Перейти до вмісту

Герд Мюллер (політик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герд Мюллер
Gerd Müller
ПрізвиськоGerd
Народився25 серпня 1955(1955-08-25)[1][2][…] (69 років)
Крумбах, Гюнцбург, Округ Швабія, Баварія, Німеччина[1]
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Діяльністьполітик
Alma materРегенсбурзький університетd і Католицький університет Айхштет-Інгольштадтd
Науковий ступіньDr. phil.d (1988) і Q1227188?
Знання мовнімецька
ЧленствоEuropean Union Parliamentary Group in the German Bundestagd, Молодіжний союз, Katholische Landjugendbewegungd і Central Committee of German Catholicsd
ПосадаFederal Minister of Economic Cooperation and Developmentd[4][5], член бундестагу Німеччиниd[2][6], парламентський секретар у Німеччині, Депутат Європейського парламенту[7], член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd і член бундестагу Німеччиниd
ПартіяХСС
Конфесіякатолицька церква[8]
Нагороди
Сайтgerd-mueller.de

Гергард «Герд» Мюллер (нім. Gerhard «Gerd» Müller; нар. 25 серпня 1955(19550825), Крумбах, округ Швабія) — німецький політик, член партії Християнсько-соціальний союз (ХСС). З грудня 2013 входить до складу третього та четвертого урядів федеральної канцлерки Ангели Меркель і обіймає посаду федерального міністра економічного співробітництва і розвитку.

Навчання та кар'єра

[ред. | ред. код]

Після навчання у реальній школі Мюллер здобув професійну освіту продавця. Пізніше він склав абітуру та, пройшовши військову службу, здобув економічно-педагогічну освіту в Католицькому університеті Айхштет-Інгольштадт, спеціалізуючись на таких предметах як педагогіка, психологія, політика та економіка. Для фінансування свого навчання Мюллер отримав стипендію Фонду Конрада Аденауера.

У 1980 році Мюллер розпочав трудову діяльність як керуючий професійного об'єднання, але незабаром перейшов на роботу до Міністерства економіки Баварії. У 1988 році в Регенсбурзькому університеті Мюллер захистив дисертацію на тему «Молодіжний союз Баварії і його внесок у політичну освіту молоді та дорослих». У 2014 році Мюллера звинуватили в плагіаті. Проте, після відповідної перевірки Регенсбурзький університет заявив, що ці підозри преси не мають під собою ґрунту.[9]

Партійна діяльність

[ред. | ред. код]
Ґерд Мюллер на з'їзді ХСС, 2015 рік

Мюллер був активним членом Молодіжного союзу, де у 1982—1991 роках він був регіональним головою окружного відділення округу Швабія, а в 1987—1991 роках — головою баварського відділення організації. Будучи на цій посаді, у 1989 році Мюллер вимагав смертної кари для наркоторговців.

З 1993 року Мюллер обіймає посаду заступника голови окружного відділення ХСС у Швабії.

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

У 1989—1994 роках Мюллер був членом Європарламенту та протягом цього часу був парламентським головою фракції Європейської народної партії.

З 1994 року Герд Мюллер є членом Бундестагу від виборчого округу Кемптен, Ліндау, Оберальгой та Вестальгой. Серед багато інших посад, з 2005 року Мюллер був спікером та заступником голови регіональної групи ХСС із зовнішньої та європейської політики у Бундестазі. Крім того, з 2002 по 2005 роки він займав посаду заступника голови комітету з туризму. На парламентських виборах 2005 року Мюллер отримав 61,5 % голосів. На наступних виборах 2009 року його кандидатуру підтримали 53 % виборців, а у 2013 — 60,7 % виборців.[10]

Державні посади

[ред. | ред. код]

У 1978—1988 роках Герд Мюллер обіймав посаду другого бургомістра Крумбаха і радника району Гюнцбурга. В цей час Мюллер був активний у кампанії щодо введення смертної кари для наркоторговців та активно виступав проти абортів.[11]

22 листопада 2005 року Мюллер був призначений парламентським державним секретарем при Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства Німеччини у першому уряді Ангели Меркель. Мюллер займав цю посаду і в другому уряді Ангели Меркель.

17 грудня 2013 федеральний президент Йоахім Гаук призначив Герда Мюллера федеральним міністром економічного співробітництва та розвитку в третьому уряді Ангели Меркель. На відміну від Меркель та федерального президента Гаука, Мюллер демонстративно відмовився особисто брати участь у Чемпіонаті світу з футболу 2014 року в Бразилії в знак протесту проти соціальних та екологічних потрясінь. Мюллер спрямовував свою критику на адресу ФІФА. Мюллер побоюється, що «матеріалістичне видовище» зросте на Чемпіонаті світу з футболу 2022 року в Катарі.[12]

Мюллер критикував німецький уряд та Європейський союз щодо політики з вирішення кризи біженців. В ефірі баварської телерадіокомпанії Мюллер закликав: «Ми мусимо діяти, а саме на комунальному, земельному, федеральному та європейському рівнях».[13] Крім того, Мюллер неодноразово закликає створити план Маршалла для Африки,[14] у тому числі, щоб протидіяти міграційним рухам.

14 березня 2018 року Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр призначив Герда Мюллера на посаду федерального міністра економічного співробітництва та розвитку в четвертому уряді Ангели Меркель.[15]

У жовтні 2014 року Герд Мюллер передав у Харкові німецьку допомогу переселенцям з Донбасу, перебуваючи з візитом в Україні. 14 жовтня він зустрівся в Харкові з біженцями з Донеччини та Луганщини. Німецький міністр зазаначив: «Ми допомагаємо нашим друзям і тоді, коли вони потрапляють в скруту»[16]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Мюллер одружений, батько двох дітей.[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #140381627 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. The Federal Government | Cabinet
  5. The Federal Government | Cabinet
  6. https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/m.html
  7. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  8. http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/M/mueller_gerd/258736
  9. Newsmeldung — Universität Regensburg. www.uni-regensburg.de. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 19 липня 2019.
  10. Übersicht. web.archive.org (нім.). 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2019.
  11. Augustin, Kersten (18 грудня 2013). Entwicklungsminister: Nein, nicht DER Gerd Müller. Die Zeit (de-DE) . ISSN 0044-2070. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  12. Kamann, Matthias (27 травня 2014). Entwicklungsminister: Gerd Müller boykottiert Fußball-WM in Brasilien (нім.). Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 19 липня 2019.
  13. "Wir müssen handeln" - CSU-Minister schimpft auf Europa. https://www.merkur.de (нім.). 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  14. CSU-Minister Müller: Was wir tun müssen, um Flüchtlingskrisen zu stoppen. FOCUS Online (нім.). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  15. Große Koalition: Das neue Kabinett auf einen Blick. Spiegel Online (нім.). 14 березня 2018. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 19 липня 2019.
  16. Немировський, Борис. Німецький міністр у Харкові передав допомогу біженцям з Донбасу | DW | 14.10.2014. DW.COM (укр.). Deutsche Welle. Процитовано 20 липня 2019.[недоступне посилання з вересня 2019]
  17. Deutscher Bundestag - Müller, Dr. Gerd. web.archive.org (нім.). 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 19 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]