Очікує на перевірку

Мотор Січ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ»
ТипПАТ
Організаційно-правова форма господарюваннявідкрите акціонерне товариство
Галузьмашинобудування
Спеціалізаціявиготовлення авіаційних двигунів
Лістинг на біржіПФТС: MSICH
ГаслоЕнергія, народжена для польоту
Засновано1907 (117 років)
Штаб-квартираУкраїна Україна: Запоріжжя
Територія діяльностіу всьому світі
Ключові особиНікіфоров Олексій Вікторович (з 2022), екс-керівник Богуслаєв Вячеслав Олександрович, С.А. Войтенко
Продукціяавіаційні двигуни, промислові силові агрегати, споживчі товари, продукція медичного призначення
Виторг▲ 15,150 млрд ₴(2017)
Операційний прибуток (EBIT)▲ 5,587 млрд ₴(2017)
Чистий прибуток▲ 3,104 млрд ₴(2017)
Активи▲ 29,244 млрд ₴(2017)
Власний капітал▲ 3,742 млрд ₴(2017)
Співробітники▲ 27 320 чол. (2017)
Дочірні компаніїАвіакомпанія Мотор Січ і ТРК «ALEX»[1]
Код ЄДРПОУ14307794
www.motorsich.com
Мапа
CMNS: Мотор Січ у Вікісховищі

ПАТ «Мотор Січ» (ПФТС: MSICH)[2] — одна з провідних у світі корпорацій з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок. Підприємство розташоване в Шевченківському районі міста Запоріжжя. Належить до Спілки виробників нафтогазового обладнання.

Станом на 2010 рік, ПАТ «Мотор Січ» виготовляє і супроводжує в експлуатації 55 типів і модифікацій двигунів для 61 видів літаків і вертольотів.

У 2011 році ПАТ «Мотор Січ» придбало в Білорусі Оршанський авіаремонтний завод[be-tarask] та уклало угоду з холдингом «Вертолеты России», згідно з якою протягом п'яти років запорізька компанія має поставляти до Росії до 270 двигунів щорічно[3].

19 серпня 2017 року, вперше у м. Запоріжжі, на аеродромі «Мокра» стартував відкритий Чемпіонат України з вертолітного спорту. Чемпіонат було приурочено до 70-ї річниці від дня першого вильоту літака Ан-2 та 110-річчя підприємства ПАТ «Мотор Січ»[4]. В цей же день також було презентовано перший український гвинтокрил виробництва «Мотор Січ», якому дали символічну назву «Надія». Щоб створити перший український гвинтокрил, знадобилося 10 років[5].

У жовтні 2022 року Богуслаєва ув'язнили і звинуватили у держзраді[6].

28 листопада 2022 року підприємство очолив Нікіфоров Олексій Вікторович[6].

Історія

[ред. | ред. код]
Центральна прохідна
ПАТ «Мотор Січ»

Діяльність підприємства почалася у 1907 році. (наприкінці XIX століття у німецькій менонітській колонії Шенвізе з'явилися заводи сільскогосподарчого машинобудування, які належали іноземцям Копу, Леппу, Янцену, Рутбергу і випускали землеробські знаряддя та машини, нафтові двигуни).

До грудня 1915 року на ньому виробляли сільськогосподарські механізми та інструменти, виконували різні види механічної обробки, відливали чавун і мідь. У грудні 1915 року акціонерне товариство «Дюфлон, Костянтинович і К°» («Дека») викупило завод і змінило профіль його виробничої діяльності.

У листопаді 1916 р. був зібраний перший шестициліндровий двигун рідинного охолодження «Дека» М-100.

Відтоді на заводі освоєно виробництво і тривалий час випускалася широка гама поршневих двигунів: М-6, М-11, М-22, М-85, М-86, М-87, М-88, АШ-82ФН, АШ-62ІР, які не поступалися, а подеколи і перевершували найкращі світові аналоги тих часів.

