Генотип

Геноти́п — сукупність генів певного організму. На відміну від поняття генофонд, генотип характеризує особину, а не вид. Подібне поняття геном позначає сукупність генів, які містяться в гаплоїдному (одинарному) наборі хромосом даного організму. Разом з факторами зовнішнього середовища геном визначає фенотип організму.

Термін «генотип» нарівні з термінами «ген» і «фенотип» ввів генетик В. Л. Йогансен в 1909 р. у своїй науковій роботі «Елементи точного вчення спадковості»^[1].

Зазвичай про генотип говорять в контексті певного гена, у поліплоїдних особин він означає комбінацію алелів певного гена. Більшість генів проявляються у фенотипі організму, але фенотип і генотип відрізняються за такими показниками:

за джерелом інформації (генотип визначається при вивченні ДНК особини, фенотип реєструється при спостереженні зовнішнього вигляду організму).
генотип не завжди відповідає одному і тому ж фенотипу. Деякі гени проявляються у фенотипі тільки за певних умов. З іншого боку, деякі фенотипи, наприклад, забарвлення шерсті тварин, є результатом взаємодії декількох генів за типом комплементарності.

Див. також

Джерела

ГЕНОТИП [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
ГЕНОТИП [Архівовано 6 вересня 2019 у Wayback Machine.] //ЕСУ

Література

Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3 т. — М.: Мир, 1987–1988. — Т. 1. — 295 с.; Т. 2. — 368 с.; Т. 3. — 335 с.
Алиханян С. И., Акифьев А. П., Чернин Л. С. Общая генетика. — М.: Высш. шк., 1985. — 446 с.
Гершензон С. М. Основы современной генетики. — К.: Наук. думка, 1983. — 558 с.
Гершкович И. Генетика. — М.: Наука, 1968. — 698 с.
Дубинин Н. П. Генетика. — Кишинёв: Штииница, 1985. — 533 с.
Жимулёв И. Ф. Общая и молекулярная генетика. — Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2003. — 478 с.
Инге-Вечтомов С. Г. Генетика с основами селекции. — М.: Высш. шк., 1989. — 592 с.
Клаг Уильям С., Каммингс Майкл Р. Основы генетики. — М.: Техносфера, 2007. — 896 с.
Льюин Б. Гены: Пер. с англ. — М.: Мир, 1987. — 544 с.
Пухальский В. А. Введение в генетику. — М.: КолосС, 2007. — 224 с.
Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2 т. — М.: Мир, 1998. — Т. 1. — 373 с.; Т. 2. — 391 с.