Очікує на перевірку

GMLRS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
GMLRS
Зображення
Країна походження  США
Виробник Lockheed Martin
Усього вироблено 60 000[1]
Обсяг виробництва 14 004 unit per year[2][3][4]
Сумісне з M142 HIMARS і M270 MLRS
Ціна 159,301 $[3]
CMNS: GMLRS у Вікісховищі
Компоненти керованого снаряда GMLRS.

GMLRS (англ. Guided Multiple Launch Rocket System) — сімейство американських керованих реактивних снарядів калібру 227 мм у межах MFOM. Класифікуються як високоточна зброя.[5] Снаряди застосовуються в реактивних системах залпового вогню M270 MLRS та M142 HIMARS. Розробник і виробник — Lockheed Martin.[6]

Ракета має три варіанта підриву: контактний, відтермінований та повітряний, призначений для знищення противника на відкритих позиціях.[5]

Загальна інформація

[ред. | ред. код]
Фінальні випробування системи GMLRS на полігоні White Sands, Нью-Мексико

Програма GMLRS була ініційована 1994 року армією США. Перший повністю керований випробувальний пуск реактивного снаряду XM30 стався в травні 1998 року. Наприкінці 1998 р. програма GMLRS вступила у чотирирічну фазу SDD (англ. Systems Development and Demonstration — розробка та демонстрація систем). Остаточні виробничі кваліфікаційні випробування були успішно завершені у грудні 2002 р., а експлуатаційні випробування — у грудні 2004 року.

Сімейство GMLRS складається з двох ракет: М30 і М31. Ракети M30 і M31, за винятком їхніх боєголовок, ідентичні. М30 має касетну БЧ, а М31 — осколково-фугасну[7].

Реактивний снаряд M30 GMLRS використовує систему наведення з інерційним вимірювальним блоком (англ. Inertial Measurement Unit, IMU) та приймачем GPS. Керується за допомогою чотирьох невеликих додаткових рулів, розташованих у носовій частині. Касетна бойова частина містить 404 кумулятивно-уламкових бойових елементів M101 типу DPICM, упакованих у гнізда циліндричних поліуретанових блоків усередині тонкостінного алюмінієвого корпусу. Головний підривник — GMLRS ESAD[8]. Частка нерозірваних боєприпасів (НРБ), за результатами проведених у листопаді 2006 р. виробничих кваліфікаційних випробувань реактивних снарядів M30 і касетних бойових елементів M101 склала 6,5 %, а частка бойових елементів, що не розірвалися, в середньому склала 1,5 %.

Мінімальна ефективна дальність дії M30 РС становить близько 10 км. Максимальна — близько 60 км.[9]

Фактичні поставки до військ почалися в 2004 р. Виробництво було припинено в середині 2009 року у відповідь на рішення Міністерства оборони США від червня 2008 р. щодо касетних боєприпасів та ненавмисної шкоди мирному населенню.[10][11] З 2019 застосування реактивних снарядів M30 заборонено.

Реактивний снаряд М30 має дві модифікації: M30A1 та M30A2.

Альтернативна боєголовка (AW) корегованої GMLRS. На відміну від M30, касетні бойові елементи замінені вольфрамовими кульками для ураження площі без нерозірваних боєприпасів.[12] Виготовляється з 2015 року[13].

Керована альтернативна боєголовка (AW) GMLRS, несе 200-фунтову осколкову збірку, наповнену бризантною вибуховою речовиною, яка при детонації прискорює два шари попередньо сформованих уламків, оптимізованих для ефективності проти великої площі та неточності виявлення цілі. [14] Дальність: 15–92 кілометри. Єдиний варіант M30, що випускається з 2019 року. [15]

Реактивний снаряд M31 — похідна від M30 з унітарною уламково-фугасною бойовою частиною масою 91 кг для використання у міській та гористій місцевості. Снаряд містить 23 кг вибухівки PBX-109. Застосовано новий підривник ESAF, який має три режими спрацьовування: наближення, удар та із затримкою після удару. Дальність застосування РС — від 15 до 92 км[16].

Lockheed Martin уклала контракт SDD на 86 ракет унітарного варіанту у жовтні 2003 р. У травні 2005 р. було поставлено перші ракети. У серпні 2005 р. — Почалися польові випробування в Іраку[8]. Реактивний снаряд М31 має дві модифікації: M31A1 та M31A2.

