Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	народопра́вний	народопра́вна	народопра́вне	народопра́вні
Р.	народопра́вного	народопра́вної	народопра́вного	народопра́вних
Д.	народопра́вному	народопра́вній	народопра́вному	народопра́вним
З.	народопра́вного (іcт.) народопра́вний (неіст.)	народопра́вну	народопра́вне	народопра́вних (іст.) народопра́вні (неіст.)
О.	народопра́вним	народопра́вною	народопра́вним	народопра́вними
М.	народопра́внім народопра́вному	народопра́вній	народопра́внім народопра́вному	народопра́вних

на-ро-до-пра́в-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -народ-; інтерфікс: -о-; корінь: -прав-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

юр., правозн. що стосується народу як суб’єкта права, зв’язаний з ним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ з цього погляду також наше національне відродження в 19 віці, що подібно як в чехів відбувалося під знаком народоправних ідей, не могло не залишити помітного сліду у психологічному наставленні нашого народу. Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948.

Найтісніша спорідненість
іменники: народоправство

Від ??

Список перекладів

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

народоправний