У 1953 році на заводі розпочалося виготовлення реактивних двигунів РД-45, РД-500, що поклало початок ері газотурбінних двигунів. Представниками нового покоління стали турбогвинтові двигуни АІ-20 (1957) і АІ-24 (1962) конструкції О. Г. Івченка, різноманітні модифікації яких експлуатуються понині.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (з 2022)

У серпні 2014 року вантажівки російського «гумконвою» вивезли до Росії обладнання, викрадене з філіалу підприємства «Мотор Січ» у м. Сніжне на Донеччині. Пресцентр АТО:

В районі Тореза з 16 серпня 2014 року було виявлено вантажівки білого кольору, що підтверджено даними космічної розвідки. Дані транспортні засоби, під виглядом «гуманітарної місії» вивозять з одного з філіалів заводу «Мотор Січ», котрий виготовляє комплектуючі до двигунів гелікоптерів, обладнання, що виготовляється тільки в Україні. Такі ж крадіжки відбуваються в інших містах, що нині підконтрольні «ДНР»[7].

Попри війну, українсько-російська співпраця в авіабудуванні продовжується. Так, підприємство у 2016 році відремонтувало авіадвигуни літаків Ан-124 «Руслан», якими потім транспортували російські гуманітарні та військові вантажі до Сирії[8].

20 березня 2021 року, за матеріалами СБУ Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення про накладання арешту на цілісний майновий комплекс та 100 % акцій АТ «Мотор Січ». За результатами судового розгляду майно було передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) з обов’язковим визначенням управлінської компанії, що має державну форму власності. Як повідомлялося, Головне слідче управління СБУ здійснювало досудові розслідування щодо «Мотор Січі» за двома напрямками. Перший – за ознаками злочинів, передбачених статтями 14, 15, 111 та 113 Кримінального кодексу України (щодо диверсійної та підривної діяльності на користь РФ). Другий — за ознаками злочинів, передбачених статтями 209, 212, 233 та 364 Кримінального кодексу України. В ньому досліджуються можливі порушення законодавства під час первинної приватизації і подальшої незаконної концентрації акцій[9].

За даними Bihus.Info підприємство «Мотор Січ», попри заборону на експорт військової техніки до РФ, продовжувало постачати деталі для двигунів російській армії після 2017 року, через спорідненого боснійського посередника. Почесний президент «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв активно виступав за вступ у «Митний союз» і продовжував виступати за зближення з РФ[10].

23 жовтня 2022 року, президента ПАТ «Мотор Січ» В'ячеслава Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньоекономічної діяльності цього товариства було затримано СБУ та оголошено підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ст. 111-1 (колабораційна діяльність) та ст. 111-2 (пособництво державі агресору)[11].

За даними слідства зловмисники у змові з представниками російської корпорації «Ростех» налагодили транснаціональні канали незаконного постачання гуртових партій українських авіадвигунів до країни-агресора. Отриману продукцію окупанти використовували для виробництва та ремонту російських ударних гелікоптерів типів Мі-8АМТШ-ВН «Сапсан», КА-52 «Алігатор» та Мі-28Н «Нічний мисливець»[11].

Встановлено, що відповідні зразки армійської авіації російські окупанти масово застосовували під час повномасштабного вторгнення в Україну. Це підтверджено численними фактами знищення цих ворожих бойових вертольотів українськими військовими[12].

24 жовтня 2022 року СБУ опублікувала аудіозаписи телефонних розмов президента АТ «Мотор Січ», які підтверджують його співробітництво з ворогом[13].

На сайті підприємства від імені колективу було розміщено заяву на захист затриманого Богуслаєва[14].

4 листопада 2022 року, Офіс Генерального прокурора повідомив про арешт майна керівників ПАТ «Мотор Січ» на майже 1 млрд грн. Зокрема, накладено арешт на майно підозрюваного у держзраді президента ПАТ «Мотор Січ» В'ячеслава Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньо-економічної діяльності цього підприємства. «Загальна сума арештованих корпоративних прав та активів — нерухомості, транспортних засобів та коштів підозрюваних становить майже 1 млрд грн. Серед арештованого — 100 % корпоративних прав фінустанови ПАТ «Мотор Банк», яка належить керівнику «Мотор Січі». А також пакети акцій декількох українських підприємств», — повідомив Офіс генпрокурора[15].

