Перейти до вмісту

Данильченко Галина Вікторівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Данильченко Галина Вікторівна
рос. Галина Викторовна Данильченко
Очільниця окупаційної російської адміністрації Мелітополя
Нині на посаді
На посаді з12 березня 2022 року
ПопередникІван Федоров як законний міський голова Мелітополя
Депутатка Мелітопольської міської ради
2015 — 12 березня 2022 (фактично)
Народилася5 липня 1964(1964-07-05) (60 років)
село Орлово, Запорізька область, УРСР, СРСР
Відома якчленкиня міської ради, політична діячка, бухгалтерка
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
ОсвітаМелітопольський інститут механізації сільського господарства
Московська сільськогосподарська академія
Alma materТаврійський державний агротехнологічний університет і Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Політична партія Опозиційний блок (3 2015)
Партія регіонів (до 2015)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данильченко.

Гали́на Ві́кторівна Дани́льченко (нар. 5 липня 1964, село Орлово, УРСР, Запорізька область, СРСР)[1][2] ― українська проросійська політична діячка, колаборантка, яку російські війська під час вторгнення до України 2022 року призначили керувати окупаційною адміністрацією Мелітополя[3]. Член партії «Опозиційний блок». Також Данильченко відома як директорка ТОВ «Мелітопольський завод підшипників ковзання».[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки та кар'єра

[ред. | ред. код]

Народилася 5 липня 1964 року у селі Орлово, поблизу Мелітополя.[1][2] Здобувала освіту в Мелітопольському інституті механізації сільського господарства та в Московській сільськогосподарській академії. Кілька тижнів працювала в дитячому садочку, пізніше ― у лабораторії на заводі тракторних гідроагрегатів. Потім працювала бухгалтеркою на моторному заводі, а 2000 року перейшла на «Завод підшипників ковзання», який в остаточному підсумку очолила та пропрацювала на ньому до 2015 року.[2]

За часів VIII скликання Верховної Ради Данильченко працювала помічницею проросійського нардепа Євгена Балицького, колишнього члена «Партії регіонів». Саме Балицький запропонував їй піти в політику.[4][2] 2015 і 2020 року успішно обиралася до Мелітопольської міської ради. Під час свого першого терміну також працювала секретаркою міської ради.[1]

Проживає у селі Спаське Мелітопольського району.[1] На президентських виборах, за її словами, голосувала за Віктора Ющенка у 2004 році, а у 2014 — за Петра Порошенка. Не була задоволена роботою жодного з них, а Порошенка назвала «найгіршим президентом».[2]

Державна зрада

[ред. | ред. код]

26 лютого 2022 року Мелітополь було тимчасово окуповано російськими військами.[5] 11 березня російські окупанти викрали мера Мелітополя Івана Федорова.[6] 12 березня Данильченко, представлена як «виконувачка обов'язків мера Мелітополя», звернулася до містян по телебаченню. Вона оголосила, що містом керуватиме т. зв. «Комітет народних обранців», закликала мелітопольців «підлаштовуватися під нову дійсність» і заохочувала не брати участи в протестах проти російських окупантів.[7][3][8]

Мелітопольська міська рада не визнала Данильченко мером міста, і закликала генпрокурора Ірину Венедіктову притягти її до кримінальної відповідальности за статтею «Державна зрада».[5]

За словами віцепрем'єр-міністра Ірини Верещук, Служба безпеки України тримає на контролі ситуацію щодо призначення Данильченко «очільницею» Мелітополя.[9]

Була певна спроба, так би мовити, «народного мера» обрати в Мелітополі. Пані Данильченко спробувала там звернутися… За стопами Нелі Штепи. Напевно, вона забула, якою є доля Нелі Штепи, а якою буде у неї… Ми збільшили покарання. Цей злочин тепер буде оцінювати в 15 років позбавлення волі.

— Ірина Верещук[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Кто Галина Данильченко и как предала Украину | KLIKER (рос.). 13 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  2. ↑ а б в г д Галина Данильченко: «Я воспринимаю Евгения Балицкого как образец лидера» | Местные Вести. Актуальные новости Мелитополя и региона — Местные вести (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  3. ↑ а б У Мелітополі окупанти призначили нового "мера": названо її ім'я. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  4. ↑ а б Обличчя зради: колаборантів Мелітополя очолила депутатка з “Опоблоку” Галина Данильченко. novynarnia.com (укр.). 12 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  5. ↑ а б МЕЛІТОПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА / ЗВЕРНЕННЯ ДЕПУТАТІВ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ VIII СКЛИКАННЯ. mlt.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  6. ↑ Регіональна влада повідомляє про викрадення мера Мелітополя. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  7. ↑ У Мелітополі депутатка від Оппоблоку закликала мешканців співпрацювати з російськими окупантами. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  8. ↑ "Гауляйтер у спідниці": окупанти призначили "вріо мера" Мелітополя. ФОКУС (укр.). 12 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  9. ↑ Підозри обов’язково будуть вручені – Верещук про «призначення» нового мера Мелітополя. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  10. ↑ Суспільне (13 березня 2022). СБУ контролює призначення «міським головою» Мелітополя місцеву депутатку. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 березня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данильченко_Галина_Вікторівна&oldid=43637273