Перейти до вмісту

Інгрід Рюйтель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
І́нгрід Рю́йтель
ест. Ingrid Rüütel
Народилася3 листопада 1935(1935-11-03) (89 років)
Таллінн, Естонія
ГромадянствоЕстонія Естонія
Діяльністьетномузикант, фольклорист
Сфера роботифольклористика і музикознавство
Alma materТартуський університет
БатькоРуус Нєеме Альфредович
МатиLinda Karin Ruusd
У шлюбі зАрнольд Рюйтель
Діти (2)

Маріс (нар. 1958)

Аннелі (нар. 1965)
Нагороди
Орден Білої зірки 1 ступеня Estonian Red Cross Order Third Class орден Трьох зірок

CMNS: Інгрід Рюйтель у Вікісховищі

І́нгрід Рю́йтель (ест. Ingrid Rüütel, *3 листопада 1935) — етномузикологиня, фольклористка, доктор гуманітарних наук. Дружина екс-президента Естонії Арнольда Рюйтеля.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народилася в родині службовців. Закінчила Тартуський державний університет (1959), аспірантуру Інституту мови та літератури АН Естонії (1967).

У 19591977 — науковий співробітник відділу фольклору, вчений секретар, зав. сектором народної музики Літературного музею АН ЕРСР (м. Тарту); 19771990 — старший науковий співробітник, зав. відділом фольклористики Інституту естонської мови АН Естонії (Таллінн).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор близько 200 наукових робіт: «Музика в обрядах і трудовій діяльності фіно—угрів» (Таллінн, 1982); «Музика в весільних обрядах фіно—угрів та сусідніх народів» (1986).

У своїх дослідженнях Рюйтель підкреслювала естонсько-мордовські паралелі, наголошуючи на спорідненості сетуського та мордовського багатоголосся.

Під керівництвом Рюйтель зібрана велика кількість творів мордовського фольклору. Також вона зробила великий внесок у підготовку наукових кадрів ерзян.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Исторические пласты эстонской народной песни в контексте этнической истории.— Таллинн, 1994
  • Eesti uuemad laulumängud 1—2 Таллинн, 1980; 1983

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Vissel A. Laulul on palju sõnuda…//Keel ja Kirjandus, nr. 11, 1995
  • Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.354