рослина
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | росли́на | росли́ни |
Р. | росли́ни | росли́н |
Д. | росли́ні | росли́нам |
З. | росли́ну | росли́ни |
Ор. | росли́ною | росли́нами |
М. | росли́ні | росли́нах |
Кл. | росли́но* | росли́ни* |
рос-ли́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -росл-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [rɔˈslɪnɐ] (одн.), [rɔˈslɪne] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту, є однією з форм існування живої матерії на Землі та разом із тваринними організмами належить до живої природи. ◆ Красильні рослини ◆ Спорові рослини .
- діал. рослинність (у 1 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
|
рослинність | |
|
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: рослина
- Рослина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.