30 листопада 2022 року Міністерство оборони України призначило нове керівництво «Мотор Січі». Наказом Міністра оборони Генеральним директором підприємства призначений Олексій Нікіфоров. Обрано новий склад наглядової ради та її Голову — заступника Міністра економіки України Ігоря Фоменка. До новоствореної Наглядової ради підприємства також увійшли: Роман Коновалов, Сергій Корж, Юрій Пащенко та Юрій Шаповал. Відтепер стратегічне підприємство працюватиме у режимі 24/7 на задоволення оборонних потреб держави та випускатиме продукцію в інтересах України та ЗСУ[16].

1 серпня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про передачу акцій Вінницького авіаційного заводу до управління ПАТ «Мотор Січ», який історично плідно співпрацює з «Мотор Січ», виконуючи капітальні ремонти та модернізацію двигунів для вертольотів. Також визнано за доцільне передати управління Вінницьким авіазаводом від АРМА до ПАТ «Мотор Січ», що пеиедбачено забезпечити безперебійну роботу заводу, покращити управління та дозволить обом підприємствам ефективно працювати на оборону України[17].

У жовтні 2023 року ДБР передало до ЗСУ гелікоптер Мі-2, який колишнє керівництво намагалося приховати[18].

11 червня 2024 року СБУ затримала «крота» фсб та його брата, які готували ракетний удар по підприємству «Мотор Січ» та зірвала спробу отримати актуальні геолокації передислокованих заводів оборонно-промислового комплексу Запоріжжя. За даними контррозвідки СБУ, російських окупантів цікавили локації конструкторських бюро та виробничих потужностей, які були передислоковані після повномасштабного російського вторгнення в Україну і де виготовляють авіадвигуни для бойових гелікоптерів та БПЛА.Для того, щоб отримати розвідувальні дані, російські спецслужби залучили свого агента — одного з механіків верстатів з промислових об'єктів «Мотор Січ». За вказівкою окупантів їхній «кріт» обходив територію підприємства та фіксував місцерозташування виробничих цехів та складів з готовою продукцією, а потім зловмисник робив позначки «потрібних» локацій на Google-картах для їх подальшої передачі до фсб. У разі отримання розвідувальної інформації, російські окупанти планували здійснити прицільні ракетні удари по оборонних об'єктах Запоріжжя. Проте, СБУ викрили зрадників та затримали їх на гарячому, коли фігуранти готували сеанс зв'язку для передачі розвідданих до РФ. За даними слідства, обидва фігуранти потрапили в поле зору через їхнього батька — ідейного рашиста, який проживає на тимчасово захопленій частині регіону. Після дистанційного вербування, агентів вивели на прямий контакт з представником фсб. Для комунікації використовували анонімні чати в популярному месенджері[19].

Відчуження активів у власність держави

[ред. | ред. код]

5 листопада 2022 року, за рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача під головуванням президента України Володимира Зеленського, у зв'язку з військовою необхідністю, відповідно до закону України від 17 травня 2012 року № 4765 «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану активи стратегічно важливих підприємств», з-поміж яких і АТ «Мотор Січ», були відчужені у власність держави. Про це під час брифінгу повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.

Вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України. По завершенні дії військового стану, відповідно до вимог закону, вказані активи можуть бути повернені власникам, або буде відшкодовано їхню вартість. Для забезпечення потреб країни в умовах воєнного стану ми маємо право приймати такі рішення, — Олексій Данілов[20][21].

22 травня 2024 року Верховна Рада України схвалила закон про мораторій на банкрутство українських підприємств критичної інфраструктури, в тому числі і ПАТ «Мотор Січ»[22].

