Norwegian Air Shuttle
| ||||
Тип | Дешеві авіалінії і організація | |||
---|---|---|---|---|
Дата заснування | 22 січня 1993 | |||
Базовий аеропорт | ||||
Хаби | Аеропорт Осло-Гардермуен, Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля, Аеропорт Гатвік, Барселона — Ель-Прат, Аеропорт Схіпгол, Каструп, Дублінський аеропорт і Рим | |||
Розмір флоту | 51 | |||
Пунктів призначення | 132 | |||
Материнська компанія | Bank Norwegiand | |||
Дочірні компанії | Norwegian Long Haul, Norwegian Air International, Norwegian Air UK, Norwegian Air Argentina, Norwegian Air Norway, Norwegian Air Sweden, Norwegian Rewardd і Bank Norwegiand | |||
Штаб-квартира | Форнебю, Норвегія | |||
Керівник |
| |||
Оборот | ▲18 869 300 000 kr (2022)[1] | |||
Сайт | norwegian.com |
Norwegian Air Shuttle — норвезька лоукост-авіакомпанія, зі штаб-квартирою в Форнебю (передмістя Осло).
Одночасно є головною компанією Norwegian Group і володіє 100% акцій дочірніх далекомагістральних авіакомпаній:
- Norwegian Long Haul, штаб-квартира в Осло
- Norwegian Air International, штаб-квартира в Дубліні
- Norwegian Air UK — база Лондон-Гатвік
- Norwegian Air Argentina, штаб-квартира в Буенос-Айресі
Компанія котирується на біржі : Euronext Oslo: NAS .
У 1967 році в Норвегії була створена компанія англ. Busy Bee Airservice, яка в 1972 році була перейменована в «Air Executive Norway», а трохи пізніше, 22 січня 1993 року — у «Norwegian Air Shuttle».
Навесні 2007 року авіакомпанія купила шведського лоукост перевізника «FlyNordic». У результаті цього «Norwegian Air Shuttle» стала найбільшою в Скандинавії бюджетною авіакомпанією.
Вона отримувала безліч нагород, зокрема у 2013 році була визнана найкращою недорогою авіакомпанією в Європі[джерело?].
21 квітня 2020 лоукостер Norwegian Air Shuttle повідомив про банкрутство своїх 4 “дочок” у Швеції та Данії через пандемію коронавірусу.[2] Компанія скоротила 4705 працівників, зокрема 1571 пілотів та 3134 бортпровідників. Близько 700 пілотів та 1300 бортпровідників збережуть роботу, оскільки вони працевлаштовані в компаніях, які базуються в Норвегії, Франції та Італії.
Флот на квітень 2018:[3][4][5]
Тип | Експлуатується | Замовлено | Пасажири | Примітки |
---|---|---|---|---|
Airbus A321LR | — | 30 | 220[6] | Поставки почнуться в 2019 році.[7] |
Boeing 737-800 | 51 | — | 186 | |
189 | ||||
Boeing 737 MAX 8 | — | 104 | 189[8] | Замовлено розподілено між материнською та дочірніми авіакомпаніями. Поставки у дочірні компанії розпочалися в червні 2017 року. |
Загалом | 51 | 104 |
- ↑ Norwegian Air Shuttle ASA Fourth quarter 2022 financial report — Norwegian Air Shuttle, 2023. — P. 23.
- ↑ Лоукостер Norwegian повідомив про банкрутство своїх “дочок” у Швеції та Данії! [Архівовано 13 грудня 2020 у Wayback Machine.], Лоукост.юа, 21 квітня 2020
- ↑ Our Aircraft. norwegian.com. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ Utdrag luftfartøyregisteret inkludert månedlige endringer. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 10 травня 2015. [Архівовано 2012-10-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Norwegian Air Shuttle Fleet Details and History. Planespotters.net. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
- ↑ Norwegian to Convert Part of its Airbus A320neo Order to A321neo LRs - Airways Magazine. Airways Magazine (амер.). 14 липня 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Norwegian selects 30 A321LR for first transatlantic routes (Пресреліз) (амер.). Airbus. 14 липня 2016. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
- ↑ Norwegian transatlantic 737 flights to begin in June. Flightglobal.com (брит.). 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2017.
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |