Борніт
| Борніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1962 s.p. |
| Абревіатура | Bn[2] |
| Хімічна формула | Cu₅FeS₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.BA.15[3] |
| Dana 8 | 2.5.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | від мідно-червоного до бурого |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Твердість | 3 |
| Блиск | напівметалічний, злом дрібнораковистий |
| Колір риси | сірувато-чорна |
| Густина | 5,1 ± 0,2 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Ігнац фон Борн[5] |
| Типова місцевість | Яхимов[3] |
 Борніт у Вікісховищі | |
Борні́т — важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сульфат міді та заліза координаційної будови. Борніт був відомий вже з 1725 року, але його офіційну назву дали лише в 1845 році Вільгельм Риттер фон Хайдінгер, який назвав мінерал на честь австрійського мінералога Ігнац фон Борна.
2. Зайва назва жозеїту-А та жозеїту-В.
Хімічна формула: Cu5FeS4. Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Сингонія ромбічна. При температурі вище 2000°С переходить у кубічну модифікацію.
Густина 4.9—5.3.
Твердість 3.5.
Колір від мідно-червоного до бурого.
Риса сірувато-чорна.
Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий. Крихкий. Непрозорий. Парамагнітний. Ізотропний, іноді слабко анізотропний. Багата мідна руда.
Зустрічається в багатьох мідних родовищах як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Від прізвища австрійського мінералога І.Борна. В Україні є на Донбасі та в Чивчинських горах. Борніт поширений в гідротермальних родовищах міді, особливо в зоні їх вторинного збагачення. Родовища в Центральному Казахстані, на Уралі та ін., в США (Монтана, Аризона), в Чилі тощо. Використовується як мідна руда.
Розрізняють:
- борніт оранжевий (те саме, що раньєрит);
- борніт свинцевистий (відміна борніту з Джезказганського родовища в Казахстані, яка містить до 1,65 % Pb2+).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ http://webmineral.com/data/Bornite.shtml
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Борніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Борніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Mindat [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
| Руди |
|  | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Родовища |
| |||||||||
