Перейти до вмісту

Костюченко Леонід Михайлович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костюченко.
Костюченко Леонід Михайлович
Народився14 вересня 1955(1955-09-14) (69 років)
Ягідне, Дніпропетровська область
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьполітик
Alma materДніпровський національний університет залізничного транспорту
Посаданародний депутат України[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений працівник транспорту України
Заслужений працівник транспорту України

Леоні́д Миха́йлович Костюче́нко (нар. 14 вересня 1955, село Ягідне, Дніпропетровська область) — український політик, громадський діяч. Голова ради, президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, заступник голови Федерації роботодавців транспорту України з питань міжнародних перевезень пасажирів та вантажів. Міністр транспорту України (1999—2001), Заслужений працівник транспорту України, Народний депутат України другого скликання.

Освіта

[ред. | ред. код]

Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (1978), інженер-електромеханік. Харківський автомобільно-дорожній інститут (1993), інженер-економіст.

Кандидат технічних наук. Дисертація «Удосконалення ходових частин рухомого складу комбінованого транспорту» (Східноукраїнський державний університет, 2000).

Академік транспортної академії України.

Автор багатьох наукових та науково-практичних видань у сфері транспорту, у галузі міжнародних автомобільних перевезень.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1972—1973 — слюсар Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу.
  • 1973—1978 — студент Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.
  • 1978—1980 — майстер, технолог, 1980—1982 — секретар комсомольської організації Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу.
  • 1982—1987 — заступник директора, директор молодіжного табору «Джерело».
  • 1987—1990 — заступник директора автобази № 2 міста Дніпропетровськ.
  • З 1990 — голова Індустріальної райради і виконкому міста Дніпропетровська.
  • Січень 1996 — червень 1997 — заступник Міністра[2][3], червень 1997 — жовтень 1999 — перший заступник Міністра транспорту України[4][5], 5 жовтня 1999 — 29 травня 2001 — Міністр транспорту України[6][7]; член Урядового комітету економічного розвитку (з 17 лютого 2000).

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до квітня 1998, Індустріальний виборчій округ № 77, Дніпропетровська область, висунутий трудовим колективом. Голова підкомітету з питань транспорту і зв'язку Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Член групи МДГ (до цього — групи «Єдність»). На час виборів: голова ради і виконкому Індустріальної райради народних депутатів міста Дніпропетровська.

Член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України України (квітень 2004 — травень 2005).

19 травня 2011 року обраний Головою Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України.[8]

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати у окрузі № 24[9].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, орденом «За заслуги» ІІІ (червень 2007)[10], II (серпень 2010)[11] ступенів.

  • Орден «За заслуги» I ступеня[12]

Родина

[ред. | ред. код]

Українець. Батько Михайло Тихонович (1932), мати Лідія Василівна (1933). Дружина Людмила Григорівна (1955). Дочка Катерина (1978).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. ↑ Указ Президента України від 12 січня 1996 року № 50/96 «Про призначення Л. Костюченка заступником Міністра транспорту України»
  3. ↑ Указ Президента України від 12 червня 1997 року № 535/97 «Про звільнення Л. Костюченка з посади заступника Міністра транспорту України»
  4. ↑ Указ Президента України від 12 червня 1997 року № 536/97 «Про призначення Л. Костюченка першим заступником Міністра транспорту України»
  5. ↑ Указ Президента України від 5 жовтня 1999 року № 1278/99 «Про звільнення Л. Костюченка з посади першого заступника Міністра транспорту України»
  6. ↑ Указ Президента України від 5 жовтня 1999 року № 1279/99 «Про призначення Л. Костюченка Міністром транспорту України»
  7. ↑ Указ Президента України від 29 травня 2001 року № 363/2001 «Про звільнення Л. Костюченка з посади Міністра транспорту України»
  8. ↑ Ініціативну громаду — у громадську раду #13 «МІУ чи цирк?». Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 20 травня 2011.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 21 серпня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  12. ↑ Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костюченко_Леонід_Михайлович&oldid=43907235