Ангела Меркель: відмінності між версіями

Ангела Меркель
Ангела Меркель
нім. Angela Dorothea Merkel
	Ангела Меркель Ангела Меркель, 2019 рік
Федеральний канцлер Німеччини
	22 листопада 2005 — 8 грудня 2021
Попередник	Герхард Шредер
Наступник	Олаф Шольц
Лідер ХДС
	10 квітня 2000 — 7 грудня 2018
Попередник	Вольфґанг Шойбле
Наступник	Аннеґрет Крамп-Карренбауер
Міністр з охорони навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки
	17 листопада 1994 — 26 жовтня 1998
Попередник	Клаус Тепфер[en]
Наступник	Юрген Тріттін
Міністр жінок та молоді
	18 січня 1991 — 17 листопада 1994
Член Бундестагу від Мекленбургу-Передньої Померанії
	20 грудня 1990 — 26 жовтня 2021
Попередник	округ утворено
Наступник	Анна Касауцкі[en]
Народилася	17 липня 1954 (70 років); Гамбург, ФРН
Відома як	політична діячка, фізикиня
Місце роботи	Zentralinstitut für Physikalische Chemied і Press and Information Office of the Federal Government of Germanyd
Країна	Німеччина
Національність	—
Alma mater	Polytechnic Secondary School Templind, Extended Secondary School Templind (1973), Лейпцизький університет (1978)[…] і Академія наук НДР
Політична партія	Християнсько-демократичний союз (Німеччина)
Батько	Horst Kasnerd[…]
Мати	Герлінда Каснерd[…]
У шлюбі з	Йоахім Зауер
Релігія	Лютеранство
Нагороди	Державна премія землі Північний Рейн-Вестфаліяd (16 травня 2023) ; премія Еріка Варбургаd (25 червня 2009) Німецька медіапреміяd (2009) медаль Лео Бекаd (21 вересня 2010) Heinz-Galinski-Awardd (28 листопада 2012) премія Лео Бекаd (2007) премія імені Джавахарлала Неруd (2009) премія Індіри Гандіd (2013) медаль Робера Шуманаd (2007) премія Авраама Гейгераd (2015) Людина року (2015) почесний доктор Нанкінського університетуd (червень 2016) почесний доктор Лейпцизького університетуd (3 червня 2008) почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] (2007) почесний доктор Левенського католицького університетуd (12 січня 2017) Почесний доктор Гентського університетуd (12 січня 2017) почесний доктор Тель-Авівського університетуd (1 лютого 2011) почесний доктор Клузького університетуd (12 жовтня 2010) почесний доктор Бернського університетуd (2009) почесний доктор Гарвардського університетуd (30 травня 2019) медаль Люсіуса Клеяd (2009) премія Генрі Кіссінджераd (21 січня 2020) почесний доктор Університету Коменськогоd (листопад 2014) почесний доктор Російського хіміко-технологічного університетуd honorary doctor of Wrocław University of Science and Technologyd (24 вересня 2008) Ehrenplakette des Bundes der Vertriebenend (2014) Медаль Вільгельма Лойшнераd (28 листопада 2014) Людина року (Financial Times) (2015) премія Чотирьох свобод — Медаль свободиd (2016) Eugen Bolz Prized (2017) honorary citizen of Templind (8 лютого 2019) Q114457507? (31 серпня 2019) Медаль Бубера-Розенцвейгаd (2020) honorary doctor of Johns Hopkins Universityd (15 липня 2021) Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньїd (2022) Премія Нансена (4 жовтня 2022) European Civil Rights Prize of the Sinti and Romad (28 квітня 2021) Q17353958? (24 жовтня 2011) Vision for Europe Awardd Charles V European Awardd Q126416301? (2023)
Підпис
	buero-bundeskanzlerin-ad.de
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 00:36, 8 вересня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Меркель.

А́нгела (А́нґела) Дороте́я Ме́ркель (нім. Angela Dorothea Merkel), при народженні Каснер (нар. 17 липня 1954, Гамбург) — німецька проросійська політична діячка^[11], Федеральний канцлер Німеччини з 2005 року до 2021 року. Зробила один з найбільших внесків у створення сприятливих умов для повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року. Очільниця Християнсько-демократичного союзу (2000—2018), лідерка опозиції від 2002 до 2005 року. Меркель є першою жінкою на посаді Федерального канцлера Німеччини; її також часто називали де-факто лідеркою Європейського Союзу і найвпливовішою жінкою у світі^[12]^[13].

Коротка біографія

Ангела Каснер народилася у Гамбурзі, що тоді належав до Західної Німеччини. У ранньому дитинстві її батьки переїхали до Східної Німеччини.

1986 року Меркель здобула науковий ступінь з квантової хімії і працювала як науковиця до 1989 року^[14].

Почала займатися політикою на тлі «осені народів» 1989 року — падіння комуністичних режимів та лібералізації Центрально-Східної Європи. Нетривалий час була заступницею прессекретаря у першому демократично обраному уряді Східної Німеччини, який очолював Лотар де Мезьер. Після возз'єднання Німеччини 1990 року була обрана до Бундестагу від землі Мекленбург-Передня Померанія. Як протеже канцлера Гельмута Коля, була призначена на посаду міністра у справах жінок та молоді 1991 року, а 1994 року очолила федеральне міністерство у справах довкілля, охорони природи та ядерної безпеки^[en]. Після поразки Християнсько-демократичного союзу на федеральних виборах 1998 року була обрана на посаду генерального секретаря ХДС, а через два роки очолила партію після відставки Вольфганга Шойбле внаслідок політичного скандалу, і стала першою в історії жінкою на чолі ХДС.

Від 2002 до 2005 року була лідеркою опозиції, а за результатами федеральних виборів 2005 року стала Федеральним канцлером Німеччини, замінивши на цій посаді Гергарда Шредера. Очолила «велику коаліцію» у складі ХДС, її братньої баварської партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) та Соціал-демократичної партії (СДП). Ангела Меркель стала першою жінкою на посту канцлера. На федеральних виборах 2009 року ХДС/ХСС отримала найбільшу кількість голосів і був створений коаліційний уряд разом із Вільною демократичною партією (ВДП)^[15]. На виборах 2013 року ХДС/ХСС здобула вирішальну перемогу із понад 41.5 % голосів. Була сформована «друга велика коаліція» разом із ФДП^[16]. На виборах 2017 року під лідерством Меркель ХДС/ХСС учетверте фракція партії була найбільшою в Бундестазі, і Меркель була знову обрана на посаду Федерального канцлера^[17].

У зовнішній політиці Меркель фокусується на міжнародній співпраці, зокрема у контексті Європейського Союзу та НАТО, а також у рамках посилення трансатлантичних економічних зв'язків. 2007 року Меркель обіймала посаду Голови Європейської Ради, на якій зіграла ключову роль в укладенні Лісабонської угоди. Відіграла важливу роль у боротьбі з глобальною фінансовою кризою 2008 року та з європейською борговою кризою.

У внутрішній політиці до ключових досягнень Меркель належить програма «Energiewende» — енергетичний розвиток країни, перехід до відновлювальних джерел енергії та зменшення викидів парникових газів. Також важливими темами її правління були реформа Бундесверу, реформа системи охорони здоров'я, відповідь Німеччини європейській міграційній кризі та боротьба з пандемією COVID-19.

2018 року Меркель залишила посаду очільниці ХДС та оголосила, що не буде балотуватися на п'ятий термін на посаду канцлера на виборах 2021 року^[18].

8 грудня 2021 року завершила перебування на посаді федерального канцлера Німеччини.

Ранні роки

Ангела Доротея Каснер народилася 17 липня 1954 року в Гамбурзі у родині лютеранського пастора, уродженця Берліна Горста Каснера (1926—2011; прізвище при народженні Кажмерчак^[19]^[20]) і вчительки англійської й латинської мови, уродженки Гданська Герлінди Каснер (1928—2019; до шлюбу Єнщ)^[21]. У неї є молодші брат і сестра — Маркус Каснер, фізик, та Ірен Каснер, працетерапевтка.

Після народження Ангели сім'я переїхала до НДР, де батько очолив парафію у містечку Темплін^[22]. Він відкрив семінарію в НДР і керував будинком для людей з інвалідністю. Утримувався від будь-якої публічної критики режиму, що надавало йому певні привілеї: мав у розпорядженні два автомобілі та можливість часто виїжджати на захід. Таким дивним чином східнонімецька влада висловлювала йому свою довіру, впевнена, що пастор — переконаний комуніст. У юності Ангела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді та водночас у молодіжній організації християнських демократів. У школі добре опанувала російську мову, пізніше вивчила англійську. У дитинстві та юності Ангела Каснер мала прізвисько серед своїх ровесників «Касі» від її прізвища Каснер^[23].

1978 року закінчила фізичний факультет Лейпцизького університету, 1986 року захистила дисертацію^[24]. Від 1978 до 1990 року працювала в Центральному інституті фізичної хімії Академії наук НДР.

Рано вступила в шлюб з фізиком Ульріхом Меркелем^[25], з яким незабаром розлучилася і зійшлася з професором Йоахімом Зауером, на той час розлученим батьком двох дітей^[26].

Політична кар'єра

1989 року, після падіння Берлінської стіни, Ангела Меркель вступила до організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend), покликаної керувати молоддю, відданою державі, і стала активісткою Партії демократичного відновлення, де обійняла посаду секретаря Департаменту агітації і пропаганди. Так вона стає однією з головних експерток із політичної комунікації в НДР. За службовим обов'язком, науковим і політичним, Меркель часто їздить у країни радянського блоку, зокрема до Москви, тим більше, що вона вільно володіє російською. Через кілька місяців Ангела Меркель раптово змінює свій політичний табір і вступає до організації «Демократичний прорив» (Demokratischer Aufbruch) — нового руху, ініційованого західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на західнонімецький зразок: «прессекретар».

Після останніх парламентських виборів у НДР Меркель увійшла до уряду Лотара де Мезьєра, останнього кабінету міністрів НДР, і стала прессекретарем голови уряду, хоча її організація «Демократичний прорив» отримала лише 0,9 % голосів. У цей період вона бере активну участь у «переговорах 2+4», які поклали початок чотиристоронній угоді про статус Берліна і його окупації союзниками, а також у переговорах з приводу об'єднання Німеччини, які Кондоліза Райс веде з Вашингтону. Щоб уникнути масованої еміграції на захід, Меркель без зволікання запустила процес інтеграції НДР у ринкову економіку і зону марки.

У цей час її партнера Йоахіма Зауера найняла американська фірма «Біосим Текнолоджі» (Biosym Technology). Цілий рік він провів у Сан-Дієго (Каліфорнія) в лабораторії компанії, що працює на Пентагон. Потім він стає експертом в «Акселріс» (Accelrys), іншій компанії в Сан-Дієго, що працює на Пентагон. Меркель, зі свого боку, удосконалює свою англійську: тепер вона говорить нею вільно.

Після об'єднання Німеччини 1990 року Меркель вступила до Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який був тоді при владі. У грудні того ж року її обрано депутаткою Бундестагу.

В уряді Гельмута Коля Меркель стала міністеркою у справах жінок і молоді. Від 1991 року Меркель віцеголова Християнсько-демократичного союзу. 1994 року перейшла на посаду міністерки навколишнього середовища. 1998 року партія ХДС була змушена піти в опозицію, а навколо Гельмута Коля вибухнув скандал із приводу незаконних зовнішніх пожертвувань на рахунки ХДС. Скандал зачепив також і голову ХДС Вольфганга Шойбле, і той змушений був піти у відставку.

Ангела Меркель відреклася від Коля і зажадала від партійного активу змінити керівництво ХДС і почати партійне «відновлення». У квітні 2000 року 96 % членів партії обрали її наступницею Шойбле на посаду голови ХДС. Цей успіх був особливо примітний на тлі того, що Меркель — жінка, східна німкеня і протестантка, вкрай нетипова для цієї партії. 2002 року Меркель погодилася на єдину кандидатуру на посаду федерального канцлера від ХДС/ХСС — прем'єр-міністра Баварії Едмунда Штойбера. Штойбер вибори програв і це підсилило внутрішньопартійні позиції Меркель. 2003 року Меркель демонстративно підтримала американське вторгнення в Ірак, поїхавши до США^[27]. 2004 року вона домоглася обрання кандидата від ХДС/ХСС Горста Келера на посаду президента Німеччини.

Після несподіваної ініціативи Ґерхарда Шредера про дострокові вибори 2005 року, Ангела Меркель була обрана кандидаткою від ХДС/ХСС на посаду федерального канцлера Німеччини. На виборах коаліція ХДС/ХСС випередила СДП всього на 1 %^[28].

За результатами виборів у Бундестаг блок ХДС/ХСС і вільних демократів випередив СДП із «зеленими» усього на три голоси. У зв'язку з нездатністю сформувати стійку парламентську більшість християнським демократам довелося піти на створення «великої» коаліції із СДП — вдруге в історії ФРН.

«Велика коаліція»

Докладніше: Перший уряд Ангели Меркель

10 жовтня 2005 року голова Християнсько-соціального союзу, прем'єр-міністр Баварії Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про формування «великої» панівної коаліції, які проводили Ангела Меркель, Ґерхард Шредер і голова СДП Франц Мюнтеферінг, було вирішено, що Ангела Меркель стане новим канцлером Німеччини^[29].

В обмін на згоду на канцлерство Ангели Меркель СДП мало отримати у майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: закордонних справ, фінансів, юстиції, праці, з питань охорони довкілля, охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і розвитку.

До ХДС/ХСС — поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі міністра — відходять посади міністрів оборони, внутрішніх справ, економіки, сім'ї, освіти, а також сільського господарства^[30].

Тим часом Ґерхард Шредер заявив, що його не буде в наступному уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може обійняти в новому уряді посаду віцеканцлера і міністра закордонних справ.

22 листопада 2005 року Ангела Меркель була обрана федеральним канцлером Німеччини, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202 — «проти», 12 — «утрималися»^[31].

Консервативно-ліберальна коаліція

27 вересня 2009 року в Німеччині відбулися парламентські вибори, за результатами яких була сформована коаліція між блоком ХДС/ХСС та вільними демократами.^[32] 28 жовтня Федеральний канцлер Німеччини Меркель була переобрана на посаду голови уряду ФРН за підсумках виборів до Бундестагу і коаліційних переговорів^[33].

Друга велика коаліція

17 грудня 2013 року було офіційно приведено до присяги новий коаліційний уряд ХДС/ХСС і СДП на чолі з Ангелою Меркель^[34].

Політичні позиції

У зовнішній політиц Ангелаі Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі США^[35]. Але після того, як на президентських виборах 2016 року переміг Дональд Трамп, відносини між Німеччиною та США погіршились. Трамп критикував Німеччину за малі витрати на оборону в рамках НАТО — 1,23&nbsp% від свого ВВП, тоді як США — 3,39&nbsp%^[36]. Також Трамп розкритикував план Німеччини щодо будівництва газопроводу «Північний потік — 2» та за закупівлі російського газу і заявив, що розглядає можливість введення санкцій США проти газового проєкту «Північний потік — 2». Він був переконаний, що саме Німеччина може заблокувати цей процес, переставши купувати російський газ.^[37] На думку Трампа, «Німеччина стала заручницею Росії». У відповідь Меркель нагадала, що раніше частина її країни була під контролем іншої держави, але тепер Берлін проводить свою зовнішню політику і сам ухвалює потрібні йому рішення. Канцлерка заявила, що «на своєму досвіді» знає, як це, коли частина Німеччини контролюється Радянським Союзом^[38].

Ангела Меркель неодноразово критикувала Ґерхарда Шредера за «надмірну» дружбу з Володимиром Путіним і заявляла, що, в разі обрання канцлеркою, займе твердішу позицію щодо до Росії. Меркель мала намір розбити «тріумвірат» Шредера з Жаком Шираком і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами Східної Європи.

Меркель є послідовною противницею прийняття Туреччини до Європейського Союзу^[39]. Найбільше, що вона згодна надати Туреччині, — «привілейоване партнерство»^[40]. Також у березні 2010 року, після того, як економіка Греції опинилась на межі дефолту, Ангела Меркель заявила, що Єврозоні необхідний механізм виключення з неї окремих країн за систематичне порушення правил фінансової стабільності^[41].

