Перейти до вмісту

Engie

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Engie
Типенергокомпаніяd і організація
Правова формаакціонерне товариство з радою директорів s.a.i.d[1]
Галузьелектроенергетика
Лістинг на біржіEuronext Paris: ENGI[2]
ГаслоJ'agis avec Engie
ISINFR0010208488
Засновано22 липня 2008
Засновник(и)Gaz de France & Suez
Штаб-квартираФранція Париж
Керівник(и)Catherine MacGregord[3]
Продукціяприродний газ
Виторг60.1 млрд.€ (2019)
Операційний прибуток (EBIT)6 098 000 000 € (2023)[4]
Чистий прибуток▲2 208 000 000 € (2023)[4]
Власник(и)Держава - 23,64%
Інституціональні інвестори - 3,27%
Співробітники171.100 (2019)
Дочірні компаніїNord Stream AG, Engie Resourcesd, Engie Cofelyd, Engie Electrabeld, Engie Solutionsd, Compagnie parisienne de chauffage urbaind, Engie ITd, Engie Energy Internationald, Engie Deutschlandd, Engie Refrigerationd і Geniepointd
www.engie.com
Мапа
CMNS: Engie у Вікісховищі

Engie — це французька енергетична промислова група. 2015 року була третьою за величиною глобальною групою в енергетичному секторі, за винятком нафти. Її головний акціонер - держава Франція, що володіє 23,64 % капіталу та 33,84 % прав голосу[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Групу створено 22 липня 2008 року в результаті злиття між Gaz de France (GDF) та Suez. У 2010 році GDF Suez стала «найбільшою компанією у сфері комунальних послуг за рівнем обороту» завдяки злиттям з британським електриком International Power. У квітні 2015 року група оголосила про зміну комерційної назви з «GDF Suez» на «Engie», корпоративне найменування групи з 29 липня 2015 року.

У 2016 році група розпочала глибоку трансформацію, спрямовану на енергетичний та цифровий перехід. Її промислова стратегія розвивається, похитнувшись змінами в управлінні[6].

2018 року в Engie працювало 158 тис. працівників, а її оборот склав 60,6 млрд євро.

Співпраця з Росією

[ред. | ред. код]

Компанія фінансує «Північний потік-2» і співпрацює з російським Газпромом[7].

30 квітня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення військ Росії до України, сотні людей пікетували офіс компанії в рамках Stop Bloody Energy. Протестувальники вимагали розірвати газові контракти з Росією та припинити фінансувати країну-терориста[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SIRENE
  2. ↑ https://live.euronext.com/en/product/equities/fr0010208488-xpar/engie/engi
  3. ↑ https://www.energiesdelamer.eu/2020/10/02/engie-catherine-macgregor-succede-a-isabelle-kocher/
  4. ↑ а б https://www.engie.com/sites/default/files/assets/documents/2024-02/Rapport%20d'activit%C3%A9%20et%20Etats%20financiers%20consolid%C3%A9s%20annuels%202023.pdf — 2024.
  5. ↑ (фр.)De GDF Suez à Engie, retour sur dix années mouvementées [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  6. ↑ (фр.)ENGIE [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Зануда А. Газпром добудував Північний потік-2. Коли він запрацює? [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News. Україна. — 2021. — 10 вересня.
  8. ↑ Сотні людей пікетували офіс французької Engie в рамках Stop Bloody Energy. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Engie&oldid=43798878