Prunus mira
Prunus mira | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
Триба: | Amygdaleae |
Рід: | Слива (Prunus) |
Вид: | P. mira
|
Біноміальна назва | |
Prunus mira Koehne, 1912
|
Prunus mira — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Це листопадне дерево з розлогими гілками; може вирости до 10 метрів у висоту[1]. Листки ланцетні, 5–10 см завдовжки і 1.2–4 см завширшки. Квітки рожево-білі. Яйцеподібний плід розміром 2 на 3 см має білу м'якуш. Як випливає з загальної назви, камінь гладкий[2].
Ареал: Китай (Сичуань, Юньнань, Тибет)[3]. Населяє відкриті схили; на висоті до 4000 метрів у Гімалаях[1].
Рослина культивується в Китаї, а також збирається в дикій природі заради їстівних плодів і насіння. Плоди вживають сирими чи приготовленими; мають гіркий смак. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Prunus mira є первинним генетичним родичем персика (Prunus persica) і вторинним генетичним родичем мигдалю (Prunus dulcis), тому його можна використовувати як донора генів для покращення врожаю. Як підщепа для культурного персика може викликати карликовий ріст[1].
- ↑ а б в Prunus mira. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 28.10.2022. (англ.)
- ↑ Bao, Wenquan; Wuyun, Tana; Li, Tiezhu; Liu, Huimin; Jiang, Zhongmao; Zhu, Xuchun; Du, Hongyan; Bai, Yu-e (29 листопада 2017). Genetic diversity and population structure of Prunus mira (Koehne) from the Tibet plateau in China and recommended conservation strategies. PLOS ONE. 12 (11): e0188685. Bibcode:2017PLoSO..1288685B. doi:10.1371/journal.pone.0188685. PMC 5706700. PMID 29186199.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Prunus mira. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 28.10.2022. (англ.)