M-84

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танк М-84
Сербський М-84
Сербський М-84
Типосновний бойовий танк
М-84
Походження СФРЮ
Історія використання
На озброєнні1985 — т. ч.
ОператориБоснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Хорватія Хорватія
Кувейт Кувейт
Сербія Сербія
Словенія Словенія
Північна Македонія Північна Македонія
ВійниВійна в затоці
Югославські війни
UNMIK
Історія виробництва
РозробникЮНА
Виробникзавод «Джуро Джакович»
Виготовлення1984—1991
Виготовлена
кількість		652
Варіантидив. варіанти
Характеристики
Вага41,5 т.
Довжина9,53 м
Ширина3,57 м
Висота2,19 м
Обслуга3 (командир, водій і навідник)
Калібр125 мм, 2A46
Темп вогню8 постр./хв
Дальність вогню
Ефективна9,4 км
Броняпротиснарядна комбінована;
композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом.
Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм
Головне
озброєння
гладкоствольна гармата
боєкомплект: 42
Другорядне
озброєння
додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм
зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км)
Двигундизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³
1000 к.с. (750 кВ)
Питома потужність24,10 к.с./т
Підвіскаторсійна
тиск на ґрунт: 0,83 кг/см²
Дорожній просвіт100 мм
ПаливоD2, 1190 + 400 л.
Швидкістьшосе: 68 км/год
бездоріжжя: 35-45 км/год
Прохідністьнахил: 25°
підйом: 30°
стінка: 0,85 м
рів: 2,8 м
брід: 1,2 м
M-84 у Вікісховищі

M-84 — югославський основний бойовий танк третього покоління. М-84 перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.

Розробка і виробництво

[ред. | ред. код]

У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено ​​на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.

У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:

Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.

Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.

Останній сербський варіант M-84 це М-84ASM2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.

Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN.[1]

Варіанти

[ред. | ред. код]
  • M-84
  • M-84A
  • M-84AB
  • M-84ABK
  • M-84ABN
  • M-84AI
  • M-84AB1
  • M-84A4 Sniper
  • M-90 Vihor
  • M-84A4
  • M-95 Degman
  • M2001

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Aselsan'ın Kuveyt'teki M 84 tanklarının modernizasyonunu yapması kararlaştırıldı. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M-84
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=M-84&oldid=41646487