Наприкінці липня 2024 року конфісковані активи колишнього президента заводу «Мотор Січ» В'ячеслава Богуслаєва та гендиректора російської компанії «Борисфен», ексдиректора московського представництва AT «Мотор Січ» Петра Кононенка, які перейшли в управління Фонду державного майна. Серед стягнутих в дохід держави В'ячеслава Богуслаєва частки або 100 % компаній: ТОВ «Золота айстра», ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант», ТОВ «Вінницький авіаційний завод», ОВ «Вертольоти МСБ», АТ «Мотор-Банк» та ПрАТ «Азов Трейд-ХХІ», а також вся нерухомість та земельні ділянки розташовані в місті Запоріжжя та Запорізькій області[23].

Купівля китайськими компаніями

[ред. | ред. код]

Спроба вивезення потужностей за кордон (2015—2019)

[ред. | ред. код]

У 2015 році між ПАТ «Мотор Січ» та китайською компанією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd було підписано меморандум про спільну роботу зі створення заводу з виробництва авіаційних двигунів у місті Чунцін (КНР) з участю в проєкті українських фахівців на роботах у Китаї та з передачею технологій виробництва[24][25][26].

З 2017 року СБУ здійснювала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 14 та ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу України щодо підготовки до вчинення дій, спрямованих на ослаблення держави через руйнування стратегічного для України підприємства ПАТ «Мотор Січ». За інформацією СБУ, представники китайської компанії планували побудувати в Китаї сучасний завод із виробництва авіадвигунів, на який перенести українське виробництво з передачею технології. Для цього здійснювався продаж компаніям-нерезидентам та фізичним особам пакетів акцій в обсягах менші ніж по 10 % з приховуванням кінцевих бенефіціарних власників компаній-покупців. Того ж 2017 року було накладено арешт на 56 % акцій ПАТ «Мотор Січ». Також 23 квітня 2018 року СБУ провела обшуки в адміністративних приміщеннях заводоуправління, відділу цінних паперів ПАТ «Мотор Січ» та за місцями проживання окремих фізичних осіб[27].

Спроба купівлі (з 2019)

[ред. | ред. код]

У 2019 році компанію намагалися купити ще раз, але Антимонопольний комітет України не затвердив цю угоду[28][26][29][30][31].

На початку серпня 2020 року одна з дочірніх компаній групи DCH — «МС-4» — досягла домовленості з китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited (дочірня компанії Beijing Skyrizon) про спільний розвиток заводу «Мотор Січ»[32][33] та подали заявку в Антимонопольний комітет України щодо затвердження угоди купівлі-продажу[34]. Після цього прокуратура у серпні 2020 року повторно арештувала акції підприємства[35], а 31 серпня 2020 року Антимонопольний комітет України не прийняв до розгляду заявку групи DCH щодо покупку понад 25 % акцій ПАТ «Мотор Січ»[36].

29 серпня 2020 року Державний секретар США Майк Помпео висловив занепокоєння намірами Китаю інвестувати в українську промисловість та купити великого виробника двигунів для авіатехніки завод «Мотор Січ», які названо згубними[37][38].

Після цього нові власники у вересні 2020 року попередили уряд України щодо можливої подачі позову проти України до міжнародного інвестиційного арбітражу щодо відшкодування збитків у 3,5 млрд доларів через незатвердження угоду про куплю акцій новими китайсько-українськими власниками. А на початку грудня повідомили про подачу позову, перед цих не отримавши відповіді від АМКУ, залучивши на свій бік юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper, Bird & Bird, а також як юридичного радника з питань українського права компанію Arzinger[39][40][41]. Дозволу від Антимонопольного комітету України комітету на ці угоди станом на середину січня 2021 року немає[42]. Нові власники на 31 січня 2021 року запланували проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства «Мотор Січ»[43][44], які генеральний конструктор «Мотор Січ» та один з акціонерів товариства В'ячеслав Богуслаєв називає спробою рейдерського захоплення підприємства, оскільки на ньому планується замінити менеджмент підприємства для отримання контролю над підприємством[45].