Під час Уельського саміту НАТО 2014 року Меркель виступила за інтенсивнішу співпрацю між Україною та альянсом. Водночас вона заявила, що «про членство України в НАТО не йдеться»^[42].

15 січня 2015 року під час офіційної заяви в Берліні Меркель помилково заявила, що антисемітизм є урядовим та громадянським обов'язком Німеччини. У виправленому варіанті промови зазначається, що в Німеччині не повинно бути місця для ненависті до євреїв та мусульман^[43].

Меркель вважала можливим вихід Великої Британії з Євросоюзу^[44]. 19 січня 2019 року вона заявила, що зробить все, щоб Велика Британія залишила ЄС з угодою, оскільки на ній лежить історична відповідальність. Водночас вона заявила, що Німеччина поважає рішення Британії вийти і навіть після «Brexit» Велика Британія повинна бути важливим партнером^[45].

Ангела Меркель підтримала введення санкцій проти Росії на тлі війни на сході України. 8 січня 2015 року під час зустрічі з Арсенієм Яценюком Меркель заявила, що частину санкцій проти Росії, які не стосуються Криму, можна буде зняти лише після того, коли Росія виконає Мінські угоди^[46]. 2 лютого Меркель заявила, що Німеччина не постачатиме в Україну зброю, і наголосила на потребі мирного вирішення конфлікту на Донбасі^[47]. У червні 2015 року Меркель заявила, що конфлікт на Донбасі став екзаменом у відносинах Німеччини й Росії^[48].

21 серпня 2019 року Ангела Меркель та прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон не підтримали повернення Росії до «Великої сімки». Меркель заявила, що щодо України не було «достатньо прогресу»^[49].

У внутрішній політиці вона мала намір продовжити курс реформ Ґерхарда Шредера, однак «іншими способами». Її головною оголошеною метою було створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних допомог.

Стосунки з Росією

У середині грудня 2021 року, уже після відставки Меркель з поста Канцлерки ФРН і на тлі зростання імовірності повторної атаки Російською федерацією України, німецький Bild опублікував статтю^[50], в якій повідомив, що уряд Ангели Меркель заблокував надання Україні озброєння по лінії НАТО з травня 2021 року. Таке вето Німеччини викликало хвилю обурення в аналітиків та експертів оборонної галузі. Зокрема, різкими висловлюваннями^[51] в британській Financial Times відзначився новопризначений Міністр оборони України Олексій Резніков.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року канцлерка Ангела Меркель зайняла неоднозначну позицію щодо війни та членства України в НАТО. «Ініціювання можливого членства України та Грузії в НАТО, яке обговорювалося у 2008 році, на мій погляд, було помилковим. Обидві країни не відповідали вимогам, і ніхто навіть не замислювався над тим, які наслідки матиме таке рішення, як з точки зору реакції Росії проти Грузії та України, так і для НАТО та її правил надання допомоги», — заявила ексканцлерка. Вона заступилася за Мінські угоди, назвавши їх — спробою дати Україні час.

Меркель виправдовує використання Німеччиною російського газу. «Дорожчий скраплений газ довелося б купувати у Катару чи Саудівської Аравії, а можливість імпортувати його зі США з'явилася лише згодом. Таке рішення однозначно поставило б під загрозу нашу конкурентоспроможність. Сьогодні ми діємо так під тиском війни, і я це схвалюю, тоді це було б набагато важче політичне рішення», — сказала пані Меркель^[52].

Рейтинги довіри

Згідно із соцопитуванням, яке проводилось у вересні 2015 року, політику Ангели Меркель підтримували 63 % німців. Це був найнижчий рівень підтримки Меркель з грудня 2012 року. Найбільше Меркель критикували за її політику щодо мігрантів та недостатньо швидке засудження насильницьких антимігрантських протестів. Протягом серпня до Німеччини прибули приблизно 104 тисяч мігрантів^[53]. У листопаді 2016 59 % німців підтримало переобрання Меркель канцлеркою після виборів до Бундестагу 2017 року^[54].

Опитування соціологічного інституту Kantar Emnid, проведене на замовлення медіагрупи Funke у липні 2018 року, показувало, що німці більше довіряють французькому президенту Емманюелю Макрону, ніж Ангелі Меркель. Їй довіряли 51 % співвітчизників, тоді як не довіряли — 45 %, тоді як Макрону довіряли 55 % німців. Серед тих, хто висловили недовіру Меркель і Макрону, найбільше було прибічників правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини»^[55].

Вийшло нове слово, пов'язане з політичною діяльністю Ангели Меркель, — «меркельничати». Продовжує досить активно вживатися термін «меркелізм», яким називають її політику. Її прізвище стало вдячним матеріалом і для опису політичних союзів: після 2012 року «Меркозі» (Меркель + Саркозі) трансформувалося в «МеркОлланд» (Меркель + Олланд). Варіації з «Мерк» досягли такої популярності, що виникло новий дієслово — merkeln: «меркелити», «меркельничати», «косити під Меркель» — вживається для позначення стану байдикування, ухилення від відповідей і відкладання рішень^[56].

Особисте життя

Ангела Меркель одружена вдруге, дітей не має. Першим її чоловіком, з яким вона одружилася 1977 року ще в Лейпцигу, був Ульріх Меркель (Ulrich Merkel). Познайомилася з ним на третьому курсі. Розлучилася після переїзду в Берлін після університету (розійшлися 1981 року, за рік до офіційного розлучення). Після розлучення залишила шлюбне прізвище. Другий чоловік — професор теоретичної і фізичної хімії Університету ім. Гумбольдта Йоахім Зауер. Почали зустрічатися 1984 року, коли Зауер ще був у шлюбі. 30 грудня 1998 року вони одружилися^[57].

Відзнаки та нагороди

Журнал «Форбс» 24 серпня 2011 року назвав Ангелу Меркель найвпливовішою жінкою сучасності^[58].
У 2021 році статую Ангели Меркель встановили у Верхньому Пфальці (Німеччина). Скульптура створена в натуральну величину, висотою 2,7 метра. Як повідомило видання SRF, статуя була відкрита в Tempel Museum Etsdorf у жовтні 2021 року, коли Ангела Меркель ще була на канцлерській посаді^[59].
Орден Свободи (Україна, 22 серпня 2021) — за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-німецького міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України^[60].

В культурі

Власник одного з берлінських авторесайклінгів (нім. Recyclinghof) виявив за реєстраційним документом (нім. Fahrzeugbrief), що списаний на брухт «Golf II» з 190.000 км пробігу на одометрі, колись належав Ангелі Меркель. Це було перше «західне авто» майбутньої канцлера, вона їздила на ньому в 1990—1995 роках, після чого «Гольф» ще рік належав її чоловіку, а потім був у інших власників. Господар ресайклінгу реставрував автомобіль, повністю його перефарбувавши, у середині квітня 2012 виставив на аукціон eBay. Після того, як ставки досягли 130.000 євро, виявилось, що ніхто серйозно не збирався купувати авто, а більшість ставок зробили жартівники, власник зняв авто з торгів.^[61] З другої спроби йому вдалось продати Гольф на eBay за 10.165,02 євро.
Для порівняння — перший «Golf» Папи Бенедикта XVI був проданий на аукціоні 2005 року за 188.938,88 євро^[62]^[63].

Див. також

Ромб Меркель

Примітки

↑ https://hromadske.ua/posts/hristiyansko-demokratichnij-soyuz-obrav-zaminu-merkel-na-postu-glavi-partiyi Християнсько-демократичний союз обрав заміну Меркель на посту глави партії
↑ Wer war wer in der DDR?: ein Lexikon ostdeutscher Biographien // Wer war wer in der DDR? / Hrsg.: J. Černý
d:Track:Q22670039 d:Track:Q53289
↑ ^а ^б Parlement.com
d:Track:Q14042250
↑ ^а ^б https://www.bundeskanzler.de/bk-de/kanzleramt/bundeskanzler-seit-1949/angela-merkel / Hrsg.: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung
d:Track:Q869805
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в ^г NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Golden — 2019.
d:Track:Q71016606
↑ Höhn T. D. Ehrendoktorwürde für Angela Merkel / Hrsg.: Universität Leipzig — 2008.
d:Track:Q154804
↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #119545373 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Давні гріхи: чому у Німеччині вважають Меркель відповідальною за війну в Україні. 24 Канал (укр.). 3 березня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
↑ AFP. Merkel: From austerity queen to 'leader of free world'. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 25 листопада 2020.
↑ The World's Most Powerful Women 2018. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
↑ Miller, Saskia (20 квітя 2020). The Secret to Germany’s COVID-19 Success: Angela Merkel Is a Scientist. The Atlantic.
↑ Germany's Merkel begins new term. BBC. 28 жовтня 2009. Архів оригіналу за 31 жовтня 2009. Процитовано 25 листопада 2020.
↑ German Chancellor Angela Merkel makes a hat-trick win in 2013 Elections. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
↑ Oltermann, Philip; Connolly, Kate (14 березня 2018). Angela Merkel faces multiple challenges in her fourth term. The Guardian.
↑ Angela Merkel to step down in 2021. BBC News (брит.). 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
↑ Langguth, Gerd (August 2005). Angela Merkel. DTV (in German). p. 10. ISBN 3423244852
↑ Newsticker | Merkels Vater gestorben — Termine abgesagt | newsecho.de — Meine Nachrichten. web.archive.org. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 10 листопада 2019.
↑ Newsticker | Merkels Vater gestorben — Termine abgesagt | newsecho.de — Meine Nachrichten. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Bundeskanzlerin Merkel ohne fertige Antworten in Templin. www.rbb-online.de. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Qvortrup, Matthew (2016). «In the Shadow of the Berlin Wall». Angela Merkel: Europe's Most Influential Leader. The Overlook Press. ISBN 978-1468314083
↑ Germany, SPIEGEL ONLINE, Hamburg. Legendäre Clubs: Drogenwahn auf der Dauerbaustelle. SPIEGEL ONLINE. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Deutschland, Stiftung Haus der Geschichte der Bundesrepublik. Gerade auf LeMO gesehen: LeMO Angela Merkel. www.hdg.de. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Kanzlerinnen-Gatte: Joachim Sauer, das Phantom an Merkels Seite - WELT. DIE WELT. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Rippert, Ulrich. Why Germany’s Christian Democrats support the war against Iraq - World Socialist Web Site. www.wsws.org. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Der Bundeswahlleiter. 2 січня 2006. Архів оригіналу за 2 січня 2006. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ BBC NEWS | Europe | Merkel becomes German chancellor. news.bbc.co.uk. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ BBC NEWS | Europe | German coalition poised for power. news.bbc.co.uk. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ РИА Новости - события в России и мире: темы дня, фото, видео, инфографика, радио. ria.ru. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Вибори у Німеччині: останній бій - найважчий | Європа | DW.COM | 27.09.2009. DW.COM. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Ангелу Меркель переобрано канцлером ФРН
↑ досліджень, Національний інститут стратегічних. "Щодо тенденцій у зовнішній політиці нового уряду Німеччини". Аналітична записка. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Obama: Merkel was my closest ally. 15 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ критикує малі витрати Німеччини на оборону в рамках НАТО^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
↑ Трамп заявив, що Німеччина робить величезну помилку, покладаючись на «Північний потік 2»
↑ Меркель відреагувала на нападки Дональда Трампа, згадавши про НДР
↑ Merkel says still against Turkey joining the EU. Reuters. 7 жовтня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ eub2. Merkel wants 'privileged partnership' between Turkey, EU — EUbusiness.com | EU news, business and politics. www.eubusiness.com. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Меркель предлагает исключать из еврозоны — BBCRussian.com
↑ Меркель виступила за інтенсивнішу співпрацю між Україною та НАТО
↑ Меркель обмовилася: антисемітизм є нашим урядовим і громадянським обов'язком — ЗМІ
↑ Меркель допускає можливість виходу Британії з ЄС — ЗМІ
↑ Меркель заявила про історичну відповідальність за Brexit. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
↑ Меркель пояснила Яценюку, коли можуть зняти санкції з Росії
↑ Меркель виступила проти поставок зброї в Україну
↑ Меркель: Конфликт в Украине стал экзаменом для отношений России и Германии
↑ Меркель і Джонсон не підтримали повернення Росії в G8
↑ Röpcke, Julian. Merkel blockierte Waffenlieferungen an die Ukraine. Bild (німецька) . Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 2 червня 2023.
↑ Ukraine blames Germany for ‘blocking’ Nato weapons supply. Financial Times.
↑ Меркель каже, що її політика щодо України та РФ була спробою запобігти війні
↑ Меркель втрачає популярність через політику щодо мігрантів
↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Більшість німців бачить Меркель наступною канцлеркою | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 09.11.2016. DW.COM. Процитовано 23 листопада 2016.
↑ Німці більш довіряють Макрону, аніж Меркель Читайте більше тут:. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
↑ 10 нових слів року, що минає. Одні підло «скримзили», інші неприпустимо «меркельничають», а треті просто «засмомбовані». 12.12.2015, 10:00
↑ Настоящий друг или фрау Риббентроп. Ангела Меркель и Украина // Корреспондент.net, 17 июля 2014, 13:51
↑ Forbes: The World's 100 Most Powerful Women
↑ У Німеччині розвалилася статуя з Ангелою Меркель на коні. 15.09.2023, 20:46
↑ Указ Президента України від 22 серпня 2021 року № 380/2021 «Про нагородження А.Меркель орденом Свободи»
↑ Німецька хвиля: Онлайн-аукціон по продажу машини Меркель закінчився провалом
↑ Bild: Angela Merkels erster Golf hat einen Neuen
↑ Focus: Auktion auf Ebay: Sauerländer kauft ersten Golf von Angela Merkel

Література

Кривонос Р. А. А. Меркель // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Вид.-поліграф. центр Київського університету, 2011. — С. 216—217.

Посилання

Меркель (Merkel) Ангела // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.310-311
Офіційний сайт(нім.)
Така різна Ангела /Експрес, 12.09.2017/

[1] ttps://hromadske.ua/posts/hristiyansko-demokratichnij-soyuz-obrav-zaminu-merkel-na-postu-glavi-partiyi Християнсько-демократичний союз обрав заміну Меркель на посту глави партії

[[https://www.bundesstiftung-aufarbeitung.de/de/recherche/kataloge-datenbanken/biographische-datenbanken/angela-merkel_Wer_war_wer_in_der_DDR?]:_ein_Lexikon_ostdeutscher_Biographien_//_''[[:de:Wer_war_wer_in_der_DDR?|Wer_war_wer_in_der_DDR?]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_Hrsg.:_[[:de:Jochen_Cerny|J.&nbsp;Černý]]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q22670039]][[d:Track:Q53289]]</div>-2] Wer war wer in der DDR?: ein Lexikon ostdeutscher Biographien // Wer war wer in der DDR? / Hrsg.: J. Černý
d:Track:Q22670039 d:Track:Q53289

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q14042250">[[:nl:Parlement.com|Parlement.com]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q14042250]]</div>-3] а ^б Parlement.com
d:Track:Q14042250

[[https://www.bundeskanzler.de/bk-de/kanzleramt/bundeskanzler-seit-1949/angela-merkel_https://www.bundeskanzler.de/bk-de/kanzleramt/bundeskanzler-seit-1949/angela-merkel]<span_class="wef_low_priority_links">_/_Hrsg.:_[[:de:Presse-_und_Informationsamt_der_Bundesregierung|Presse-_und_Informationsamt_der_Bundesregierung]]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q869805]]</div>-4] а ^б https://www.bundeskanzler.de/bk-de/kanzleramt/bundeskanzler-seit-1949/angela-merkel / Hrsg.: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung
d:Track:Q869805

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-5] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-6] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-7] а ^б ^в ^г NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q593744_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q71016606">Golden<span_class="wef_low_priority_links">_—_2019.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q71016606]]</div>-8] а ^б ^в ^г ^д ^е Golden — 2019.
d:Track:Q71016606

[<i_class="wef_low_priority_links">Höhn&nbsp;T.&nbsp;D.</i>_[https://www.uni-leipzig.de/newsdetail/artikel/ehrendoktorwuerde-fuer-angela-merkel-2008-05-20_Ehrendoktorwürde_für_Angela_Merkel]<span_class="wef_low_priority_links">_/_Hrsg.:_[[:Лейпцизький_університет|Universität_Leipzig]]_—_2008.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q154804]]</div>-9] Höhn T. D. Ehrendoktorwürde für Angela Merkel / Hrsg.: Universität Leipzig — 2008.
d:Track:Q154804

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/119545373/_Record_#119545373]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-10] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #119545373 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[11] Давні гріхи: чому у Німеччині вважають Меркель відповідальною за війну в Україні. 24 Канал (укр.). 3 березня 2023. Процитовано 7 липня 2023.

