226
Друге соборне Посланнє сьв. Ап. Петра 1.
му Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовісти) Божому?
18. 1 коли „праведник тільки щоспасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?“
19. Тим то й страждаючі по волї Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.
Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:
2. пасіте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволі, анї для поганої користі, а 8 доброго серця;
3. анї пануйте над народом, а ввором будьте стада;
4. і як явить ся Пастир-Начальник,приймете невянучий слави вінець.
5. Саме так, молодші, коріть ся старшим; усї ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо „Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать.и
6. Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу:
7. всяку журбу вашу скинувши наНего, бо Він стараеть ся про вас.
8. Тверезіть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;
9. проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.
10. Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаете, Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушно).
11. Йому слава і держава по вічнівіки. Амінь.
12. Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наливі даючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.
13. Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.
14. Витайте один одного у цілуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христї Ісусї. Амінь.
Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правді Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
2. благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
3. Яко ж усе до життя і побожностидароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
4. чим найбільші і дорогі обітницідаровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлінного хотїння, що в «ьвітї,
5. то доложіть до сього усе ваше старанне, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чесноті розум,
6. а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
7. а в побожності братню любов, ав братній любові любов (для всїх).
8. Коли бо се буде у вас і умножить! ся, то не оставить вас лінивими, анї і безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
9. У кого бо нема сього, той слїпийі коротко видющий, що 8абув на очищеннє давних своїх гріхів.
10. Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і впбраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.
11. Так бо щедро дозволить ся вам
