александру Маврокордат І (1782—1785)
Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
Александру X Іпсіланті (1786—1788)
Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
Міхай Суцу І (1792—1795)
Александру Каллімакі (1795—1799)
Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
Александру Суцу (1801—1802)
Йордаке Конта (1802)
Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
Александру Ханґерлі (1807)
Йордаке Русет-Розновану (1806)
Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
Олександр XI Іпсіланті (1821)
Штефан Воґоріде (1821—1822)
Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
Михайло Стурдза (1834—1849)
Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
Теодор Балш (1856—1857)
Ніколае Воґоріде (1857—1858)
Штефан Катарджиу (1858—1859)
Іоан Кантакузіно , Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
Александру Йоан Куза (1859)