[:5-12] AFP. Merkel: From austerity queen to 'leader of free world'. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 25 листопада 2020.

[13] The World's Most Powerful Women 2018. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.

[14] Miller, Saskia (20 квітя 2020). The Secret to Germany’s COVID-19 Success: Angela Merkel Is a Scientist. The Atlantic.

[BBCnewterm2-15] Germany's Merkel begins new term. BBC. 28 жовтня 2009. Архів оригіналу за 31 жовтня 2009. Процитовано 25 листопада 2020.

[cwn-16] German Chancellor Angela Merkel makes a hat-trick win in 2013 Elections. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

[17] Oltermann, Philip; Connolly, Kate (14 березня 2018). Angela Merkel faces multiple challenges in her fourth term. The Guardian.

[:3-18] Angela Merkel to step down in 2021. BBC News (брит.). 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.

[19] Langguth, Gerd (August 2005). Angela Merkel. DTV (in German). p. 10. ISBN 3423244852

[20] Newsticker | Merkels Vater gestorben — Termine abgesagt | newsecho.de — Meine Nachrichten. web.archive.org. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 10 листопада 2019.

[21] Newsticker | Merkels Vater gestorben — Termine abgesagt | newsecho.de — Meine Nachrichten. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 23 листопада 2016.

[22] Bundeskanzlerin Merkel ohne fertige Antworten in Templin. www.rbb-online.de. Процитовано 23 листопада 2016.

[23] Qvortrup, Matthew (2016). «In the Shadow of the Berlin Wall». Angela Merkel: Europe's Most Influential Leader. The Overlook Press. ISBN 978-1468314083

[24] Germany, SPIEGEL ONLINE, Hamburg. Legendäre Clubs: Drogenwahn auf der Dauerbaustelle. SPIEGEL ONLINE. Процитовано 23 листопада 2016.

[25] Deutschland, Stiftung Haus der Geschichte der Bundesrepublik. Gerade auf LeMO gesehen: LeMO Angela Merkel. www.hdg.de. Процитовано 23 листопада 2016.

[26] Kanzlerinnen-Gatte: Joachim Sauer, das Phantom an Merkels Seite - WELT. DIE WELT. Процитовано 23 листопада 2016.

[27] Rippert, Ulrich. Why Germany’s Christian Democrats support the war against Iraq - World Socialist Web Site. www.wsws.org. Процитовано 23 листопада 2016.

[28] Der Bundeswahlleiter. 2 січня 2006. Архів оригіналу за 2 січня 2006. Процитовано 23 листопада 2016.

[29] BBC NEWS | Europe | Merkel becomes German chancellor. news.bbc.co.uk. Процитовано 23 листопада 2016.

[30] BBC NEWS | Europe | German coalition poised for power. news.bbc.co.uk. Процитовано 23 листопада 2016.

[31] РИА Новости - события в России и мире: темы дня, фото, видео, инфографика, радио. ria.ru. Процитовано 23 листопада 2016.

[32] (www.dw.com), Deutsche Welle. Вибори у Німеччині: останній бій - найважчий | Європа | DW.COM | 27.09.2009. DW.COM. Процитовано 23 листопада 2016.

[33] Ангелу Меркель переобрано канцлером ФРН

[34] досліджень, Національний інститут стратегічних. "Щодо тенденцій у зовнішній політиці нового уряду Німеччини". Аналітична записка. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.

[35] Obama: Merkel was my closest ally. 15 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.

[36] критикує малі витрати Німеччини на оборону в рамках НАТО^{[недоступне посилання з вересня 2019]}

[37] Трамп заявив, що Німеччина робить величезну помилку, покладаючись на «Північний потік 2»

[38] Меркель відреагувала на нападки Дональда Трампа, згадавши про НДР

[39] Merkel says still against Turkey joining the EU. Reuters. 7 жовтня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.

[40] ub2. Merkel wants 'privileged partnership' between Turkey, EU — EUbusiness.com | EU news, business and politics. www.eubusiness.com. Процитовано 23 листопада 2016.

[41] Меркель предлагает исключать из еврозоны — BBCRussian.com

[42] Меркель виступила за інтенсивнішу співпрацю між Україною та НАТО

[43] Меркель обмовилася: антисемітизм є нашим урядовим і громадянським обов'язком — ЗМІ

[44] Меркель допускає можливість виходу Британії з ЄС — ЗМІ

[45] Меркель заявила про історичну відповідальність за Brexit. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.

[46] Меркель пояснила Яценюку, коли можуть зняти санкції з Росії

[47] Меркель виступила проти поставок зброї в Україну

[48] Меркель: Конфликт в Украине стал экзаменом для отношений России и Германии

[49] Меркель і Джонсон не підтримали повернення Росії в G8

[50] Röpcke, Julian. Merkel blockierte Waffenlieferungen an die Ukraine. Bild (німецька) . Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 2 червня 2023.

[51] Ukraine blames Germany for ‘blocking’ Nato weapons supply. Financial Times.

[52] Меркель каже, що її політика щодо України та РФ була спробою запобігти війні

[53] Меркель втрачає популярність через політику щодо мігрантів

[54] (www.dw.com), Deutsche Welle. Більшість німців бачить Меркель наступною канцлеркою | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 09.11.2016. DW.COM. Процитовано 23 листопада 2016.

[55] Німці більш довіряють Макрону, аніж Меркель Читайте більше тут:. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.

[56] 10 нових слів року, що минає. Одні підло «скримзили», інші неприпустимо «меркельничають», а треті просто «засмомбовані». 12.12.2015, 10:00

[57] Настоящий друг или фрау Риббентроп. Ангела Меркель и Украина // Корреспондент.net, 17 июля 2014, 13:51

[58] Forbes: The World's 100 Most Powerful Women

[59] У Німеччині розвалилася статуя з Ангелою Меркель на коні. 15.09.2023, 20:46

[60] Указ Президента України від 22 серпня 2021 року № 380/2021 «Про нагородження А.Меркель орденом Свободи»

[61] Німецька хвиля: Онлайн-аукціон по продажу машини Меркель закінчився провалом