У січні 2021 року Міністерство фінансів США ввело санкції проти компанії Skyrizon, яка є партнером групи DCH з розвитку заводу «Мотор-Січ», через спроби придбати закордонні військові технології та роботу в інтересах китайської армії, що становить загрозу національній безпеці США[46][47]. 18 січня стало відомо, що Служба безпеки України викликає власника групи DCH Олександра Ярославського для дачі показів 19 січня як свідка у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Мотор Січ» за ст. 14 («Готування до кримінального правопорушення»), ст. 111 («Державна зрада»), ст. 113 («Диверсія») Кримінального кодексу України. На думку Олександра Ярославського, цей виклик на допит є ознакою залякування бізнесу і тиску на інвесторів та схожий із подіями на Харківському тракторному заводі у 2016 році[48][49][42].

Продукція підприємства

[ред. | ред. код]
Ювілейна монета України — 100 років «Мотор Січ». Аверс
Ювілейна монета України — 100 років «Мотор Січ». Реверс

Авіадвигуни для літаків

[ред. | ред. код]

Авіадвигуни для гелікоптерів

[ред. | ред. код]

Допоміжні силові установки

[ред. | ред. код]

Наземні газотурбінні двигуни

[ред. | ред. код]

Газотурбінні електростанції

[ред. | ред. код]

Товари народного споживання

[ред. | ред. код]

Підвісні мотори для човнів «Мотор Січ-40»

Вертоліт МСБ-2 «Надія»

[ред. | ред. код]
Докладніше: МСБ-2

16 квітня 2018 року, в Запоріжжі вперше піднявся в небо новий український вертоліт виробництва «Мотор Січ» МСБ-2 «Надія» (модернізація Мі-2), який на 70 % складається з композиту, з салону прибраний витратний бак. Протягом року вертоліт проходитиме випробування, але вже до кінця 2018 року «Мотор Січ» планує провести сертифікацію нового цивільного вертольота[50][51].

Структура ПАТ «Мотор Січ»

[ред. | ред. код]
Зупинка трамвайних маршрутів № 10, 12, 14, 15 «Центральна прохідна»

До складу ПАТ «Мотор Січ» належать такі структурні одиниці, розташовані на території України:

Запорізький моторобудівний завод

[ред. | ред. код]
Докладніше: Запорізький моторобудівний завод

Історія головного заводу бере початок з моменту організації в 1907 році в Олександрівську (з 1921 — м. Запоріжжя) заводу «Дека». Головна структурна одиниця підприємства виробляє авіадвигуни, здійснює їхній ремонт та обслуговування, виготовляє приводи для газо- та нафтоперекачувальних агрегатів, пересувні автоматизовані електростанції, низку товарів народного споживання.

За радянських часів завод мав назву «Моторний завод № 29».

Запорізький машинобудівний завод ім. В. І. Омельченка

[ред. | ред. код]
Докладніше: Запорізький машинобудівний завод ім. В. І. Омельченка

У зв'язку з освоєнням виробництва великогабаритних двигунів Д-18Т на правобережному майданчику (м. Запоріжжя) були побудовані нова випробувальна станція, сучасний ливарний цех точного лиття деталей з жаростійких сплавів і низка інших цехів, на базі яких у 1988 був створений Запорізький машинобудівний завод.

Основний напрямок діяльності заводу — ливарне виробництво, випробування двигунів Д-18Т. Також на заводі виготовляються газотурбінні електростанції потужністю 1000, 6000 кВт.

Сніжнянський машинобудівний завод

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сніжнянський машинобудівний завод

У 1970 році в місті Сніжне Донецької області був організований перший філіал заводу, який в 1974 був перетворений в Сніжнянський машинобудівний завод. СМЗ був першим в галузі спеціалізованим заводом з виробництва лопаток газотурбінних двигунів.

Завод випускає деталі для авіаційних двигунів (диски компресорів, лопатки компресорів і турбін), деталі і вузли для гірничо-шахтного обладнання, товари народного споживання.

