SMS Kaiser Franz Joseph I (крейсер)
Кайзер Франц Йосиф І | ||
---|---|---|
SMS Kaiser Franz Joseph I | ||
Крейсер "Кайзер Франц Йосиф І". 1906 | ||
Служба | ||
Тип/клас | бронепалубний крейсер | |
Держава прапора | ||
Належність | Ц.к. Крігсмаріне | |
Корабельня | Stabilimento Tecnico Triestino Трієст | |
Закладено | 3 січня 1888 | |
Спущено на воду | 18 травня 1890 | |
Статус | 17 жовтня 1919 затонув | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | стандартна 3967,52 т maкс. 4332,7 т | |
Довжина | 102,56 м | |
Ширина | 14,72 м | |
Осадка | 5,7 м | |
Бронювання | палуба 38 мм • барбети 90 мм • каземати 40 мм • щити 150-м гармат 40/60 мм • рубка 45/50 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 котлів, 2×3-циліндрова парова машина | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 8.000 к.с. | |
Швидкість | max. 19,2 вуз. | |
Екіпаж | 367 | |
Озброєння | ||
Артилерія | • 2x240-мм Krupp L35/C86 • 6x150-мм Krupp L35/C86 • 5x47-мм Hotchkiss L44 SFK • 4x47-мм Hotchkiss L33 SFK • 2x37-мм Hotchkiss L33 SFK
• 2x150-мм Skoda L40 | |
Торпедно-мінне озброєння | 4×400-мм ТА |
SMS Kaiser Franz Joseph I — бронепалубний крейсер Ц.к. Крігсмаріне. Був названий на честь цісаря Франца Йосифа І.
У відповідь на будівництво італійського крейсера «Джованні Бозан» * водотоннажністю 3000 т (1882–1885) британською корабельнею Armstrong Whitworth для Ц.к. Крігсмаріне заклали 3 січня 1888 бронепалубний крейсер А у Ц.к. корабельні Stabilimento Tecnico Triestino у Трієсті. Гармати великого калібру для нього замовили у Friedrich Krupp AG, протимінні скорострільні (нім. Schnellfeuerkanonen (SFK)) у британської Hotchkiss. Конструкцію корабля визначила вкрай економна австрійська адміністрація, що підтримувала концепцію берегової оборони мінімальними ресурсами.
За задумом крейсер повинен був стати командирським кораблем з'єднань торпедних човнів у бою, надаючи вогневу підтримку проти ворожих кораблів. Дві 240-мм гармати призначались для бою на великій відстані. Як засіб нападу розглядались торпедні апарати.
Через погане фінансування італійський флот Regia Marina отримав 3 крейсери Giovanni Bausan, Dogali, Piemonte британської будови і 4 однотипні італійської будови класу Etna до прийняття 24 січня 1892 до складу Крігсмаріне другого однотипного крейсера SMS Kaiserin Elisabeth*.
Доволі швидко виявилось, що гармати у казематах можливо використовувати лише на спокійному морі, а дві 240-мм занадто слабо захищені. Тому при модернізації гармати з казематів перенесли на верхню палубу, а головний калібр зменшили до 150-мм, що дозволило встановити їх у закритих баштах. Після модернізації 1908 крейсер зачислили до 2-класу, а 1911 до малих крейсерів.
Бойова вартість даних крейсерів була сумнівною і їх називали у Крігсмаріне «Банки з сардинами Штернека» (нім. Sternecks Sardinenbüchsen) за командуючим флотом, адміралом фон Штернеком.
Перший похід до Північного і Балтійського морів. 3 вересня на борту побував кайзер Вільгельм ІІ. Візит до Генуї (1892), похід до Східної Азії, участь у міжнародних силах біля Криту (1897), участь у святкуваннях в Лісабоні (1898), навчальні походи до Середземного моря (1903/04), крейсер-стаціонар у Східній Азії (1905/08), навчальні походи до Середземного моря (1909/10), крейсер-стаціонар у Східній Азії (1910/13).
На початок Першої світової війни 1914 крейсер перебував у Которській затоці. 9 вересня 1914 та 8/9 січня 1916 разом з іншими кораблями обстрілював батарею на горі Ловчен. 1/3 січня 1918 екіпаж не брав участі у заколоті флоту в Которі. Після роззброєння 7 лютого 1918 перетворений на плавучу казарму. Під контролем французів крейсер встановили на якорі за межами Которської затоки. 17 жовтня 1919 через неправильне завантаження і відкриті ілюмінатори затонув у час шторму. Частково піднятий 1922 і повторно 1967 (в останньому випадку — югославською рятувальною компанією «Бродоспас»).[1]
- Erwin S. Sieche: Die Kreuzer der k. und k. Marine (= Marine-Arsenal mit internationalen Flottennachrichten und Marinerundblick 27). Podzun-Pallas u. a., Wölfersheim-Berstadt u. a. 1994, ISBN 3-7909-0506-2. (нім.)
- Robert Gardiner, Roger Chesneau, Eugene Kolesnik (Hrsg.): Conway's All The World's Fighting Ships 1860—1905. Conway Maritime Press, London 1979, ISBN 0-85177-133-5. (англ.)
- ↑ Sieche, 1994, с. 34.
- матеріали англійською мовою