[62] Bild: Angela Merkels erster Golf hat einen Neuen

[63] Focus: Auktion auf Ebay: Sauerländer kauft ersten Golf von Angela Merkel

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Othernames|Меркель (значення)|Меркель}}
 {{Картка:Лідер
-| ім'я = Анґела Меркель<br/>''Dr. Angela Dorothea Merkel''
+| ім'я = Ангела Меркель
+| оригінал імені = {{lang-de|Angela Dorothea Merkel}}
 | жінка = так
 | зображення = Angela Merkel 2019 cropped.jpg
 | розмір_зображення = 250px
-| опис зображення   = Анґела Меркель, 2019 рік
+| опис зображення   = Ангела Меркель, 2019 рік
 | початок_терміну = [[22 листопада]] [[2005]]
 | кінець_терміну = [[8 грудня]] [[2021]]
 | віце-президент =
 | дата_народження = 17.7.1954
 | місце_народження = {{Прапорець|GER|1954}} [[Гамбург]], [[ФРН]]
@@ Рядок 43: / Рядок 44: @@
 | попередник5 = ''[[Возз'єднання Німеччини|округ утворено]]''
 | наступник5 = {{нп|Анна Касауцкі|||Anna Kassautzki}}
-| національність = -
+| національність =&nbsp;— }}
+'''А́нгела (А́нґела) Дороте́я Ме́ркель''' ({{lang-de|Angela Dorothea Merkel}}), при народженні '''Каснер''' ({{н|1}} [[17 липня]] [[1954]], [[Гамбург]])&nbsp;— [[Німеччина|німецька]] проросійська [[Політик|політична діячка]]<ref>{{Cite web|title=Давні гріхи: чому у Німеччині вважають Меркель відповідальною за війну в Україні|url=https://24tv.ua/angela-merkel-vidpovidalna-za-viynu-ukrayini-politolog-poyasniv_n2266998|website=24 Канал|date=2023-03-03|accessdate=2023-07-07|language=uk}}</ref>, [[Федеральний канцлер Німеччини]] з 2005 року до 2021 року. Зробила один з найбільших внесків у створення сприятливих умов для [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року]]. Очільниця [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичного союзу]] (2000—2018), лідерка опозиції від 2002 до 2005 року. Меркель є першою жінкою на посаді Федерального канцлера Німеччини; її також часто називали [[де-факто]] лідеркою [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] і найвпливовішою жінкою у світі<ref name=":5">{{cite web|url=http://www.timesofisrael.com/merkel-from-austerity-queen-to-leader-of-free-world/|title=Merkel: From austerity queen to 'leader of free world'|last=AFP|website=www.timesofisrael.com|language=en-US|access-date=25 листопада 2020}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.forbes.com/lists/power-women// |title=The World's Most Powerful Women 2018 |website=Forbes |language=en |access-date=25 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190918064215/https://www.forbes.com/lists/power-women/ |archive-date=18 вересня 2019 |url-status=dead }}</ref>.
-}}
-'''А́нґела Дороте́я Ме́ркель''' ({{lang-de|Angela Dorothea Merkel}}; {{н|1}} [[17 липня]] [[1954]], [[Гамбург]]) — [[Німеччина|німецька]] [[Політик|політична діячка]], [[Федеральний канцлер Німеччини]] з 2005 року до 2021 року. Зробила один з найбільших внесків у створення сприятливих умов для повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року і, як наслідок, у російський геноцид українців, який почався того ж дня і продовжується досі. Очільниця [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичного союзу]] (2000—2018), лідерка опозиції від 2002 до 2005 року. Меркель є першою жінкою на посаді Федерального канцлера Німеччини; її також часто називали де-факто лідеркою [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] і найвпливовішою жінкою у світі<ref name=":5">{{cite web|url=http://www.timesofisrael.com/merkel-from-austerity-queen-to-leader-of-free-world/|title=Merkel: From austerity queen to 'leader of free world'|last=AFP|website=www.timesofisrael.com|language=en-US|access-date=25 листопада 2020}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.forbes.com/lists/power-women// |title=The World's Most Powerful Women 2018 |website=Forbes |language=en |access-date=25 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190918064215/https://www.forbes.com/lists/power-women/ |archive-date=18 вересня 2019 |url-status=dead }}</ref>.
+== Коротка біографія ==
-==Союзниця Путіна ==
+Ангела Каснер народилася у [[Гамбург|Гамбурзі]], що тоді належав до [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|Західної Німеччини]]. У ранньому дитинстві її батьки переїхали до [[Німецька Демократична Республіка|Східної Німеччини]].
-Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року стало очевидно <ref>{{Cite news|url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2022/06/21/merkels-lack-of-regrets-illustrates-the-fallacies-of-germanys-russia-policy/|title=Brookings Institutions|last=Constanze Stelzenmuller}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2022/mar/05/germany-angela-merkel-power-to-vladimir-putin-russia|title=The Guardian|last=Philip Oltermann}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.japantimes.co.jp/news/2022/12/05/world/politics-diplomacy-world/germany-angela-merkel-legacy/|title=Japan Times|last=Deborah Cole}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.irishtimes.com/news/world/europe/merkel-s-political-legacy-in-germany-crumbles-in-face-of-russian-invasion-1.4836340|title=The Irish Times|last=Derek Scally}}</ref>, що Ангела Меркель була однією з найбільших союзників російського військового злочинця і одночасно президента рф [[Путін Володимир Володимирович|володимира путіна]] і що на її руках кров сотень тисяч українців, що загинули після початку повномасштабної агресії.
+року Меркель здобула науковий ступінь з [[Квантова хімія|квантової хімії]] і працювала як науковиця до 1989 року<ref>{{Cite web|url=https://www.theatlantic.com/international/archive/2020/04/angela-merkel-germany-coronavirus-pandemic/610225/|title=The Secret to Germany’s COVID-19 Success: Angela Merkel Is a Scientist|first=Saskia|last=Miller|date=20 квітя 2020|website=The Atlantic}}</ref>.
-Перебуваючи на посаді [[Федеральний канцлер Німеччини|Федерального канцлера ФРН]] з листопада 2005 року Ангела Меркель послідовно захищає позиції Російської федерації у стосунку до України  <ref>{{Cite news|title=Interview with Merkel’s Former Foreign Policy Adviser: “I Have Eliminated the ‘West’ from My Vocabulary”|url=https://www.spiegel.de/international/germany/interview-with-merkel-s-former-foreign-policy-adviser-i-have-eliminated-the-west-from-my-vocabulary-a-e3ab1e9d-998f-4d56-9b17-ab950cef5334|work=Der Spiegel|date=2021-09-23|accessdate=2021-10-18|issn=2195-1349|language=en|first=Christiane|last=Hoffmann|first2=Christoph|last2=Schult}}</ref>. Вона завадила отриманню Україною ПДЧ ([[План дій щодо членства в НАТО|План дій щодо членства]]), першого кроку на шляху до вступу України до НАТО у [[Бухарестський саміт НАТО 2008|Бухаресті у 2008]].<ref>{{Cite web|title=Радник Меркель: Німеччина забрала в України шанси на вступ до ЄС та НАТО|url=https://polskieradio.pl/art7856_2824911|website=PolskieRadio.pl|accessdate=2021-10-18}}</ref> Вона також зробила усе можливе, щоби [[Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом|Угода про Асоціацію України з ЄС]] не відкривала жодних перспектив членства<ref>{{Cite news|url=https://lb.ua/world/2021/10/12/496131_merkel_zapobigla_vstupu_ukraini.html|title=Меркель запобігла вступу України до НАТО, - ексрадник канцлерки Німеччини|last=Гойсґен|first=Крістоф|date=12.10.2021|language=українська|work=Лівий берег|accessdate=12.10.2021}}</ref>.
+Почала займатися політикою на тлі «[[Осінь народів|осені народів]]» 1989 року&nbsp;— падіння комуністичних режимів та лібералізації Центрально-Східної Європи. Нетривалий час була заступницею прессекретаря у першому демократично обраному уряді Східної Німеччини, який очолював [[Лотар де Мезьер]]. Після [[возз'єднання Німеччини]] 1990 року була обрана до [[Бундестаг]]у від землі [[Мекленбург-Передня Померанія]]. Як протеже канцлера [[Гельмут Коль|Гельмута Коля]], була призначена на посаду [[Федеральне міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини|міністра у справах жінок та молоді]] 1991 року, а 1994 року очолила {{Не перекладено|Федеральне міністерство довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини|федеральне міністерство у справах довкілля, охорони природи та ядерної безпеки|en|Federal Ministry of the Environment, Nature Conservation and Nuclear Safety}}. Після поразки Християнсько-демократичного союзу на федеральних виборах 1998 року була обрана на посаду генерального секретаря ХДС, а через два роки очолила партію після відставки [[Вольфганг Шойбле|Вольфганга Шойбле]] внаслідок політичного скандалу, і стала першою в історії жінкою на чолі ХДС.
-У середині грудня 2021 року, уже після відставки Меркель з поста Канцлерки ФРН і на тлі зростання імовірності повторної атаки Російської федерації на Україну німецький [[Bild]] опублікував статтю<ref>{{Cite news|url=http://https://www.bild.de/bild-plus/politik/ausland/politik-ausland/bild-recherche-merkel-blockierte-waffenlieferungen-an-die-ukraine-78529256,view=conversionToLogin.bild.html|title=Merkel blockierte Waffenlieferungen an die Ukraine|last=Röpcke|first=Julian|language=німецька|work=Bild}}</ref>, в якій повідомив, що уряд Ангели Меркель заблокував надання Україні озброєння по лінії НАТО з травня 2021 року. Таке вето Німеччини викликало хвилю обурення в аналітиків та експертів оборонної галузі. Зокрема, різкими висловлюваннями<ref>{{Cite news|url=https://www.ft.com/content/1336c9be-f1c9-4545-9f85-3b07fcb746d6|title=Ukraine blames Germany for ‘blocking’ Nato weapons supply|work=Financial Times}}</ref> в британській Financial Times відзначився новопризначений Міністр оборони України [[Олексій Резніков]].
+Від 2002 до 2005 року була лідеркою опозиції, а за результатами федеральних виборів 2005 року стала Федеральним канцлером Німеччини, замінивши на цій посаді [[Гергард Шредер|Гергарда Шредера]]. Очолила «велику коаліцію» у складі ХДС, її братньої баварської партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) та [[Соціал-демократична партія Німеччини|Соціал-демократичної партії]] (СДП). Ангела Меркель стала першою жінкою на посту канцлера. На [[Вибори до Бундестагу 2009|федеральних виборах 2009 року]] [[ХДС/ХСС]] отримала найбільшу кількість голосів і був створений коаліційний уряд разом із [[Вільна демократична партія|Вільною демократичною партією]] (ВДП)<ref name="BBCnewterm2">{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8329490.stm |title=Germany's Merkel begins new term |accessdate=25 листопада 2020|date=28 жовтня 2009 |publisher=BBC |archivedate=31 жовтня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091031061627/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8329490.stm |url-status = live}}</ref>. На [[Вибори до Бундестагу 2013|виборах 2013 року]] ХДС/ХСС здобула вирішальну перемогу із понад 41.5&nbsp;% голосів. Була сформована «друга велика коаліція» разом із ФДП<ref name="cwn">{{cite web |title=German Chancellor Angela Merkel makes a hat-trick win in 2013 Elections |url=http://www.classworld.us/german-chancellor-angela-merkel-makes-a-hat-trick-win-in-2013-elections/ |accessdate=25 вересня 2013 |url-status = dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130926184317/http://www.classworld.us/german-chancellor-angela-merkel-makes-a-hat-trick-win-in-2013-elections/ |archivedate=26 вересня 2013}}</ref>. На [[Вибори до Бундестагу 2017|виборах 2017 року]] під лідерством Меркель ХДС/ХСС учетверте фракція партії була найбільшою в Бундестазі, і Меркель була знову обрана на посаду Федерального канцлера<ref>{{cite web |url=https://www.theguardian.com/world/2018/mar/14/angela-merkel-sworn-in-for-fourth-term-as-german-chancellor |title=Angela Merkel faces multiple challenges in her fourth term |first1=Philip |last1=Oltermann |first2=Kate |last2=Connolly |date=14 березня 2018 |website=The Guardian}}</ref>.
-==Коротка біографія==
+У зовнішній політиці Меркель фокусується на міжнародній співпраці, зокрема у контексті Європейського Союзу та [[НАТО]], а також у рамках посилення трансатлантичних економічних зв'язків. 2007 року Меркель обіймала посаду [[Голова Європейської Ради|Голови Європейської Ради]], на якій зіграла ключову роль в укладенні [[Лісабонська угода|Лісабонської угоди]]. Відіграла важливу роль у боротьбі з [[Глобальна фінансова криза 2008 року|глобальною фінансовою кризою 2008 року]] та з [[Європейська боргова криза|європейською борговою кризою]].
-Меркель народилася у [[Гамбург|Гамбурзі]], що тоді належав до [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|Західної Німеччини]]. У ранньому дитинстві А. Меркель її батьки переїхали до [[Німецька Демократична Республіка|Східної Німеччини]].
-року А. Меркель отримала науковий ступінь з [[Квантова хімія|квантової хімії]] і працювала як науковець до 1989 року<ref>{{Cite web|url=https://www.theatlantic.com/international/archive/2020/04/angela-merkel-germany-coronavirus-pandemic/610225/|title=The Secret to Germany’s COVID-19 Success: Angela Merkel Is a Scientist|first=Saskia|last=Miller|date=20 квітя 2020|website=The Atlantic}}</ref>.
-Почала займатися політикою на тлі «[[Осінь народів|осені народів]]» 1989 року&nbsp;— падіння комуністичних режимів та лібералізації Центрально-Східної Європи. Нетривалий час вона була заступницею прессекретаря у першому демократично обраному уряді Східної Німеччини, який очолював {{Не перекладено|Лотар де Мезьер|Лотар де Мезьер|en|Lothar de Maizière}}<!-- Проблема вікіфікації: Сторінка [[:en:Lothar de Maizière]] перекладена як [[Лотар де Мезьєр]], хоча хотіли [[Лотар де Мезьер]] (SashkoR0B0T)-->. Після [[возз'єднання Німеччини]] 1990 року була обрана до [[Бундестаг]]у від землі [[Мекленбург-Передня Померанія]]. Як протеже канцлера [[Гельмут Коль|Гельмута Коля]], була призначена на посаду [[Федеральне міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини|міністра у справах жінок та молоді]] 1991 року, а 1994 року очолила {{Не перекладено|Федеральне міністерство довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини|федеральне міністерство у справах довкілля, охорони природи та ядерної безпеки|en|Federal Ministry of the Environment, Nature Conservation and Nuclear Safety}}. Після поразки Християнсько-демократичного союзу на федеральних виборах 1998 року була обрана на посаду генерального секретаря ХДС, а через два роки очолила партію після відставки [[Вольфганг Шойбле|Вольфганга Шойбле]] внаслідок політичного скандалу, і стала першою в історії жінкою на чолі ХДС.
-Від 2002 до 2005 року була лідеркою опозиції, а за результатами федеральних виборів 2005 року стала Федеральним канцлером Німеччини, замінивши на цій посаді [[Гергард Шредер|Гергарда Шредера]]. Очолила «велику коаліцію» у складі ХДС, її братньої баварської партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) та [[Соціал-демократична партія Німеччини|Соціал-демократичної партії]] (СДП). А. Меркель стала першою жінкою на посту канцлера. На [[Вибори до Бундестагу 2009|федеральних виборах 2009 року]] [[ХДС/ХСС]] отримала найбільшу кількість голосів і був створений коаліційний уряд разом із [[Вільна демократична партія|Вільною демократичною партією]] (ВДП)<ref name="BBCnewterm2">{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8329490.stm |title=Germany's Merkel begins new term |accessdate=25 листопада 2020|date=28 жовтня 2009 |publisher=BBC |archivedate=31 жовтня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091031061627/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8329490.stm |url-status = live}}</ref>. На [[Вибори до Бундестагу 2013|виборах 2013 року]] ХДС/ХСС здобула вирішальну перемогу із понад 41.5&nbsp;% голосів. Була сформована «друга велика коаліція» разом із ФДП<ref name="cwn">{{cite web |title=German Chancellor Angela Merkel makes a hat-trick win in 2013 Elections |url=http://www.classworld.us/german-chancellor-angela-merkel-makes-a-hat-trick-win-in-2013-elections/ |accessdate=25 вересня 2013 |url-status = dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130926184317/http://www.classworld.us/german-chancellor-angela-merkel-makes-a-hat-trick-win-in-2013-elections/ |archivedate=26 вересня 2013}}</ref>. На [[Вибори до Бундестагу 2017|виборах 2017 року]] під лідерством А. Меркель ХДС/ХСС учетверте фракція партії була найбільшою в Бундестазі, і Меркель була знову обрана на посаду Федерального канцлера<ref>{{cite web |url=https://www.theguardian.com/world/2018/mar/14/angela-merkel-sworn-in-for-fourth-term-as-german-chancellor |title=Angela Merkel faces multiple challenges in her fourth term |first1=Philip |last1=Oltermann |first2=Kate |last2=Connolly |date=14 березня 2018 |website=The Guardian}}</ref>.
-У зовнішній політиці Меркель фокусується на міжнародній співпраці, зокрема у контексті Європейського Союзу та [[НАТО]], а також у рамках посилення трансатлантичних економічних зв'язків. 2007 року А. Меркель обіймала посаду [[Голова Європейської Ради|Голови Європейської Ради]], на якому зіграла ключову роль в укладенні [[Лісабонська угода|Лісабонської угоди]]. Відіграла важливу роль у боротьбі з [[Глобальна фінансова криза 2008 року|глобальною фінансовою кризою 2008 року]] та з [[Європейська боргова криза|європейською борговою кризою]].
 У внутрішній політиці до ключових досягнень Меркель належить програма «Energiewende»&nbsp;— енергетичний розвиток країни, перехід до [[Відновлювальна енергетика|відновлювальних джерел енергії]] та зменшення викидів [[Парникові гази|парникових газів]]. Також важливими темами її правління були реформа [[Бундесвер]]у, реформа системи охорони здоров'я, відповідь Німеччини [[Європейська міграційна криза|європейській міграційній кризі]] та [[Коронавірусна хвороба 2019 у Німеччині|боротьба з пандемією COVID-19]].
-року А. Меркель залишила посаду очільниці ХДС та оголосила, що не буде балотуватися на п'ятий термін на посаду канцлера на [[Вибори до Бундестагу 2021|виборах 2021 року]]<ref name=":3">{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-46020745|title=Angela Merkel to step down in 2021|date=29 жовтня 2018|work=BBC News|access-date=29 жовтня 2018|language=en-GB}}</ref>.
+року Меркель залишила посаду очільниці ХДС та оголосила, що не буде балотуватися на п'ятий термін на посаду канцлера на [[Вибори до Бундестагу 2021|виборах 2021 року]]<ref name=":3">{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-46020745|title=Angela Merkel to step down in 2021|date=29 жовтня 2018|work=BBC News|access-date=29 жовтня 2018|language=en-GB}}</ref>.
 грудня 2021 року завершила перебування на посаді федерального канцлера Німеччини.
-== Біографія ==
+== Ранні роки ==
-Анґела Доротея Каснер народилася 17 липня 1954 року в Гамбурзі у родині [[Лютеранство|лютеранського]] [[пастор]]а, уродженця Берліна Горста Каснера (1926—2011; прізвище при народженні Кажмерчак<ref>Langguth, Gerd (August 2005). ''Angela Merkel''. ''DTV'' (in German). p. 10. ISBN <bdi>3423244852</bdi>.</ref><ref>{{Cite web|title=Newsticker {{!}} Merkels Vater gestorben&nbsp;— Termine abgesagt {{!}} newsecho.de&nbsp;— Meine Nachrichten|url=https://web.archive.org/web/20111214105930/http://www.newsecho.de/news/ticker/Sa6pk0PGTGs/merkels_vater_gestorben_termine_abgesagt|website=web.archive.org|date=2011-12-14|accessdate=2019-11-10}}</ref>) і вчительки англійської й латинської мови, уродженки [[Гданськ]]а Герлінди Каснер (1928—2019; уроджена Єнщ).<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20111214105930/http://www.newsecho.de/news/ticker/Sa6pk0PGTGs/merkels_vater_gestorben_termine_abgesagt|title=Newsticker {{!}} Merkels Vater gestorben&nbsp;— Termine abgesagt {{!}} newsecho.de&nbsp;— Meine Nachrichten|date=2011-12-14|accessdate=2016-11-23}}</ref> У неї є молодші брат і сестра&nbsp;— Маркус Каснер, фізик, та Ірен Каснер, працетерапевтка.
+Ангела Доротея Каснер народилася 17 липня 1954 року в Гамбурзі у родині [[Лютеранство|лютеранського]] [[пастор]]а, уродженця Берліна Горста Каснера (1926—2011; прізвище при народженні Кажмерчак<ref>Langguth, Gerd (August 2005). ''Angela Merkel''. ''DTV'' (in German). p. 10. ISBN <bdi>3423244852</bdi></ref><ref>{{Cite web|title=Newsticker {{!}} Merkels Vater gestorben&nbsp;— Termine abgesagt {{!}} newsecho.de&nbsp;— Meine Nachrichten|url=http://www.newsecho.de/news/ticker/Sa6pk0PGTGs/merkels_vater_gestorben_termine_abgesagt|website=web.archive.org|date=2011-12-14|accessdate=2019-11-10|archive-date=2011-12-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20111214105930/http://www.newsecho.de/news/ticker/Sa6pk0PGTGs/merkels_vater_gestorben_termine_abgesagt}}</ref>) і вчительки англійської й латинської мови, уродженки [[Гданськ]]а Герлінди Каснер (1928—2019; [[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Єнщ)<ref>{{Cite web|url=http://www.newsecho.de/news/ticker/Sa6pk0PGTGs/merkels_vater_gestorben_termine_abgesagt|title=Newsticker {{!}} Merkels Vater gestorben&nbsp;— Termine abgesagt {{!}} newsecho.de&nbsp;— Meine Nachrichten|date=2011-12-14|accessdate=2016-11-23|archive-date=2011-12-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20111214105930/http://www.newsecho.de/news/ticker/Sa6pk0PGTGs/merkels_vater_gestorben_termine_abgesagt}}</ref>. У неї є молодші брат і сестра&nbsp;— Маркус Каснер, фізик, та Ірен Каснер, працетерапевтка.
-Після народження Анґели сім'я переїхала до [[НДР]], де батько очолив парафію у містечку [[Темплін]]<ref>{{Cite web|url=https://www.rbb-online.de/panorama/beitrag/2014/10/Brandenburg-Feiertage-Reformationstag-Gottesdienste-Merkel-in-Templin.html|title=Bundeskanzlerin Merkel ohne fertige Antworten in Templin|website=www.rbb-online.de|accessdate=2016-11-23}}</ref>. Її батько відкрив [[Семінарія|семінарію]] в НДР і керував будинком для інвалідів. Утримувався від будь-якої публічної критики режиму, що надавало йому певні привілеї: мав у розпорядженні два автомобілі та можливість часто виїжджати на захід. Таким дивним чином східнонімецька влада висловлювала йому свою довіру, впевнена, що пастор&nbsp;— переконаний [[комуніст]]. У юності Анґела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді та водночас членом молодіжної організації християнських демократів. У школі добре опанувала [[Російська мова|російську мову]], пізніше вивчила [[Англійська мова|англійську]]. У дитинстві та юності Ангела Каснер мала прізвисько серед своїх ровесників «Касі» від її прізвища Каснер<ref>Qvortrup, Matthew (2016). «In the Shadow of the Berlin Wall». ''Angela Merkel: Europe's Most Influential Leader''. The Overlook Press. ISBN <bdi>978-1468314083</bdi>.</ref>.
+Після народження Ангели сім'я переїхала до [[НДР]], де батько очолив парафію у містечку [[Темплін]]<ref>{{Cite web|url=https://www.rbb-online.de/panorama/beitrag/2014/10/Brandenburg-Feiertage-Reformationstag-Gottesdienste-Merkel-in-Templin.html|title=Bundeskanzlerin Merkel ohne fertige Antworten in Templin|website=www.rbb-online.de|accessdate=2016-11-23}}</ref>. Він відкрив [[Семінарія|семінарію]] в НДР і керував будинком для людей з інвалідністю. Утримувався від будь-якої публічної критики режиму, що надавало йому певні привілеї: мав у розпорядженні два автомобілі та можливість часто виїжджати на захід. Таким дивним чином східнонімецька влада висловлювала йому свою довіру, впевнена, що пастор&nbsp;— переконаний [[комуніст]]. У юності Ангела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді та водночас у молодіжній організації християнських демократів. У школі добре опанувала [[Російська мова|російську мову]], пізніше вивчила [[Англійська мова|англійську]]. У дитинстві та юності Ангела Каснер мала [[прізвисько]] серед своїх ровесників «Касі» від її прізвища Каснер<ref>Qvortrup, Matthew (2016). «In the Shadow of the Berlin Wall». ''Angela Merkel: Europe's Most Influential Leader''. The Overlook Press. ISBN <bdi>978-1468314083</bdi></ref>.