Волочиський машинобудівний завод

[ред. | ред. код]
Докладніше: Волочиський машинобудівний завод

У 1971 році в місті Волочиськ Хмельницької області був створений Волочиський машинобудівний завод (ВМЗ). Основне завдання створеного заводу — забезпечення збирання авіадвигунів багатотиражними деталями і метизами, виготовлення технологічного оснащення.

На ВМЗ організований цех з виготовлення пересувних автоматизованих електростанцій ПАЕС-2500, ремонт двигунів АІ-20 і його модифікацій АІ-20ДКЕ, АІ-20ДКН, АІ-20ДМЕ, АІ-20ДМН.

Крім цього, ВМЗ випускає автозапчастини, низку товарів сільськогосподарської групи.

Авіакомпанія «Мотор Січ»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Мотор Січ (авіакомпанія)

Авіакомпанію створено у 1984 році і вона є одним з підрозділів у складі ВАТ «Мотор Січ». Авіакомпанію оснащено пасажирськими та транспортними літаками і вертольотами.

Повітряний парк авіакомпанії складають: Як-40, Як-42, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-74ТК-200, Ан-140. З квітня по листопад 2009 року авіакомпанія «Мотор Січ» перебувала в «чорному списку» заборонених авіакомпаній в ЄС через порушення вимог безпеки польотів, які були зафіксовані у ході наземних перевірок в аеропортах Франції та Туреччини[52][53].

ТРК «Алекс»

[ред. | ред. код]
Докладніше: ТРК «Алекс»

100 % акцій з правом голосу Запорізької телерадіокомпанії «Алекс» належать ПАТ «Мотор Січ»[54]. 26 вересня 2024 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензію на мовлення в MX-5 цифрової етерної мережі DVB-T2 та на частоті 105.1 МГц у Запоріжжі, з юридичною особою ТОВ ТРК «Алекс ТВ».

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Запорізьке авіапідприємство «Мотор Січ» побудувало VIP-літак на базі пасажирського Ан-74 для лівійського лідера Муаммара Каддафі. У 2013 році підприємство посіло 5 місце у рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій[55].

Двигуни виробництва «Мотор Січ» замінять німецькі дизельні двигуни на австрійських літаках DA-50. Вже з 2018 року планує розпочати поставки в Австрію серійних авіаційних двигунів АІ-450С. Рамкову угоду з австрійською Diamond Aircraft Industries на поставку у 2018—2023 рр. 400 двигунів АІ-450С для європейського бізнес-джета DA-50 підписано сторонами у ході 52-го міжнародного авіакосмічного салону Le-Bourget-2017, що проходив 19-25 червня 2017 року в передмісті Парижа (Франція)[56].

В парку імені Клімова неподалік від території «Мотор Січ» розташований «Музей техніки Мотор Січ». Відкриття музею відбулося 20 жовтня 2012 року. Музейна експозиція представлена зразками авіаційних двигунів, колекцією мотоциклів, експозицією мисливської зброї, а також приватною колекцією самоварів.

