HMS Whitshed (D77)
| «Вітшед» (D77) | ||
|---|---|---|
| HMS Whitshed (D77) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Вітшед» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | єдиний корабель флоту на ім'я «Вітшед» | |
| Корабельня | Swan Hunter, Волсенд | |
| Замовлено | квітень 1918 | |
| Закладено | 3 червня 1918 | |
| Спущено на воду | 31 січня 1919 | |
| Введено в експлуатацію | 11 липня 1919 | |
| На службі | 1919–1946 | |
| Статус | 18 лютого 1947 року проданий на брухт | |
| Нагороди | 6 бойових відзнак[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Нанкінський інцидент Друга світова війна Битва за Атлантику Дюнкерська евакуація Операція «Цербер» Нормандська операція | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Лише свобода та Вітчизна» (лат. Libertas et natale) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна) | |
| Довжина | 95,1 м | |
| Ширина | 9 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузлів (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли | |
| Екіпаж | 134 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1919: 4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1919: 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 1919: 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 | |
«Вітшед» (D77) (англ. HMS Whitshed (D77) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
«Вітшед» був закладений 3 червня 1918 року на верфі компанії Swan Hunter у Волсенді. 31 січня 1919 року він був спущений на воду, а 11 липня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, супроводжував конвої, підтримував висадку морського десанту в Нормандії. За воєнний час есмінець «Вітшед» у взаємодії з іншими кораблями Королівського флоту потопив німецький підводний човен U-55.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений шістьма бойовими відзнаками[1].
З початком Другої світової війни есмінець перебував у складі Домашнього флоту. У жовтні разом з есмінцями 16-ї флотилії «Вустер», «Веномос», «Вайлд Свон», «Ветеран», «Веріті», «Віверн» й «Монтроз» виконували завдання зі супроводження конвоїв в Англійській протоці та у південно-західних підходах, базуючись на Портсмут.
30 січня 1940 року поблизу Шетландських островів у результаті узгодженої атаки французьких есмінців «Гепард», «Вальмі», британських есмінця «Вітшед», шлюпа «Фовей» та протичовнового літака Short Sunderland був знищений німецький ПЧ U-55.
31 січня «Вітшед» разом з есмінцем «Адент» супроводжував легкий крейсер «Аякс» до Плімута, коли той повертався після бою з важким крейсером «Адмірал Граф Шпеє».
20 серпня 1940 року «Вітшед» разом з іншими есмінцями[Прим. 2] перейшов до 16-ї флотилії есмінців, що забезпечувала охорону східного узбережжя Англії, базуючись на військово-морську базу в Гаріджі.
3 лютого 1942 року «Вітшед» разом з шістьма есмінцями прибув на посилення Дуврського командування, в очікуванні ймовірного за даними розвідки прориву німецьких лінкорів «Шарнгорст» та «Гнейзенау» і важкого крейсера «Принц Ойген» з окупованого Бреста до німецьких військово-морських баз. Вночі з 11 на 12 лютого капітальні кораблі Крігсмаріне потай вийшли з французького порту Брест та, не будучи виявленими британцями через технічні проблеми із засобами радіотехнічної розвідки, вирушили до Німеччини. «Вітшед» разом з «Вівейшос», «Маккей», «Кемпбелл», «Вустер» та «Волпол» перебували на тренуванні в Гаріджі, коли отримали наказ перехопити німецькі кораблі біля гирла річки Шельда. «Волпол» через технічні негаразди повернув назад, решта о 15:42 вийшла на ворожі кораблі. Британські есмінці провели з відстані 2 200 — 3 700 метрів торпедну атаку, але жодна торпеда не влучила в ціль, натомість «Вустер» дістав серйозних пошкоджень від вогню німецької корабельної артилерії.
- USS Jenkins (DD-447)
- Camicia Nera
- Fougueux (ескадрений міноносець)
- Лідери ескадрених міноносців проєкту 48
- Ескадрені міноносці типу «Сольдаті»
- Список ескадрених міноносців ВМС Великої Британії
- Виноски
- ↑ 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1940), за Дюнкерську евакуацію (1940), за бойові дії в Північному морі (1941-1945), за Дуврську протоку (1941), за бойові дії в Ла-Манші (1942-1944), за Нормандську операцію (1944).
- ↑ «Малькольм», «Монтроз», «Амбускейд», «Антілоуп», «Віверн», «Вітшед», «Ворчестер», «Веріті», «Ветеран», «Вайлд Свон» та «Веномос»
- Джерела
- HMS Whitshed (D 77). на uboat.net. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 13 лютого 2020. (англ.)
- HMS WHITSHED (D 77) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2020. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2020. (рос.)
- HMS WHITSHED [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 13 лютого 2020.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
| «Адміралті» |
| ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| «Торнікрофт» |
| ||||||||||||||||||||||||||||