 року закінчила фізичний факультет [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]], 1986 року захистила дисертацію<ref>{{Cite web|url=http://www.spiegel.de/einestages/legendaere-clubs-a-949765.html|title=Legendäre Clubs: Drogenwahn auf der Dauerbaustelle|last=Germany|first=SPIEGEL ONLINE, Hamburg|website=SPIEGEL ONLINE|accessdate=2016-11-23}}</ref>. Від 1978 до 1990 року працювала в Центральному інституті фізичної хімії [[Академія наук НДР|Академії наук НДР]].
-Рано вийшла заміж за фізика Ульріха Меркеля<ref>{{Cite web|url=http://www.hdg.de/lemo/biografie/angela-merkel|title=Gerade auf LeMO gesehen: LeMO Angela Merkel|last=Deutschland|first=Stiftung Haus der Geschichte der Bundesrepublik|website=www.hdg.de|accessdate=2016-11-23}}</ref>, з яким незабаром розлучилася і зійшлася з професором [[Йоахім Зауер|Йоахімом Зауером]], на той час розлученим батьком двох дітей<ref>{{Cite web|url=https://www.welt.de/politik/deutschland/article4321502/Joachim-Sauer-das-Phantom-an-Merkels-Seite.html|title=Kanzlerinnen-Gatte: Joachim Sauer, das Phantom an Merkels Seite - WELT|website=DIE WELT|accessdate=2016-11-23}}</ref>.
+Рано вступила в шлюб з фізиком Ульріхом Меркелем<ref>{{Cite web|url=http://www.hdg.de/lemo/biografie/angela-merkel|title=Gerade auf LeMO gesehen: LeMO Angela Merkel|last=Deutschland|first=Stiftung Haus der Geschichte der Bundesrepublik|website=www.hdg.de|accessdate=2016-11-23}}</ref>, з яким незабаром розлучилася і зійшлася з професором [[Йоахім Зауер|Йоахімом Зауером]], на той час розлученим батьком двох дітей<ref>{{Cite web|url=https://www.welt.de/politik/deutschland/article4321502/Joachim-Sauer-das-Phantom-an-Merkels-Seite.html|title=Kanzlerinnen-Gatte: Joachim Sauer, das Phantom an Merkels Seite - WELT|website=DIE WELT|accessdate=2016-11-23}}</ref>.
-=== Політична кар'єра ===
+== Політична кар'єра ==
-року, після падіння [[Берлінський мур|Берлінської стіни]], А. Меркель вступила до організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend), покликаної керувати молоддю, відданій державі, і стала активісткою Партії демократичного відновлення, де обійняла посаду секретаря Департаменту агітації і пропаганди. Так вона стає однією з головних експерток із політичної комунікації в НДР. За службовим обов'язком, науковим і політичним, Меркель часто їздить у країни радянського блоку, зокрема до [[Москва|Москви]], тим більше, що вона вільно володіє російською. Через кілька місяців Анґела Меркель раптово змінює свій політичний табір і вступає до організації «[[Демократичний прорив]]» (Demokratischer Aufbruch)&nbsp;— нового руху, ініційованого західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на західнонімецький зразок: «прессекретар».
+року, після падіння [[Берлінський мур|Берлінської стіни]], Ангела Меркель вступила до організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend), покликаної керувати молоддю, відданою державі, і стала активісткою Партії демократичного відновлення, де обійняла посаду секретаря Департаменту агітації і пропаганди. Так вона стає однією з головних експерток із політичної комунікації в НДР. За службовим обов'язком, науковим і політичним, Меркель часто їздить у країни радянського блоку, зокрема до [[Москва|Москви]], тим більше, що вона вільно володіє російською. Через кілька місяців Ангела Меркель раптово змінює свій політичний табір і вступає до організації «[[Демократичний прорив]]» (Demokratischer Aufbruch)&nbsp;— нового руху, ініційованого західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на західнонімецький зразок: «прессекретар».
-Після останніх парламентських виборів у НДР вона увійшла до уряду Лотара де Мезьера, останнього кабінету міністрів НДР, і стала прессекретарем голови уряду, хоча її організація «Демократичний прорив» отримала лише 0,9&nbsp;% голосів. У цей період вона бере активну участь у «переговорах 2+4», які поклали початок чотиристоронній угоді про статус [[Берлін]]а і його окупації союзниками, а також у переговорах з приводу об'єднання Німеччини, які [[Кондоліза Райс]] веде з [[Вашингтон]]а. Щоб уникнути масованої еміграції на захід, Меркель без зволікання запустила процес інтеграції НДР у ринкову економіку і зону марки.
+Після останніх парламентських виборів у НДР Меркель увійшла до уряду Лотара де Мезьєра, останнього кабінету міністрів НДР, і стала прессекретарем голови уряду, хоча її організація «Демократичний прорив» отримала лише 0,9&nbsp;% голосів. У цей період вона бере активну участь у «переговорах 2+4», які поклали початок чотиристоронній угоді про статус [[Берлін]]а і його окупації союзниками, а також у переговорах з приводу об'єднання Німеччини, які [[Кондоліза Райс]] веде з [[Вашингтон]]у. Щоб уникнути масованої еміграції на захід, Меркель без зволікання запустила процес інтеграції НДР у ринкову економіку і зону марки.
-У цей час її коханця Йоахіма Зауера найняла американська фірма «Біосим Текнолоджі» (Biosym Technology). Цілий рік він провів у [[Сан-Дієго]] ([[Каліфорнія]]) в лабораторії компанії, що працює на [[Пентагон]]. Потім він стає експертом в «Акселріс» (Accelrys), іншій компанії в Сан-Дієго, що працює на Пентагон. Анґела Меркель, зі свого боку, удосконалює свою англійську: тепер вона говорить нею вільно.
+У цей час її партнера Йоахіма Зауера найняла американська фірма «Біосим Текнолоджі» (Biosym Technology). Цілий рік він провів у [[Сан-Дієго]] ([[Каліфорнія]]) в лабораторії компанії, що працює на [[Пентагон]]. Потім він стає експертом в «Акселріс» (Accelrys), іншій компанії в Сан-Дієго, що працює на Пентагон. Меркель, зі свого боку, удосконалює свою англійську: тепер вона говорить нею вільно.
-Після [[об'єднання Німеччини]] 1990 року А. Меркель вступила до Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який був тоді при владі. У грудні того ж року її обрано депутаткою [[Бундестаг]]у.
+Після [[об'єднання Німеччини]] 1990 року Меркель вступила до Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який був тоді при владі. У грудні того ж року її обрано депутаткою [[Бундестаг]]у.
-[[Файл:KAS-Merkel, Angela-Bild-14890-2.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Анґела Меркель на плакаті [[ХДС]] 1995 року|альт=]]
+[[Файл:KAS-Merkel, Angela-Bild-14890-2.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Ангела Меркель на плакаті [[ХДС]] 1995 року|альт=]]
-В уряді [[Гельмут Коль|Гельмута Коля]] Меркель стала міністеркою у справах жінок і молоді. Від 1991 року А. Меркель віцеголова Християнсько-демократичного союзу. 1994 року перейшла на посаду міністерки навколишнього середовища. 1998 року партія ХДС була змушена піти в опозицію, а навколо Гельмута Коля вибухнув скандал із приводу незаконних зовнішніх пожертвувань на рахунки ХДС. Скандал зачепив також і голову ХДС [[Вольфганг Шойбле|Вольфганга Шойбле]] і той змушений був піти у відставку.
+В уряді [[Гельмут Коль|Гельмута Коля]] Меркель стала міністеркою у справах жінок і молоді. Від 1991 року Меркель віцеголова Християнсько-демократичного союзу. 1994 року перейшла на посаду міністерки [[Довкілля|навколишнього середовища]]. 1998 року партія ХДС була змушена піти в опозицію, а навколо Гельмута Коля вибухнув скандал із приводу незаконних зовнішніх пожертвувань на рахунки ХДС. Скандал зачепив також і голову ХДС [[Вольфганг Шойбле|Вольфганга Шойбле]], і той змушений був піти у відставку.
-Анґела Меркель відреклася від Коля і зажадала від партійного активу змінити керівництво ХДС і почати партійне «відновлення». У квітні 2000 року 96&nbsp;% членів партії обрали її наступницею Шойбле на посаду голови ХДС. Цей успіх був особливо примітний на тлі того, що Меркель&nbsp;— жінка, східна німкеня і протестантка, вкрай нетипова для цієї партії. 2002 року Меркель погодилася на єдину кандидатуру на посаду федерального канцлера від [[ХДС/ХСС]]&nbsp;— прем'єр-міністра Баварії [[Едмунд Штойбер|Едмунда Штойбера]]. Штойбер вибори програв і це підсилило внутрішньопартійні позиції Меркель. 2003 року Меркель демонстративно підтримала американське [[Війна в Іраку (2003—2011)|вторгнення в Ірак]], поїхавши до США.<ref>{{Cite web|url=https://www.wsws.org/en/articles/2003/02/cdu-f25.html|title=Why Germany’s Christian Democrats support the war against Iraq - World Socialist Web Site|last=Rippert|first=Ulrich|website=www.wsws.org|accessdate=2016-11-23}}</ref> 2004 року вона зуміла домогтися обрання кандидата від ХДС/ХСС&nbsp;— [[Горст Келер|Горста Келера]]&nbsp;— на посаду [[Федеральний президент Німеччини|президента Німеччини]].
+Ангела Меркель відреклася від Коля і зажадала від партійного активу змінити керівництво ХДС і почати партійне «відновлення». У квітні 2000 року 96&nbsp;% членів партії обрали її наступницею Шойбле на посаду голови ХДС. Цей успіх був особливо примітний на тлі того, що Меркель&nbsp;— жінка, східна німкеня і [[Протестантизм|протестантка]], вкрай нетипова для цієї партії. 2002 року Меркель погодилася на єдину кандидатуру на посаду федерального канцлера від [[ХДС/ХСС]]&nbsp;— прем'єр-міністра Баварії [[Едмунд Штойбер|Едмунда Штойбера]]. Штойбер вибори програв і це підсилило внутрішньопартійні позиції Меркель. 2003 року Меркель демонстративно підтримала американське [[Війна в Іраку (2003—2011)|вторгнення в Ірак]], поїхавши до США<ref>{{Cite web|url=https://www.wsws.org/en/articles/2003/02/cdu-f25.html|title=Why Germany’s Christian Democrats support the war against Iraq - World Socialist Web Site|last=Rippert|first=Ulrich|website=www.wsws.org|accessdate=2016-11-23}}</ref>. 2004 року вона домоглася обрання кандидата від ХДС/ХСС [[Горст Келер|Горста Келера]] на посаду [[Федеральний президент Німеччини|президента Німеччини]].
-Після несподіваної ініціативи [[Герхард Шредер|Ґерхарда Шредера]] про дострокові вибори 2005 року, Анґела Меркель була обрана кандидатом від ХДС/ХСС на посаду федерального канцлера Німеччини. На виборах коаліція ХДС/ХСС випередила [[Соціал-демократична партія Німеччини|СДП]] всього на 1&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20060102045736/http://www.bundeswahlleiter.de/bundestagswahl2005/presse_en/pd391211.html|title=Der Bundeswahlleiter|date=2006-01-02|accessdate=2016-11-23}}</ref>
+Після несподіваної ініціативи [[Герхард Шредер|Ґерхарда Шредера]] про дострокові вибори 2005 року, Ангела Меркель була обрана кандидаткою від ХДС/ХСС на посаду федерального канцлера Німеччини. На виборах коаліція ХДС/ХСС випередила [[Соціал-демократична партія Німеччини|СДП]] всього на 1&nbsp;%<ref>{{Cite web|url=http://www.bundeswahlleiter.de/bundestagswahl2005/presse_en/pd391211.html|title=Der Bundeswahlleiter|date=2006-01-02|accessdate=2016-11-23|archive-date=2006-01-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20060102045736/http://www.bundeswahlleiter.de/bundestagswahl2005/presse_en/pd391211.html}}</ref>.
 За результатами виборів у Бундестаг блок ХДС/ХСС і вільних демократів випередив СДП із «<nowiki/>[[Союз 90/Зелені|зеленими]]<nowiki/>» усього на три голоси. У зв'язку з нездатністю сформувати стійку парламентську більшість християнським демократам довелося піти на створення «великої» [[Партійна коаліція|коаліції]] із СДП&nbsp;— вдруге в історії ФРН.
 ==== «Велика коаліція» ====
-[[Файл:Angela Merkel (9307201890).jpg|міні|Анґела Меркель на з'їзді [[Європейська народна партія|ЄНП]], 2012|альт=]]
+[[Файл:Angela Merkel (9307201890).jpg|міні|Ангела Меркель на з'їзді [[Європейська народна партія|ЄНП]], 2012|альт=|ліворуч]]
 {{main|Перший уряд Ангели Меркель}}
-жовтня 2005 року голова Християнсько-соціального союзу, [[прем'єр-міністр Баварії]] Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про формування «великої» панівної коаліції, які проводили Анґела Меркель, Ґерхард Шредер і голова СДП [[Франц Мюнтеферінг]], було вирішено, що Анґела Меркель стане новим канцлером Німеччини.<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4458430.stm|title=BBC NEWS {{!}} Europe {{!}} Merkel becomes German chancellor|website=news.bbc.co.uk|accessdate=2016-11-23}}</ref>
+жовтня 2005 року голова Християнсько-соціального союзу, [[прем'єр-міністр Баварії]] Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про формування «великої» панівної коаліції, які проводили Ангела Меркель, Ґерхард Шредер і голова СДП [[Франц Мюнтеферінг]], було вирішено, що Ангела Меркель стане новим канцлером Німеччини<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4458430.stm|title=BBC NEWS {{!}} Europe {{!}} Merkel becomes German chancellor|website=news.bbc.co.uk|accessdate=2016-11-23}}</ref>.
-В обмін на згоду на канцлерство Анґели Меркель СДП мало отримати у майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: [[Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини|закордонних справ]], фінансів, юстиції, [[Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини|праці]], з питань охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і розвитку.
+В обмін на згоду на канцлерство Ангели Меркель СДП мало отримати у майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: [[Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини|закордонних справ]], фінансів, юстиції, [[Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини|праці]], з питань охорони довкілля, охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і розвитку.
-До ХДС/ХСС&nbsp;— поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі міністра&nbsp;— відходять посади міністрів [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|оборони]], [[Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини|внутрішніх справ]], економіки, [[Федеральне міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини|сім'ї]], [[Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини|освіти]], а також [[Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини|сільського господарства]].<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4429518.stm|title=BBC NEWS {{!}} Europe {{!}} German coalition poised for power|website=news.bbc.co.uk|accessdate=2016-11-23}}</ref>
+До ХДС/ХСС&nbsp;— поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі міністра&nbsp;— відходять посади міністрів [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|оборони]], [[Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини|внутрішніх справ]], економіки, [[Федеральне міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини|сім'ї]], [[Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини|освіти]], а також [[Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини|сільського господарства]]<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4429518.stm|title=BBC NEWS {{!}} Europe {{!}} German coalition poised for power|website=news.bbc.co.uk|accessdate=2016-11-23}}</ref>.
-Тим часом, Ґерхард Шредер заявив, що його не буде в наступному уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може обійняти в новому уряді посаду віцеканцлера і міністра закордонних справ.
+Тим часом Ґерхард Шредер заявив, що його не буде в наступному уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може обійняти в новому уряді посаду віцеканцлера і міністра закордонних справ.
-листопада 2005 року Анґела Меркель була обрана федеральним канцлером Німеччини, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202&nbsp;— «проти», 12&nbsp;— «утрималися».<ref>{{Cite web|url=https://ria.ru/trend/Mergel_Germany_chancellor_221105/|title=РИА Новости - события в России и мире: темы дня, фото, видео, инфографика, радио|website=ria.ru|accessdate=2016-11-23}}</ref>
+листопада 2005 року Ангела Меркель була обрана федеральним канцлером Німеччини, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202&nbsp;— «проти», 12&nbsp;— «утрималися»<ref>{{Cite web|url=https://ria.ru/trend/Mergel_Germany_chancellor_221105/|title=РИА Новости - события в России и мире: темы дня, фото, видео, инфографика, радио|website=ria.ru|accessdate=2016-11-23}}</ref>.
-==== Консервативно-ліберальна коаліція ====
+=== Консервативно-ліберальна коаліція ===
-вересня 2009 року в Німеччині відбулися [[Вибори до Бундестагу 2009|парламентські вибори]], за результатами яких була сформована коаліція між блоком ХДС/ХСС та вільними демократами.<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/uk/вибори-у-німеччині-останній-бій-найважчий/a-4727393|title=Вибори у Німеччині: останній бій - найважчий {{!}} Європа {{!}} DW.COM {{!}} 27.09.2009|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|accessdate=2016-11-23}}</ref> 28 жовтня Федеральний канцлер Німеччини Меркель була переобрана на посаду голови уряду ФРН за підсумках виборів до [[Бундестаг]]у і коаліційних переговорів.<ref>[http://www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=18797 Ангелу Меркель переобрано канцлером ФРН]</ref>
+вересня 2009 року в Німеччині відбулися [[Вибори до Бундестагу 2009|парламентські вибори]], за результатами яких була сформована коаліція між блоком ХДС/ХСС та вільними демократами.<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/uk/вибори-у-німеччині-останній-бій-найважчий/a-4727393|title=Вибори у Німеччині: останній бій - найважчий {{!}} Європа {{!}} DW.COM {{!}} 27.09.2009|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|accessdate=2016-11-23}}</ref> 28 жовтня Федеральний канцлер Німеччини Меркель була переобрана на посаду голови уряду ФРН за підсумках виборів до [[Бундестаг]]у і коаліційних переговорів<ref>[http://www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=18797 Ангелу Меркель переобрано канцлером ФРН]</ref>.
-==== Друга велика коаліція ====
+=== Друга велика коаліція ===
 {{Оновити|дата=листопад 2020}}
-грудня 2013 року було офіційно приведено до присяги новий коаліційний уряд ХДС/ХСС і СДП на чолі з Анґелою Меркель.<ref>{{Cite news|url=http://www.niss.gov.ua/articles/1453/|title="Щодо тенденцій у зовнішній політиці нового уряду Німеччини". Аналітична записка|last=досліджень|first=Національний інститут стратегічних|accessdate=2016-11-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161124092731/http://www.niss.gov.ua/articles/1453/|archivedate=2016-11-24|deadurl=yes}}</ref>
+грудня 2013 року було офіційно приведено до присяги новий коаліційний уряд ХДС/ХСС і СДП на чолі з Ангелою Меркель<ref>{{Cite news|url=http://www.niss.gov.ua/articles/1453/|title="Щодо тенденцій у зовнішній політиці нового уряду Німеччини". Аналітична записка|last=досліджень|first=Національний інститут стратегічних|accessdate=2016-11-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161124092731/http://www.niss.gov.ua/articles/1453/|archivedate=2016-11-24|deadurl=yes}}</ref>.
-==== Політичні позиції ====
+=== Політичні позиції ===
-[[Файл:Poroschenko Merkel and Biden Security Conference February 2015.jpg|міні|Анґела Меркель, [[Петро Порошенко]] та [[Джо Байден]], 2015|альт=]]
+[[Файл:Poroschenko Merkel and Biden Security Conference February 2015.jpg|міні|Ангела Меркель, [[Петро Порошенко]] та [[Джо Байден]], 2015|альт=|ліворуч]]
-У зовнішній політиці Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі [[Сполучені Штати Америки|США]].<ref>{{Cite news|url=http://www.thelocal.de/20161115/obama-merkel-was-my-closest-ally|title=Obama: Merkel was my closest ally|date=2016-11-15|accessdate=2016-11-23}}</ref> Але після того, як на президентських виборах 2016 року переміг [[Дональд Трамп]], відносини між [[Німеччина|Німеччиною]] та США погіршились. Трамп критикував Німеччину за малі витрати на оборону в рамках [[НАТО]]&nbsp;— 1,23 відсотка від свого [[ВВП]], тоді як США&nbsp;— 3,39 відсотка.<ref>[https://www.dw.com/uk/Трамп критикує малі витрати Німеччини на оборону в рамках НАТО]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Також Трамп розкритикував план Німеччини щодо будівництва газопроводу «[[Північний потік-2]]» та за закупівлі російського газу і заявив, що розглядає можливість введення санкцій США проти газового проєкту «Північний потік-2». Він був переконаний, що саме Німеччина може заблокувати цей процес, переставши купувати російський газ.<ref>[https://ua.interfax.com.ua/news/general/593518.html Трамп заявив, що Німеччина робить величезну помилку, покладаючись на «Північний потік 2»]</ref> На думку Трампа, «Німеччина стала заручницею Росії». У відповідь Меркель нагадала, що раніше частина її країни була під контролем іншої держави, але тепер [[Берлін]] проводить свою зовнішню політику і сам ухвалює потрібні йому рішення. Канцлерка заявила, що «на своєму досвіді» знає, як це, коли частина Німеччини контролюється [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]].<ref>[https://ua-news.liga.net/world/news/merkel-vidreaguvala-na-napadki-donalda-trampa-zgadavshi-pro-ndr Меркель відреагувала на нападки Дональда Трампа, згадавши про НДР]</ref>
+У зовнішній політиц Ангелаі Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>{{Cite news|url=http://www.thelocal.de/20161115/obama-merkel-was-my-closest-ally|title=Obama: Merkel was my closest ally|date=2016-11-15|accessdate=2016-11-23}}</ref>. Але після того, як на президентських виборах 2016 року переміг [[Дональд Трамп]], відносини між [[Німеччина|Німеччиною]] та США погіршились. Трамп критикував Німеччину за малі витрати на оборону в рамках [[НАТО]]&nbsp;— 1,23&nbsp% від свого [[ВВП]], тоді як США&nbsp;— 3,39&nbsp%<ref>[https://www.dw.com/uk/Трамп критикує малі витрати Німеччини на оборону в рамках НАТО]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Також Трамп розкритикував план Німеччини щодо будівництва газопроводу [[Північний потік — 2|«Північний потік — 2»]] та за закупівлі російського газу і заявив, що розглядає можливість введення санкцій США проти газового проєкту «Північний потік — 2». Він був переконаний, що саме Німеччина може заблокувати цей процес, переставши купувати російський газ.<ref>[https://ua.interfax.com.ua/news/general/593518.html Трамп заявив, що Німеччина робить величезну помилку, покладаючись на «Північний потік 2»]</ref> На думку Трампа, «Німеччина стала заручницею Росії». У відповідь Меркель нагадала, що раніше частина її країни була під контролем іншої держави, але тепер [[Берлін]] проводить свою зовнішню політику і сам ухвалює потрібні йому рішення. Канцлерка заявила, що «на своєму досвіді» знає, як це, коли частина Німеччини контролюється [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]]<ref>[https://ua-news.liga.net/world/news/merkel-vidreaguvala-na-napadki-donalda-trampa-zgadavshi-pro-ndr Меркель відреагувала на нападки Дональда Трампа, згадавши про НДР]</ref>.
-Анґела Меркель неодноразово критикувала [[Герхард Шредер|Ґерхарда Шредера]] за «надмірну» дружбу з [[Володимир Путін|Володимиром Путіним]] і заявляла, що, в разі обрання канцлеркою, займе твердішу позицію щодо до [[Росія|Росії]]. Меркель мала намір розбити «тріумвірат» Шредера з [[Жак Ширак|Жаком Шираком]] і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами [[Східна Європа|Східної Європи]].
+Ангела Меркель неодноразово критикувала [[Герхард Шредер|Ґерхарда Шредера]] за «надмірну» дружбу з [[Володимир Путін|Володимиром Путіним]] і заявляла, що, в разі обрання канцлеркою, займе твердішу позицію щодо до [[Росія|Росії]]. Меркель мала намір розбити «тріумвірат» Шредера з [[Жак Ширак|Жаком Шираком]] і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами [[Східна Європа|Східної Європи]].