Акціонерне товариство «Мотор Січ» виявилося одним з найбільших роботодавців в Україні, за даними «Опендатабот» з посиланням на власний рейтинг найбільших роботодавців 2024 року, базований на даних Державної служби статистики та фінансовій звітності підприємств. До переліку потрапили компанії, які мають найбільшу кількість співробітників за даними фінансової звітності Держстату. Підприємство «Мотор Січ» зайняло 9-те місце у цьому списку з кількістю працівників станом на 2023 рік — 14 525 осіб[57].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/71391/156/templ
  2. ↑ МОТОР СІЧ 14307794
  3. ↑ Двигуни від «Мотор Січ» коштуватимуть «Вертолетам России» в $ 1,5 мільярдів. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  4. ↑ Запоріжжя вперше приймає Чемпіонат України з вертолітного спорту [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.], Офіційнй сайт Запорізької ОДА, 19 серпня 2017
  5. ↑ «Мотор Січ» презентувала перший український гвинтокрил [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.], ТСН, 19 серпня 2017
  6. ↑ а б Міністр оборони призначив нового керівника запорізького підприємства "Мотор Січ" та звільнив Богуслаєва, Суспільне, 30 листопада 2022
  7. ↑ «Гуманітарний конвой» Путіна вивіз в Росію майно філіалу «Мотор Січі» в Торезі, — прес-центр АТО. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
  8. ↑ «Мотор Січ» ремонтує та оснащує авіацію міноборони РФ (документ) [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Суд наклав арешт на майно та 100 % акцій АТ «Мотор Січ». ssu.gov.ua. 20 березня 2021.
  10. ↑ «Мотор Січ» нардепа Богуслаєва постачає деталі для двигунів військовим РФ, працює у Криму і так званої ДНР. bihus.info. Процитовано 9 липня 2019.
  11. ↑ а б Богуслаєва затримано за обвинуваченням у роботі на РФ. Ukrainian Military Pages. 23 жовтня 2022.
  12. ↑ Президента АТ «Мотор Січ» Богуслаєва затримали за підозрою у роботі на росію, nbsp;— СБУ. Укрінформ. 23 жовтня 2022.
  13. ↑ СБУ опублікувала докази співпраці з рф президента «Мотор Січ» Богуслаєва (АУДІО) СБУ опублікувала докази співпраці з рф президента «Мотор Січ» Богуслаєва (аудіо). actual.today. 222-10-24.
  14. ↑ Колектив «Мотор Січі» виступив із заявою на захист Богуслаєва. Укрінформ. 24 жовтня 2022.
  15. ↑ Суд заарештував майно керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд гривень. detector.media. 4 листопада 2022.
  16. ↑ Міністр оборони призначив нового керівника запорізького підприємства «Мотор Січ» та звільнив Богуслаєва. suspilne.media. 30 листопада 2022.
  17. ↑ «Мотор Січ» прийняла акції авіаційного заводу у Вінниці. inform.zp.ua. 3 серпня 2023.
  18. ↑ Українські військові отримали вертоліт Мі-2, який «Мотор Січ» хотіла приховати від ЗСУ. РБК-Україна (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.
  19. ↑ СБУ затримала «крота» фсб та його брата, які готували ракетний удар по «Мотор Січі» (фото). Спротив. Інфо. Процитовано 11 червня 2024.
  20. ↑ «Мотор Січ», «Укрнафту» і ще три підприємства передали Міноборони — Данілов. УНН. 7 листопада 2022.
  21. ↑ Акції підприємств «Мотор Січ» та «Запоріжтрансформатор» примусово повернули у власність держави. 061.ua. 7 листопада 2022.
  22. ↑ ВРУ заборонила банкрутство «Мотор Січі» та «Запоріжстрансформатора», щоб захистити їх від власників. 061.ua. 27 травня 2024.
  23. ↑ Мотор-Банк, Вінницький авіазавод та інші активи Богуслаєва стали державними. Комерсант. 1 серпня 2024.
  24. ↑ Дмитро Уляницький (25 вересня 2017). Вимушена посадка: як китайські бізнесмени намагалися заволодіти акціями "Мотор Січ". РБК-Україна. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 січня 2021.
  25. ↑ При Зеленському вирішили впустити китайців на «Мотор Січ», чий прихід за часів Порошенка СБУ вважало диверсією. Наші гроші. 10 липня 2019. Процитовано 19 січня 2021.
  26. ↑ а б Гліб Канєвський (28 серпня 2019). Дракон зачаївся. Чому продаж "Мотор Січі" підриває національну безпеку України. Українська правда. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  27. ↑ СБУ провела слідчі дії на підприємстві «Мотор Січ» :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2018.