Вдосконалена версія M31 з багаторежимним детонатором, спроможним на повітряний вибух.[17]

Унітарний варіант є модифікацією М31А1 зі зниженим рівнем побічних втрат[14] та IMPS (системою пропульсії для нечутливих боєприпасів)[18]. Це єдиний різновид М31, що виготовлявся після 2019 року.[18]

Ракети ER GMLRS (M403 та XM404 станом на 2022 рік) із збільшеною дальністю до 150 км.[19] У ракетах використовується дещо збільшений розмір ракетного двигуна, новий дизайн корпусу та хвостове оперення. Він випускатиметься в унітарному та AW варіантах.[20] Перший успішний випробувальний політ ER GMLRS відбувся в березні 2021 року.[21] На початку 2021 року компанія Lockheed Martin передбачала включення ER у свою виробничу лінію в 2023 фінансовому році та планувала виробляти нові ракети на своєму заводі в Камдені.[22] Повний оперативний потенціал запланований на 2025 рік. У 2022 році Фінляндія стала першою країною за межами США, яка замовила ER GMLRS.[23]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.lockheedmartin.com/en-us/news/features/2023/mission-focused-ramping-up-production-ahead-of-evolving-threats.html
  2. https://www.asafm.army.mil/Portals/72/Documents/BudgetMaterial/2024/Base%20Budget/Procurement/Missile%20Procurement%20Army.pdf
  3. а б https://www.asafm.army.mil/Portals/72/Documents/BudgetMaterial/2025/Base%20Budget/Procurement/Missile-Procurement-Army.pdf
  4. https://www.lockheedmartin.com/en-us/news/features/2024/ramping-up--lockheed-martin-steadily-increasing-production-o.html
  5. а б Що відбувається, коли вибухає високоточний боєприпас GMLRS від HIMARS і чому від нього не сховаєшся (відео) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  6. Lockheed Martin MLRS Rockets (M26/M30/M31). www.designation-systems.net. Процитовано 6 червня 2022.
  7. Engineering Director & Chief Engineer, Paul E. Turner. Precision Fires Rocket and Missile Systems (PDF). U.S. Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office. Процитовано 23 червня 2022.
  8. а б Mr Perry Salyers. [https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2008/gun_missile/6484KurtzWilliam.pdf Guided MLRS Electronic Safety & Arming Devices (ESAD) & Electronic Safety & Arming Fuze (ESAF)] // 43rd Gun & Missile Conference. — 2008. — 4.
  9. nannier (2 січня 2020). GMLRS. SlideServe (англ.). Процитовано 12 червня 2022.
  10. United States Department of Defense. Program Acquisition Cost By Weapon System // OFFICE OF THE UNDER SECRETARY OF DEFENSE (COMPTROLLER)/CHIEF FINANCIAL OFFICER. — 2022. — Число 4. — 30 жовтня. — С. 5-13.
  11. Landmine and Cluster Munition Monitor. archives.the-monitor.org. Процитовано 12 червня 2022.
  12. The new M30A1 GMLRS Alternate Warhead to replace cluster bombs for US Army Central. Army Recognition. 16 January 2017.
  13. Paul E. Turner. Precision Fires Rocket and Missile Systems. New and Evolving Armaments and Subsystems for Future Conflicts // Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office. — 2016. — Число 27. — 4. — С. 9.
  14. а б {https://www.federalregister.gov/documents/2021/03/01/2021-04125/arms-sales-notification}
  15. Guided Multiple Launch Rocket System/Guided Multiple Launch Rocket System Alternative Warhead (GMLRS/GMLRS AW) (PDF). Defense Acquisition Management Information Retrieval. с. 7. Процитовано 23 червня 2022.
  16. » GMLRS Unitary Warhead (амер.). Процитовано 12 серпня 2022.
  17. Weapon System Handbook (PDF). Program Executive Office Missiles and Space. с. 111—112. Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  18. а б M270 Multiple Launch Rocket System. Wikipedia (англ.). 12 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  19. Insinna, Valerie (11 жовтня 2018). Army Building 1,000-Mile Supergun. Breaking Defense (амер.). Процитовано 12 серпня 2022.
  20. Judson, Jen (13 жовтня 2020). Army, Lockheed prep for first extended-range guided rocket test firing. Defense News (англ.). Процитовано 12 серпня 2022.
  21. Mission Success: Lockheed Martin’s Extended-Range Guided Multiple Launch Rocket System Soars in Flight Test. Media - Lockheed Martin (амер.). Процитовано 12 серпня 2022.
  22. Judson, Jen (30 березня 2021). Lockheed scores $1.1B contract to build US Army’s guided rocket on heels of extended-range test. Defense News (англ.). Процитовано 12 серпня 2022.
  23. Editorial, Defense Brief (12 лютого 2022). Finland becomes first extended range GMLRS rocket customer. Defense Brief (амер.). Процитовано 12 серпня 2022.