-Меркель є послідовною противницею прийняття [[Туреччина|Туреччини]] до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]].<ref>{{Cite news|url=http://www.reuters.com/article/us-europe-migrants-germany-turkey-idUSKCN0S12RD20151007|title=Merkel says still against Turkey joining the EU|date=2016-10-07|work=Reuters|accessdate=2016-11-23}}</ref> Найбільше, що вона згодна надати Туреччині,&nbsp;— «привілейоване партнерство».<ref>{{Cite web|url=http://www.eubusiness.com/news-eu/turkey-germany.3st|title=Merkel wants 'privileged partnership' between Turkey, EU — EUbusiness.com {{!}} EU news, business and politics|last=eub2|website=www.eubusiness.com|accessdate=2016-11-23}}</ref> Також у березні 2010 року, після того, як [[економіка Греції]] опинилась на межі [[дефолт]]у, Анґела Меркель заявила, що [[Єврозона|Єврозоні]] необхідний механізм виключення з неї окремих країн за систематичне порушення правил фінансової стабільності.<ref>[http://www.bbc.co.uk/russian/business/2010/03/100317_merkel_eurozone.shtml Меркель предлагает исключать из еврозоны&nbsp;— BBCRussian.com]</ref>
+Меркель є послідовною противницею прийняття [[Туреччина|Туреччини]] до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]<ref>{{Cite news|url=http://www.reuters.com/article/us-europe-migrants-germany-turkey-idUSKCN0S12RD20151007|title=Merkel says still against Turkey joining the EU|date=2016-10-07|work=Reuters|accessdate=2016-11-23}}</ref>. Найбільше, що вона згодна надати Туреччині,&nbsp;— «привілейоване партнерство»<ref>{{Cite web|url=http://www.eubusiness.com/news-eu/turkey-germany.3st|title=Merkel wants 'privileged partnership' between Turkey, EU — EUbusiness.com {{!}} EU news, business and politics|last=eub2|website=www.eubusiness.com|accessdate=2016-11-23}}</ref>. Також у березні 2010 року, після того, як [[економіка Греції]] опинилась на межі [[дефолт]]у, Ангела Меркель заявила, що [[Єврозона|Єврозоні]] необхідний механізм виключення з неї окремих країн за систематичне порушення правил фінансової стабільності<ref>[http://www.bbc.co.uk/russian/business/2010/03/100317_merkel_eurozone.shtml Меркель предлагает исключать из еврозоны&nbsp;— BBCRussian.com]</ref>.
-Під час [[Уельський саміт НАТО 2014|Уельського саміту НАТО]] 2014 року Меркель виступила за інтенсивнішу [[Відносини Україна — НАТО|співпрацю між Україною та альянсом]]. Водночас вона заявила, що «про членство України в [[НАТО]] не йдеться».<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/09/5/7025731/ Меркель виступила за інтенсивнішу співпрацю між Україною та НАТО]</ref>
+Під час [[Уельський саміт НАТО|Уельського саміту НАТО]] 2014 року Меркель виступила за інтенсивнішу [[Відносини Україна — НАТО|співпрацю між Україною та альянсом]]. Водночас вона заявила, що «про членство України в [[НАТО]] не йдеться»<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/09/5/7025731/ Меркель виступила за інтенсивнішу співпрацю між Україною та НАТО]</ref>.
+січня 2015 року під час офіційної заяви в Берліні Меркель помилково заявила, що [[антисемітизм]] є урядовим та громадянським обов'язком Німеччини. У виправленому варіанті промови зазначається, що в Німеччині не повинно бути місця для ненависті до євреїв та мусульман<ref>[http://tsn.ua/politika/merkel-obmovilasya-antisemitizm-ye-nashim-uryadovim-i-gromadyanskim-obov-yazkom-zmi-403104.html Меркель обмовилася: антисемітизм є нашим урядовим і громадянським обов'язком&nbsp;— ЗМІ]</ref>.
-Меркель вважала можливим [[Вихід Великої Британії з Європейського союзу|вихід]] [[Велика Британія|Великої Британії]] з Євросоюзу.<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/11/3/7027392/ Меркель допускає можливість виходу Британії з ЄС&nbsp;— ЗМІ]</ref> 19 січня 2019 року вона заявила, що зробить все, щоб Велика Британія залишила ЄС з угодою, оскільки на ній лежить історична відповідальність. Водночас вона заявила, що Німеччина поважає рішення Британії вийти і навіть після «<nowiki/>[[Вихід Великої Британії з Європейського союзу|Brexit»]] Велика Британія повинна бути важливим партнером.<ref>[https://zik.ua/news/2019/01/19/merkel_zayavyla_pro_istorychnu_vidpovidalnist_za_brexit_1491713 Меркель заявила про історичну відповідальність за Brexit]</ref>
+Меркель вважала можливим [[Вихід Великої Британії з Європейського союзу|вихід]] [[Велика Британія|Великої Британії]] з Євросоюзу<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/11/3/7027392/ Меркель допускає можливість виходу Британії з ЄС&nbsp;— ЗМІ]</ref>. 19 січня 2019 року вона заявила, що зробить все, щоб Велика Британія залишила ЄС з угодою, оскільки на ній лежить історична відповідальність. Водночас вона заявила, що Німеччина поважає рішення Британії вийти і навіть після «<nowiki/>[[Вихід Великої Британії з ЄС|Brexit»]] Велика Британія повинна бути важливим партнером<ref>{{Cite web |url=https://zik.ua/news/2019/01/19/merkel_zayavyla_pro_istorychnu_vidpovidalnist_za_brexit_1491713 |title=Меркель заявила про історичну відповідальність за Brexit |accessdate=2019-07-11 |archive-date=2019-07-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711161841/https://zik.ua/news/2019/01/19/merkel_zayavyla_pro_istorychnu_vidpovidalnist_za_brexit_1491713 }}</ref>.
-Анґела Меркель підтримала введення санкцій проти Росії на тлі [[Війна на Сході України|подій на Сході України]]. 8 січня 2015 року під час зустрічі з [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсенієм Яценюком]] Меркель заявила, що частину санкцій проти Росії, які не стосуються [[Крим]]у, можна буде зняти лише після того, коли Росія виконає [[Мінський протокол|Мінські угоди]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/01/8/7054432/ Меркель пояснила Яценюку, коли можуть зняти санкції з Росії]</ref> 2 лютого Меркель заявила, що Німеччина не постачатиме в Україну зброю і наголосила на потребі мирного вирішення конфлікту на [[Донеччина|Донбасі]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/2/7057208/ Меркель виступила проти поставок зброї в Україну]</ref> У червні 2015 року Меркель заявила, що конфлікт на Донбасі став екзаменом у відносинах Німеччини й Росії.<ref>[http://korrespondent.net/world/3533216-merkel-konflykt-v-ukrayne-stal-ekzamenom-dlia-otnoshenyi-rossyy-y-hermanyy Меркель: Конфликт в Украине стал экзаменом для отношений России и Германии]</ref>
+Ангела Меркель підтримала введення санкцій проти Росії на тлі [[Війна на сході України|війни на сході України]]. 8 січня 2015 року під час зустрічі з [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсенієм Яценюком]] Меркель заявила, що частину санкцій проти Росії, які не стосуються [[Крим]]у, можна буде зняти лише після того, коли Росія виконає [[Мінський протокол|Мінські угоди]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/01/8/7054432/ Меркель пояснила Яценюку, коли можуть зняти санкції з Росії]</ref>. 2 лютого Меркель заявила, що Німеччина не постачатиме в Україну зброю, і наголосила на потребі мирного вирішення конфлікту на [[Донеччина|Донбасі]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/2/7057208/ Меркель виступила проти поставок зброї в Україну]</ref>. У червні 2015 року Меркель заявила, що конфлікт на Донбасі став екзаменом у відносинах Німеччини й Росії<ref>[http://korrespondent.net/world/3533216-merkel-konflykt-v-ukrayne-stal-ekzamenom-dlia-otnoshenyi-rossyy-y-hermanyy Меркель: Конфликт в Украине стал экзаменом для отношений России и Германии]</ref>.
-серпня 2019 року Анґела Меркель та прем'єр-міністр Великої Британії [[Борис Джонсон]] не підтримали повернення Росії до «[[G7|Великої сімки]]». Меркель заявила, що щодо України не було «достатньо прогресу»<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/merkel-dzhonson-podderzhali-vozvrashchenie-1566420489.html Меркель і Джонсон не підтримали повернення Росії в G8]</ref>.
+серпня 2019 року Ангела Меркель та прем'єр-міністр Великої Британії [[Борис Джонсон]] не підтримали повернення Росії до «[[G7|Великої сімки]]». Меркель заявила, що щодо України не було «достатньо прогресу»<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/merkel-dzhonson-podderzhali-vozvrashchenie-1566420489.html Меркель і Джонсон не підтримали повернення Росії в G8]</ref>.
 У внутрішній політиці вона мала намір продовжити курс реформ [[Герхард Шредер|Ґерхарда Шредера]], однак «іншими способами». Її головною оголошеною метою було створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних допомог.
-==== Рейтинг довіри ====
+=== Стосунки з Росією ===
+У середині грудня 2021 року, уже після відставки Меркель з поста Канцлерки ФРН і на тлі зростання імовірності повторної атаки Російською федерацією України, німецький [[Bild]] опублікував статтю<ref>{{Cite news|url=http://https/|title=Merkel blockierte Waffenlieferungen an die Ukraine|last=Röpcke|first=Julian|language=німецька|work=Bild|archive-url=https://web.archive.org/web/20130711041720/http://https/|archive-date=2013-07-11|accessdate=2023-06-02}}</ref>, в якій повідомив, що уряд Ангели Меркель заблокував надання Україні озброєння по лінії [[НАТО]] з травня 2021 року. Таке вето Німеччини викликало хвилю обурення в аналітиків та експертів оборонної галузі. Зокрема, різкими висловлюваннями<ref>{{Cite news|url=https://www.ft.com/content/1336c9be-f1c9-4545-9f85-3b07fcb746d6|title=Ukraine blames Germany for ‘blocking’ Nato weapons supply|work=Financial Times}}</ref> в британській Financial Times відзначився новопризначений Міністр оборони України [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]].
-Згідно із соцопитуванням, яке проводилось у вересні 2015 року, політику Анґели Меркель підтримують 63&nbsp;% німців. Це був найнижчий рівень підтримки Меркель з грудня 2012 року. Найбільше Меркель критикували за її політику щодо [[Європейська міграційна криза|мігрантів]] та недостатньо швидке засудження насильницьких антимігрантських протестів. Протягом серпня до Німеччини прибули приблизно [[Європейська міграційна криза|104 тисяч мігрантів]].<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/09/4/7037832/ Меркель втрачає популярність через політику щодо мігрантів]</ref> У листопаді 2016 59&nbsp;% німців підтримало переобрання Меркель канцлеркою після [[Вибори до Бундестагу 2017|виборів до Бундестагу 2017 року]].<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/uk/більшість-німців-бачить-меркель-наступною-канцлеркою/a-36320368|title=Більшість німців бачить Меркель наступною канцлеркою {{!}} Новини&nbsp;— актуальні повідомлення про події в світі {{!}} DW.COM {{!}} 09.11.2016|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|accessdate=2016-11-23}}</ref>&nbsp;
+Після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року канцлерка Ангела Меркель зайняла неоднозначну позицію щодо війни та членства України в НАТО. «Ініціювання можливого членства України та Грузії в НАТО, яке обговорювалося у 2008 році, на мій погляд, було помилковим. Обидві країни не відповідали вимогам, і ніхто навіть не замислювався над тим, які наслідки матиме таке рішення, як з точки зору реакції Росії проти Грузії та України, так і для НАТО та її правил надання допомоги»,&nbsp;— заявила ексканцлерка. Вона заступилася за [[Мінські угоди]], назвавши їх&nbsp;— спробою дати Україні час.
-Опитування соціологічного інституту Kantar Emnid, проведене на замовлення медіагрупи Funke у липні 2018 року, показувало, що німці більше довіряють французькому президенту [[Емманюель Макрон|Емманюелю Макрону]], ніж Анґелі Меркель. Їй довіряли 51&nbsp;% співвітчизників, тоді як не довіряли&nbsp;— 45&nbsp;%, тоді як Макрону довіряли 55&nbsp;% німців. Серед тих, хто висловив недовіру Меркель і Макрону, найбільше прибічників правопопулістської партії «[[Альтернатива для Німеччини]]».<ref>[https://zik.ua/news/2018/07/22/nimtsi_bilsh_doviryayut_makronu_anizh_merkel_1371250 Німці більш довіряють Макрону, аніж Меркель Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/07/22/nimtsi_bilsh_doviryayut_makronu_anizh_merkel_1371250]</ref>
+Меркель виправдовує використання Німеччиною російського газу. «Дорожчий скраплений газ довелося б купувати у Катару чи Саудівської Аравії, а можливість імпортувати його зі США з'явилася лише згодом. Таке рішення однозначно поставило б під загрозу нашу конкурентоспроможність. Сьогодні ми діємо так під тиском війни, і я це схвалюю, тоді це було б набагато важче політичне рішення»,&nbsp;— сказала пані Меркель<ref>[https://suspilne.media/347772-merkel-kaze-so-ii-politika-sodo-ukraini-ta-rf-bula-sprobou-zapobigti-vijni/ Меркель каже, що її політика щодо України та РФ була спробою запобігти війні]</ref>.
-=== Нагороди ===
-{{розширити}}
-* [[Орден Свободи]] ([[Україна]], [[22 серпня]] [[2021]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-німецького міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України''<ref>{{УПУ|380/2021|22 серпня 2021|Про нагородження А.Меркель орденом Свободи|link=https://www.president.gov.ua/documents/3802021-39761}}</ref>
+== Рейтинги довіри ==
-=== Сімейне життя ===
+Згідно із соцопитуванням, яке проводилось у вересні 2015 року, політику Ангели Меркель підтримували 63&nbsp;% німців. Це був найнижчий рівень підтримки Меркель з грудня 2012 року. Найбільше Меркель критикували за її політику щодо [[Європейська міграційна криза|мігрантів]] та недостатньо швидке засудження насильницьких антимігрантських протестів. Протягом серпня до Німеччини прибули приблизно [[Європейська міграційна криза|104 тисяч мігрантів]]<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/09/4/7037832/ Меркель втрачає популярність через політику щодо мігрантів]</ref>. У листопаді 2016 59&nbsp;% німців підтримало переобрання Меркель канцлеркою після [[Вибори до Бундестагу 2017|виборів до Бундестагу 2017 року]]<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/uk/більшість-німців-бачить-меркель-наступною-канцлеркою/a-36320368|title=Більшість німців бачить Меркель наступною канцлеркою {{!}} Новини&nbsp;— актуальні повідомлення про події в світі {{!}} DW.COM {{!}} 09.11.2016|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|accessdate=2016-11-23}}</ref>.
-Анґела Меркель одружена вдруге, дітей не має. Першим її чоловіком, з яким вона одружилася 1977 року ще в [[Лейпциг]]у, був Ульріх Меркель. Познайомилася з ним на третьому курсі. Розлучилася після переїзду в Берлін після університету (розійшлися 1981 року, за рік до офіційного розлучення). Після розлучення залишила його прізвище. Другий чоловік&nbsp;— професор теоретичної і фізичної хімії [[Гумбольдтський університет Берліна|Університету ім. Гумбольдта]] [[Йоахім Зауер]] (Joachim Sauer). Почала зустрічатися з ним 1984 року, коли професор ще був у шлюбі. 30 грудня 1998 року вони одружилися.<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/politics/3393697-nastoiaschyi-druh-yly-frau-rybbentrop-anhela-merkel-y-ukrayna Настоящий друг или фрау Риббентроп. Ангела Меркель и Украина] // Корреспондент.net, 17 июля 2014, 13:51</ref>
+Опитування соціологічного інституту Kantar Emnid, проведене на замовлення медіагрупи Funke у липні 2018 року, показувало, що німці більше довіряють французькому президенту [[Емманюель Макрон|Емманюелю Макрону]], ніж Ангелі Меркель. Їй довіряли 51&nbsp;% співвітчизників, тоді як не довіряли&nbsp;— 45&nbsp;%, тоді як Макрону довіряли 55&nbsp;% німців. Серед тих, хто висловили недовіру Меркель і Макрону, найбільше було прибічників правопопулістської партії «[[Альтернатива для Німеччини]]»<ref>{{Cite web |url=https://zik.ua/news/2018/07/22/nimtsi_bilsh_doviryayut_makronu_anizh_merkel_1371250 |title=Німці більш довіряють Макрону, аніж Меркель Читайте більше тут: |accessdate=2019-07-11 |archive-date=2019-07-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711112312/https://zik.ua/news/2018/07/22/nimtsi_bilsh_doviryayut_makronu_anizh_merkel_1371250 }}</ref>.
+Вийшло нове слово, пов'язане з політичною діяльністю Ангели Меркель,&nbsp;— «меркельничати». Продовжує досить активно вживатися термін «меркелізм», яким називають її політику. Її прізвище стало вдячним матеріалом і для опису політичних союзів: після 2012 року «Меркозі» (Меркель + Саркозі) трансформувалося в «МеркОлланд» (Меркель + Олланд). Варіації з «Мерк» досягли такої популярності, що виникло новий дієслово&nbsp;— merkeln: «меркелити», «меркельничати», «косити під Меркель»&nbsp;— вживається для позначення стану байдикування, ухилення від відповідей і відкладання рішень<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1929304-10-novih-sliv-roku-scho-minae.html 10 нових слів року, що минає. Одні підло «скримзили», інші неприпустимо «меркельничають», а треті просто «засмомбовані». 12.12.2015, 10:00]</ref>.
+== Особисте життя ==
+Ангела Меркель одружена вдруге, дітей не має. Першим її чоловіком, з яким вона одружилася 1977 року ще в [[Лейпциг]]у, був Ульріх Меркель (Ulrich Merkel). Познайомилася з ним на третьому курсі. Розлучилася після переїзду в Берлін після університету (розійшлися 1981 року, за рік до офіційного розлучення). Після розлучення залишила [[Дошлюбне та шлюбне прізвище|шлюбне прізвище]]. Другий чоловік&nbsp;— професор теоретичної і фізичної хімії [[Гумбольдтський університет Берліна|Університету ім. Гумбольдта]] [[Йоахім Зауер]]. Почали зустрічатися 1984 року, коли Зауер ще був у шлюбі. 30 грудня 1998 року вони одружилися<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/politics/3393697-nastoiaschyi-druh-yly-frau-rybbentrop-anhela-merkel-y-ukrayna Настоящий друг или фрау Риббентроп. Ангела Меркель и Украина] // Корреспондент.net, 17 июля 2014, 13:51</ref>.
+== Відзнаки та нагороди ==
+{{розширити}}
+* Журнал [[Форбс (журнал)|«Форбс»]] 24 серпня 2011 року назвав Ангелу Меркель найвпливовішою жінкою сучасності<ref>[[Forbes]]: [http://www.forbes.com/wealth/power-women The World's 100 Most Powerful Women]</ref>.
+* У 2021 році статую Ангели Меркель встановили у [[Верхній Пфальц|Верхньому Пфальці]] (Німеччина). Скульптура створена в натуральну величину, висотою 2,7 метра. Як повідомило видання SRF, статуя була відкрита в Tempel Museum Etsdorf у жовтні 2021 року, коли Ангела Меркель ще була на канцлерській посаді<ref>[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_abroad-ukr/full/1509-u-nimechchini-rozvalilasya-statuya-z-angeloyu-merkel-na-koni У Німеччині розвалилася статуя з Ангелою Меркель на коні. 15.09.2023, 20:46]</ref>.
+* [[Орден Свободи]] ([[Україна]], [[22 серпня]] [[2021]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-німецького міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України''<ref>{{УПУ|380/2021|22 серпня 2021|Про нагородження А.Меркель орденом Свободи|link=https://www.president.gov.ua/documents/3802021-39761}}</ref>.
+== В культурі ==
-== Цікаві факти ==
-* Власник одного з берлінських авторесайклінгів ({{lang-de|Recyclinghof}}) виявив за реєстраційним документом ({{lang-de|Fahrzeugbrief}}), що списаний на [[брухт]] «[[VW Golf II|Golf II]]» з 190.000&nbsp;км пробігу на [[одометр]]і, колись належав Анґелі Меркель. Це було перше «західне авто» майбутнього канцлера, вона їздила на ньому в 1990—1995 роках, після чого «Гольф» ще рік належав її чоловіку, а потім був у інших власників. Господар ресайклінгу реставрував автомобіль, повністю його перефарбувавши, у середині квітня 2012 виставив на аукціон [[eBay]]. Після того, як ставки досягли 130.000 євро, виявилось, що ніхто серйозно не збирався купувати авто, а більшість ставок зробили жартівники, власник зняв авто з торгів.<ref>[[Німецька хвиля]]: [http://www.dw.de/dw/article/0,,15886925,00.html Онлайн-аукціон по продажу машини Меркель закінчився провалом]</ref> З другої спроби йому вдалось продати Гольф на [[eBay]] за '''10.165,02''' євро.<br/>Для порівняння&nbsp;— перший «Golf» Папи [[Бенедикт XVI|Бенедикта XVI]] був проданий на аукціоні 2005 року за '''188.938,88''' євро.<ref>[[Bild]]: [http://www.bild.de/auto/auto-news/ebay/merkels-erster-golf-versteigert-23918632.bild.html Angela Merkels erster Golf hat einen Neuen]</ref><ref>[[Focus (часопис)|Focus]]: [http://www.focus.de/panorama/welt/auktion-auf-ebay-sauerlaender-kauft-ersten-golf-von-angela-merkel-_aid_745450.html Auktion auf Ebay: Sauerländer kauft ersten Golf von Angela Merkel ]</ref>
+Власник одного з берлінських авторесайклінгів ({{lang-de|Recyclinghof}}) виявив за реєстраційним документом ({{lang-de|Fahrzeugbrief}}), що списаний на [[брухт]] «[[VW Golf II|Golf II]]» з 190.000&nbsp;км пробігу на [[одометр]]і, колись належав Ангелі Меркель. Це було перше «західне авто» майбутньої канцлера, вона їздила на ньому в 1990—1995 роках, після чого «Гольф» ще рік належав її чоловіку, а потім був у інших власників. Господар ресайклінгу реставрував автомобіль, повністю його перефарбувавши, у середині квітня 2012 виставив на аукціон [[eBay]]. Після того, як ставки досягли 130.000 євро, виявилось, що ніхто серйозно не збирався купувати авто, а більшість ставок зробили жартівники, власник зняв авто з торгів.<ref>[[Німецька хвиля]]: [http://www.dw.de/dw/article/0,,15886925,00.html Онлайн-аукціон по продажу машини Меркель закінчився провалом]</ref> З другої спроби йому вдалось продати Гольф на [[eBay]] за '''10.165,02''' євро.<br />Для порівняння&nbsp;— перший «Golf» Папи [[Бенедикт XVI|Бенедикта XVI]] був проданий на аукціоні 2005 року за '''188.938,88''' євро<ref>[[Bild]]: [http://www.bild.de/auto/auto-news/ebay/merkels-erster-golf-versteigert-23918632.bild.html Angela Merkels erster Golf hat einen Neuen]</ref><ref>[[Focus (часопис)|Focus]]: [http://www.focus.de/panorama/welt/auktion-auf-ebay-sauerlaender-kauft-ersten-golf-von-angela-merkel-_aid_745450.html Auktion auf Ebay: Sauerländer kauft ersten Golf von Angela Merkel ]</ref>.
-* Журнал [[Форбс (журнал)|«Форбс»]] вважає Анґелу Меркель найвпливовішою жінкою сучасності (станом на 24 серпня 2011 року).<ref>[[Forbes]]: [http://www.forbes.com/wealth/power-women The World's 100 Most Powerful Women]</ref>
-* 15 січня 2015 року під час офіційної заяви в Берліні Меркель помилково заявила, що антисемітизм є урядовим та громадянським обов'язком Німеччини. У виправленому варіанті промови зазначається, що в Німеччині не повинно бути місця для ненависті до євреїв та мусульман.<ref>[http://tsn.ua/politika/merkel-obmovilasya-antisemitizm-ye-nashim-uryadovim-i-gromadyanskim-obov-yazkom-zmi-403104.html Меркель обмовилася: антисемітизм є нашим урядовим і громадянським обов'язком&nbsp;— ЗМІ]</ref>
-* Вийшло нове слово, пов'язане з політичною діяльністю Ангели Меркель,&nbsp;— '''меркельничати'''. Ангела Меркель залишається в тренді вже котрий рік поспіль. Продовжує досить активно вживатися термін «меркелізм», яким називають її політику. Прізвище німецького канцлера стало вдячним матеріалом і для опису політичних союзів: після 2012 року «Меркозі» (Меркель + Саркозі) безболісно трансформувалося в «МеркОлланд» (Меркель + Олланд). Варіації з «Мерк» досягли такої популярності, що виникло новий дієслово&nbsp;— merkeln. Втім, значення в нього не надто втішне. Merkeln&nbsp;— «меркелити», «меркельничати», «косити під Меркель»&nbsp;— вживається для позначення стану байдикування, ухилення від відповідей і відкладання рішень до нових віників.[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1929304-10-novih-sliv-roku-scho-minae.html]
 == Див. також ==
@@ Рядок 168: / Рядок 170: @@
 * Меркель (Merkel) Ангела // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_5.pdf Випуск 5. Біографічна частина: А-М] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— К.: Ін-т історії України НАН України, 2014.&nbsp;— с.310-311
 * [http://www.angela-merkel.de Офіційний сайт]{{ref-de}}
-* [http://expres.ua/news/2017/09/12/261802-taka-rizna-angela-zminyuvalas-merkel-dytynstva-sogodni Така різна Анґела /Експрес, 12.09.2017/]
+* [http://expres.ua/news/2017/09/12/261802-taka-rizna-angela-zminyuvalas-merkel-dytynstva-sogodni Така різна Ангела /Експрес, 12.09.2017/]
 {{Канцлери Німеччини}}

