Боснійська арабська абетка
Боснійська арабиця (босн. arebica, аребица, عَرَبٖىڄا, [arebit͡sa]) — боснійський варіант персо-арабського письма, який використовують для запису боснійської мови (بۉسانسقٖى يەزٖىق). Її використовували переважно між 15 і 19 століттями і часто характеризують як частину літератури альхаміядо. До першої світової війни боснійські мусульмани робили спроби адаптувати арабицю як третій офіційний алфавіт для боснійської на рівні з латиницею та кирилицею.
Крім літератури арабицю використовували в релігійних школах та адміністрації, хоча й значно менше за інші писемності.
В основі боснійської арабиці було персо-арабське письмо Османської імперії з додаванням літер для звуків ц /t͡s/, ль /ʎ/ та нь /ɲ/, яких немає в арабській, перській та турецькій. Для голосних було запроваджено окремі літери (як і в курдській), що робило боснійську арабицю справжнім алфавітом, на відміну від персо-арабської бази, де голосні позначають діакритиками або ігнорують.
Остаточну версію боснійської арабиці уклав Мехмед Джемалудін Чаушевич в кінці 19 століття. Його версію називають матуфовиця (босн. Matufovica, Matufovača або Mektebica).
Першу за 64 роки (після 1941) літературну роботу боснійською арабицею було опубліковано в 2005, нею стала книга коміксів "Hadži Šefko i hadži Mefko" (автори Амір Аль-Зубі та Меліха Чичак-Аль-Зубі). Автори внесли деякі зміни до арабиці.
У квітні 2013 в Белґраді вийшла книга Алдіна Мустафича "Epohe fonetske misli kod Arapa i arebica" ("Епохи фонетичної думки арабів та арабиці). У книзі описано стандартизацію Чаушевича.
Версія боснійської арабиці, яку адаптував Мехмед Джемалудін Чаушевич[en].
Латиниця | Кирилиця | Арабиця | |||
---|---|---|---|---|---|
Контекстуальні форми | Ізольована | ||||
Кінцева | Середня | Початкова | |||
A a | А а | ـآ | آ | ||
B b | Б б | ـب | ـبـ | بـ | ب |
C c | Ц ц | ـڄ | ـڄـ | ڄـ | ڄ |
Č č | Ч ч | ـچ | ـچـ | چـ | چ |
Ć ć | Ћ ћ | [b] | |||
D d | Д д | ـد | د | ||
Dž dž | Џ џ | ـج | ـجـ | جـ | ج [c] |
Đ đ | Ђ ђ | ||||
E e | Е е | ـە | ە | ||
F f | Ф ф | ـف | ـفـ | فـ | ف |
G g | Г г | ـغ | ـغـ | غـ | غ |
H h | Х х | ـح | ـحـ | حـ | ح |
I i | И и | ـاٖى ـٖى |
ـاٖىـ ـٖىـ |
اٖىـ | اٖى [a] |
J j | Ј ј | ـي | ـيـ | يـ | ي |
K k | К к | ـق | ـقـ | قـ | ق |
L l | Л л | ـل | ـلـ | لـ | ل |
Lj lj | Љ љ | ـڵ | ـڵـ | ڵـ | ڵ |
M m | М м | ـم | ـمـ | مـ | م |
N n | Н н | ـن | ـنـ | نـ | ن |
Nj nj | Њ њ | ـںٛ | ـٮٛـ | ٮٛـ | ںٛ [b] |
O o | О о | ـۉ | ۉ | ||
P p | П п | ـپ | ـپـ | پـ | پ |
R r | Р р | ـر | ر | ||
S s | С с | ـس | ـسـ | سـ | س |
Š š | Ш ш | ـش | ـشـ | شـ | ش |
T t | Т т | ـت | ـتـ | تـ | ت |
U u | У у | ـۆ | ۆ | ||
V v | В в | ـو | و | ||
Z z | З з | ـز | ز | ||
Ž ž | Ж ж | ـژ | ژ |
Примітки
Як і у стандартній арабиці, коли ا з'єднується з ل або ڵ, то виникає спеціальна лігатура.
Латиниця | Кирилиця | Арабиця | |||
---|---|---|---|---|---|
Контекстуальні форми | Ізольовані | ||||
Кінцева | Середня | Початкова | |||
la | ла | ـلا | لا | ||
lja | ља | ـڵا | ڵا |
Загальна декларація прав людини, Стаття 1
[ред. | ред. код]Боснійська (арабиця): | سوا ڵۆدسقا بٖىڃا راݗايۆ سە سلۉبۉدنا وٖ يەدناقا ۆ دۉستۉيانستوۆ وٖ پراوىما. ۉنا سۆ ۉبدارەنا رازۆمۉم وٖ سوۀشڃۆ وٖ ترەبا دا يەدنۉ پرەما درۆغۉمە پۉستۆپايۆ ۆ دۆحۆ براتستوا. |
Боснійська (латиниця): | Sva ljudska bića rađaju se slobodna i jednaka u dostojanstvu i pravima. Ona su obdarena razumom i sviješću i treba da jedno prema drugome postupaju u duhu bratstva. |
Українська: | Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. |
Боснійська (арабиця): | تَهْرَان يە غلاونٖى وٖ نايوەڃٖى غراد إِيرَانا، سەدٖىشتە تَهْرَانسقە پۉقرايٖىنە وٖ يەدان ۉد نايوەڃٖىح غرادۉوا سوۀتا. |
Боснійська (латиниця): | Teheran je glavni i najveći grad Irana, sjedište Teheranske pokrajine i jedan od najvećih gradova svijeta. |
Українська: | Тегеран — столиця і найбільше місто Ірану, центр Тегеранської провінції і одне з найбільших міст світу. |
- Enciklopedija leksikografskog zavoda, entry: Arabica. Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1966