  28. ↑ Китайські компанії вже купили акції "Мотор Січі", тепер рішення за АМКУ. Економічна правда. 25 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  29. ↑ Богуслаєв підтвердив передачу акцій "Мотор Січі" китайським компаніям. Укрінформ. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  30. ↑ АМКУ продовжив розгляд заявки китайців на купівлю "Мотор Січі". Економічна правда. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  31. ↑ Антимонопольний комітет вже півроку вивчає продаж "Мотор Січі". Економічна правда. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  32. ↑ DCH домовився з китайськими інвесторами спільно розвивати "Мотор Січ". Укрінформ. 4 січня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  33. ↑ Ярославський буде розвивати "Мотор Січ" разом з новими китайськими власниками. Економічна правда. 4 січня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  34. ↑ Китайці та Ярославський подали нову заяву в АМКУ про покупку "Мотор Січ". Економічна правда. 6 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  35. ↑ Ярославський: Прокуратура повторно арештувала акції "Мотор Січ". Економічна правда. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  36. ↑ АМКУ повернув DCH Ярославського заявку на покупку «Мотор Січі». 31.08.2020, 20:02. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  37. ↑ Secretary Pompeo's Call with Ukrainian President Zelenskyy. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.
  38. ↑ США застерегли Україну від продажу «Мотор Січ» китайцям. 30.08.2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.
  39. ↑ Маркіян Ключковський, Михайло Солдатенко (24 вересня 2020). $3,5 млрд з бюджету України: чим загрожує суперечка з новим інвестором "Мотор Січі". Європейська правда. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  40. ↑ DCH і Skyrizon втретє звернулися до АМКУ за дозволом на придбання акцій «Мотор Січі». Укрінформ. 28 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  41. ↑ Китайські інвестори «Мотор Січі» найняли три юркомпанії для процесу проти України на $3,5 мільярда. Укрінформ. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  42. ↑ а б Ярославського викликали на допит до СБУ. Kharkiv Today. 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  43. ↑ Китайські інвестори та Ярославський скликають збори акціонерів "Мотор Січ". Економічна правда. 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  44. ↑ Позачергові збори акціонерів «Мотор Січі» підтримуються акціонерами більш як 80 % акцій ПАТ - заява Skyrizon і «МС-4». Укрінформ. 17 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  45. ↑ Богуслаєв заявив про спробу рейдерського захоплення «Мотор Січі». Укрінформ. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  46. ↑ США ввели санкції проти китайського інвестора «Мотор Січі». Укрінформ. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  47. ↑ США запровадили санкції проти китайського інвестора "Мотор Січ". Економічна правда. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  48. ↑ Ярославського викликають до СБУ у справі «Мотор Січі». Укрінформ. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  49. ↑ СБУ викликала Ярославського на допит як свідка по справі "Мотор Січ". Економічна правда. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  50. ↑ У Запоріжжі в небо піднявся новий український вертоліт «Надія» (фото, відео) [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.], 5.ua, 16 квітня 2018
  51. ↑ Первый украинский вертолет, созданный на запорожском предприятии совершил первый полет (фото, видео) [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.], 061.ua, 16 квітня 2018 (рос.)
  52. ↑ Авіакомпанія "Мотор Січ" потрапила у "чорний список" Європейської комісії. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
  53. ↑ ​Мотор Сич (авиакомпания). LB.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
  54. ↑ http://alextv.zp.ua/company/public_info/7947-informaciya-pro-zmini-u-skladi-akcioneriv-prat-trk-aleks.html [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.] - інформація про зміну у складі акціонерів ПрАТ ТРК «Алекс»
  55. ↑ Рейтинг підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій у 2013 р. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
  56. ↑ Двигуни виробництва «Мотор Січ» замінять німецькі дизельні двигуни на австрійських літаках DA-50 [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.], — 5.ua, 21 червня 2017
  57. ↑ АТ «Мотор Січ» стало одним з найбільших роботодавців в Україні. Inform.zp.ua. Процитовано 24 квітня 2024.
  58. ↑ Влада Білорусі відібрала завод Мотор Січі. https://biz.nv.ua/. Новое время. 11 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мотор_Січ&oldid=43583346