п о р Канцлери Німеччини
Північнонімецький союз (1867–1871)	Отто фон Бісмарк
Німецька імперія (1871–1918)	Отто фон Бісмарк Лео фон Капріві Хлодвіг цу Шиллінгсфюрст-Гогенлое Бернгард фон Бюлов Теобальд Бетман-Гольвег Георг Міхаеліс Георг фон Гертлінг Максиміліан Баденський Фрідріх Еберт
Веймарська республіка (1919–1933)	Філіпп Шайдеманн (як міністр-президент) Густав Бауер (як міністр-президент та канцлер) Герман Мюллер Константин Ференбах Йозеф Вірт Вільгельм Куно Густав Штреземан Вільгельм Маркс Ганс Лютер Вільгельм Маркс Герман Мюллер Генріх Брюнінг Франц фон Папен Курт фон Шляйхер
Третій Рейх (1933–1945)	Адольф Гітлер Йозеф Геббельс Людвіг Шверін фон Крозіг (як головний міністр)
ФРН (1949–)	Конрад Аденауер Людвіг Ергард Курт Георг Кізінгер Віллі Брандт Гельмут Шмідт Гельмут Коль Гергард Шредер Ангела Меркель Олаф Шольц

п о р Лауреати премії імені Карла Великого
1950-ті	Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі (1950) • Гендрік Бруґманс (1951) • Альчіде де Гаспері (1952) • Жан Монне (1953) • Конрад Аденауер (1954) • Вінстон Черчилль (1956) • Поль-Анрі Спаак (1957) • Робер Шуман (1958) • Джордж Маршалл (1959)
1960-ті	Жозеф Беш (1960) • Вальтер Гальштайн (1961) • Едвард Гіт (1963) • Антоніо Сеньї (1964) • Єнс Отто Краг (1966) • Йозеф Лунс (1967) • Європейська комісія (1969)
1970-ті	Франсуа Сейду Форньє де Клозон (1970) • Рой Дженкінс (1972) • Сальвадор де Мадаріага (1973) • Лео Тіндеманс (1976) • Вальтер Шеєль (1977) • Константінос Караманліс (1978) • Еміліо Коломбо (1979)
1980-ті	Сімона Вейль (1981) • Хуан Карлос I (1982) • Карл Карстенс (1984) • Народ Люксембургу (1986) • Генрі Кіссинджер (1987) • Франсуа Міттеран і Гельмут Коль (1988) • Брат Роже (1989)
1990-ті	Дьюла Горн (1990) • Вацлав Гавел (1991) • Жак Делор (1992) • Феліпе Гонсалес (1993) • Ґру Гарлем Брундтланд (1994) • Франц Враніцкі (1995) • Королева Нідерландів Беатрикс (1996) • Роман Герцог (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Тоні Блер (1999)
2000-ні	Білл Клінтон (2000) • Дьйордь Конрад (2001) • Євро (2002) • Валері Жискар д'Естен (2003) • Пет Кокс (2004) • Іван Павло II (2004) • Карло Адзеліо Чампі (2005) • Жан-Клод Юнкер (2006) • Хав'єр Солана (2007) • Ангела Меркель (2008) • Андреа Ріккарді (2009)
2010-ті	Дональд Туск (2010) • Жан-Клод Тріше (2011) • Вольфганг Шойбле (2012) • Даля Грибаускайте (2013) • Герман ван Ромпей (2014) • Мартін Шульц (2015) • Папа Франциск (2016) • Тімоті Ґартон Еш (2017) • Емманюель Макрон (2018) • Антоніу Гутерреш (2019)
2020-ті	Клаус Йоганніс (2020) • Світлана Тихановська, Марія Колесникова, Вероніка Цепкало (2022) • Володимир Зеленський та народ України (2023)

