Перейти до вмісту

Кіновар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кіновар
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCin[2]
Хімічна формулаHgS
Клас мінералуСульфіди
Nickel-Strunz 102.CD.15a[3]
Dana 82.8.14.1
ГрупаКіноварі
ГенезисГідротермальний
Ідентифікація
Колірвід темно-рожевого до насичено-червоного
Сингоніятригональна сингонія
Зламконхоїдальний
Твердість2,3 ± 0,2
Блискалмазний
Прозорістьнепрозорий
Колір рисичервоний
Густина8,1 ± 0,1 г/см³
CMNS: Кіновар у Вікісховищі
Двійники кіновару
Кіновар в алуніті

Кінова́р[4] або цино́бра[5][6] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)[7][8].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.

Сингонія тригональна.

Руда ртуті.

Твердість 2-3,

Густина 8,0-8,2.

Колір червоний.

Блиск переважно алмазний.

Риса яскраво-червона.

Злом неясно-раковистий.

Крихка.

Поганий провідник електрики.

Діамагнітна.

Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.

Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.

В Україні видобували на Микитівському родовищі (Донбас) до 1991 року, є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.

Родововища: Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).

Основні методи збагачення — відсадка і флотація при рН 5-7.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Кіновар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Цинобра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Цинобра // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]