п о р Людина року за версією журналу Тайм
1927—1950	Чарльз Ліндберг (1927) Волтер Крайслер (1928) Оуен Юнг (1929) Магатма Ганді (1930) П'єр Лаваль (1931) Франклін Рузвельт (1932) Г'ю Джонсон (1933) Франклін Рузвельт (1934) Хайле Селассіє I (1935) Волліс Сімпсон (1936) Чан Кайші / Сун Мейлін (1937) Адольф Гітлер (1938) Йосип Сталін (1939) Вінстон Черчилль (1940) Франклін Рузвельт (1941) Йосип Сталін (1942) Джордж Маршалл (1943) Дуайт Ейзенхауер (1944) Гаррі Трумен (1945) Джеймс Френсіс Бірнс (1946) Джордж Маршалл (1947) Гаррі Трумен (1948) Вінстон Черчилль (1949) Американський вояка (1950)
1951—1975	Мохаммед Мосаддик (1951) Єлизавета II (1952) Конрад Аденауер (1953) Джон Фостер Даллес (1954) Гарлоу Кертіс (1955) Угорський борець за свободу (1956) Микита Хрущов (1957) Шарль де Голль (1958) Дуайт Ейзенхауер (1959) Американські вчені: (Лайнус Полінґ • Ісидор Рабі • Едвард Теллер • Джошуа Ледерберґ • Дональд Артур Глазер • Віллард Ліббі • Роберт Вудворд • Чарлз Старк Дрейпер • Вільям Шоклі • Еміліо Джино Сегре • Джон Ендерс • Чарлз Гард Таунс • Джордж Бідл • Джеймс Ван-Аллен • Едвард Перселл) (1960) Джон Кеннеді (1961) Іван XXIII (1962) Мартін Лютер Кінг (1963) Ліндон Джонсон (1964) Вільям Вестморленд (1965) Бебі-бумери (1966) Ліндон Джонсон (1967) Екіпаж Аполлон-8: (Френк Борман • Джеймс Ловелл • Вільям Андерс) (1968) Мешканці Середньої Америки (1969) Віллі Брандт (1970) Річард Ніксон (1971) Генрі Кіссінджер / Річард Ніксон (1972) Джон Сірика (1973) Фейсал (1974) Американська жінка: Бетті Форд • Барбара Джордан • Карла Гіллз • Елла Грассо • Сьюзі Шарп • Джилл Конуей • Біллі Джин Кінг • Сюзан Браунміллер • Едді Ваятт • Кетлін Байєрлі • Керолл Саттон • Елісон Чик (1975)
1976—2000	Джиммі Картер (1976) Анвар Садат (1977) Ден Сяопін (1978) Рухолла Мусаві Хомейні (1979) Рональд Рейган (1980) Лех Валенса (1981) Комп'ютер (1982) Рональд Рейган / Юрій Андропов (1983) Пітер Юберрот (1984) Ден Сяопін (1985) Корасон Акіно (1986) Михайло Горбачов (1987) Зникаюча Земля (1988) Михайло Горбачов (1989) Джордж Буш старший (1990) Тед Тернер (1991) Білл Клінтон (1992) Миротворці: Ясір Арафат / Фредерік Віллем де Клерк / Нельсон Мандела / Іцхак Рабин (1993) Іван Павло II (1994) Ньют Гінгріч (1995) Девід Го (1996) Ендрю Гроув (1997) Білл Клінтон / Кеннет Старр (1998) Джефф Безос (1999) Джордж Буш молодший (2000)
2001–сьогодення	Руді Джуліані (2001) Викривачі зловживань: Сінтія Купер / Колін Ровлі / Шерон Воткінс (2002) Американський солдат (2003) Джордж Вокер Буш (2004) Добрі самаряни: Боно / Білл Гейтс / Мелінда Френч Гейтс (2005) Ти (2006) Володимир Путін (2007) Барак Обама (2008) Бен Бернанке (2009) Марк Цукерберг (2010) Протестувальник (2011) Барак Обама (2012) Франциск (2013) Борці з Еболою: Джеррі Браун / Кент Брентлі / Елла Ватсон-Страйкер / Фодей Голла / Саломе Карва (2014) Ангела Меркель (2015) Дональд Трамп (2016) Порушувачі мовчанки (2017) Хранителі: Джамаль Хашоґджі / Марія Ресса / Ва Лоне / К'яв Со Оо / The Capital (2018) Ґрета Тунберг (2019) Джо Байден / Камала Гарріс (2020) Ілон Маск (2021) Володимир Зеленський / Дух України (2022) Тейлор Свіфт (2023)
Повний список «Людей року» за версією журналу «Тайм»

У соціальних мережах	Instagram · Facebook · Twitter · Twitter
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · C-SPAN · відео на YouTube (нім.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	CineMagia · Comic Vine · ČSFD · Discogs · Douban · Filmportal.de · Filmweb · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · MusicBrainz · MyMovies.it · PORT.hu · The Movie Database · WhoSampled · Know Your Meme · The Trading Card Database · Національна портретна галерея (Лондон)
Генеалогія та некрополістика	Математичний генеалогічний проєкт · Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl · WikiTree
Література та бібліографія	Goodreads · Hoopla · Index Theologicus · LibraryThing · Open Library · Open Library · Perlentaucher · The New York Review of Books · Архів преси XX століття · Бібліографія історії чеських земель · Бібліотека Александера Тернбулла
Наука	Scopus
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах · Wolfram Language · Google Новини · Omni · Quora · Zhihu
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Le Dictionnaire universel des Créatrices · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Загальний каталог Diamond · Deutsche Biographie · Evene · FemBio database · Google Arts & Culture · KBpedia · Munzinger IBA · NNDB · OpenSanctions · SNAC · UK Parliament thesaurus · Quirinale.it · Fandom (нім.) · RationalWiki · Salzburgwiki
Нормативний контроль	BanQ: 0001225470 · BIBSYS: 5082074 · BLBNB: 001466456 · BNB: MerkelAngela1954- · BNF: 15023978d · CANTIC: 981060540282706706 · CiNii: DA09902458 · CONOR.SI: 210187107 · DBC: 87097919123952 · ERRR: 11961284 · FAST: 347786 · Freebase: /m/0jl0g · GND: 119545373 · GTAA: 131971 · ICCU: UTOV504888 · ISNI: 0000000108711294, 0000000120684073 · J9U: 987007314303005171 · KRNLK: KAC200805726 · LCCN: n94109915 · LIBRIS: jgvz6p2252hwnsw · LIH: LNB:+4c;=BH · LNB: 000117546 · MAK: 9810623636505606 · NCF: ncf12079047 · NDL: 001183709 · NKC: js20050725012 · NLG: 334058 · NLI: 004227574 · NLP: a0000002252643 · NTA: 268026734 · NUKAT: n02020320 · RERO: 02-A003585494 · RILM: 43084 · SELIBR: 395102 · SKMASNL: vtls009790816 · SNK: 154517 · SUDOC: 05858112X · VcBA: 495/381239 · VIAF: 12584821, 688148390862410830003 · РНБ: 77117835

Ангела Меркель: відмінності між версіями

Поточна версія на 00:36, 8 вересня 2024

Зміст

Коротка біографія

Ранні роки

Політична кар'єра

«Велика коаліція»

Консервативно-ліберальна коаліція

Друга велика коаліція

Політичні позиції

Стосунки з Росією

Рейтинги довіри

Особисте життя

Відзнаки та нагороди

В культурі

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Ангела Меркель
нім. Angela Dorothea Merkel
Ангела Меркель Ангела Меркель, 2019 рік
Федеральний канцлер Німеччини
22 листопада 2005 — 8 грудня 2021
Попередник	Герхард Шредер
Наступник	Олаф Шольц
Лідер ХДС
10 квітня 2000 — 7 грудня 2018^[1]
Попередник	Вольфґанг Шойбле
Наступник	Аннеґрет Крамп-Карренбауер
Міністр з охорони навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки
17 листопада 1994 — 26 жовтня 1998
Попередник	Клаус Тепфер^[en]
Наступник	Юрген Тріттін
Міністр жінок та молоді
18 січня 1991 — 17 листопада 1994
Член Бундестагу від Мекленбургу-Передньої Померанії
20 грудня 1990 — 26 жовтня 2021
Попередник	округ утворено
Наступник	Анна Касауцкі^[en]

Народилася	17 липня 1954(1954-07-17) (70 років) Гамбург, ФРН
Відома як	політична діячка, фізикиня
Місце роботи	Zentralinstitut für Physikalische Chemie^d^[2]^[3]^[4] і Press and Information Office of the Federal Government of Germany^d^[3]
Країна	Німеччина^[5]^[6]^[7]
Національність	—
Alma mater	Polytechnic Secondary School Templin^d^[8], Extended Secondary School Templin^d (1973)^[8], Лейпцизький університет (1978)^[8]^[9]^[…] і Академія наук НДР^[8]^[4]
Політична партія	Християнсько-демократичний союз (Німеччина)
Батько	Horst Kasner^d^[10]^[8]^[…]
Мати	Герлінда Каснер^d^[10]^[8]^[…]
У шлюбі з	Йоахім Зауер
Релігія	Лютеранство
Нагороди	Державна премія землі Північний Рейн-Вестфалія^d (16 травня 2023) премія Еріка Варбурга^d (25 червня 2009) Німецька медіапремія^d (2009) медаль Лео Бека^d (21 вересня 2010) Heinz-Galinski-Award^d (28 листопада 2012) премія Лео Бека^d (2007) премія імені Джавахарлала Неру^d (2009) премія Індіри Ганді^d (2013) медаль Робера Шумана^d (2007) премія Авраама Гейгера^d (2015) Людина року (2015) почесний доктор Нанкінського університету^d (червень 2016) почесний доктор Лейпцизького університету^d (3 червня 2008) почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі^[d] (2007) почесний доктор Левенського католицького університету^d (12 січня 2017) Почесний доктор Гентського університету^d (12 січня 2017) почесний доктор Тель-Авівського університету^d (1 лютого 2011) почесний доктор Клузького університету^d (12 жовтня 2010) почесний доктор Бернського університету^d (2009) почесний доктор Гарвардського університету^d (30 травня 2019) медаль Люсіуса Клея^d (2009) премія Генрі Кіссінджера^d (21 січня 2020) почесний доктор Університету Коменського^d (листопад 2014) почесний доктор Російського хіміко-технологічного університету^d honorary doctor of Wrocław University of Science and Technology^d (24 вересня 2008) Ehrenplakette des Bundes der Vertriebenen^d (2014) Медаль Вільгельма Лойшнера^d (28 листопада 2014) Людина року (Financial Times) (2015) премія Чотирьох свобод — Медаль свободи^d (2016) Eugen Bolz Prize^d (2017) honorary citizen of Templin^d (8 лютого 2019) Q114457507? (31 серпня 2019) Медаль Бубера-Розенцвейга^d (2020) honorary doctor of Johns Hopkins University^d (15 липня 2021) Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньї^d (2022) Премія Нансена (4 жовтня 2022) European Civil Rights Prize of the Sinti and Roma^d (28 квітня 2021) Q17353958? (24 жовтня 2011) Vision for Europe Award^d Charles V European Award^d Q126416301? (2023)
Підпис
buero-bundeskanzlerin-ad.de
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Ангела Меркель: відмінності між версіями

Поточна версія на 00:36, 8 вересня 2024

Коротка біографія

Ранні роки

Політична кар'єра

«Велика коаліція»

Консервативно-ліберальна коаліція

Друга велика коаліція

Політичні позиції

Стосунки з Росією

Рейтинги довіри

Особисте життя

Відзнаки та нагороди

В культурі

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук